Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 24.04.2009
ЯК МИ У ПОЛЬЩУ КРИМ ВОЗИЛИ!

Мал╕жани нашого осередку подорожують «Мостом дружби» вже другий р╕к. Були в Закарпатт╕, у Львов╕, в с. Чорноп╕лл╕ Б╕лог╕рського району в Криму, в Полтав╕. А цього року навесн╕ ми побували також ╕ в Польщ╕.
По╖здка за кордон була у нас вперше. Зд╕йснювали ми ╖╖ таким дружним колективом – Абсаттарова На╕л╓, Ем╕рвел╕╓ва Сейране, Аметов Рамазан – 7-й кл., Нусретова Мав╕л╓, Умеров Рудем – 8-й кл., Куртасанова Ем╕нетотай, Ваапов Р╕за, Ул╕т╕на Олена, Нусретова Зарема – 6-й кл., п╕д кер╕вництвом учител╕в Сонячнодолинсько╖ загальноосв╕тньо╖ школи, що поблизу м. Судака у Криму: мене – кер╕вника осередку, Г. М. Ул╕т╕но╖, заступника Т. С. Волченково╖, ╤. ╤. Волченкова – почесних член╕в МАЛ╕Ж.
Познайомились ми з польськими учнями-мал╕жанами ╕ директором школи-г╕мназ╕╖ № 2 м. Перемишля вл╕тку минулого року на м╕жнародному дитячому л╕тературно-мистецькому фестивал╕ «Рек╕тське суз╕р’я-2008» в мальовничих Карпатах на М╕жг╕рщин╕. Нам сподобались художн╕ виступи один одного. Ми домовились про зустр╕ч в м. Перемишл╕ ╕ восени отримали в╕д кер╕вника польсько╖ сторони Петра Пипки лист-запрошення.
Дал╕ почалась ретельна п╕дготовка до подорож╕. Проблем було багато: оформлення закордонних паспорт╕в для дорослих ╕ дитячих перепусток. Здивувались ми, коли дов╕дались, що доручення для д╕тей в╕д батьк╕в, як╕ видають нотар╕уси, коштують 100 гривень!
Цей документ ╓ основною перепусткою дитини через держкордон. Квитки для по╖здки в потяз╕ також чомусь дорог╕. Лише 18 % р╕зниця м╕ж ц╕нами на дитяч╕ та доросл╕ про╖зн╕ документи.
На кожного окремо ми оформили документи латинською мовою. З╕брали вс╕ необх╕дн╕ документи. З’╖здили в Польське консульство в Одесу ╕ в╕дкрили в╕зи. Ми довго ╕ дуже ретельно готували документи, переживали за них, а в результат╕ нас похвалили. Все було оформлено правильно. Ми не отримали жодного зауваження.
Одним з головних завдань було вдало п╕д╕брати групу, п╕дготувати художню програму, адже мета нашо╖ по╖здки – культурний обм╕н. Ми доклали багато зусиль, часу, фантаз╕╖ ╕ терп╕ння, щоб нашим польським друзям було ц╕каво дивитись наш виступ. У нашому виступ╕ ми хот╕ли показати нац╕ональний колорит, культуру, звича╖, традиц╕╖ народ╕в Криму, особливо грек╕в, бо наше село давньогрецьке. Вир╕шили, що найц╕кав╕ше це передати в танцях: п╕дготували грецький танець «Сиртак╕», кримськотатарський «Хайтарма», стародавн╕й укра╖нський танок-гру «Катерина ╕ Василь» ╕ польський «Краков’як».
Звертались ми нав╕ть до грек╕в з с. Чорноп╕лля, як╕ щиро нас зустр╕ли ╕ в усьому нам допомагали. Заглядали в ╕нтернет, взяли чималу ╕нформац╕ю з хореограф╕╖. Колектив наш – аматорський. П╕дготовлен╕ в╕рш╕ ми читали в ╕нсценован╕й форм╕. Все перепл╕талось з хореограф╕╓ю. П╕дготували ми також костюми до кожного танцю. Композиц╕я вийшла ориг╕нальною.
На весняних кан╕кулах вирушили до Польщ╕. До Львова ╖хали потягом. Нас зустр╕в ректор Мало╖ Академ╕╖ В. Ф. Тарчинець. Гостинно прийняв нас на н╕чл╕г коледж легко╖ промисловост╕. Наступного дня перетинали кордон. Тут чимало потратили часу, бо проводився ретельний огляд автобуса, яким ми ╖хали до м. Перемишля, ╕ перепусток пасажир╕в. Вранц╕ повалив сн╕г – це часто бува╓ в горах, але настр╕й в╕н нам не з╕псував. За к╕лька годин ми перетнули кордон. Нас чекав об╕д ╕з польських страв у гостинному комплекс╕ школи-г╕мназ╕╖ № 2 м. Перемишля, що по вулиц╕ Смолки. У Польщ╕ нас радо зустр╕ли – в ╢вроп╕ шанують гостей. Поселили нас у туристично-молод╕жний комплекс в готел╕.
О 10-й годин╕ ранку 24 березня у найкращ╕й, найб╕льш╕й, найсв╕тл╕ш╕й шк╕льн╕й зал╕, ми виступили з╕ сво╓ю художньою композиц╕╓ю. В╕льних м╕сць не залишилося – тут були д╕ти, вчител╕, батьки, представники влади, духовенства, ╕нтел╕генц╕╖, кер╕вники громадських орган╕зац╕й, знавц╕ мистецтва ╕ просто жител╕ м. Перемишля, а також журнал╕сти.
З Кракова прибула родина Тимура Кар╕ма, в╕домого художника кримськотатарського походження, гост╕ з Жешувського во╓водства, а також в╕домий ╕сторик з Перемишля Олександр Колянчук ╕з дружиною – автор багатьох книжок, написаних польською ╕ укра╖нською мовами.
В еп╕зодах свого виступу ми частували гостей за традиц╕╓ю кримськотатарською пахлавою. Глядач╕ були в захват╕ в╕д нашого виступу. Прямо на сцен╕ с╕м’я Колянчук╕в дарувала нашим д╕тям за ╓вропейським звича╓м солодощ╕.
П╕сля нашого славного виступу було проведено ц╕каву прес-конференц╕ю м╕ж нашими ╕ польськими мал╕жанами. На н╕й ми подарували перемишлянам-мал╕жанам «Портфол╕о» з адресами ╕ фотограф╕ями на згадку. Оформили його польською та укра╖нською мовами. Пот╕м ми оглянули школу ╕ класи.
У наступн╕ дн╕ для нас були орган╕зован╕ екскурс╕╖. Завдяки директору школи Петру Пипц╕, ми оглянули м╕сто ╕ побували за його межами. Нам надовго запам’ятаються гостинн╕ ╕ прив╕тн╕ м╕ста: Перемишль, Дебов, Орту, Редулен, Ярослав, Пшеворськ, Ланьцут; села: Бляшов, Нортцес, Млини та ╕нш╕.
Нам дуже сподобалась Польща. Чистота, високий р╕вень культури, побуту запам’ята╓ться надовго. По╖здка наша була проведена за власн╕ кошти батьк╕в ╕ вчител╕в, а голова Сонячнодолинсько╖ с╕льради Стьопиков ╤. Г. допом╕г нам придбати укра╖нськ╕ костюми ╕ орган╕зував нам транспорт до С╕мферополя, за що ми йому дуже вдячн╕.
А також ми дяку╓мо вс╕м, хто нам допомагав орган╕зувати ╕ зд╕йснити цю ц╕каву п╕знавальну по╖здку:
Ректору М╕жнародно╖ дитячо╖ мало╖ академ╕╖ л╕тератури ╕ журнал╕стики В. Ф. Тарчинцю.
Кер╕внику осередку МА СШ № 80 м. Львова Осмяловськ╕й Я. Ю.
Директору комплексу укра╖нських шк╕л ╕м. Марк╕яна Шашкевича у м. Перемишл╕ Петру Пипц╕.
Кер╕внику осередку МАЛ╕Ж комплексу укра╖нських шк╕л ╕м. Марк╕яна Шашкевича Анн╕ Смолинчак-Баг╕нськ╕й.
Б╕бл╕отекарю цього комплексу Комар Богуслав╕.
М╕ському голов╕ м. Судака за матер╕альну п╕дтримку по╖здки.
Представникам в╕д батьк╕в нашо╖ Сонячнодолинсько╖ школи, як╕ у всьому нас п╕дтримували ╕ допомагали (Ваапова З. М., Аметова Г. М., Главак М. В.).
Ц╕ люди не залишали нас н╕ на хвилину. Шкода, що так швидко сплинув час, але лишилося море вражень. Д╕ти – це найкраще, вони – наше майбутн╓. Для них треба працювати ╕ жити. А обдарован╕ д╕ти завжди за п╕дтримки розкриють св╕й талант ╕ порадують ним дорослих. Наша дружба з польськими мал╕жанами п╕дтвердила, що для творчост╕ д╕тей нема╓ кордон╕в. ╤ дарма, що ми ще не зна╓мо польсько╖ мови. Ми сп╕лкувались з мешканцями Перемишля, з перехожими ╕ все розум╕ли. Ми нав╕ть вивчили польську п╕сню, яку сп╕вали разом з╕ сво╖ми друзями на конференц╕╖ в Перемишл╕.
Н╕на Острейко,
вчителька укра╖нсько╖ мови та л╕тератури
Сонячнодолинсько╖ школи м. Судака.

КРАКОВ’ЯК
Ми при╖хали до Польщ╕,
Не втомилися н╕як.
Привезли Вам в подарунок
Гарний танець краков’як.
З задоволенням танцю╓м -
Укра╖нець ╕ поляк.
Та найб╕льше ми шану╓м
╤ гопак, ╕ краков’як.
Цей танок вс╕х нас ╓дна╓,
╤ дружить допомага╓.
Хай нав╕к буде ╓дина
Польща ╕ Укра╖на.
Ми запрошу╓мо й Вас
До нас зав╕тати.
Про шк╕льн╕ ц╕кав╕ справи
Вс╕м нам розказати.
Сейране ЕМ╤РВЕЛ╤╢ВА,
7-й клас, член МАЛ╕Ж
Сонячнодолинсько╖ ЗОШ
м. Судака,
учасниця фестивалю
«Рек╕тське суз╕р’я-2008».

ПЕРЕМИШЛЬ
Д╕зналась про Перемишль
╤ так його чекаю.
Чудов╕ пам’ятки я там
В╕дв╕дати бажаю.

Монументальн╕ ╓
 скульптури,
Палаци, магазини,
Театри, заклади культури,
Дерев-кв╕ток перлини.

Прекрасн╕ люди там живуть,
Одягнен╕ охайно.
Красу та шану ╖м да╓
Вбрання нац╕ональне.

У цьому м╕ст╕ вже давно
Я хочу побувати.
Побачить все, а заодно
Красу його п╕знати.
Ем╕нетотай
КУРТАСАНОВА,
6-й клас, член МАЛ╕Ж Сонячнодолинсько╖ ЗОШ, учасниця фестивалю «Рек╕тське суз╕р’я-2008».

ТУТ В╤СЛА ГОЛУБАЯ...

У Перемишл╕ я не була,
Але мала мр╕ю.
Та ще вчителька вселила
В мене цю над╕ю.

Це велике м╕сто гарне,
Ми в снах його бачимо.
При╖хали сюди не марно,
Бо друз╕ тут наш╕.

Вони вчаться у г╕мназ╕╖
Укра╖нсько-польськ╕й.
Часто будем зустр╕чатись,
Як станем доросл╕.

Тут ╓ В╕сла голубая,
Солов’╖ в гаю.
Перемишля я не знаю,
Але вже його люблю.
Зарема НУСРЕТОВА,
6-й клас, член МАЛ╕Ж Сонячнодолинсько╖ ЗОШ.

ПОЛЬСЬК╤ СПОГАДИ
ДИВОВИЖНИЙ ЛАНЬЦУТ
Наша по╖здка в Ланьцут почалось сн╕жним ранком. Для нас, кримчан, це було дуже дивно: березень, а з неба пада╓ сн╕г, дме холодний в╕тер, хуртовина, яку ми в Криму цього року не бачили нав╕ть взимку.
Подорожували до Ланьцута на комфортабельному автобус╕ у супровод╕ пан╕ Богуслави. Про╖жджали через м╕ста Ярослав, Пшеворськ, як╕ вразили нас сво╓ю чистотою, охайн╕стю. За в╕кнами автобуса простягались широк╕ б╕лосн╕жн╕ поля, остр╕вцями темн╕ли л╕си.
Зупинились б╕ля палацу ╕ попрямували до музею.
У музе╖ нас зустр╕ли екскурсоводи пан╕ Тереза ╕ пан ╤гор. Вони провели нас залами палацу Потоцьких-Любомирських. Вражало все: прикраси, мебл╕, предмети побуту, чудов╕ букети-╕кебани, як╕ стояли у кожн╕й к╕мнат╕, створюючи святкову атмосферу. Вс╕ годинники цього палацу – старовинн╕, але показують точний час, йдучи хвилина в хвилину.
У ж╕ноч╕й в╕тальн╕ мене вразило кр╕сло-шезлонг для господин╕ замку ╕ маленьке кр╕сло для собачки.
Ст╕ни к╕мнат прикрашен╕ живописними полотнами ╓вропейських художник╕в. Створена ц╕ла галерея з портрет╕в господар╕в палацу Потоцьких-Любомирських.
Вся буд╕вля зведена так, що в середин╕ створено невеличкий ╕тал╕йський дворик. Сам палац оточений широким ровом, який н╕коли не був заповнений водою, утворю╓ п’ятикутну з╕рку.
На територ╕╖ Ланьцута у Потоцьких-Любомирських були велик╕ стайн╕ для коней, у яких зараз знаходяться виставка ╕кон, каретник, що ма╓ найб╕льшу в ╢вроп╕ к╕льк╕сть карет, прекрасна оранжерея, в як╕й вирощують дивовижн╕ орх╕де╖.
Мен╕ дуже сподобався палац, наша екскурс╕я подв╕р’ям Ланьцута. Я вдячна пан╕ Терез╕ ╕ пану ╤горю, як╕ провели ц╕каву екскурс╕ю, пан╕ Богуслав╕, яка супроводжувала нас, панов╕ Петру Пипц╕ й Василю Федоровичу Тарчинцю, як╕ допомогли орган╕зувати ╕ зд╕йснити нам цю екскурс╕ю.
На╕ле АБСАТТАРОВА,
7-й клас.

НОВ╤ ДРУЗ╤
Наша прес-конференц╕я м╕ж учнями укра╖но-польсько╖ школи-г╕мназ╕╖ ╕мен╕ Марк╕яна Шашкевича в╕дбулася п╕сля нашого виступу в зал╕ ц╕╓╖ школи Ми з╕бралися в одному з каб╕нет╕в, де по колу були розставлен╕ ст╕льц╕. Наша делегац╕я прийшла на конференц╕ю в мал╕жанськ╕й форм╕: б╕л╕ блузки й сорочки та блакитн╕ краватки.
Почала прес-конференц╕ю пан╕ Анна Смоленчак, яка прив╕тала учасник╕в конференц╕╖, надала слово ректору МАЛ╕Ж Василю Федоровичу Тарчинцю, який ознайомив присутн╕х з прапором ╕ гербом МАЛ╕Ж. П╕сля цього розпочалася конференц╕я. Ми ставили запитання одне одному. Нас ц╕кавило шк╕льне життя ╕ в╕дпочинок школяр╕в м. Перемишля. ╥х ц╕кавило походження наших ╕мен, життя ╕ в╕дпочинок, традиц╕╖, що ╕снують у наш╕й школ╕.
Питань було дуже багато, але нас стримував час, господар╕ хот╕ли ще запропонувати нам ╕нтерактивн╕ ╕гри. Нам ц╕ ╕гри дуже сподобались, бо вони допомогли нам краще п╕знати одне одного.
Перша гра стосувалася ╕мен. Треба було ч╕тко назвати сво╓ ╕м’я ╕ рису характеру, що почина╓ться з ц╕╓╖ букви, наприклад: На╕ле – н╕жна, Роксолана – розумна, Р╕за – романтичний, Ярема – яскравий, Агнешка – активна. П╕сля цього потр╕бно було назвати вс╕ ╕мена ╕ повторити ╖хн╕ риси. Так ми д╕знались ╕ краще запам’ятали вс╕ ╕мена учасник╕в конференц╕╖.
Друга гра почалася з того, що вийшла ведуча й п╕дкинула вгору цукерки, як╕ треба було ловити ╕ брати соб╕. П╕сля цього ведуча сказала, що хто ск╕льки ма╓ цукерок, той повинен сказати, що в╕н любить чи не любить (за к╕льк╕стю цукерок).
П╕сля ╕гор пан╕ Анна запропонувала вс╕м вивчити польську п╕сню «Гей, соколи». Вона розказала тексти двома мовами (укра╖нською й польською) ╕ попросила Юстину Анну, ╕нших д╕вчат та хлопц╕в показати, як сп╕вати цю п╕сню. А нас – п╕дсп╕вувати. Нам п╕сня дуже сподобалась ╕ ми ╕з задоволенням ╖╖ просп╕вали. Нав╕ть коли прийшли до готелю ввечер╕, ╕з задоволенням сп╕вали цю п╕сню.
Нас теж попросили навчити перемишлянц╕в яко╖сь кримськотатарсько╖ п╕сн╕. Ми п╕дготували для них п╕сню «Сен козьлеринде», ╕ подарували диск ╕з записом ц╕╓╖ п╕сн╕ й ╕нших кримськотатарських п╕сень.
Ми обм╕нялися адресами ╕ я спод╕ваюсь, що наша дружба буде м╕цн╕ти.
Сейране ЕМ╤РВЕЛ╤╢ВА,
7-й клас.

РОЗШИРЮ╢ТЬСЯ КОЛО ДРУЗ╤В
Це був наш останн╕й веч╕р перебування у Польщ╕. Ми помилувалися видами невеликих вуличок, подивилися центр м╕ста, ви╖жджали за м╕сто, побували в Ланц╕, в╕дв╕дали п╕цер╕ю, де скуштували смачну п╕цу. Але найб╕льше я була задоволена тим, що познайомилася з учнями укра╖но-польсько╖ г╕мназ╕╖ ╕м. М. Шашкевича, як╕ запросили нас зд╕йснити цю подорож. П╕сля нашого виступу в них у школ╕ ╕ прес-конференц╕╖ ми затоваришували.
╤ ось наш останн╕й веч╕р. На нього ми запросили учн╕в, кер╕вника осередку МАЛ╕Ж пан╕ Анну ╕ директора школи пана Петра.
Вс╕ з╕брались у наш╕й к╕мнат╕ ╕ влаштували бриф╕нг. Ми д╕лилися враженнями про наше перебування у Польщ╕ (зокрема у м. Перемишл╕), розказували в╕рш╕, а пот╕м разом засп╕вали улюблену п╕сню, яко╖ навчили нас польськ╕ друз╕ «Гей, соколи». Сп╕вали дружно, захоплено, рад╕сно. Пот╕м засп╕вали татарськ╕ п╕сн╕ «Сен козьлеринде», яко╖ ми навчили наших друз╕в. ╤ хоч було трохи сумно в╕д того, що завтра ми вже по╖демо зв╕дси, але все одно було рад╕сно, що наш м╕ст нац╕онально╖ ╓дност╕ продовжу╓ться ╕ ми познайомились з прекрасними друзями з м. Перемишля. Спод╕ваюся, що ми будемо п╕дтримувати дружн╕ зв’язки: листуватися, телефонувати одне одному.
Дяку╓мо вс╕м – Василю Федоровичу Тарчинцю – ректору МАЛ╕Ж, пану Петру Пипц╕, директору школи-г╕мназ╕╖ м. Перемишля, Острейко Н╕н╕ Павл╕вн╕, кер╕внику осередку МАЛ╕Ж Сонячнодолинсько╖ ЗОШ, як╕ допомогли нам розширити коло друз╕в.    
О. УЛ╤Т╤НА.

КОНЦЕРТ У ПЕРЕМИШЛ╤
╤ ось, нарешт╕, ми в укра╖но-польськ╕й г╕мназ╕╖ м. Перемишля!
Яка вона? Як нас зустр╕нуть? Чи зрозум╕╓мо ми одне одного? Так╕ думки виникали в нас.
Ми несм╕ливо переступили пор╕г школи-г╕мназ╕╖ ╕м. Марк╕яна Шашкевича ╕ одразу нас гостинно зустр╕в директор школи пан Петро Пипка. В╕н прив╕тав нас укра╖нською мовою, спитав, чи зручно ми розм╕стилися у готел╕, висловив свою рад╕сть ╕ запросив до залу, де вже з╕бралися школяр╕ й доросл╕: вчител╕, кер╕вництво м╕ста, журнал╕сти й письменники – вс╕, хто не байдужий до творчост╕, укра╖нського слова. На цю зустр╕ч при╖хали татарськ╕ с╕м’╖ з Жешува.
Наш╕ школяр╕ виступали з грецькою програмою «Аф╕н╕он», читали в╕рш╕, танцювали кримськотатарський танок «Хайтарма», польський танок «Краков’як» ╕ представили уваз╕ глядач╕в танець-гру «Катерина ╕ Василь». Глядач╕ оплесками зустр╕чали виступи кримчан.
Був захоплений ╕ пан Петро, який весь час супроводжував, робив полегшеним наше перебування у Польщ╕, пригощав солодощами.
Вразило нас оформлення, чистота, охайн╕сть школи ╕м. М. Шашкевича, приязн╕ стосунки м╕ж викладачами й учнями. Цю приязнь ми в╕дчули й до себе. Хот╕лося посм╕хатися у в╕дпов╕дь.
Ми щиро дяку╓мо учням, вчителям, кер╕вництву школи й особисто панов╕ Петру за т╕ хвилини радост╕, щиро╖ любов╕, гостинност╕, як╕ вони подарували нам!
Г. М. УЛ╤Т╤НА.

ВЕСПРЕМСЬК╤ ╤ГРИ
Учень 11-го класу л╕цею мистецтв м. Керч╕ Володимир Ковальчук у склад╕ хореограф╕чного ансамблю нещодавно повернувся з «Веспремських ╕гор», як╕ проходили в Угорщин╕. Я попросила його розпов╕сти про цей конкурс читачам «Джерельця».
– З ус╕х мистецтв мене найб╕льш приваблю╓ хореограф╕я, – розпов╕в Володимир. – Я дуже вдячний батькам, що вони в╕ддали мене на хореограф╕чне в╕дд╕лення, хоч б╕льш за все хот╕в сп╕вати. Отже, вступивши до л╕цею, я зробив перший крок до «Веспремських ╕гор».
Наш ансамбль «Перлина Криму» в╕домий не т╕льки в Укра╖н╕, а й за межами держави. Наш кер╕вник – ╤ванова В╕ра Олександр╕вна.
Ансамбль було засновано у 1993-1994 роках. У т╕ часи були ╕нш╕ кер╕вники. Але коли кер╕вником стала В╕ра Олександр╕вна, то наш ансамбль почав досягати вершин. Я дуже багато подорожував з нашим ансамблем. Ми були в Рос╕╖, Б╕лорус╕, Польщ╕, а нещодавно повернулися з Угорщини. Там проходив м╕жнародний конкурс-фестиваль, про який я вже згадував – «Веспремськ╕ ╕гри», у якому взяли участь 26 ансамбл╕в з 16 кра╖н. Ус╕ змагались за перемогу. Ми доклали багато зусиль, щоб пос╕сти призове м╕сце. За це нам подарували кубок, грамоту, сувен╕ри на пам’ять, подарунки. У нас була екскурс╕я Будапештом – столицею Угорщини. Ми бачили дуже стар╕ й в╕дом╕ палаци, м╕сця, сповнен╕ духу старовини й ╕стор╕╖. Мен╕ там дуже сподобалось, але я з нетерп╕нням чекав, коли ми повернемось до р╕дного м╕ста.
– Володимире, скажи – що для тебе танц╕?
– По-перше, танц╕ об’╓днують та зближують людей. Вони допомагають п╕дтримувати себе в чудов╕й ф╕зичн╕й форм╕. Хореограф╕я – це не дуже легке заняття, бо там треба багато працювати, мати чудову ф╕зичну п╕дготовку.
– Що ти хот╕в би побажати читачам нашого «Джерельця»?
– Шановн╕ друз╕! Бажаю вам усп╕х╕в у навчанн╕. Не л╕нуйтесь займатися спортом ╕ не забувайте й про танц╕. Хай зд╕йсняться вс╕ ваш╕ мр╕╖!
Анастас╕я СВ╤Н╤НА,
член клубу «Юний журнал╕ст»
л╕цею мистецтв м. Керч╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7180

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков