Версiя для друку Обговорити в форумi

(Закінчення. Поч. у № 16).

2. «Національні страви».
Діти вирішили зварити борщ і компот. Підкажи їм, що потрібно покласти у каструлю з борщем, а що – у компот (мал. 1).
Наступного дня діти вирішили приготувати шербет і плов. Виручи друзів, допоможи їм правильно вибрати продукти для шербету та плову (мал. 2).

F. Педагогічні ідеї до сценаріїв народних свят
1. Використання потенціалу дитячого лялькового театру, кримськотатарського драматичного театру. Творче завдання: Запропонуйте дітям самостійно придумати сценарій про взаємовідносини українців і кримських татар на основі відомих дітям традицій і народних свят та розіграти виставу на батьківських зборах.
2. Розучування народних пісень, частівок українського і кримськотатарського етносів (Кримська колиска/ За ред. М. А. Араджиони. –
К.: Головна спеціалізована редакція мовами національних меншин України; Сімф.: Центр етносоціальних досліджень, 2002. – 200 с. – болг., вірм., грец., нім., кримськотат., рос., укр.).
3. Розучування українських і кримськотатарських загадок, прислів’їв, приказок (на уроках читання, рідної і української мови, а також у позаурочний час).
4. Народний календар весни (Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 3 кн., 6 т. – Факсим. вид. – К.: АТ «Обереги», 1994. – Кн. 2, т. 3: Весняний цикл; т. 4: Літній цикл. – 528 с. – С. 321-331; 332-337).
Народний календар – це давній документ, що налічує близько тисячі років життя і культури певного народу, його далеких предків з часів язичництва. Упродовж багатьох років календар складався, доповнювався, збагачувався, а в деякій своїй частині перейшов у забуття. З прийняттям християнства на Русі Народний календар було об’єднано з релігійними святами. Таким саме чином з прийняттям мусульманства Народний календар кримських татар було доповнено святами релігійного характеру. Однак свій глибинний зміст календар зберіг для кожного народу і в теперішній час.
5. Народні ігри.
Вивчіть з дітьми декілька національних українських і кримськотатарських ігор (див. Детские подвижные игры народов СССР: Пособие для воспитателя дет. сада/ Сост. А. В. Кенеман; Под ред. Т. И. Осокиной. – М.: Просвещение, 1989. – 239 с.; Играем вместе: игры для детей дошкольного и младшего школьного возраста/ Сост. Л. Г. Мухоморина. – Симф.: АнтиквА, 2005. – 184 с.).
Після ігор обміркуйте зі школярами:
Чи можуть діти інших культур і національностей грати у їхні ігри? Чому? Якщо ні, з’ясуйте, що заважає цьому? Чому гру назвали саме «національною українською»/ «національною кримськотатарською», а не інакше?
 Тепер на перервах і прогулянках ви можете грати у такі цікаві ігри.
6. Виставка «З бабусиної скрині».
Організація у школі або класі виставки «З бабусиної скрині». Разом з дітьми і батьками організуйте виставку предметів української і кримськотатарської культури. Після відвідування дітьми виставки обговоріть з ними, що між двома культурами спільного, чим вони відрізняються.

G. Тренінг «Намисто духовних якостей народу».

Частина 1. Духовні якості українського народу
Мета: 1) ознайомити батьків з багатством душі українського народу; 2) приміряти на себе якості характеру українського народу; 3) обговорити відчуття; 4) дати установку про бережливе ставлення до якостей характеру як до цінностей.
Інструкція: Уявіть собі, що ви нанизали риси характеру українського народу як намисто на нитку. Повісьте на шию це намисто. Які якості характеру Вам імпонують? Що Ви відчуваєте, коли носите таке намисто (гордість, повагу до свого народу, до себе та ін.)? Що відчувають оточуючі до Вас? Ось Ви зняли це намисто, що Ви відчули? Які Ваші враження? Бережіть це намисто! Не розсипайте його! Можливо, якщо загубиться хоча б одна намистинка, носій даної культури відчуватиме, що його душі чогось не вистачає.
Стимулюючий матеріал: привітність, добродушність, дружелюбність, гостинність, простота, довірливість, доброзичливість, миролюбність, відкритість, взаєморозуміння, щедрість, життєрадісність, толерантність до інших націй, добропорядність, працелюбність, талановитість, музичність, поетичність, впертість, амбіційність, релігійність, почуття гумору, любов до дітей, природи, історії, Батьківщини, вірність своєму народові, повага до старших, вихованість, справедливість, сміливість, практичність, хазяйновитість, організованість, мудрість, шанування сімейних цінностей, свободолюбність.

Частина 2. Духовні якості кримськотатарського народу
Мета: 1) ознайомити батьків з багатством душі кримськотатарського народу; 2) приміряти на себе якості характеру кримськотатарського народу; 3) обговорити відчуття; 4) дати установку про бережливе ставлення до якостей характеру як до цінностей.
Інструкція: Уявіть собі, що ви нанизали риси характеру кримськотатарського народу як намисто на нитку. Повісьте це намисто на шию. Які якості характеру Вам імпонують? Що Ви відчуваєте, коли носите таке намисто (гордість, повагу до свого народу, до себе та ін.)? Що відчувають оточуючі до Вас? Ось Ви зняли це намисто, що Ви відчули? Ваші враження? Бережіть це намисто! Не розсипайте його! Можливо, якщо загубиться хоч одна намистинка, носій даної культури відчуватиме, що його душі чогось не вистачає.
Стимулюючий матеріал: взаємовиручка, привітність, доброзичливість, миролюбність, гостинність, дружелюбність, добродушність, ввічливість, любов і повага до старших, завзятість, наполегливість, працелюбність, духовність, любов до дітей, природи, рідної землі, до свого народу, до рідної мови, до музики, до мистецтва, до знань, прагнення до незалежності, свободолюбність, життєрадісність, весела вдача, мудрість, терпимість, терпеливість, справедливість, дружність, згуртованість, підприємливість, богобоязливість, наївність, охайність, національна гордість, гідність, скромність, витривалість, вірність, цілеспрямованість, обдарованість і талановитість, чиношанування, вихованість, самовідданість, хазяйновитість.

2. Тренінг «Крок назустріч»
(за А. Панченком, О. Пометун, Т. Ремехом).
Мета: продемонструвати можливості виходу з проблемної ситуації, не застосовуючи фізичних зусиль.
Порядок проведення: об’єднання учасників у пари (наприклад, сонечко – хмарка). «Хмари» стискають кулак, а «сонечкам» – необхідно знайти спосіб розкрити кулак, без фізичних зусиль.
Через 1 хвилину тренер зупиняє виконання вправи і питає (на вибір):
– Хто з Вас розтиснув кулак?
– Що Ви відчували?
– Що відчували ті, хто тримав кулак і не розтиснув його?
– Чому так сталося?
– Чи легко було розтиснути кулак?
– Що Ви відчували, коли розтиснули кулак або не розтиснули його?
– Для чого ми виконували цю вправу?

3. Педагогічні ігри для батьків
1. «Міст взаєморозуміння».
Мета: формування знань, умінь, навичок, необхідних у крос-культурних взаємовідносинах.
Інструкція: Батьки об’єднуються у дві команди. Перша команда представляє українську культуру, інша – кримськотатарську культуру. По одному представнику від кожної команди стають один напроти одного на відстані 10 кроків. Щоб зустрітися на цьому мосту необхідно:
 – представникові української культури, який переходить мостом взаєморозуміння, назвати 5 свят кримськотатарської культури і пояснити їхнє значення.
Наприклад,
* Янъы Йыл – Новий рік.
* Наврез – початок весни, нового господарського року. За календарем відзначають 21 березня.
* Къурбан – свято жертвоприношення у мусульман. Ріжуть барана, ділять на три частини і роздають: одну – бідним людям, другу – сусідам або родичам, третю – залишають собі. Ритуал жертвоприношення здійснюється в ім’я Аллаха (Бога) і має очисну силу для того, хто його здійснює.
* Къыдырлез – весняне свято, що символізує приведення сільгоспугідь до ладу після зими і закінчення робіт для одержання нового врожаю. Відзначають на природі.
* Ораза – свято посту.
* Дервиза – свято осені і врожаю.
* Той – весілля.
* Сез кесим – домовленість про заручини і терміни святкування весілля, який здійснюють родичі нареченого і нареченої.
* Нишан – заручини.
* Ады къоймая – традиція давати ім’я дитині.
Представнику кримськотатарської культури, який іде мостом взаєморозуміння, необхідно назвати 5 свят української культури і пояснити їхнє значення.
Наприклад:
* Новий Рік – Свято нового року.
* Різдво – символізує народження Ісуса Христа.
* Масляна – свято зустрічі зими з весною.
* Пасха – православне свято, яке символізує воскресіння Христове.
* Трійця – християнське свято, коли вшановують пам’ять предків.
* Івана Купала – язичницьке свято, коли вшановують сонце, плетуть вінки, стрибають через вогонь, водять хороводи.
* Обжинки – свято врожаю.
* Весілля – святкування весілля.
* Заручини – сватання.
* Хрестини – обряд хрещення дитини, коли у церкві дитині дається віра хрещеної матері.
Якщо представники виконали завдання, то стають один напроти одного і потискають руки, тому що виконали завдання, дізналися більше одне про одного. За бажанням батьки можуть продовжити знайомство, називаючи свята іншої культури; обмінятися адресами, запросити у гості, на свято та ін.
Обговорення:
– Що сподобалося під час виконання завдання?
– Що не сподобалося?
– Що виявилося складним?
– Для чого ми виконували цю вправу?
– Як дана вправа допоможе у вашій роботі з дітьми?
– Які почуття викликало у вас це завдання?
* * *
Декларація
про міжкультурну співпрацю представників української і кримськотатарської культури

Представники української культури в особі Т. Г. Шевченка, ґрунтуючись на Положенні «І чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь» з одного боку, і представники кримськотатарської культури в особі
І. Гаспринського, ґрунтуючись на Положенні «Фикирде, тильде, иште бирлик» (В думках, в словах, в роботі – єдність) з іншого боку (далі Сторони), додержуючи принципи партнерства і прагнучи створити у класі, школі, суспільстві ефективну систему міжкультурної співпраці, активізувати учнівську молодь у процесах прийняття рішень, досягли такої домовленості.

Стаття 1.
Метою співпраці Сторін є: формування в учнівської молоді школи
№ 42 м. Сімферополя навичок спільного обговорення загальних проблем; підготовка учнів до взаємодії їх як особистостей в умовах різноманітного світу через засвоєння комплексу знань, вироблення відповідних компетенцій, підготовка учнівської молоді до виконання ролі активних громадян; підготовка і реалізація проектів, спрямованих на вирішення правових, освітніх, культурних та інших проблем учнівської молоді; розвиток учнівської самоорганізації; вироблення в учнівської молоді умінь і навичок соціальної активності; сприяння розширенню регіональної, всеукраїнської і міжнародної співпраці у сфері міжкультурної освіти і виховання, становленню і розвитку молоді.

Стаття 2.
Обидві Сторони ґрунтуються на таких принципах:
1. Принцип взаєморозуміння і доброзичливості, тобто Сторони додержують етичні принципи, прагнуть досягти конструктивного і взаємовигідного вирішення поточних питань міжкультурного співробітництва.
2. Принцип партнерства і взаємопідтримки.
3. Принцип єдності в думках, мові і справах.
4. Принцип відповідальності і поваги до своєї культури і до культури інших народів.
5. Принцип відповідної реакції, тобто взаємоорієнтованості культур.
6. Принцип своєчасного попередження про освітні і виховні заходи обома Сторонами одне одного.
7. Принцип узгодженості питань, що виникають у робочому порядку.
8. Принцип попередження про припинення Сторонами дії декларації з обґрунтуванням причин у письмовому вигляді.
Підписано «___»_________2009 р.
Підписи Сторін:

Висновки:
1) Лонгітюдний характер експериментальної роботи надав можливість делікатно, ненав’язливо, спокійно провести психореабілітацію батьків, вчителів та надати їм можливість самостійно зробити вибір, усвідомити, самовизначитися у крос-культурному просторі.
2) Проблемно-пошуковий характер роботи надав можливість кожному учаснику замислитися над традиціями та сучасністю, проранжувати для себе культурні цінності, визначитися із позицією щодо своєї/іншої культури.
3) Дана експериментальна робота — це інструментарій для формування взаємовідносин з будь-якою культурою, тому що обрані для експериментальної роботи 5 цінностей (відкритість, контактність, толерантність, почуття власної гідності, справедливість) є базовими для всіх культур.
4) На ґрунті вивчення навчально-виховних планів шкіл Криму експериментальні розробки було гармонійно вклинено в роботу 7 шкіл.
5) Окрім формування зазначених крос-культурних цінностей, сама експериментальна робота була побудована на принципах відкритості, діалогічності, толерантності.
Сусанна Алієва,
вчитель початкових класів,
магістр педагогічної освіти.
с. Новостепне
Джанкойcького району.

Заступник міністра закордонних справ України Володимир Хандогій зустрівся з Верховним комісаром у справах національних меншин (ВКНМ) Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Кнутом Воллєбеком, який перебуває в Україні з робочим візитом. Про це УКРІНФОРМу повідомили в прес-службі МЗС.
Враховуючи те, що основною метою візиту Верховного комісара є проведення другої частини дослідження стосовно забезпечення освітніх прав українців у Росії та етнічних росіян в Україні, учасники зустрічі приділили увагу ситуації із забезпеченням прав української громади в Росії та заходів, яких вживає Україна для забезпечення прав національних меншин.
Співрозмовники також обговорили перспективи подальшої співпраці України з ВКНМ, а також шляхи реалізації рекомендацій ВКНМ щодо неприпустимості використання питань забезпечення прав національних меншин у міждержавних відносинах, оприлюднених восени 2008 року в м. Больцано/Бользен (Італія).
Програма розвитку регі ональної російської мови й російської культури в Севастополі на 2009 рік буде виконана. Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив журналістам голова Севастопольської міської ради Валерій Саратов після затвердження на черговій сесії міськради плану заходів програми на поточний рік.
За словами В. Саратова, «для реалізації плану заходів буде проведено велику й копітку роботу, оскільки програма розвитку російської мови зачіпає всі культурні прошарки в нашому житті». Всього, за твердженням голови міськради, на виконання програми поточного року передбачено витратити понад 1 млн. 200 тис. грн.
Татарські громадські організації почали збір підписів на підтримку надання татарській мові статусу другої державної мови РФ. Як повідомили УНІАН у прес-службі Світового конгресу татар, у рамках акції «Мин татарча сойлешем!» («Я говорю по-татарськи!»), яка проходить у Татарстані, лідери татарської молоді планують виступити із відповідною законодавчою ініціативою.
За словами голови бюро Світового форуму татарської молоді Руслана Айсина, зараз йде збір підписів по всій Росії під зверненням, що пропонує офіційно визнати татарську мову другою державною мовою в Росії. Він зазначив, що в рамках акції «Мин татарча сойлешем!», вирішено прийняти програму під назвою: «Татарська мова – мова миру й матері». Дана програма спрямована на те, щоб підвищити статус татарської мови на федеральному рівні.
Ідею надання татарській мові статусу другої федеральної мови в Росії ініціатори обґрунтовують тим, що татари – це друга за чисельністю нація в Росії, один із її державоутворюючих народів. Крім того, особливо важлива його роль у тюркському світі. Зокрема, відомо, що в РФ працює велика кількість громадян тюркських держав, культурна адаптація яких викликає труднощі у російської влади.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема "На допомогу вчителеві"