Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З╤ СВЯТОМ!
Пропону╓мо уваз╕ читач╕в доб╕рку поез╕й Я. Шумляк╕всько╖, як╕ ран╕ше публ╕кувалися у...


ТРИ СВЯТА ПОКРОВИ
14 жовтня - свято Покрови Пресвято╖ Богородиц╕.


«МАР╤ЙКА ╤ КОСТИК»: ПЕРШИЙ ПОС╤БНИК З╤ ЗНАННЯ ЛЮДСЬКИХ СЕРДЕЦЬ ╤ ВИТОК╤В ПОЧУТТ╤В
Вс╕, кому близька проза Степана Процюка, звикли до глибоких ╕ складних матер╕й на стику художньо╖...


У ПОШУКУ СВО╢╥ АГАПЕ
Поетична матер╕я у проз╕ Петра Кухарчука


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ
Хтиво похиту╓ жад╕бн╕сть стегнами, дурня збагачу╓ думка, пер╕одичними модними трендами жаба в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 24.04.2009
«ХОЧ У СПОГАДАХ В╤ДВЕЛА ДУШУ...»

П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ

Доброго дня, шановна редакц╕╓! Сво╖ в╕тання посила╓ Вам Романна Школик. Ран╕ше були Василь та Романна (конкурс кросворд╕в), де ми з ним брали участь. Василя не стало, залишив у мо╖й душ╕ б╕ль ╕ тугу, як у п╕сн╕ Миколи Лук╕ва «Забутий мотив» («Так н╕хто тебе не любив»). Тому в пам’ять про чолов╕ка вир╕шила взяти участь у конкурс╕ п╕сень.
Почала писати ╕ розгубилася. Як можна втиснути все наше п╕сенне багатство в 20 п╕сень? Де ╕ хто т╕льки ╖х не сп╕вав! Мен╕ зда╓ться, що якби Шевченко мав музичну осв╕ту, в╕н був би ╕ще й сп╕ваком. На вес╕лл╕ у Кул╕ша ╕ Ганни Б╕лозерсько╖ (майбутньо╖ Ганни Барв╕нок) в╕н сво╖ми сп╕вами зачарував ус╕х гостей. Американц╕ укра╖нського походження Остап Зорич, Кв╕тка Ц╕сик несли укра╖нськ╕ п╕сн╕ по всьому св╕ту. Мен╕ подоба╓ться у виконанн╕ Кв╕тки «Черемшина». Також, зда╓ться, австр╕╓ць укра╖нського походження Ерко чудово викону╓ укра╖нськ╕ п╕сн╕ («Намалюй мен╕ н╕ч»). У космос╕ Павло Попович сп╕вав «Дивлюсь я на небо». Якось по телев╕зору африканець дуже кумедно сп╕вав «Ти ж мене п╕дманула», а японець – п╕сню про рушничок. Пригадую, як зда╓ться, на фестивал╕ «П╕сня-78» вийшли на сцену три молод╕, красив╕ укра╖нськ╕ ле╜ен╕ в гарних карпатських строях – Володимир, Василь ╕ Назар╕й та засп╕вали «Червону руту». Варто було подивитися! А ще пригадую, як за радянсько╖ влади, до Шевченк╕вських дн╕в проходив концерт у Льв╕вському «Будинку вчителя». Акапельно там сп╕вав хор чолов╕к╕в п╕сню «Реве та стогне…» – вс╕ встали, а пот╕м вийшов ведучий ╕ сказав: «Укра╖но, ти вол╕ хот╕ла, а вол╕ нема╓». Люди плакали навзрид.
Моя родина також була сп╕вучою. Моя мати, ╖╖ сестра, в╕тчим, його брат (батько помер рано) збиралися разом перед Пасхою в п╕ст ╕ сп╕вали «Страждальна мати», «Хрест на плеч╕ накладають». Перед Р╕здвом колядували, а також тихенько сп╕вали «Ой у луз╕ червона калина» та ╕нш╕ стр╕лецьк╕ п╕сн╕. А коли сп╕вали (не знаю назви) «Ти плакала за мною ╕ на прощання раз у раз махала хустиною», то я ╕ соб╕ плакала. Коли м╕й двоюр╕дний брат Богдан при╖здив у Керч ╕ починав сп╕вати «Два кольори», тремт╕ли шибки у в╕кнах: вс╕ сус╕ди б╕гли слухати. Двоюр╕дна сестра часто на сцен╕ сп╕вала, особливо мен╕ подобалась «Бер╕зка» (Я бачив, як в╕тер…). Колись була в гостях, ╕ т╕тка дала мен╕ послухати плат╕вку з «Колядками» у виконанн╕ ╤вана Козловського, як же тут не згадати сп╕ван╕ ним «Засв╕т встали козаченьки», «╥хав козак на в╕йноньку», «Ой у пол╕ криниченька», останню дуже любив м╕й чолов╕к.
