Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РАДА В╤ДМОВИЛАСЯ ЗВ╤ЛЬНИТИ КЛ╤МК╤НА З ПОСАДИ М╤Н╤СТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ
за проект постанови (№10381) проголосували лише 160 народних депутат╕в ╕з 275,...


ПРОТИ ВЛАСНИК╤В ТЕЛЕКАНАЛУ NEWSONE В╤ДКРИТО ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО Ф╤НАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ
про це на бриф╕нгу заявив генеральний прокурор Юр╕й Луценко.


ПОСОЛЬСТВО УКРА╥НИ НАГАДАЛО БОЛГАРСЬКИМ ЗМ╤ НОВ╤ТНЮ ╤СТОР╤Ю КРИМУ
У деяких виданнях Болгар╕╖ почаст╕шали в╕дверто антиукра╖нськ╕ публ╕кац╕╖, що м╕стять ознаки...


НЕОБХ╤ДНО НАПРАЦЮВАТИ СТРАТЕГ╤Ю ДЕОКУПАЦ╤╥ КРИМУ…
Про це пост╕йний представник Президента Укра╖ни в АРК Антон Кориневич заявив у в╕второк п╕д час...


КОМ╤ТЕТ ПА ОБС╢ СХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО М╤Л╤ТАРИЗАЦ╤╥ РОС╤╢Ю КРИМУ
Про це пов╕домив член пост╕йно╖ делегац╕╖ Укра╖ни у ПА ОБС╢ Рефат Чубаров на сво╖й стор╕нц╕ у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 24.04.2009
КРИМ — З УКРА╥НОЮ!

Наш г╕сть – Микола ╤ванович Поровський, народний депутат 1-го, 2-го ╕ 4-го скликань Верховно╖ Ради Укра╖ни, людина, яка тривалий час н╕чим не була пов’язана з Кримом. В╕н був серед тих, хто створював Народний Рух Укра╖ни, ╕ з цим рухом став пров╕дним д╕ячем боротьби за незалежн╕сть Укра╖ни, учасником внесення синьо-жовтого прапора до Верховно╖ Ради. Микола Поровський одразу п╕сля проголошення незалежност╕ звернув особливу увагу на Крим ╕ тривал╕ роки, як голова ВГО “Крим з Укра╖ною” та голова Республ╕кансько╖ Християнсько╖ парт╕╖, працю╓ над тим, щоб м╕цн╕шали зв’язки м╕ж областями Укра╖ни ╕ кримською автоном╕╓ю, щоб взагал╕ зм╕цнювалася укра╖нська держава вза╓мною дружбою, повагою, сп╕впрацею, вза╓модопомогою м╕ж людьми – громадянами незалежно╖ Укра╖ни. М. ╤. Поровський разом з однодумцями – кримчанами ╤горем Банахом, Серг╕╓м Литвином та ╕ншими у 1992 роц╕ створили Громадську орган╕зац╕ю „Крим з Укра╖ною”, головною метою д╕яльност╕ яко╖ стало в╕дродження укра╖нства в Криму.
– Миколо ╤вановичу, чим було викликане утворення в 1992 роц╕ Ком╕тету громадських орган╕зац╕й “Крим з Укра╖ною – Соборн╕сть”?
– Тод╕ антиукра╖нськ╕, сепаратистськ╕ сили нагн╕тали в Криму антиукра╖нську ╕стер╕ю, намагалися п╕д виглядом “державност╕ Криму” в╕д’╓днати цю споконв╕ку укра╖нську територ╕ю в╕д Укра╖ни. Керували ними та ф╕нансували проведення антиукра╖нських ман╕фестац╕й та м╕тинг╕в зовн╕шн╕ чинники – агентура спецслужб сус╕дньо╖ держави. Про це я написав у в╕дом╕й статт╕ “Та╓мн╕ операц╕╖ проти “сус╕да-брата” провадять вельми ретельно”. Тож нами, тод╕ л╕дерами Народного Руху, Укра╖нсько╖ Республ╕кансько╖ парт╕╖, Товариства Укра╖нсько╖ мови “Просв╕та” та ╕нших орган╕зац╕й, був створений Ком╕тет “Крим з Укра╖ною”. Група патр╕отично налаштованих укра╖нц╕в, представник╕в цих орган╕зац╕й, прибула до С╕мферополя, прагматично оц╕нила розвиток ситуац╕╖ на п╕востров╕ ╕ заходилася працювати, щоб в╕двернути загрози, як╕ ставали на завад╕ розбудови держави та ╖╖ мирному ╕снуванню взагал╕. Я, на той час член Ком╕тету Верховно╖ Ради з питань оборони ╕ державно╖ безпеки, розум╕в, що загроза для Соборност╕ укра╖нських земель поста╓ саме в Криму.
– Чому?
– Пригадаймо ситуац╕ю, що склалася в Криму п╕сля розпаду СРСР, ╕ ╖╖ передумови. Крим, пор╕внюючи з ╕ншими областями колишньо╖ УРСР, був не звичайною, а особливою областю. В силу природно╖ привабливост╕ Крим для великого за населенням, але б╕дного на тепл╕ приморськ╕ зони СРСР, був особливо ц╕нним ╕ стратег╕чно важливим м╕сцем. У т╕ часи ви╖зд ╕з кра╖ни для перес╕чно╖ людини з будь-яких причин, в тому числ╕ й на заруб╕жн╕ курорти, був практично заборонений. Тож зрозум╕ло, що ц╕нн╕сть кримських курорт╕в була ╕ ╓ високою. ╤ значення м╕сцевих доброзичливих господар╕в теж. Отже, кримська компарт╕йна ел╕та була т╕сно пов’язана з московською компарт╕йною номенклатурою, яка в╕дпочивала тут у сво╖х численних будинках в╕дпочинку, дачах та санатор╕ях ╕ як╕ не хот╕ла втрачати. Ця “ел╕та” н╕куди не под╕лася в 1991-1993 роках. П╕сля проголошення укра╖нсько╖ незалежност╕ вона тр╕шки принишкла, але не могла змиритися з╕ сво╓ю вторинною роллю в укра╖нськ╕й держав╕. На територ╕╖ Криму в╕дбувалося перекачування фонд╕в компарт╕╖ у численн╕ ф╕ктивн╕ сп╕льн╕ п╕дпри╓мства ╕ акц╕онерн╕ товариства. На ц╕ кошти компарт╕йна ел╕та спод╕валася скупити кримську власн╕сть ╕ виграти у Криму вибори, усунути в╕д будь-якого впливу на владу на п╕востров╕ демократичн╕ сили. Ц╕ грош╕ компарт╕╖ укуп╕ з намаганнями створити такий соб╕ анклав безрозд╕льно╖ рос╕йсько-комун╕стично╖ влади м╕сцевих компарт╕йних л╕дер╕в ╕ були базою для розвитку кримського сепаратизму. Були й ╕нш╕ причини. М╕льйони людей, як╕ щор╕чно при╖здили на в╕дпочинок у Крим, не лише розвивали туристичний ринок, а й сприяли поширенню таких супутн╕х нездорових явищ, як сутенерство, проституц╕я, рекет, торг╕вля наркотиками. У рег╕он╕, на тл╕ ослаблено╖ влади, злочинн╕сть набула масового характеру. В жодн╕й област╕ Укра╖ни такого не в╕дбувалося нав╕ть близько. Свого у нестаб╕льн╕сть додавала й агентура розв╕дцентру Чорноморського флоту ╕ загалом агентура спецслужб Рос╕╖, яка була заведена ╕ в кримський пол╕тикум, ╕ в органи кримсько╖ влади. Зокрема, вих╕дц╕в ╕з КДБ СРСР було дуже багато в найближчому оточенн╕ тод╕шнього президента Криму М╓шкова. Зв╕сно, що ц╕ люди жодним чином не прагнули захищати ╕нтереси Укра╖ни. ╥м навпаки потр╕бн╕ були ╕де╖ кримського сепаратизму як перех╕дного етапу до повного рос╕йського, тобто власного господарювання в Криму.
– Т╕ проблеми й недол╕ки, як╕ Ви щойно назвали, б╕льше стосуються завдань орган╕в державно╖ влади ╕ укра╖нсько╖ м╕л╕ц╕╖ та служби безпеки. Що могла ╕ мала зробити тут, у Криму, громадська орган╕зац╕я, створена суто на добров╕льних засадах?
– Ми поставили за мету д╕яльност╕ Ком╕тету “Крим з Укра╖ною” складн╕ завдання. Належало передус╕м показати Укра╖н╕ ╕ всьому св╕ту, що в Криму живуть не т╕льки рос╕яни ╕ кримськ╕ татари, але й мешка╓ майже м╕льйон укра╖нц╕в. Це конкретна робота з людьми, пробудження укра╖нсько╖ нац╕онально╖ св╕домост╕, формування укра╖нського патр╕отизму, це та робота, яка була ╕ ╓ особливо необх╕дною саме в Криму. Пригадаймо, п╕сля масового виселення татар наприк╕нц╕ в╕йни за сприяння влади в Крим переселялися люди ╕з рос╕йських територ╕й, а також численн╕ в╕дставники ╕з орган╕в ╕ пол╕торган╕в. Переселенц╕-рос╕яни, в значн╕й частин╕, ╕дентиф╕кували себе, як громадяни Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, нав╕ть п╕сля проголошення незалежност╕ Укра╖ни. До того ж почалося масове повернення у Крим татар, як╕ теж заявили сво╖ права на п╕востр╕в, повели пропагандистську атаку, нав╕ть захопили прим╕щення Верховно╖ Ради Криму. Т╕льки кримськ╕ укра╖нц╕ чомусь у ц╕й борн╕ виявилися найменш активними, певно, сприйнявши незалежн╕сть Укра╖ни, як природний ╕ зрозум╕лий ус╕м дарунок дол╕. Загроз╕ антидержавного п╕дбурювання, сепаратистських настро╖в могли найефективн╕ше протид╕яти державницьк╕ настро╖ укра╖нського населення та м╕льйон╕в громадян Укра╖ни р╕зних нац╕ональностей, котр╕ бажали миру ╕ злагоди в Криму. Для цього, у першу чергу, треба було долучити до участ╕ в державницькому буд╕вництв╕ самих укра╖нц╕в, яких, незважаючи на м╕льйонну громаду, у Криму не було чутно.
– Яким же чином ви мали нам╕р досягати нам╕ченого?
– Нам╕тили ╕ досягали. Насамперед, актив╕сти Ком╕тету “Крим з Укра╖ною” заходилися створювати укра╖нськ╕ громади у С╕мферопол╕, Ялт╕, Керч╕, Севастопол╕ та ╕нших м╕стах Криму. Ми почали об’╓днувати вс╕х тих, хто бажав ╓дност╕ Криму з Укра╖ною у пол╕тичну орган╕зац╕ю Укра╖нський Громадянський Конгрес Криму (УГКК). А пот╕м почали готувати проведення першого Всекримського конгресу укра╖нц╕в. Ситуац╕я в той час на п╕востров╕ була дуже складною. Траплялося все: лунали ледь не щодня вибухи у С╕мферопол╕, були пол╕тичн╕ провокац╕╖, з╕ткнення в╕йськових ╕ розборки та боротьба на винищення м╕ж крим╕нальними угрупованнями ╕ кланами. Тод╕ ми вперше п╕д час Всекримського конгресу укра╖нц╕в п╕дняли над прим╕щенням театру у С╕мферопол╕ державний синьо-жовтий прапор. До реч╕, в Криму ми провели так╕ конгреси, починаючи з районного р╕вня, пот╕м три загальнокримських, на як╕ з’╖жджалися делегати в╕д район╕в ╕ м╕ст. Поставивши сво╖м завданням п╕дтримку укра╖нських громадсько-патр╕отичних орган╕зац╕й в Криму, взагал╕ укра╖нства, надання допомоги укра╖нським школам, б╕бл╕отекам та досл╕дженню пол╕тичного процесу, який в╕дбува╓ться у Криму, ми багато уваги прид╕ляли заходам, нац╕леним на конкретний позитивний результат. З ц╕╓ю метою спочатку зосередили ╖╖ на проведенн╕ науково-практичних конференц╕й ╕ б╕знес-форум╕в. Значну частину у ц╕й д╕яльност╕ мала пол╕тична складова, без яко╖ на той час не можливо було об╕йтись. Ми старалися применшити пол╕тичну напругу, розповсюдили тиражем п╕вм╕льйона прим╕рник╕в звернення трьохсот в╕домих науковц╕в Криму до кримчан, в якому вони закликали триматися Укра╖ни, збер╕гати ╓дн╕сть ╕ м╕жнац╕ональну злагоду. Ми поширили понад п╕вм╕льйона екземпляр╕в газет з виступами учасник╕в Всекримського та Севастопольського конгресу укра╖нц╕в. Це мало вплив на людей ╕ погамувало сепаратистськ╕ настро╖.
