Версiя для друку Обговорити в форумi

Шановна редакціє газети «Кримська світлиця»! Дуже прошу у вашій пісенній рубриці надрукувати слова пісні про Дніпро (Ой, Днипро, Днипро, ты широк, могуч, над тобой летят журавли») і, якщо можна, трохи розповісти про неї: історію написання, авторів, виконавців...
З повагою, Неля ЛАХІЖА. м. Керч.

ПЕСНЯ О ДНЕПРЕ
Слова: Євген Долматовський
Музика: Марк Фрадкін

У прибрежных лоз,
у высоких круч
И любили мы, и росли.
Ой, Днипро, Днипро,
 ты широк, могуч,
Над тобой летят журавли.
Ты увидел бой,
Днепр-отец река,
Мы в атаку шли под горой.
Кто погиб за Днепр,
 будет жить века,
Коль сражался он, как герой.
Враг напал на нас,
мы с Днепра ушли,
Смертный бой гремел,
 как гроза.
Ой, Днипро, Днипро,
 ты течешь вдали,
И волна твоя, как слеза.
Кровь фашистских псов
 пусть течет рекой,
Враг советский край
 не возьмет.
Как весенний Днепр,
 всех врагов сметет
Наша армия, наш народ.

На початку війни поет Євген Долматовсь кий працював фронтовим кореспондентом. Важкий це був час. Фашистські загарбники проривалися вглиб країни, форсували Дніпро. Разом з однією з військових частин Долматовський опинився у ворожому оточенні на правому березі Дніпра. Багато чого довелося зазнати й пережити поетові, перш ніж вдалося вибратися з оточення і дійти до своїх.
– Коли я йшов окупованою Україною, коли переправлявся через Дніпро, усе складалася і складалася пісня, – згадує Є. Долматовський. І незабаром народилися рядки «Пісні про Дніпро», в які ввійшли й гіркі думки про тодішні дні, і тверда віра в те, що ми ще повернемося до Дніпра, що переможемо. Отже, вірші написані. Але це ще не пісня, у неї немає крил – музики. Хто ж «окрилить» схвильоване поетичне слово?
– Зненацька довідаюся, що до Урюпинська прибув обслуговуючий прифронтові частини ансамбль пісні й танцю Південно-Західного фронту, – продовжує поет. – Ансамбль розмістили в тій самій казармі, де стояли ми. Ведучі програм Юрій Тимошенко і Юхим Березін підказали: «У нас є свій власний композитор – Марк Фрадкін. Не чули? Він напише пісню на ваші слова». Молодому диригентові ансамблю М. Фрадкіну вірші припали до душі, разом з поетом узявся за роботу.
– Ми знайшли стареньке розбите піаніно в будинку якогось священика, – розповідає композитор, – і на одному подиху за кілька годин написали цю пісню. Потім дали її артистам. Почали репетицію, а співати ніхто не може. Тільки почнуть – плачуть. І правда: кого могла залишити байдужим пісня про улюблений Дніпро, про його долю? Кого могли залишити байдужим спогади про те, як
У прибрежных лоз,
 у высоких круч
И любили мы, и росли...
Уперше «Пісня про Дніпро» була виконана в листопаді 1941 року в Урюпинську для фронтових політпрацівників. От як про це згадує ветеран війни А. І. Усачов: «Була сьома вечора. Приходить наш командир і каже: «Хлопці, збирайтеся до клубу. Нам обіцяли чудовий концерт!» Зал був переповнений. Крім офіцерів, тут були поранені бійці й медичний персонал із сусіднього госпіталю, евакуйовані дружини військовослужбовців. Усі з нетерпінням чекали початку концерту. Нарешті піднялася завіса. На сцені в чотири ряди стояли учасники фронтового ансамблю. Один з ведучих оголосив:
– Товариші, зараз ви почуєте пісню, що пролунає вперше, «Ой, Дніпро, Дніпро». Зал зааплодував. Плавно полилася велична мелодія пісні... А коли стихла, всі ми сиділи як заворожені й мовчали. Артисти стали зніяковіло переглядатися. Імовірно подумали, що погано проспівали, коли немає ніяких оплесків. Але справа була в іншому. Пісня так глибоко запала в серце кожного, що ми навіть забули про оплески. Але хтось крикнув: «Товариші! Проспівайте цю пісню ще раз! Тієї миті зал буквально вибухнув від бурхливих оплесків. Ансамблю довелося виконати пісню три рази підряд!».
З «Піснею про Дніпро» воїни пройшли гіркий шлях змушеного відступу. Слова: «Будет славный день, мы пойдем вперед» звучали як клятва звільнити від фашистських полчищ рідну землю, як заклик до стійкості й мужності, у них звучала тверда віра в перемогу над ворогом. Із цією піснею наші війська перейшли в наступ. І коли вони погнали ненависних фашистів на захід, бійці співали ці рядки по-іншому: «Славный день настал, ми идем вперед». Це виправлення, зроблене воїнами, тепер уже навічно ввійшло в текст пісні про Дніпро, пісню про нашу перемогу. Нерідко газети цитували текст пісні (уперше вона була опублікована наприкінці 1941 року в газеті Південно-Західного фронту «Червона Армія»). Її слова ставали бойовими гаслами. У номері фронтової газети 1-го Українського фронту «Армійська правда» від 9 жовтня 1943 року друга сторінка була присвячена форсуванню Дніпра. На ній був портрет Гоголя, заголовки: «Чи знаєте ви українську ніч?..», «Дивовижний Дніпро», «Страшна помста». А нагорі – «шапка»:
Как весенний Днепр,
 всех врагов сметет
Наша армия, наш народ!
...Пройшли роки, але пісня не забута. Вона звучить у Києві на могилі Невідомого солдата, біля обелісків і пам’ятників героям Великої Вітчизняної війни. Рядки з цієї пісні вибиті на меморіальній стелі, спорудженій на березі Дніпра, там, де наші війська, що визволяли Херсон, переправилися через ріку; їх можна прочитати на обелісках у Новій Каховці й на березі Дніпродзержинського водоймища. Мелодію «Пісні про Дніпро» далеко навкруги розносять куранти, встановлені на будівлі Херсонського міськвиконкому.
http:// accordion-note.narod.ru/docs/dnepr.htm

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2009 > Тема "З потоку життя"