Двоюр╕дний брат подарував мен╕ плат╕вку «Тр╕о Маренич╕в» – то найдорожчий був подарунок. В╕дпочивала у мене знайома, якось приб╕гла з пляжу ╕ говорить: «Хутенько збирайтеся, я купила квитки на концерт Оксани Б╕лоз╕р. У Львов╕ на ╖╖ концерт квитк╕в д╕стати неможливо!». Одного разу ╖здили з однокласниками на екскурс╕ю в Карпати, ╕ по дороз╕ до нас попросилася ж╕ночка з чотирир╕чною донечкою, вони добиралися в якесь село на прощу. Д╕вчинка всю дорогу сп╕вала ╕ танцювала! Якось ╖хала з Криму до Львова у гост╕, а з╕ мною в купе попутники з Черн╕вц╕в – вчителька з дочкою (завоювала звання «Вчителька року», ╕ як нагороду – пут╕вку до Криму) поверталися додому. Вони мен╕ так душевно засп╕вали п╕сню «Л╕лея» (Ми удвох).
Ось так╕ спогади нав╕яла мен╕ Ваша п╕сенна стор╕нка. Ст╕льки п╕сень пригадалося! Як же вибрати ту двадцятку? Спробую...
1. Ще не вмерла Укра╖ни. 2. Запов╕т. 3. Укра╖на (Т. Петриненко). 4. О, Всехвальна (дует «Писанка»). 5. Колядки. 6. Страждальна мати (церковна п╕сня). 7. Ой у луз╕ червона калина. 8. Родина. 9. См╕ються, плачуть солов’╖. 10. Дивлюсь я на небо. 11. Чу╓ш, брате м╕й. 12. Забута мелод╕я (Так н╕хто не любив). 13. Одна калина. 14. Рушничок (Платон Майборода). 15. Два кольори. 16. Мова колискова. 17. Ой зелене жито, зелене. 18. Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну. 19. Сто╖ть гора високая. 20. Чорнобривц╕.
Не пом╕стилися: Молитва за Укра╖ну. Реве та стогне Дн╕пр… Ти плакала за мною. Укра╖нський звичай. Листопад. Оч╕ чорн╕. Ой ти, д╕вчино, з гор╕ха зерня (Франко). П╕дманула, п╕двела. Оч╕ схож╕╖ на стигл╕╖ вишн╕. Доня, донечка. Зорепад. Ой куди ж це ви, мамо. Росте черешня. Сину м╕й. Л╕лея. Мар╕чка. Гуцулка Ксеня. ╤з сиром пироги. Червона рута. Розпрягайте, хлопц╕, коней.
P. S. ╤ ц╕ п╕сн╕, я гадаю, варт╕ уваги: Козацькому роду нема переводу. Ой крута та круча. Аве, Укра╖но (гурт «Суз╕р’я Карпат»). Смерека. Чар╕вна скрипка. Черемшина. Н╕ч яка, Господи, м╕сячна, зоряна. ╫андзя. ╤ванку-╤ванку. Гриць. Несе Галя воду. А м╕й милий вареник╕в просить. М╕сячне колесо. Козачка. Ой чорна я си чорна. Ой, лихо, не Петрусь. Червон╕ маки. Цв╕те терен. Намалюй мен╕ н╕ч.
Я розум╕ю, що в зрос╕йщеному Криму таких п╕сень ╕ не чули, тому на нагороду не спод╕ваюсь. Так╕ п╕сн╕ сп╕вали на Льв╕вщин╕ – у гостях, на танцях, на вес╕ллях, там вони популярн╕ ╕ дос╕. Браку╓ здоров’я по╖хати туди, та я хоч у спогадах в╕двела душу. То моя найвища нагорода. На цьому бувайте здоров╕. Щастя ╕ добра вам.
З щирою повагою,
Романна ШКОЛИК.
м. Керч.

«КОЛИ Я СП╤ВАВ, У ЗАЛ╤ ВС╤ ПРИТИХЛИ»

Добрий день, наша Кримська Укра╖нська Св╕тлице!
Не може укра╖нська душа жити без нашо╖ мелод╕йно╖, л╕рично╖, драматично╖, сумно╖, весело╖ ╕ жарт╕вливо╖ п╕сн╕. Отож ╕ я на в╕с╕мдесятому роц╕ життя не зм╕г утриматись, щоб не згадати про наш╕ укра╖нськ╕ улюблен╕ п╕сн╕, як╕ лунають в╕д Карпат до Далекого Сходу колишньо╖ держави, та й на вс╕х континентах нашо╖ земл╕. На ус╕х цих просторах с╕ють ог╕рочки, розпрягають хлопц╕ коней, копають криниченьку ╕ згадують про чорн╕╖ брови.
Пригадую, як ще на початку 50-х рок╕в на далекому Забайкалл╕, поряд з Благодайськими рудниками, де зустр╕чалася в штольн╕ декабристка Мар╕я Ра╓вська з╕ сво╖м чолов╕ком С. Волконським, проводився веч╕р в╕дпочинку. Веч╕р проходив спонтанно, без орган╕затор╕в, сам по соб╕. Танцювали ╕ сп╕вали п╕сн╕ хором ╕ по черз╕. ╤ от, начальник Благодайсько╖ геолого-розв╕дувально╖ парт╕╖, гарно просп╕вавши п╕сню «Казак уходил, уходил на войну, казачка его провожала», зробив виклик мен╕, наче передав естафету. Все це було зроблено навмисно, щоб перев╕рити, на що я здатний, як молодий зав╕дуючий буровими роботами експедиц╕╖, в яку входила Благодайська парт╕я. Я був змушений прийняти цю естафету, хоч ╕ дуже хвилювався. Ран╕ше я сп╕вав у сел╕ п╕д час роботи в пол╕, на вечорницях ╕ в студентському хор╕, але в таких обставинах н╕коли не доводилося.
╤ все-таки я засп╕вав «Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну». Спочатку не зовс╕м упевнено, а пот╕м, коли в зал╕ вс╕ притихли, стали прислухатися ╕ п╕дходити, створивши п╕вколо, я засп╕вав см╕лив╕ше. ╤ коли лунала ця журба про любовну тугу ╕ р╕дний край, дехто з╕ слухач╕в скрадливо витирав сором’язлив╕ сльози. У цьому поселенн╕ були й давн╕ переселенц╕ з Укра╖ни.
Отже, наш╕ п╕сн╕ дуже бентежать душу – ╕ не т╕льки укра╖нц╕в. Таких п╕сень – незл╕ченна к╕льк╕сть, ╖х – тисяч╕, а деяк╕ з них мають свою ╕стор╕ю в дек╕лька стол╕ть. ╥х важко обмежити двома десятками. Та й двадцятка найпоширен╕ших п╕сень в р╕зний пер╕од часу зм╕нювалася. Хот╕лося б розд╕лити естрадн╕ п╕сн╕ ╕ т╕, що стали народними й були, на м╕й погляд, найпоширен╕шими рок╕в 50-60 тому, ╕ ╖х сп╕вали не т╕льки укра╖нц╕. Деяк╕ з них поширен╕ ╕ зараз. Це так╕ п╕сн╕:
1. Пос╕яла ог╕рочки. 2. Розпрягайте, хлопц╕, коней. 3. Копав, копав криниченьку. 4. Ой на гор╕ та й женц╕ жнуть. 5. Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну. 6. Ой, хмелю, м╕й хмелю. 7. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниц╕. 8. В╕ють в╕три, в╕ють буйн╕, аж дерева гнуться. 9. Сто╖ть гора високая. 10. М╕сяць на неб╕, з╕роньки сяють. 11. Що в город╕ верба ясна. 12. Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю. 13. Там, де Ятрань круто в’╓ться. 14. Ой не св╕ти м╕сяченьку. 15. Н╕ч яка, Господи, м╕сячна, зоряна. 16. ╫андзя. 17. Поп╕д лугом зелененьким брала вдова льон др╕бненький. 18. Нащо мен╕ чорн╕ брови, нащо кар╕ оч╕. 19. Ой горе т╕й чайц╕. 20. Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕.
А що в╕дчува╓ кожен укра╖нець, коли виконуються п╕сн╕ на слова Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дн╕пр широкий», «Думи мо╖, думи мо╖», важко висловити словами. А як бентежать душу сучасн╕ п╕сн╕
П. Майбороди, А. Кос-Анатольського, В. ╤васюка, О. Б╕лаша та ╕нших. ╤ зараз страшно подумати, що все це могло зникнути через дек╕лька покол╕нь разом з укра╖нською праматеринською мовою. Слава Богу, що цього не сталося...
М. С. ОЛЕФ╤РЕНКО.
м. Феодос╕я.

МОВА ╤ П╤СНЯ – В╤ЧН╤!

Низький укл╕н Вам, дорог╕ журнал╕сти, за прекрасний проект «П╕сенний народний х╕д-парад»!
Наша дума, наша п╕сня
Не вмре, не загине...
От де, люди, наша слава,
Слава Укра╖ни.
У цих Шевченкових рядках дуже влучно в╕дображено значення укра╖нських народних п╕сень. Вони ╓ одн╕╓ю ╕з святинь нашого народу, його найц╕нн╕шим духовним скарбом, горд╕стю ╕ красою. У давн╕х народних п╕снях вт╕лено в╕двагу, лицарство, волелюбн╕сть захисник╕в народу, любов до р╕дно╖ земл╕. Данило Нечай, Петро Дорошенко, Петро Конашевич-Сагайдачний, Максим Кривон╕с та багато ╕нших геро╖в осп╕ван╕ в народних п╕снях. А як бадьоро ╕ дзв╕нко зазвучали тепер несправедливо забут╕ в радянськ╕ часи стр╕лецьк╕ та повстанськ╕ п╕сн╕. З небуття виринули дивовижн╕ колядки ╕ щедр╕вки.
Сьогодн╕, в час нац╕онального пробудження, в╕дроджу╓ться в╕ра, народн╕ традиц╕╖, в╕дроджу╓ться укра╖нська мова ╕ народна п╕сня. Плине час. Народжуються ╕ вмирають люди. Але в╕чними ╕ незнищенними залишаються духовн╕ ц╕нност╕, серед яких – мова ╕ п╕сня.
У мо╖й родин╕ дуже люблять сп╕вати ╕ знають багато п╕сень. Нелегко серед них вибрати лише двадцять, але спробую:
1. Ой у луз╕ червона калина. 2. Реве та стогне Дн╕пр широкий. 3. Укра╖на
(Т. Петриненко). 4. Не спи, моя р╕дна земля (О. Положинський). 5. Виростеш ти, сину (В. Симоненко, П. Майборода). 6. Я – Укра╖нець (А. Матв╕йчука). 7. Ос╕нн╓ золото (Д. Луценко, ╤. Шамо). 8. До укра╖нц╕в (В. Баранов, Т. Кукурудза). 9. Мамина вишня. 10. Чорнобривц╕. 11. Два кольори. 12. Моя Укра╖на (слова Ю. Рибчинського, музика Н╕коло). 13. Наливайте, браття, кришталев╕ чаш╕. 14. П╕сня про рушник. 15. Червона рута. 16. Св╕тлиця (Б. Стельмах, ╤. Б╕лоз╕р). 17. Ой зелене жито, зелене. 18. Родина. 19. Ой лет╕ли дик╕ гуси. 20. Н╕ч яка, Господи, м╕сячна, зоряна.
Дорог╕ журнал╕сти! Ми вас дуже любимо ╕ шану╓мо. Ми захоплен╕ Вашою патр╕отичною, самов╕дданою, невтомною працею. Де т╕льки можемо, пропагу╓мо Вашу газету, бо вона таки прекрасна!!!
Зичимо Вам м╕цного здоров’я, творчого натхнення, бадьорост╕, оптим╕зму, В╕ри, Над╕╖ ╕ Любов╕.
Хай огортають Вас л╕та теплом,
Таким, що з серця Вашого струму╓,
Хай доля Вас ощедру╓ добром,
З яким людина в серц╕ рад╕сть чу╓.
Жив╕ть, Твор╕ть
п╕д сонцем осяйним Вкра╖ни,
Хай Вашим другом буде кожна днина,
╤ будьте в╕чно молод╕,
як в╕чна в колоску зернина.
З повагою —
Л. Романюк-Олекс╕йчук.
╕ вся наша родина.
м. Льв╕в.

«Глибокий колодязь» ╤рини Шинкарук

Сп╕вачка ╤рина Шинкарук ознайомлю╓ сво╖х слухач╕в з новим музичним проектом: вона записала у стил╕ а капела давн╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕. Це перша зб╕рка укра╖нських п╕сень, записана у р╕зних м╕сцях, ╖╖ назва – «Глибокий колодязь».
Укра╖нську народну п╕сню «Туман яром» ╤рина Шинкарук записала у цеху ки╖вського ав╕ац╕йного заводу «Ав╕ант», за ╖╖ словами, у велик╕й зал╕ площею два гектари голос звучить неймов╕рно проникливо. Кр╕м ав╕азаводу, вибран╕ для музично╖ зб╕рки п╕сн╕ пан╕ ╤рина писала у багатьох ╕нших, не менш екзотичних, м╕сцях.
«Упродовж к╕лькох рок╕в ми писали ╕ у солян╕й шахт╕ в Соледар╕, ╕ у винних п╕двалах Масандри. Писали усередин╕ плотини Дн╕прогесу, у Херсон╕ в Катерининському собор╕, у кримських печерах, ╕ на танковому завод╕ в Ки╓в╕», – каже ╤рина Шинкарук.
Туман стол╕ть давно вкрив т╕ м╕сця ╕ под╕╖, про як╕ народ донин╕ сп╕ва╓ п╕сн╕. Переда╓ в╕д покол╕ння до покол╕ння музичн╕ легенди про минувшину, осп╕ву╓ сво╖ мр╕╖, радост╕ ╕ б╕ль тощо. ╤рина Шинкарук знайшла той стиль, який дозволя╓, за словами сп╕вачки, «душу п╕сн╕» в╕дчути голосом: «При╖хала у Кременець до Олександра Смика, в╕н нас пов╕в на Божу гору. Там ╕ з’явилась ╕дея створення альбому акапельних п╕сень, який був би записаний у природних умовах. Перш╕ записи зробили на Бож╕й гор╕».
Запис тривав майже п’ять рок╕в. А назва проекту – «Глибокий колодязь» – прийшла до ╤рини Шинкарук п╕сля в╕дв╕дин так звано╖ «мало╖ Укра╖ни», де у ц╕ дн╕ зацв╕тають сади, а колодязн╕ «журавл╕», за давн╕ми п╕снями, разом з водою долю п╕д╕ймають.
http://www.radiosvoboda.org

СВОБОДУ – П╤СН╤ УКРА╥НСЬК╤Й!

Луганська обласна орган╕зац╕я ВО «Свобода» взялася за укра╖н╕зац╕ю луганського музичного ╕нформац╕йного простору.
«Свобода» ╕н╕ц╕ю╓ акц╕ю ознайомлення луганчан ╕з перлинами укра╖нсько╖ музики. Луганський осередок готу╓ до випуску чотири тематичн╕ зб╕рки найкращих зразк╕в укра╖нсько╖ геро╖чно╖, л╕рично╖ та народно╖ (в традиц╕йному та сучасному виконанн╕) п╕сн╕.
«Видан╕ компакт-диски будуть розповсюджуватися безкоштовно ╕ виключно з метою ознайомлення та «просування» укра╖нських гурт╕в серед лугансько╖ аудитор╕╖. Ми хочемо наголосити, що укра╖нська п╕сня – не тужлив╕ хуторянськ╕ «насп╕ви», а потужний енергетичний ╕мпульс, що об’╓днував ╕ п╕дтримував укра╖нц╕в у вс╕ часи», – зазнача╓ голова лугансько╖ «Свободи» Дмитро Снег╕рьов.
Першою ласт╕вкою цього почину стане зб╕рка «Укра╖нська геро╖чна п╕сня», що м╕ститиме 16 композиц╕й в╕д пров╕дних укра╖нських гурт╕в.

СТУДЕНТСЬКИЙ СП╤ВАНИК

Студентське братство Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. ╤. Франка сп╕льно з╕ Студентським братством Нац╕онального л╕сотехн╕чного ун╕верситету у рамках проекту «Фестиваль братсько╖ п╕сн╕» зд╕йснили видання зб╕рника п╕сень, популярних серед молод╕.
«Сп╕ваник Студентського братства» на сьогодн╕ ╓ найповн╕шим з╕бранням укра╖номовних п╕сень, поширених серед молод╕. До нього ув╕йшли 213 твор╕в, умовно под╕лених за тематикою на 5 розд╕л╕в: «Патр╕отичн╕», «Л╕ричн╕», «Жарт╕влив╕», «Мандр╕внич╕» та «Всяка всячина». Сп╕ваник охоплю╓ авторськ╕ та найкращ╕ зразки народних, повстанських, пластових ╕ власне студентських п╕сень, окрем╕ з яких публ╕куються вперше. Майже до вс╕х п╕сень зб╕рника подано акорди.
Вс╕ бажаюч╕ придбати сп╕ваник можуть звертатися за телефоном +38 068 844 33 80 (Юр╕й) або пов╕домляти на скриньку radik125@gmail.com
Зм╕ст сп╕ваника можна скачати тут: http://gettyfile.ru/270612
Дорог╕ св╕тличани! Вашу газету передплачую регулярно ╕ раджу знайомим та друзям мати ╖╖. Спасиб╕ вам, що ви так╕ ╓ у нас: щир╕, патр╕отичн╕, незрадлив╕. Бажаю вам усп╕х╕в та м╕цного здоров’я, гострого справедливого пера. На ваше запрошення надсилаю ╕ свою двадцятку хороших п╕сень, але ж у двадцятку не можна вм╕стити вс╕, кожна п╕сня – це екран душ╕ людсько╖, прожитого життя ╕ в радощах, ╕ в гор╕. Я дуже високо ц╕ную п╕сню «Степом, степом». Як слухаю ╖╖ чи нав╕ть читаю слова, сльози мимовол╕ капають з очей, ╕ таких приклад╕в – не одиниц╕, завдяки талановитим поетам, п╕снярам. Мо╖ улюблен╕ п╕сн╕:
1. Реве та стогне Дн╕пр широкий. 2. Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну. 3. Думи мо╖, думи мо╖. 4. Запов╕т. 5. Ки╖вський вальс. 6. Одна калина за в╕кном. 7. П╕сня про рушник. 8. Два кольори. 9. Червона рута. 10. Сто╖ть гора високая. 11. Ки╖вський вальс. 12. Н╕ч яка, Господи, м╕сячна, зоряна. 13. Дивлюсь я на небо. 14. Моя Укра╖на. 15. М╕сяць на неб╕, з╕роньки сяють. 16. Де ти бродиш, моя доле? 17. Тече вода каламутна. 18. Ой не св╕ти, м╕сяченьку. 19. Гом╕н, гом╕н по д╕бров╕. 20. Садок вишневий коло хати.
Г. С. ЗАГРЕБЕЛЬНА,
пенс╕онерка, ветеран, 91 р╕к, родом з Полтавщини.
м. Севастополь.
* * *
Шановна редакц╕╓ газети «Кримська св╕тлиця»! Пропоную свою верс╕ю двадцятки «П╕сенного х╕т-параду»: 1. Г╕мн Укра╖ни. 2. Реве та стогне Дн╕пр широкий. 3. Запов╕т. 4. Думи мо╖… 5. Садок вишневий коло хати. 6. Яворина (У райськ╕м саду). 7. Степом, степом (рекв╕╓м). 8. Не спи, моя р╕дна земля. 9. Мар╕чка (М. Ткач). 10. Колгоспний вальс (А. Малишко, П. Майборода). 11. Ясени. 12. Стожари. 13. Моя Укра╖на (М. Лук╕в, А. Сердюк). 14. Укра╖на (Т. Петриненко). 15. За Укра╖ну (М. Вороного). 16. Де ти, моя стежина (А. Малишко, П. Майборода). 17. Водограй. 18. См╕ються, плачуть солов’╖. 19. Одна калина. 20. Р╕дна хата (Висиха душ╕ криниця). 
А. А. ШЕВЧЕНКО. м. Керч.

«Кримська св╕тлиця» отримала неспод╕ваний Великодн╕й подарунок з Ки╓ва в╕д народного артиста Укра╖ни Миколи Мозгового – диск з його п╕снями. На вже в╕домих «св╕тличанам» умовах (компенсац╕я поштових витрат ╕ вартост╕ чистого CD-диска) редакц╕я, з люб’язно╖ згоди шановного автора, готова под╕литися цими п╕снями.
Звертайтеся за тел.(0652) 51-13-24.

Заклика╓мо читач╕в «П╤СЕННО╥ СВ╤ТЛИЦ╤» гуртом визначити двадцятку найкращих, найпопулярн╕ших, найзнан╕ших народних та естрадних (у яких ╓ автор) укра╖нських п╕сень. П╕сень, без яких д╕йсно неможливо ╕дентиф╕кувати себе укра╖нцем. Надсилайте ваш╕ вар╕анти найпопулярн╕шо╖ п╕сенно╖ двадцятки (можете додати тексти, ауд╕озаписи) на нашу адресу: 95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, к. 14, з пом╕ткою «П╕сенна св╕тлиця», або на e-mail: kr_svit@meta.ua. Т╕ п╕сн╕, як╕ найчаст╕ше зустр╕чатимуться у ваших листах, стануть переможцями народного п╕сенного конкурсу, а учасники, як╕ найвлучн╕ше втраплять у «двадцятку», отримають в нагороду ауд╕озаписи з укра╖нськими п╕сенними перлинами. Насамк╕нець редакц╕я плану╓ провести серед читач╕в-учасник╕в конкурс на краще виконання цих п╕сень, головним призом якого буде г╕тара в╕д вже добре в╕домо╖ «св╕тличанам» льв╕всько╖ ф╕рми «Реноме». При╓днуйтеся!

Ведуча п╕сенно╖ рубрики Юл╕я КАЧУЛА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7171

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков