"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема "З потоку життя"
#17 за 24.04.2009
ГЕГЕМОН КРИМСЬКОГО СУСП╤ЛЬСТВА
ЧИ МАЮТЬ П╤ДСТАВИ СКАРГИ ПРОРОС╤ЙСЬКИХ СТРУКТУР НА УТИСКИ В КРИМУ?
Зг╕дно з останн╕м переписом рос╕яни в Криму становлять найчисельн╕шу етн╕чну общину ╕ складають 68 в╕дсотк╕в усього населення. Чисельно це близько 1,2 м╕льйона людей. В отой же час за даними перепис╕в та оперативними статистичними даними укра╖нц╕ в Криму становлять приблизно 24 %, кримськ╕ татари – 12%. К╕льк╕сть за загальним ф╕лософським правилом переста╓ в як╕сть – б╕льш╕сть рос╕ян самов╕ддано працюють на п╕дпри╓мствах ╕ в установах, вважаючи Крим ╕ Укра╖ну сво╓ю батьк╕вщиною, шануючи ╖╖ законодавство, традиц╕╖, мову ╕ культуру. Рос╕яни Криму – це передова ланка виробничник╕в, вчител╕в, ╕нженер╕в, п╕дпри╓мц╕в, творчо╖ ╕нтел╕генц╕╖. Вони задоволен╕ тим, що Укра╖на забезпечу╓ вс╕ ╖хн╕ права на розвиток мови, культури, громадянських прав. Однак ╓ в Криму пророс╕йськ╕ орган╕зац╕╖, д╕яльн╕сть яких р╕зними формами, в першу чергу ф╕нансовими, ╕н╕ц╕йована та спрямову╓ться з-за кордону, ╕ вони раз по раз проводять р╕зн╕ ман╕фестац╕╖, форуми, м╕тинги, в яких беруть участь в╕д сотень до к╕лькох тисяч людей, що пор╕вняно з загальною чисельн╕стю рос╕ян на п╕востров╕ ╓ м╕зером, що менше нав╕ть сото╖ дол╕ в╕дсотка, як╕ й скаржаться на н╕бито ╕снуюч╕ утиски, пересл╕дування мови, культури, осв╕ти тощо. Щоб зрозум╕ти ╕стину, варто подивитись на цифри ╕ статистичн╕ дан╕. В Криму з п╕втори тисяч╕ заре╓строваних ЗМ╤ понад 98 в╕дсотк╕в газет, журнал╕в та рад╕останц╕й публ╕куються та транслюють сво╖ програми рос╕йською мовою. Але найпереконлив╕ш╕ цифри в царин╕ осв╕ти. За оф╕ц╕йними даними М╕н╕стерства осв╕ти та науки Криму, в групах з укра╖нською мовою навчання перебува╓ 1672 дитини, що склада╓ лише 3,47%. Зате в 340 школах з рос╕йською мовою викладання в 4205 класах опановують ази наук 84165 учн╕в. Ще 75403 учн╕ навчаються рос╕йською мовою в 3602 спец╕ал╕зованих рос╕йськомовних класах ╕нших шк╕л. Разом рос╕йською мовою в Криму навча╓ться 159568 учн╕в, що становить 89,6% в╕д ус╕х школяр╕в. Отакий прив╕лей, тобто надм╕рну перевагу мають наш╕ брати-рос╕яни… На цьому тл╕ в Криму функц╕ону╓ 7 загальноосв╕тн╕х шк╕л з укра╖нською мовою навчання, де в 105 класах навча╓ться 2246 учн╕в (1,26%). Д╕╓ 784 класи (10614 учн╕в) з укра╖нською мовою викладання в ╕нших школах: 593 класи (8037 учн╕в) – в школах з рос╕йською та укра╖нською мовами навчання, 178 клас╕в (2344) – в школах з кримськотатарською, рос╕йською та укра╖нською мовами навчання, 13 клас╕в (233 учн╕) – в школ╕ з кримськотатарською мовою навчання ╕ класами з укра╖нською мовою навчання. Разом укра╖нською мовою навча╓ться 12860 учн╕в, тобто т╕льки 7,2%. Разом з тим сл╕д сказати, що в школах Криму як╕сть вивчення мов ╕ навчання на мовах дуже р╕зна. Зрозум╕ло, що добре вивчити мову можна лише в тому випадку, коли в школ╕ створено в╕дпов╕дне мовне середовище, але в б╕льшост╕ шк╕л Криму, як╕ мають класи з нерос╕йською мовою навчання, такого середовища нема. Учн╕ можуть сп╕лкуватися р╕дною мовою т╕льки вдома ╕ на уроках, а в сам╕й школ╕ ╕сну╓ рос╕йськомовне середовище, що на порядок зменшу╓ ефективн╕сть в опануванн╕ мови та предмет╕в науки р╕дною мовою. Класи з укра╖нською мовою викладання в школах з рос╕йською мовою викладання ╓ щонайменше окозамилюванням. Укра╖нською мовою в таких школах навчаються 12,5% учн╕в (18,1% клас╕в). Зв╕дси очевидно, що вся позакласна робота в таких школах проводиться рос╕йською мовою, а д╕ти, як╕ навчаються в класах з укра╖нською мовою навчання, позбавлен╕ в╕дпов╕дного мовного середовища в межах школи. Особливий дискомфорт у таких школах в╕дчувають д╕ти в початков╕й школ╕. Таким чином реально повноц╕нну осв╕ту укра╖нською мовою отримують 2246 учн╕в (1,26%), як╕ навчаються в 7 школах з укра╖нською мовою викладання. К╕льк╕сть таких шк╕л не зб╕льшу╓ться вже багато рок╕в. Ось так титульна нац╕я в сво╖й кра╖н╕ поступилася гегемонов╕, який становить б╕льш╕сть населення Криму. Рос╕яни Криму, становлячи лише 68% складу населення, мають у сво╓му розпорядженн╕ 89,6% шк╕льництва, а титульн╕ укра╖нц╕, становлячи понад 24 % сусп╕льства, мають лише 7,2% учн╕в, що навчаються р╕дною мовою, а решта змушен╕ навчатися мовою гегемона. Тод╕ ж поста╓ питання – а для чого ми створювали свою укра╖нську державу, раз вона не може забезпечити нам р╕вност╕ та справедливост╕, достатнього задоволення наших нев╕д’╓мних прав? – питають кримськ╕ укра╖нц╕. У Криму також функц╕ону╓ 15 загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в з кримськотатарською мовою навчання. Це 177 клас╕в, в яких ╓ 2919 учн╕в, а також 1 загальноосв╕тн╕й навчальний заклад з кримськотатарською мовою навчання ╕ класами з укра╖нською мовою викладання (25 клас╕в, 449 учн╕в). В ╕нших школах нал╕чу╓ться також 236 клас╕в (2725 учн╕в) з кримськотатарською мовою навчання: 86 клас╕в (919 учн╕в) – в школах з кримськотатарською та рос╕йською мовами викладання, 125 клас╕в (1357 учн╕в) – в школах з кримськотатарською, рос╕йською та укра╖нською мовами викладання, 25 клас╕в (449 учн╕в) в школах з рос╕йською мовою викладання. Разом кримськотатарською мовою навча╓ться 5644 учн╕ (3,2%). Отже, ╕ кримськ╕ татари поступилися гегемонов╕: становлячи понад 12-14% населення вони мають змогу навчати р╕дною мовою т╕льки 3,2 в╕дсотка сво╖х д╕тей. ╤нша мовна ситуац╕я в школах Криму така. Кримськотатарську мову як предмет вивчають 28545 учн╕в, тобто 82,5% в╕д загально╖ к╕лькост╕ учн╕в кримськотатарсько╖ нац╕ональност╕. В загальноосв╕тн╕х школах вивчаються також мови нац╕ональних меншин: в╕рменська мова (факультативно) – 94 учн╕; болгарська мова (як предмет) – 77 учн╕в; ╓врейська мова (як предмет) – 22 учн╕; н╕мецька мова (факультативно) – 78 учн╕в; новогрецька мова (як предмет) – 91 учень, ╕ факультативно – 119 учн╕в; турецьку мову вивчають факультативно 8 учн╕в; естонську мову вивчають як предмет 27 учн╕в. Скоро в Криму вибори. Отже, на майданах, а то ╕ на п╕дпри╓мствах чи в навчальних закладах, на р╕зних конференц╕ях знову актив╕зуються скарги на те, що рос╕йська мова утиска╓ться, що рос╕йськ╕ д╕ти зазнають дискрим╕нац╕╖, позбавлен╕ можливост╕ вчитися р╕дною мовою. Як бачимо, насправд╕ все навпаки: забезпечення рос╕ян правом на вивчення та користування р╕дною мовою значно перевищу╓ ╖хню частку в громад╕ Криму, а укра╖нц╕, кримськ╕ татари та ╕нш╕ народи далеко не повн╕стю забезпечен╕ можлив╕стю навчати сво╖х д╕тей р╕дною мовою, що за м╕жнародними законами ма╓ бути обов’язковою нормою. Никодим АРТЕМОВ (для КНЦПДЖ).
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7162
|