Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4521)
З потоку життя (7297)
Душі криниця (4213)
Українці мої... (1696)
Резонанс (2231)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1859)
Крим - наш дім (1243)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (251)
Бути чи не бути? (419)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (245)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
Ахтем Се╕табла╓в показався ╕з Залужним та розпов╕в про ╖хню зустр╕ч…


УКРА╥НА В Н╤Ч НА 27 ЖОВТНЯ ВОСТАНН╢ МА╢ ПЕРЕЙТИ НА ЗИМОВИЙ ЧАС
Це передбачено ухваленим Верховною Радою законом, яким скасовано перех╕д з л╕тнього на зимовий...


ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
В╕д початку повномасштабного рос╕йського вторгнення загинуло майже 500 укра╖нських спортсмен╕в ╕...


ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
Управл╕ння Верховного ком╕сара ООН у справах б╕женц╕в (УВКБ ООН) розпочало свою д╕яльн╕сть в...


У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 08.05.2009
ПЕСНЯ О ДНЕПРЕ

Шановна редакц╕╓ газети «Кримська св╕тлиця»! Дуже прошу у ваш╕й п╕сенн╕й рубриц╕ надрукувати слова п╕сн╕ про Дн╕про (Ой, Днипро, Днипро, ты широк, могуч, над тобой летят журавли») ╕, якщо можна, трохи розпов╕сти про не╖: ╕стор╕ю написання, автор╕в, виконавц╕в...
З повагою, Неля ЛАХ╤ЖА. м. Керч.

ПЕСНЯ О ДНЕПРЕ
Слова: ╢вген Долматовський
Музика: Марк Фрадк╕н

У прибрежных лоз,
у высоких круч
И любили мы, и росли.
Ой, Днипро, Днипро,
 ты широк, могуч,
Над тобой летят журавли.
Ты увидел бой,
Днепр-отец река,
Мы в атаку шли под горой.
Кто погиб за Днепр,
 будет жить века,
Коль сражался он, как герой.
Враг напал на нас,
мы с Днепра ушли,
Смертный бой гремел,
 как гроза.
Ой, Днипро, Днипро,
 ты течешь вдали,
И волна твоя, как слеза.
Кровь фашистских псов
 пусть течет рекой,
Враг советский край
 не возьмет.
Как весенний Днепр,
 всех врагов сметет
Наша армия, наш народ.

На початку в╕йни поет ╢вген Долматовсь кий працював фронтовим кореспондентом. Важкий це був час. Фашистськ╕ загарбники проривалися вглиб кра╖ни, форсували Дн╕про. Разом з одн╕╓ю з в╕йськових частин Долматовський опинився у ворожому оточенн╕ на правому берез╕ Дн╕пра. Багато чого довелося зазнати й пережити поетов╕, перш н╕ж вдалося вибратися з оточення ╕ д╕йти до сво╖х.
– Коли я йшов окупованою Укра╖ною, коли переправлявся через Дн╕про, усе складалася ╕ складалася п╕сня, – згаду╓ ╢. Долматовський. ╤ незабаром народилися рядки «П╕сн╕ про Дн╕про», в як╕ вв╕йшли й г╕рк╕ думки про тод╕шн╕ дн╕, ╕ тверда в╕ра в те, що ми ще повернемося до Дн╕пра, що переможемо. Отже, в╕рш╕ написан╕. Але це ще не п╕сня, у не╖ нема╓ крил – музики. Хто ж «окрилить» схвильоване поетичне слово?
– Зненацька дов╕даюся, що до Урюпинська прибув обслуговуючий прифронтов╕ частини ансамбль п╕сн╕ й танцю П╕вденно-Зах╕дного фронту, – продовжу╓ поет. – Ансамбль розм╕стили в т╕й сам╕й казарм╕, де стояли ми. Ведуч╕ програм Юр╕й Тимошенко ╕ Юхим Берез╕н п╕дказали: «У нас ╓ св╕й власний композитор – Марк Фрадк╕н. Не чули? В╕н напише п╕сню на ваш╕ слова». Молодому диригентов╕ ансамблю М. Фрадк╕ну в╕рш╕ припали до душ╕, разом з поетом узявся за роботу.
– Ми знайшли стареньке розбите п╕ан╕но в будинку якогось священика, – розпов╕да╓ композитор, – ╕ на одному подиху за к╕лька годин написали цю п╕сню. Пот╕м дали ╖╖ артистам. Почали репетиц╕ю, а сп╕вати н╕хто не може. Т╕льки почнуть – плачуть. ╤ правда: кого могла залишити байдужим п╕сня про улюблений Дн╕про, про його долю? Кого могли залишити байдужим спогади про те, як
У прибрежных лоз,
 у высоких круч
И любили мы, и росли...
Уперше «П╕сня про Дн╕про» була виконана в листопад╕ 1941 року в Урюпинську для фронтових пол╕тпрац╕вник╕в. От як про це згаду╓ ветеран в╕йни А. ╤. Усачов: «Була сьома вечора. Приходить наш командир ╕ каже: «Хлопц╕, збирайтеся до клубу. Нам об╕цяли чудовий концерт!» Зал був переповнений. Кр╕м оф╕цер╕в, тут були поранен╕ б╕йц╕ й медичний персонал ╕з сус╕днього госп╕талю, евакуйован╕ дружини в╕йськовослужбовц╕в. Ус╕ з нетерп╕нням чекали початку концерту. Нарешт╕ п╕днялася зав╕са. На сцен╕ в чотири ряди стояли учасники фронтового ансамблю. Один з ведучих оголосив:
– Товариш╕, зараз ви почу╓те п╕сню, що пролуна╓ вперше, «Ой, Дн╕про, Дн╕про». Зал зааплодував. Плавно полилася велична мелод╕я п╕сн╕... А коли стихла, вс╕ ми сид╕ли як заворожен╕ й мовчали. Артисти стали зн╕яков╕ло переглядатися. ╤мов╕рно подумали, що погано просп╕вали, коли нема╓ н╕яких оплеск╕в. Але справа була в ╕ншому. П╕сня так глибоко запала в серце кожного, що ми нав╕ть забули про оплески. Але хтось крикнув: «Товариш╕! Просп╕вайте цю п╕сню ще раз! Т╕╓╖ мит╕ зал буквально вибухнув в╕д бурхливих оплеск╕в. Ансамблю довелося виконати п╕сню три рази п╕дряд!».
З «П╕снею про Дн╕про» во╖ни пройшли г╕ркий шлях змушеного в╕дступу. Слова: «Будет славный день, мы пойдем вперед» звучали як клятва зв╕льнити в╕д фашистських полчищ р╕дну землю, як заклик до ст╕йкост╕ й мужност╕, у них звучала тверда в╕ра в перемогу над ворогом. ╤з ц╕╓ю п╕снею наш╕ в╕йська перейшли в наступ. ╤ коли вони погнали ненависних фашист╕в на зах╕д, б╕йц╕ сп╕вали ц╕ рядки по-╕ншому: «Славный день настал, ми идем вперед». Це виправлення, зроблене во╖нами, тепер уже нав╕чно вв╕йшло в текст п╕сн╕ про Дн╕про, п╕сню про нашу перемогу. Нер╕дко газети цитували текст п╕сн╕ (уперше вона була опубл╕кована наприк╕нц╕ 1941 року в газет╕ П╕вденно-Зах╕дного фронту «Червона Арм╕я»). ╥╖ слова ставали бойовими гаслами. У номер╕ фронтово╖ газети 1-го Укра╖нського фронту «Арм╕йська правда» в╕д 9 жовтня 1943 року друга стор╕нка була присвячена форсуванню Дн╕пра. На н╕й був портрет Гоголя, заголовки: «Чи зна╓те ви укра╖нську н╕ч?..», «Дивовижний Дн╕про», «Страшна помста». А нагор╕ – «шапка»:
Как весенний Днепр,
 всех врагов сметет
Наша армия, наш народ!
...Пройшли роки, але п╕сня не забута. Вона звучить у Ки╓в╕ на могил╕ Нев╕домого солдата, б╕ля обел╕ск╕в ╕ пам’ятник╕в героям Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни. Рядки з ц╕╓╖ п╕сн╕ вибит╕ на мемор╕альн╕й стел╕, споруджен╕й на берез╕ Дн╕пра, там, де наш╕ в╕йська, що визволяли Херсон, переправилися через р╕ку; ╖х можна прочитати на обел╕сках у Нов╕й Каховц╕ й на берез╕ Дн╕продзержинського водоймища. Мелод╕ю «П╕сн╕ про Дн╕про» далеко навкруги розносять куранти, встановлен╕ на буд╕вл╕ Херсонського м╕ськвиконкому.
http:// accordion-note.narod.ru/docs/dnepr.htm

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7220

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков