Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 15.05.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 15.05.2009
СЕРГ╤Й ЛАЩЕНКО: «ЯКБИ Я БУВ ЛЮДИНОЮ КРИМСЬКОТАТАРСЬКО╥ КУЛЬТУРИ...»

Низку ц╕кавих ╕дей висловила у сво╖й статт╕ «Крос-культурна експедиц╕я» («КС» в╕д 17.04.2009) вчителька Сусанна Ал╕╓ва. Спробувати усв╕домити себе людиною ╕ншо╖ культури? Це, д╕йсно, ц╕кавий п╕дх╕д. ╤ в╕н вартий того, щоб його п╕дтримати!
Справд╕, вести д╕алог краще, коли намага╓шся поставити себе на м╕сце сп╕вбес╕дника. В╕н знайде у тво╖й позиц╕╖ масу нев╕дпов╕дностей ╕ помилок, та все ж таким чином домовлятися легше. Пропусти через сво╓ серце проблеми партнера ╕ ти швидше навчишся розум╕ти його. А в╕н легше налашту╓ться на «твою» хвилю.
Отож, включа╓мося в гру. Якби я був кримським татарином, або людиною кримськотатарсько╖ культури, то перш за все вивчив би найгостр╕ш╕ проблеми ц╕╓╖ культури. Причому, паралельно глибоко вивчав би проблеми укра╖нського народу, зокрема все, що в╕дбува╓ться на культурному фронт╕. Адже укра╖нц╕ – один з двох кор╕нних народ╕в Укра╖ни, до того ж, чисельно в╕н переважа╓. Ц╕кавитися ус╕м укра╖нським лог╕чно ╕ законом╕рно.
Чисельна перевага укра╖нц╕в – не ╓ п╕дставою для якихось комплекс╕в. Навпаки, нер╕дко саме укра╖нц╕ заздрять кримським татарам, ╖хн╕й згуртованост╕, наполегливост╕. Заздрять кор╕нному народу Укра╖ни, який ╓ чисельно меншим! Однак, конструктивн╕ше не заздрити, а вивчати досв╕д одне одного, см╕лив╕ше запозичуючи позитив.
* * *
З ╕стор╕╖ зна╓мо чимало приклад╕в, коли культури зникали без будь-яких депортац╕й.
Прийнято вважати латиш╕в ╕ литовц╕в патр╕отичними нац╕ями. ╥х об’╓дну╓ те, що вони ╓ балтами. Це такий же незаперечний факт, як ╕ те, що укра╖нц╕ ╕ б╕лоруси ╓ слов’янами, а кримськ╕ татари ╕ узбеки — тюрками.
Однак латиш╕ ╕ литовц╕ – це все, що нин╕ лишилося в╕д балтського св╕ту. Колись у верх╕в’ях Волги жило балтомовне плем’я — голядь. Нащадки цих гордих людей тепер вважають себе рос╕янами. Чули про прус╕в? Н╕, це не р╕зновид н╕мц╕в… Вони також були найближчими родичами литовц╕в. Але час зробив свою справу – пруси розчинилися серед н╕мц╕в, «герман╕зувалися». Ятвяги ж стали б╕лорусами, а частково укра╖нцями, адже мешкали над Бугом ╕ Нарвою, а це п╕вн╕чно-зах╕дна околиця укра╖нського етн╕чного масиву. ╤ н╕хто ╖х н╕куди не депортував – просто слов’янське начало виявилося сильн╕шим. У нин╕шн╕х умовах навпаки – укра╖нц╕, як╕ мешкають над Бугом, Нарвою, Ясельдою, Прип’яттю, поступово стають поляками або б╕лорусами, бо п╕сляво╓нн╕ державн╕ кордони Стал╕н проводив без врахування етн╕чного чинника.
Отже, сила чи слабк╕сть етносу – це р╕ч дуже умовна… Зм╕няться ╕сторичн╕ обставини – ╕ етнос може посилитись, значно розширити меж╕ свого розселення, або ж навпаки – асим╕люватися серед сус╕д╕в, зникнути з лиця земл╕.
* * *
Якби я був кримським татарином, то неодм╕нно пишався б сво╖м народом! Адже за 50 рок╕в депортац╕╖ в╕н не розчинився серед близького за мовою ╕ культурою узбецького народу. ╤ це при тому, що був там у рол╕ безправно╖ меншини.
Натом╕сть, укра╖нц╕ Далекого Сходу ╕ Кубан╕ вже втратили свою культуру, вважають себе рос╕янами. ╤ це за умов, що в багатьох рег╕онах вони становили понад 60% населення!
Значно краще трималися ╕ тримаються укра╖нц╕ Канади. Це пов’язано з як╕стю «людського матер╕алу», — в цю кра╖ну ви╖хало багато св╕домих людей, як╕ пот╕м об’╓днувалися у р╕зн╕ орган╕зац╕╖, парт╕╖ ╕ наполегливо плекали укра╖нське.
* * *
Мабуть, кримських татар тому й депортували, що високий р╕вень ╖хньо╖ монол╕тност╕ не влаштовував «далекоглядного» Стал╕на. Тому й депортували за таким принципом: серед укра╖нц╕в «висмикували» найактивн╕ших, найпрацездатн╕ших, найпатр╕отичн╕ших, аби не заважали творити «единую общность – советский народ». Хай краще обживають Сиб╕р! А кримських татар вир╕шили вивезти ус╕х. Бо так над╕йн╕ше.
* * *
Щоб там не казали про не надто високу ефективн╕сть давнього союзу рух╕вц╕в та ОКНР*, але в╕н виконав свою м╕с╕ю. Були не лише слова, а й чимало корисних справ. Цей союз розчистив великий буд╕вельний майданчик. ╤ тепер на ньому можна будувати нову, надсучасну споруду. А можна щось менш як╕сне – скаж╕мо, масив «хрущовок».
А можна взагал╕ н╕чого не будувати, а чекати з моря погоди… Так чи ╕накше, майданчик ╕сну╓, в╕н залиша╓ться неабияким досягненням.
╤ В’ячеславу Чорноволу, ╕ Мустаф╕ Джем╕л╓ву за нього можна вклонитися. Бо як укра╖нець, я добре пригадую, яким невисоким був рейтинг кримськотатарського народу ще 20 рок╕в тому. У школ╕ вчили, що це давн╕й ╕сторичний ворог – г╕ршого не придума╓ш… Контакт╕в з кримськими татарами майже не було, все вир╕шувала оф╕ц╕йна точка зору КПРС.
Зате пот╕м в╕дбулися р╕зк╕ зм╕ни у св╕домост╕ укра╖нц╕в. Хай ╕ не в ус╕х, бо Рух, на жаль, не мав впливу на всю Укра╖ну. Якби я був людиною кримськотатарсько╖ культури, то добре вивчив би цей феномен – швидкого потепл╕ння стосунк╕в м╕ж народами.
Зараз дехто з кримських татар висловлю╓ думку, що не варто було робити ставку на Укра╖ну; н╕чим, мовляв, укра╖нц╕ не допомогли… Аналог╕чн╕ закиди можна почути ╕ з укра╖нського боку. Кажуть так: сам╕ кримськ╕ татари за цей час сутт╓во зм╕цнилися, а укра╖нц╕ дос╕ залишаються в Криму безправною меншиною.
Були спод╕вання, що кримськ╕ татари допомагатимуть там, де становлять б╕льш╕сть в органах влади. Бахчисарайськ╕ укра╖нц╕ розраховували, що, в╕дкривши у м╕ст╕ кримськотатарську школу, нова влада в╕дкри╓ ╕ укра╖нську. Бажаюч╕ ж ╓! А ось школи дос╕ нема╓…
Отже, ображен╕ ╕ розчарован╕ ╓ з обох бок╕в. Але це — не прив╕д згортати сп╕впрацю. Якщо не можна в╕дразу зробити багато, то треба ставити перед собою маленьк╕ завдання ╕ ╖х виконувати з честю. Тод╕ з’явиться в╕ра у власн╕ сили.
* * *
Якби я був людиною кримськотатарсько╖ культури, то усв╕домив би велике багатство тюркських культур, взагал╕ тюркського кореня. Деяк╕ тюркомовн╕ держави усп╕шно розвиваються. Ви були у казахськ╕й Астан╕? Це м╕сто майбутнього, в Укра╖н╕ поки що такого нема╓. А туркменський Ашгабат? Я вже мовчу про динам╕чну, потужну Туреччину. Отже, бути частиною тюркського св╕ту престижно. А ще треба усв╕домлювати велику роль ╕сламу в сучасному св╕т╕. Це нормальне п╕д╜рунтя для в╕дродження кримськотатарсько╖ нац╕╖; п╕дстав для песим╕зму нема╓.
Невеликий в╕дсоток кримських татар в АРК ╓ певним м╕нусом, але це ╕ не катастрофа. Кельти (╕рландц╕, валл╕йц╕) частково втратили свою мову, знаходячись у т╕н╕ могутньо╖ англ╕йсько╖ культури. Але хто скаже, що вони — поган╕ патр╕оти?
Кримськ╕ татари втратили свою мову у т╕н╕ потужно╖ рос╕йсько╖ культури. Отже, ╓ чимало сп╕льного. ╤ мова кельт╕в, ╕ мова кримських татар ╓ мовою меншост╕. Варто вивчати досв╕д народ╕в Зах╕дно╖ ╢вропи, там ╓ багато повчального.
* * *
Якби я був людиною кримськотатарсько╖ культури, то уважно придивився б до того, що робиться навколо мене. В яких умовах живе м╕й народ? Певно, пом╕тив би, що част╕шими стали зм╕шан╕ шлюби… ╤нтел╕генц╕я (а вона ╓ головним «сторожем нац╕╖») вважа╓ це негативним явищем.
Однак, Крим тепер знаходиться у склад╕ Укра╖ни. Укра╖нц╕ не в усьому под╕бн╕ до рос╕ян. Найчаст╕ше вони не асим╕люють, а сам╕ асим╕люються. А якщо й н╕, то, принаймн╕, прагнуть вирвати кримськотатарське з коренем. Трапля╓ться, що нав╕ть укра╖номовн╕ укра╖нц╕ родом з Галичини, пере╖хавши до Криму, приймають ╕слам ╕ стають б╕льш в╕дкритими для кримськотатарсько╖ культури.
Якщо на цьому пол╕ ще небагато яскравих кв╕т╕в, то лише тому, що кримськотатарська культура ╓ ослабленою, а не тому, що укра╖нц╕ поган╕.
* * *
Рос╕яни, як╕ укладають шлюби з кримськими татарами, також ╓ р╕зними. ╢ й так╕, що з часом усв╕домлюють трагед╕ю кримськотатарського народу. Вони знають правду не з газет, а з╕ сл╕в сво╖х р╕дних. Стаючи ближчими до кримськотатарсько╖ культури, вони водночас краще починають розум╕ти… укра╖нц╕в. Адже в долях цих народ╕в багато сп╕льного.
Тому не сл╕д дивитися на людей, як╕ уклали зм╕шаний шлюб, як на «в╕др╕заний кусень», тобто в╕дступник╕в, зрадник╕в тощо. Найталановит╕ш╕ з них ╕ в новому статус╕ принесуть чимало корист╕ сво╓му народов╕.
Саме в такому, «зм╕шаному», середовищ╕ можна шукати волонтер╕в для утворення майбутнього укра╖нсько-рос╕йсько-кримськотатарського союзу. У найближч╕ роки в╕н не стане великою потугою, адже б╕льшост╕ людей зараз не до культури ╕ не до пол╕тики.
Але це буде сво╓р╕дний Корпус Миру, який ще скаже сво╓ вагоме слово на священн╕й кримськ╕й земл╕.
Мен╕ зда╓ться, що кузнею «оф╕церських кадр╕в» для цього корпусу, в числ╕ ╕нших, ╓ ╕ с╕мферопольська школа № 37 з Володимиром Поляковим на чол╕.
Там багато уваги прид╕ляють д╕алогу культур, духовному збагаченню д╕тей р╕зних нац╕ональностей. Прикро, що досв╕д ц╕╓╖ школи нев╕домий б╕льшост╕ кримчан, тим б╕льше про нього не знають на материков╕й Укра╖н╕.
А варто б знати, адже мудрий директор витворив таку модель стосунк╕в, на яку можна р╕внятися.
Реан╕муючи кримськотатарську культуру, створюючи фундамент для розвитку укра╖нсько╖, треба шанобливо ставитися до культури рос╕йського народу. Не вс╕ це усв╕домлюють, але рос╕йська культура ╓ набагато кращим вар╕антом, н╕ж рос╕йське безкультур’я…
Зрозум╕ло, що рос╕йськ╕сть в Криму не потребу╓ особливого захисту, адже вона ╕ об’╓ктивно ╓ дуже сильною. Але ця сила не ╓ очевидною для рос╕ян, вони схильн╕ усе драматизувати… З точки зору багатьох – посилення позиц╕й укра╖нц╕в ╕ кримських татар на п╕востров╕ ╓ повною катастрофою! Хоча це об’╓ктивна законом╕рн╕сть – у незалежн╕й Укра╖н╕ ╕ перш╕, ╕ друг╕ мають право на ╕снування.
 Катастрофи не в╕дбудеться, бо все рос╕йське ╓ таким же конкурентоспроможним, як ╕ англ╕йське.
* * *
Колись почув в╕д литовц╕в: «Спочатку ми думали, що варто лишень проголосити незалежн╕сть, ╕ уся ╢вропа, весь св╕т нам допомагатиме. А пот╕м зрозум╕ли: допомагатимуть тод╕, коли доведемо корисн╕сть свого ╕снування. Треба мати як╕сь напрацювання, якийсь св╕й ун╕кальний досв╕д, щоб його можна було десь запозичити. Тод╕ станемо ц╕кавими для св╕ту».
* * *
╤слам – велика сила. Завдяки ц╕й потужн╕й св╕тов╕й рел╕г╕╖ культура мусульманського народу краще збер╕га╓ться у чужор╕дному оточенн╕. Яскравий приклад – татари в Б╕лорус╕, Литв╕ й Польщ╕. Купка мусульман протрималася понад 600 рок╕в!
А чи може ╕слам нести добро ╕ншим народам, немусульманським? Думаю, що може, адже в кожн╕й рел╕г╕╖ ╓ щось добре. Мусульманськ╕ родини ╓ м╕цн╕шими. Пияцтво, наркотики, розпуста в╕дступають там, де наступа╓ ╕слам… Тож нехай ╕ християни повчаться у мусульман твердост╕. В╕д цього н╕кому г╕рше не стане.
Навпаки, Крим стане чист╕шим, м╕ста ╕ села — охайн╕шими, л╕си — зелен╕шими, струмки ╕ р╕ки — прозор╕шими, люди — здоров╕шими!
Християни колись ум╕ли боротися з пияцтвом (наприклад, в Галичин╕ у 1870 роц╕ почалася широка акц╕я в п╕дтримку тверезого способу життя), утворювали багатод╕тн╕ родини. Тож нехай в╕дроджують кримськ╕ християни св╕й позитив, не зациклюючись на зовн╕шн╕х проявах в╕ри. Навряд чи доц╕льно «маркувати» кримську територ╕ю православними хрестами. Християнства в╕д цього б╕льше не стане.
* * *
Понад 17 рок╕в Крим перебува╓ у склад╕ незалежно╖ Укра╖ни. Цього часу ц╕лком достатньо, щоб усв╕домити ╕ донести до земляк╕в просту ╕стину — щоб державн╕ механ╕зми запрацювали, потр╕бен ╕мпульс. Певна «критична маса» добрих справ. Тод╕ ледач╕ чиновники п╕дключатимуться до «теми» ╕ вид╕лятимуть ресурси. Але основна маса добрих справ робиться завдяки ╕н╕ц╕ативам «знизу».
Тому треба провести ╕нвентаризац╕ю культурницьких сил Криму. Хто не проти кримськотатарсько╖ культури, той ╓ потенц╕йним другом. Хто працю╓ для не╖, той ╓ справжн╕м надбанням кримськотатарського народу! Нав╕ть, якщо це укра╖нц╕, рос╕яни, поляки… Останн╕м треба прид╕ляти максимум уваги, адже ╖х поки що мало в Криму.
З ╕ншого боку, небайдуж╕ до кримськотатарсько╖ справи люди ╓ у Польщ╕, Б╕лорус╕, Татарстан╕, США, Н╕меччин╕. Татароф╕л╕в я зустр╕чав практично в ус╕х рег╕онах материково╖ Укра╖ни: у Ки╓в╕, Львов╕, Тернопол╕, Сумах, Донецьку, Одес╕… Щоправда, у даний час це розпорошена ╕ неорган╕зована сила. А хто ╖╖ орган╕зу╓, як не сам╕ кримськ╕ татари?
* * *
До реч╕, чим б╕льше захисник╕в укра╖нсько╖ культури буде у кримськотатарському табор╕, тим спок╕йн╕шим буде м╕сцеве укра╖нське населення. Бо ╕накше залиша╓ться одне – «тиснути» на столицю. А вона не завжди активно реагу╓ на складн╕ ╕ гостр╕ проблеми рег╕он╕в.
Отже, поява в Криму таких людей, як Сусанна Ал╕╓ва, Ахтем Ал╕╓в (це не родич╕, але, мабуть, однодумц╕), Там╕ла Б╓лялова тощо, ╓ надзвичайно позитивним явищем! Коли я говорив про буд╕вництво ново╖ надсучасно╖ споруди на розчищеному буд╕вельному майданчику, то мав на уваз╕, що арх╕текторами цього проекту будуть саме так╕ люди.
Новий кримський досв╕д може виявитися ц╕нним ╕ для Закарпаття, ╕ для Буковини, ╕ для багатьох район╕в Одещини. А в майбутньому (хто зна?) його зможуть запозичити кельти, баски, каталонц╕… Ось тут вже Укра╖нська держава повинна буде попрацювати ╕ на дипломатичному р╕вн╕, популяризуючи св╕й найкращий досв╕д. Укра╖на прагне в ╢вропу? Тож ╖й треба сво╓часно думати про «посаг».
* * *
Якби я був людиною кримськотатарсько╖ культури, то не лише пишався б розумом ╕ працездатн╕стю таких педагог╕в, як Сусанна Ал╕╓ва, але й зробив би все в╕д мене залежне, аби мислячих под╕бним чином людей було б╕льше. Тод╕ «печерн╕» думки про асим╕ляц╕ю кримськотатарського народу просто н╕ в кого не виникатимуть. Навпаки – укра╖нський народ активн╕ше висуватиме з╕ свого середовища григоренк╕в, корсовецьких, вольвач╕в ╕ олес╕в дон╕╖в.

*ОКНР – Орган╕зац╕я Кримськотатарського Нац╕онального Руху.

СЕРГ╤Й ЛАЩЕНКО.
м. Льв╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 15.05.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7241

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков