"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема "З потоку життя"
#17 за 24.04.2009
ЧОРНОМОРСЬКИЙ ФЛОТ РОС╤╥: ФАКТОР ПОЛ╤ТИЧНИЙ ЧИ В╤ЙСЬКОВИЙ?
АКТУАЛЬНО!
Питання, пов’язан╕ з тимчасовим базуванням Чорноморського флоту РФ в Севастопол╕, набули актуальност╕ через небажання рос╕йсько╖ сторони домовлятись з Укра╖ною. Зв╕дси – пол╕тичн╕ заяви та пер╕одичн╕ загострення двохсторонн╕х в╕дносин м╕ж Укра╖ною та РФ. Очевидно, що публ╕чне обговорення експертами ус╕╓╖ проблематики перебування Чорноморського флоту РФ в Укра╖н╕ може виявити явн╕ та прихован╕ загрози рег╕онально╖ безпеки в Криму. З метою сприяння публ╕чному анал╕зу проблем впливу фактору рос╕йсько╖ в╕йськово╖ присутност╕ в Укра╖н╕ на пол╕тичн╕ процеси в Криму 15 кв╕тня 2008 р. у С╕мферопол╕ був проведений «круглий ст╕л» п╕д гаслом: «Рос╕йська в╕йськова присутн╕сть у Криму в контекст╕ 2017 року: гарант╕я безпеки чи джерело дестаб╕л╕зац╕╖ ситуац╕╖ в рег╕он╕?» Кримським Незалежним центром пол╕тичних досл╕дник╕в ╕ журнал╕ст╕в (КНЦПДЖ) за п╕дтримки Нац╕онального фонду демократ╕╖ (NED, США) до обговорення питань про можлив╕сть (неможлив╕сть) повторення в Криму п╕вденно-осетинського сценар╕ю, сучасних аспект╕в рос╕йсько╖ в╕йськово╖ присутност╕ в Криму, життя в Севастопол╕ п╕сля 2017 року, в╕рог╕дн╕сть перетворення Криму на арену протиборства пров╕дних держав св╕ту, шляхи зниження геопол╕тичного протистояння у Причорномор’╖ та п╕двищення стаб╕льност╕ в рег╕он╕ були запрошен╕ б╕льше тридцяти експерт╕в з р╕зними поглядами на майбутн╓ ЧФ РФ, Криму ╕ Севастополя. Експерти в╕д ЧФ РФ зах╕д про╕гнорували, що передбачалось анал╕тиками, як ╕ те, що на такому заход╕ переважно може бути обм╕н думками, а не дискус╕я – учасники мали протилежн╕ точки зору, незважаючи на те, що вс╕ ╓ начебто громадянами Укра╖ни. Перед початком з╕брання були роздан╕ надрукован╕ матер╕али м╕жнародного круглого столу п╕д назвою: «Проблеми безпеки Причорномор’я ╕ нейтральний статус Укра╖ни», який було орган╕зовано Центром вивчення проблем безпеки ╕ сп╕впрац╕ в Причорноморському рег╕он╕ ╕ проведено 10 жовтня 2008 р. Вже перш╕ дв╕ допов╕д╕ Андр╕я Мальг╕на «Мезальянс Укра╖ни ╕ НАТО: насл╕дки для Причорномор’я» та Володимира Корн╕лова «Вступ Укра╖ни в НАТО – головна загроза миру ╕ безпец╕ в Чорноморському рег╕он╕» дають уявлення про загальну антиукра╖нську спрямован╕сть виступ╕в. Учасники обговорення отримали к╕лька надрукованих статей, як╕, очевидно, ув╕йдуть в друковану зб╕рку матер╕ал╕в п╕сля проведення «круглого столу». Пропону╓мо читачам ознайомитись ╕з нотатками про виступи експерт╕в. Депутат Верховно╖ Ради АРК Леон╕д Пилунський запропонував колегам розглянути три найважлив╕ш╕ аспекти базування ЧФ РФ в Укра╖н╕: пол╕тичний, соц╕альний та ╕деолог╕чний. Пот╕м в╕н висловив думку (яку н╕хто не спростував) про те, що реальну стратег╕чну м╕ць Чорноморський флот втратив в середин╕ XIX стол╕ття. Не спростованим наступними промовцями залишилось ╕ твердження про те, що громадяни Укра╖ни, як╕ обслуговували допом╕жний флот ЧФ РФ, що брав участь у во╓нному конфл╕кт╕ з Груз╕╓ю, реально були учасниками бойових д╕й. Пот╕м емоц╕йно з аркуш╕в прочитав свою допов╕дь п╕д назвою: «Мала гра» в Причорномор’╖» кандидат ф╕лософських наук, доцент Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського Серг╕й Кисельов (кафедра економ╕чно╖ ╕ соц╕ально╖ географ╕╖, спец╕ал╕зац╕я «пол╕тична географ╕я ╕ геопол╕тика»). Промова, власне, була повторенням минулор╕чного тексту, надрукованого у вищезгаданому зб╕рнику. Доцент з нац╕онального (!) ун╕верситету активно захищав позиц╕ю Рос╕╖ ╕ рясно цитував сумнозв╕сного ╕ скандального москвина Михайла Леонть╓ва та жонглював поняттями «велика гра», «мала гра». Та й з опубл╕ковано╖ в ╤нтернет╕ ц╕╓╖ допов╕д╕ видно, що науковець користувався виключно рос╕йськими джерелами. Н╕як не об╜рунтувавши сво╓ твердження – «надто багато бажаючих розпалити пожежу в╕йни на берегах Чорного моря», С. Кисельов ще раз повторив нов╕тн╕й м╕ф про те, що гарантом стаб╕льност╕ в рег╕он╕ ╓ наявн╕сть ЧФ Рос╕╖. «Лекц╕я для студент╕в» (за влучним висловом одного ╕з присутн╕х) зак╕нчилась висновком в╕д лукавого: «Якщо Укра╖на хоче зберегти суверен╕тет ╕ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть, то розумно було б п╕дписати в╕йськовий догов╕р з Рос╕╓ю ╕ створити сп╕льне командування Чорноморським флотом та ВМС Укра╖ни». Зда╓ться, такий негативний для Укра╖ни досв╕д «сп╕льного командування» вже ╓… К╕лька учасник╕в з╕брання заочно висловили сп╕вчуття студентам, яких навча╓ пророс╕йський доцент ТНУ ╕м. В. ╤. Вернадського. Наступний промовець – голова правл╕ння Тавр╕йського ╕нституту рег╕онального розвитку Андр╕й Клименко – запропонував кинути лексику час╕в Сов╓тського Союзу при обговоренн╕ сучасних проблем ╕ не вживати вислов╕в «агресивний блок НАТО» чи «╕мперський синдром Рос╕╖». На його думку, вже до к╕нця року св╕товий порядок денний буде присвячений проблем╕ глобально╖ безпеки. Дискутуючи з попередн╕м оратором, в╕н сказав, що важко позбавитись того звичного, про що десятир╕ччями говорив та писав ╕ запропонував зазирнути у майбутн╓. Непол╕тизований погляд науковця на проблеми Севастополя, пов’язан╕ з базуванням у ньому ЧФ, дав можлив╕сть проголосити важлив╕ цифри та конструктивн╕ пропозиц╕╖. Адже ЧФ втратив функц╕ю головного роботодавця Севастополя ╕ до к╕нця поточного року скорочу╓ 5100 чолов╕к ╕ це стане важливою соц╕альною проблемою для м╕ста. А. Клименко запропонував вр╕вноважити во╓нно-пол╕тичн╕ вектори ╕нвестиц╕йним балансом м╕ж Укра╖ною, Рос╕╓ю, ╢вропою, США та мусульманським св╕том, щоправда, не назвавши практичного механ╕зму для створення такого балансу. Кандидат ф╕лософських наук, заступник директора з науки Укра╖нсько╖ ф╕л╕╖ ╤нституту кра╖н СНД, доцент Анатол╕й Ф╕латов захищав тези: 1) Рос╕я повернеться; 2) ╢вропейський д╕м ╕ Рос╕йський д╕м – дихотом╕чна пара; 3) НАТО ╕ ╢С; 4) ОДКБ та ╢диний економ╕чний прост╕р. Крим для заступника директора – це нев╕д’╓мний соц╕окультурний ╕ цив╕л╕зац╕йний прост╕р Рос╕╖. Науковець продемонстрував не лише строкат╕сть ╕ суперечлив╕сть думок, а й зробив в╕дкриття, яким ╕ пот╕шив, ╕ розгн╕вив публ╕ку одночасно. Виявля╓ться, що саме Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ в Х╤Х стол╕тт╕ вдалось в ╖╖ межах сформувати новий укра╖нський етнос. Якщо додати до цього невизнання оратором словник╕в Володимира Даля ╕ Ожегова, як╕ встановлюють в тому числ╕ норми наголосу, подальшу критику погляд╕в А. Ф╕латова вважаю недоц╕льною. Деяк╕ експерти прийшли на з╕брання з досить заяложеними м╕фами. Один ╕з них явно помилково квал╕ф╕кував по╖здку до Севастополя депутата Степана Хмари як д╕ю Укра╖нсько╖ держави, п╕ддавшись ╕деолог╕чному кремл╕вському м╕фу, створеному на «Останк╕но», де щогодини впродовж тривалого часу показували емоц╕йн╕ кадри кинутого в море сов╓тського прапорця на тл╕ к╕лець ланцюга. ╤нший науковець теж пок╕рливо погодився ╕з цим м╕фом, не бажаючи докладати зусиль для його розв╕нчання. Тому невипадково анал╕тики п╕дкреслювали кричущу непо╕нформован╕сть населення про найважлив╕ш╕ под╕╖ культурного ╕ пол╕тичного життя Криму ╕ Севастополя, фактичний програш укра╖нсько╖ держави на ╕деолог╕чному фронт╕ на «бунт╕вному» п╕востров╕, висока пол╕тична напруга якого пост╕йно п╕дтриму╓ться ззовн╕. Один ╕з найповажн╕ших експерт╕в, який брав участь у робот╕ м╕ждержавних ком╕с╕й з питань базування ЧФ РФ в Укра╖н╕, кер╕вник Центру сприяння вивченню геопол╕тичних проблем Чорноморського рег╕ону «Номос» Серг╕й Кулик розкритикував нов╕тн╕й м╕ф про захист Чорноморським флотом Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ кордон╕в Укра╖ни. В╕н упевнений, що присутн╕сть флоту ╕ншо╖ держави – фактор швидше пол╕тичний, н╕ж в╕йськовий. Досл╕дник називав цифри, ч╕тко структурував свою допов╕дь, нагадав, а тим, хто не знав, пов╕домив про багатом╕льйонн╕ непогашен╕ борги ЧФ РФ за 1994-1998 рр., як╕ м╕сто змушене було перекривати ╕ншими ресурсами, про кинут╕ флотом 480 житлових будинк╕в з мешканцями, що теж лягло чималим тягарем на севастопольський бюджет. В╕н ╓ ╕ одним ╕з небагатьох експерт╕в, як╕ знаходяться в курс╕ поточних м╕ждержавних переговор╕в щодо базування ЧФ. Анал╕тик п╕ддав нищ╕вн╕й критиц╕ викладач╕в вищих навчальних заклад╕в, як╕ абсолютно не ╕дентиф╕кують себе громадянами Укра╖ни. Важливою ╕нформац╕╓ю для присутн╕х стали наведен╕ С. Куликом слова командувача ЧФ адм╕рала Кл╓цкова ╕з статт╕ в журнал╕ «Морской сборник» про те, що «ЧФ сто╖ть у Севастопол╕ ╕ Криму тому, що його перех╕д до Новорос╕йська п╕д╕рве економ╕ку Рос╕╖». На м╕й погляд, допов╕дь Серг╕я Кулика повн╕стю в╕дпов╕дала тематиц╕ «круглого столу» ╕ була найзм╕стовн╕шою. Реал╕стичний погляд на базування рос╕йського флоту в Укра╖н╕ виклав Макар Таран у допов╕д╕ «Розв’язання проблеми ЧФ як можлив╕сть нового формату в╕дносин Укра╖ни з Рос╕╓ю та Заходом». Гадаю, що не один я був розчарований коротким ╕ малозм╕стовним виступом пол╕толога Андр╕я Мальг╕на. Неточн╕сть формулювань, спроба введення в об╕г нових м╕ф╕в про неможлив╕сть перебазування ЧФ Рос╕╖, чи, як в╕н казав, «зникнення цеглини безпеки» в Чорноморському рег╕он╕. Але ж н╕хто не бажа╓ зникнення ЧФ, йдеться про реально ╕снуюч╕ проблеми його базування в Укра╖н╕… Лог╕чними роздумами под╕лився з присутн╕ми член Асоц╕ац╕╖ молодих пол╕тик╕в ╕ пол╕толог╕в Укра╖ни Серг╕й Закладний. В╕н в╕дмежувався в╕д питань загальних та ╕деолог╕чних ╕, розглядаючи проблеми, пропонував сво╖ в╕дпов╕д╕. Так, на питання «ЧФ – це гарант╕я безпеки ╕ стаб╕льност╕ чи джерело дестаб╕л╕зац╕╖?», експерт спробував уточнити, що саме мусить стаб╕л╕зувати ЧФ на територ╕╖ Укра╖ни, якими методами, засобами, на яких п╕дставах. Експерт зробив висновок, що Крим не ╓ зоною бойових д╕й ╕ кровопролитних м╕жетн╕чних конфл╕кт╕в, а ЧФ не ╓ миротворчим контингентом, а отже насправд╕ гарантом стаб╕льност╕ ╕ безпеки Криму ╓ правоохоронн╕ органи та Збройн╕ Сили Укра╖ни. С. Закладний зауважив, що тема присутност╕ рос╕йських в╕йськових занадто пол╕тизована ╕ супроводжу╓ться великою к╕льк╕стю м╕ф╕в та стереотип╕в. Чорноморський флот не лише втратив сво╓ геопол╕тичне значення, а його базування в Севастопол╕ не в╕дпов╕да╓ ╕нтересам Укра╖ни ╕ питанням нац╕онально╖ безпеки держави. Ки╖вський г╕сть звернув увагу колег на затверджену 27 липня 2001 р. Президентом Рос╕╖ В. В. Пут╕ним «Морську доктрину Рос╕йсько╖ Федерац╕╖», де прописана директива щодо «удосконалення правово╖ бази функц╕онування Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни, збереження м╕ста Севастополя в як його головно╖ бази». У раз╕ ж слабкост╕ укра╖нсько╖ влади до 2017 року, держава змушена буде п╕ти назустр╕ч Рос╕╖ ╕ подовжити терм╕н оренди. Досл╕дник пропону╓ у цьому випадку провести ╕нвентаризац╕ю об’╓кт╕в та ╕нфраструктури ЧФ, встановити реальну ╕ економ╕чно об╜рунтовану ц╕ну за оренду ╕ детально опрацювати правову базу, в рамках яко╖ повинен функц╕онувати ЧФ Рос╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни. Важливою ланкою при цьому ╓ реальний контроль за виконанням правових норм та механ╕зми недопущення порушень з боку ЧФ. Спод╕ваюсь, що читач╕ належно оц╕нили об’╓ктивн╕сть експерт╕в. А ось оглядач Н. Гаврильова в газет╕ «Крымское эхо» досить зарозум╕ло, власне, в ╖╖ стил╕ прокоментувала прогресивн╕ погляди на проблему. Поб╕жно перерахувавши пр╕звища експерт╕в, вона не поклопоталась про подання альтернативних погляд╕в ╕ захоплено сприйняла лише погляди Андр╕я Мальг╕на та Серг╕я Кисельова. Такий виб╕рковий в╕дголос ╕ так╕ журнал╕стськ╕ стандарти ма╓ практично вся пророс╕йська преса. Ц╕каво, що й сам Мальг╕н, в╕дпов╕даючи на запитання Гаврильово╖ про те, чому не було н╕яко╖ резолюц╕╖ чи звернення, не зм╕г привести ╖╖ до етичних норм, пояснивши, що ╖х просто не могло бути ╕ так╕ завдання не могли стояти перед орган╕заторами. Отже, «круглий ст╕л» в╕дбувся. Завдяки зусиллям Кримського Незалежного центру пол╕тичних досл╕дник╕в ╕ журнал╕ст╕в, зокрема кер╕вника проекту Володимира Притули, вдалось орган╕зувати обм╕н думками. Модерування з╕брання було добрим. А причину того, що не в╕дбувся д╕алог, хоч експерти ╕ виступали переважно одн╕╓ю, рос╕йською мовою, треба, мабуть, шукати в ╕нших площинах.
Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ.
На фото автора (зл╕ва направо): представник МЗС Укра╖ни в АРК Руслан Деримедведь, депутат Верховно╖ Ради АРК Леон╕д Пилунський, голова КНЦПДЖ Петро Вольвач, кер╕вник проекту Володимир Притула.
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7164
|