Конгрес укра╖нц╕в Севастополя особливо пам’ятний тим, що отримав надзвичайно затятий спротив з боку «Республиканского движения Крыма» ╕ в╕дпов╕дних служб рос╕йського Чорноморського флоту. Наш╕ противники погрожували у прес╕ громадськими заворушеннями, заперечували, щоб „город русской славы”, „база русского военно-морского флота” став центром укра╖нського патр╕отичного з╕брання, надсилали сво╖ протести у р╕зн╕ державн╕ ╕нстанц╕╖. Мен╕ нав╕ть довелося через парламент у зверненн╕ до Президента Укра╖ни, Голови Верховно╖ Ради Укра╖ни та до Уряду пояснювати ц╕л╕ ╕ завдання конгресу, як╕ н╕чого агресивного у соб╕ не мали. Тод╕ у Севастополь не просто було про╖хати через контрольно-пропускн╕ пункти рос╕йських в╕йськових. ╤ лише в╕дрядження з Верховно╖ Ради Укра╖ни, як╕ м╕г п╕дписувати т╕льки член презид╕╖ Верховно╖ Ради, давали можлив╕сть долати цей кордон. Таким чином, ми, двадцятеро несевастопольц╕в, змогли при╖хати ╕ п╕дготувати проведення Севастопольського конгресу укра╖нц╕в, який став важливим кроком до ╖хнього подальшого об’╓днання.
Сьогодн╕ за сприяння ╕ ф╕нансування нашо╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ виходять брошури ╕ книги, як╕ несуть об’╓ктивну ╕нформац╕ю про под╕╖ в Криму, пол╕тику Укра╖ни ╕ розкривають пол╕тику наших недруг╕в. Нами видано рос╕йською ╕ укра╖нською мовами книгу спогад╕в б╕йця УПА, кримчанина Володимира Чермошенцева, який мужньо боровся за самост╕йну Укра╖ну. Мою статтю „Кримська проблема: законом╕рна реальн╕сть чи ц╕леспрямована провокац╕я” та зб╕рку публ╕кац╕й „Политический утюг, который история забыла выключить” Ком╕тетом “Крим з Укра╖ною” видано тиражем 200 тисяч прим╕рник╕в ╕ роздано вс╕м депутатам м╕сцевих рад ╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, п╕дрозд╕лам Збройних Сил Укра╖ни та м╕л╕ц╕╖. Вида╓мо книги укра╖нських автор╕в, як╕ проживають у Криму. Збира╓мо укра╖нську л╕тературу для кримських б╕бл╕отек ╕ В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни. Щодо укра╖нських в╕йськових моряк╕в, то ╖м ми допомага╓мо в╕д часу утворення ВМСУ. Подарували ╖м у св╕й час оргтехн╕ку, державн╕ прапори на вс╕ корабл╕ ╕ в╕йськов╕ частини ВМСУ. На економ╕чних конференц╕ях ╕ форумах, як╕ орган╕зовував ВГО “Крим з Укра╖ною”, в╕дпрацьовували питання економ╕чних зв’язк╕в п╕дпри╓мств р╕зних укра╖нських областей ╕ Криму. ╤ багато цих зв’язк╕в стали довготривалими.
Ще в дев’яност╕ роки ми в Криму порушували питання про енергозбер╕гаюч╕ технолог╕╖ для економного використання пального, електроенерг╕╖, про альтернативн╕ види газового палива та використання енерг╕╖ в╕тру, ╕нших поновлюваних джерел енерг╕╖. П╕зн╕ше, будучи першим заступником Голови держком╕тету з енергозбереження, я став автором к╕лькох закон╕в у сфер╕ альтернативно╖ енергетики, посприяв запровадженню енергозбер╕гаючих технолог╕й на кримському завод╕ “Титан” у Красноперекопську. До реч╕, надзвичайно актуально це питання звучить ╕ сьогодн╕. Тод╕ ж на конференц╕╖, орган╕зован╕й ВГО “Крим з Укра╖ною” за участ╕ кер╕вник╕в ”Чорноморнафтогазу”, в╕льно╖ економ╕чно╖ зони „Сиваш”, обговорювалися проекти розробки чорноморського шельфу, започатковувались зв’язки з р╕зними укра╖нськими п╕дпри╓мствами. Активно допомагав нам у цих справах в╕домий укра╖нський вчений, тод╕ народний депутат ╕ голова парламентського ком╕тету М. Павловський, який ц╕ питання порушував ╕ перед Урядом, ╕ перед Президентом Укра╖ни. А загалом все це робити було непросто ╕ важко. Нема╓ у нас за плечима н╕ пост╕йних ф╕нансових джерел, н╕ спонсор╕в-ол╕гарх╕в. Ус╕ в наш╕й громадськ╕й орган╕зац╕╖ – прост╕ люди, укра╖нськ╕ патр╕оти. Правда, допомагав м╕й депутатський статус за час╕в мого першого, другого ╕ четвертого депутатства...
– Не зовс╕м зрозум╕ло, що Вас особисто спонукало братися за кримську проблему. На Р╕вненщин╕, у вашому виборчому окруз╕, у Вас був ╕ ╓ св╕й електорат, б╕льша можлив╕сть завжди утримувати свою пол╕тичну вагу, н╕ж цього можна добитися у Криму ╕ залишатися пост╕йним, ледь не в╕чним парламентар╕╓м, як це роблять багато ваших колег з демократичного табору. Погодьтеся, з ц╕╓╖ позиц╕╖ Крим для Вас був далеко не кращим вибором.
– З ц╕╓╖ позиц╕╖ я й не дивився на Крим. У мене н╕коли не було прагнення щось там здобути для себе, а було бажання допомогти жителям Криму вс╕х нац╕ональностей усв╕домити себе громадянами Укра╖ни, стати ╓диною, дружною, м╕цною сп╕льнотою ╕ завдяки цьому зм╕цнити Укра╖нську державу, щоб у н╕й добре жилося в╕льним людям.

Бес╕ду в╕в
Анатол╕й Ковальчук.
м. Ки╖в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7165

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков