Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 17.04.2009
«╤ П╤СН╤, ╤ КВ╤ТИ – В╤Д БОГА...»

П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ

Шановн╕ доброзичники – просв╕тяни! Насамперед зауважу: „Чому ж наклад тако╖ потр╕бно╖ укра╖нському загалу газети залиша╓ться невеликим?”. Дуже хот╕лося б, щоб ваша газета була б╕льш розповсюджена, тому що вона на сьогодн╕ просто необх╕дна укра╖нцям для ╖хнього духовного в╕дродження! Зокрема, через п╕дняту вами тему одн╕╓╖ з таких важливих складових нашо╖ культури – П╕сн╕!
З думками про визначення 20-ти кращих укра╖нських п╕сень живу вже другий м╕сяць, насамперед, тому, що намагаюсь поповнити свою пам’ять та оновити враження, щоб виб╕р був не такий, як ми мали з «великими укра╖нцями» (де нашу байдуж╕сть та неосв╕чен╕сть використали ущербн╕ пол╕тики).
╤ склада╓ться перел╕к з тако╖ к╕лькост╕ гарних п╕сень, що важко зробити виб╕р ╕ в╕ддавати перевагу як╕йсь окрем╕й п╕сн╕: це великий-великий зб╕р н╕жност╕ ╕ чар╕вност╕, радост╕ ╕ смутку, гордост╕ ╕ велич╕, роздум╕в ╕ вдячност╕ – тим, чим живе укра╖нська душа в одн╕й ╕з форм свого прояву. Це – як величезна галявина р╕зноман╕тних чар╕вних польових кв╕т╕в: ╕ те, й ╕нше – в╕д Бога! А п╕сн╕ ╕ кв╕ти потребують зачарованих очей ╕ обережного ставлення.
Тому, напевне, спершу була у мене думка про те, що назва цього п╕сенного в╕дбору не дуже вдала. Назва запозичена не у шанувальник╕в укра╖нсько╖ п╕сн╕, а у шоу-б╕знесмен╕в. У мене язик не повернеться сказати, що ╤ван Козловський, Борис Гмиря, Анатол╕й Солов’яненко чи Н╕на Матв╕╓нко, Народний хор ╕мен╕ Верьовки або хор ╕мен╕ Ревуцького сп╕вають х╕ти.
Ведуча конкурсу пан╕ Юля оголосила дуже добру пропозиц╕ю щодо визначення справжн╕х скарб╕в укра╖нсько╖ п╕сенно╖ душ╕, а разом з цим ╕ сп╕врозмову читач╕в газети з ц╕╓╖ тематики... Але ц╕ душевн╕ виплески думок ╕ почутт╕в н╕як не можуть бути вистро╓н╕, як солдати на парад╕. Це ж не п╕сн╕-комахи, як╕ миготять безглуздими текстами, н╕чого сп╕льного не маючи з духовними ц╕нностями.
Ц╕ п╕сн╕-«грошососи» потр╕бно розкручувати в еф╕рних х╕т-парадах з комахи до якогось хижого птаха, щоб в╕н викльовував «рублики» з гаманц╕в «шанувальник╕в», аби пот╕м ╖хн╕ кумири везли ц╕ грош╕ в ╕нш╕ гаманц╕, один з яких (мабуть, найб╕льший) – ╢вробачення. Нав╕що витратила Ан╕ Лорак майже м╕льйон ╓вро на участь в ╢вробаченн╕? Вона це зробила заради п╕сн╕? Заради себе? А який результат? Придбала квиток на «ярмарку тщеславия», а що залишилось в душах? Та що може залишитися в душ╕ нормально╖ людини, коли вона розум╕╓, що ╖╖ просто ошукали.
Те, що робиться без щирих природних виток╕в душ╕, не знаходить н╕ пояснення, н╕ виправдання. Як нема╓ виправдання ус╕м цим штучним х╕т-парадам та вдаваним переможцям. ╤ ц╕ так зван╕ шанувальники сучасно╖ п╕сн╕ не замислюються, що шоу-б╕знесова маф╕я живиться ╕ кв╕ту╓ ╖хн╕м коштом ╕ згасаючою енерг╕╓ю.
Укра╖нська народна (включаючи й класичн╕ п╕сн╕ укра╖нсько╖ естради) ╕ шоу-х╕т-паради ╕снують в р╕зних вим╕рах – це паралельн╕ св╕ти, як день ╕ н╕ч, св╕тло ╕ темрява.
Шанувальники укра╖нсько╖ п╕сн╕ живляться нею, як водою з природного джерела, а любител╕ блатного шансону чи безглуздого набору сл╕в у супровод╕ музичного ритму под╕бн╕ до споживач╕в отруйно╖ хлоровано╖ води, яка знищу╓ все корисне.
Вибудовуються паралельн╕ музичн╕, а в╕дпов╕дно, ╕ духовн╕ св╕ти, ╕ як прикро – коли батьки ╕ д╕ти живуть в цих р╕зних св╕тах. Послухайте укра╖нське «Наше рад╕о», яке пропону╓ слухачам «Улюблен╕ п╕сн╕ нашо╖ кра╖ни». На рад╕о телефонують, замовляють п╕сн╕, ╕ н╕хто не обурю╓ться, що ╖х мають за дурн╕в (╕ ╖м це подоба╓ться?): в ц╕й «наш╕й кра╖н╕» звучать на 90% рос╕йськомовн╕ п╕сн╕.
Тому виника╓ питання ╕ до ведучих, ╕ до слухач╕в: так яка ж це кра╖на ╕ як вас називати? ╤ якщо я розум╕ю, що це Укра╖на, а я в ц╕й кра╖н╕ – укра╖нка, то чому це «Наше рад╕о», не знаючи й не транслюючи п╕сень мо╓╖ кра╖ни, зухвало зневажа╓ укра╖нц╕в, не вихову╓ у молод╕ любов╕ до п╕сень ╖хньо╖ р╕дно╖ земл╕?
Чи будуть вони з таким вантажем внутр╕шнього бруду повноспроможн╕ шанувати свою в╕тчизняну духовну ел╕ту та боронити ╖╖ в╕д скривдження та паплюження?
Я, може, реагувала б на це не так обурено, якби з боку рад╕о була якась турбота про смак сво╖х слухач╕в, намагання виховувати музичну культуру, нести культуру слова, культуру почутт╕в…
Н╕! Вони все це музично-словесне см╕ття подають ще й з вимогою – супроводжувати сво╖ еф╕рн╕ побажання звуковим поц╕лунком. Ось що я була змушена слухати (для пор╕вняння):
– «Небо без тебя стало в клеточку, – приезжай поцелуй свою девочку…»
– «Попросите Петю сделать о-о-о, Маша не пугайся о-о-о»
– «Закроем глазки и полетим, пупсик»
– «Выпьем мы друг друга на брудершафт»
– «И не боюсь, что тонет молодость в вине, боюсь, что перестанешь сниться мне»
– «До свидания, до свидания, милый, до свидания – любовь остыла, от шампанского оставив брызги. Наши чувства превратились в числа...»
– «Если скажут звезды, что любить еще не поздно – Плачь!»
– «Однажды и ты захочешь уйти от любви в поисках новой мечты…»
– «Я посвящаю тебе свои песни, хотя тебе они не интересны. Я для тебя никогда не воскресну, я – уже не я,
Но ты меня никогда не забудешь, любовь – яд».
╤ я по соб╕ в╕дчуваю, як я з одного вим╕ру потрапляю в ╕нший, ╕ з сумом думаю: це теж моя кра╖на...
Ц╕ шоу-шахра╖ висмикують не т╕льки гаманц╕, але й душ╕, ╕ це лиша╓ться непом╕ченим? Меф╕стофель за душу пропонував усе багатство св╕ту, а тут нав╕ть торгу не в╕дбува╓ться – в╕ддають з подякою, що взяли. Невже душа стала тягарем, що заважа╓ жити?
Скажи, що ти спожива╓ш – ╕ я скажу, хто ти. Чи вони не розум╕ють, що роблять? Одн╕ пропонують, а ╕нш╕ споживають духовний «яд» – добров╕льне та ще й оплачене отру╓ння!
Нас вразила смерть краматорського школяра в╕д вакцинац╕╖. А чому ж не в╕дчува╓ться тривога, острах вразливост╕ в╕д ц╕╓╖ бездуховно╖ вакцинац╕╖? Невже залиша╓ться непом╕тною в╕дсутн╕сть ╕мун╕тету проти аморального см╕ття ╕ аномальних вчинк╕в?
Ви чу╓те на нашому – ненашому рад╕о рос╕йську народну п╕сню? А стар╕ п╕сн╕ про головне? А авторську п╕сню (╓ перлини), а п╕сн╕ ╤горя Талькова, Володимира Висоцького? Чому вони не в пошан╕? Не подобаються?
Справа не в мов╕, а в бездуховност╕!
Тому така приваблива, житт╓во необх╕дна сила чи укра╖нсько╖, чи рос╕йсько╖, чи будь-яко╖ ╕ншо╖, душею виплекано╖ п╕сн╕, яка несе зрозум╕ле слово ╕ справжн╕ почуття.
Рос╕йську п╕сню хай визначають рос╕яни у сво╓му духовно-культурному простор╕, а ми, природно, можемо визначити краще наше – нам в╕доме ╕ р╕дне.
Ми можемо завдячувати Чаморов╕й Натал╕ Васил╕вн╕, яка з╕брала ╕ випустила у книжковий св╕т 379 народних укра╖нських п╕сень (у 2008 роц╕). Ми ма╓мо дякувати нашому Укра╖нському нац╕ональному рад╕о, яке ╓ ╓диним джерелом укра╖нсько╖ п╕сн╕, – душевним бальзамом наших скал╕чених душ. ╤ тому укра╖нська п╕сня розчулю╓ до сл╕з багатьох – хто живе з╕ справжн╕м п╕сенним мистецтвом у душ╕, яке п╕д╕йма╓ до високого натхнення. ╤ це вони виплескують сво╖ми телефонними дзв╕нками на рад╕о щиру подяку за велику насолоду, яку воно ╖м дару╓. Зокрема Галин╕ Верес, Любов╕ Зелинськ╕й, Валентин╕ Лапченко, Тетян╕ Ф╕алко. Нам ╓ чим пишатись, що берегти!
Особисто для мене визначити двадцять кращих п╕сень неможливо, бо ╖х, вже давно в╕домих, набагато б╕льше, а ще ж багато й нових – ╕ теж дуже гарних. ╤ що важливо, це п╕сн╕ не т╕льки про кохання, а й про любов до р╕дного дому, до р╕дного краю, до сво╓╖ земл╕. Останн╓, що мене особливо вразило, це п╕сн╕ як на музику, так ╕ у виконанн╕ Михайла Брунського.
Мо╖ уподобання зб╕гаються з вибором тих ваших дописувач╕в, як╕ я читала у газет╕: це наш╕ перлинки – ╕ камерна, ╕ патр╕отична л╕рика, те справжн╓, що не втрача╓ сво╓╖ чар╕вност╕ ╕ житт╓дайност╕, ╕ те справжн╓ ╕ щире, що народжу╓ться сьогодн╕:
1. «Г╕мн Укра╖ни» на слова Михайла Чубинського. (Укра╖нц╕ стурбован╕, що слова Г╕мну начебто мають в╕дт╕нок песим╕зму, брак житт╓ствердження, тому люди бажають в╕дтворити св╕й оптим╕зм у зм╕н╕ тексту Г╕мну. Така спроба була, на жаль, не озвучена, на телепередач╕ «Свобода на ╤нтер╕» 20.02.2009 – бажано опубл╕кувати цей текст). 2. «Укра╖на» у виконанн╕ Тараса Петриненка. 3. «Два кольори». 4. «Патр╕отична п╕сня» (в╕рш Вадима Крищенка). 5. «Просв╕тлений вогонь» (в╕рш Вадима Крищенка, муз. Михайла Брунського). 6. «Приходь до нас, Всевишн╕й» (в╕рш Вадима Крищенка, муз. Михайла Брунського). 7. «Земля моя, так люба ти мен╕…» у вик. Дмитра Гнатюка. 8. «П╕сня про рушник». 9. «Чорнобривц╕». 10. П╕сня гурту «Мандри» до д/ф╕льму «Ц╕на свободи». 11. «Дують в╕три буйн╕ та й на Укра╖ну» у виконанн╕ ╤рини Сказ╕но╖ та Олександра Тищенка. 12. «Н╕ч яка, Господи, м╕сячна, зоряна». 13. «Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕». 14. «Ой ти, д╕вчино, з гор╕ха зерня…». 15. «Гуцулка Ксеня» у виконанн╕ ансамблю «Горлиця». 16. «Край, м╕й р╕дний край» Миколи Мозгового. 17. «См╕ються, плачуть солов’╖» у виконанн╕ Н╕ни Матв╕╓нко. 18. «Я укра╖нка» (у виконанн╕ Оксани Б╕лоз╕р). 19. «Черемшина». 20. «Червона рута».
«Я п╕ду в далек╕ гори», «Водограй», «Ос╕нн╕й лист», «Мамина вишня», «Росте черешня в мами на город╕», «Родина», «Не рубай тополю», «Чар╕вна скрипка», «Дивлюсь я на небо…», «Взяв би я бандуру», «Ой летiли дикi гуси», «Гуцулка Ксеня», «Наливайте, браття, кришталевi чашi», «Ой гарна я, як та горлиця», «Думи мо╖, думи мо╖», «Одна калина», «Мо╓ р╕дне село» (у виконанн╕ Миколи Гнатюка), «Соколята» Анатол╕я Хурсенка, «Варто чи н╕» ╕ «Моя ти з╕ронька небесна» Олександра Пономарьова. А ще п╕сн╕ у виконанн╕ сучасних кобзар╕в, хору ╕мен╕ Верьовки, ╕мен╕ Ревуцького, Кубанського народного хору, Ра╖си Кириченко, Василя З╕нкевича, ╤неси Братущик та Ореста Хоми, тр╕о Маренич╕в, Самая-Т, ╕ ще, ╕ ще… ╕ нав╕ть дует «Св╕тязь» – жарт╕влив╕ п╕сн╕.
Я спод╕ваюсь, що зм╕нити назву вашого конкурсу на якусь ╕ншу – не така вже важка справа. Ну, наприклад, – «П╕сенна св╕тлиця». ╤ в╕дкрити цю св╕тлицю укра╖нському телеглядачу. ╤ щоб це був храм укра╖нсько╖ п╕сн╕!
Щоб було започатковано на нац╕ональному телеканал╕ довготривалу програму (не «спокуса владою» чи як╕сь ╕нш╕ спокуси) з висв╕тленням виток╕в п╕сн╕ – розпов╕дями про автор╕в, а пот╕м р╕зних виконавц╕в ц╕╓╖ п╕сн╕, ╕ сама п╕сня в р╕зному виконанн╕. Починаючи з Солом╕╖ Крушельницько╖ ╕ до сучасних виконавц╕в.
Щоб п╕дтримати укра╖нську п╕сню – можливо запровадити телефонне голосування ╕ частину цих грошей брати на цю програму (збира╓ ж таким способом «Шанс»).
╤ було б ц╕каво знати також перел╕к укра╖нських п╕сень, як╕ плекають у сво╖й душ╕ наш╕ сучасн╕ виконавц╕.
Як благала одна ╕з слухачок Укра╖нського рад╕о на передач╕, присвячен╕й Михайлу Брунському: «Вит╕сняйте такими чуйними укра╖нськими п╕снями той мотлох, яким переповнено еф╕р!». Як нам не вистача╓ укра╖нського на «нашому» здеб╕льшого неукра╖нському телебаченн╕, яке перебува╓ в одному вим╕р╕ з FM-рад╕останц╕ями.
Дуже вдячна вам ╕ вашим читачам, ╕ дописувачам, ╕ т╕й школярц╕ ╕з С╕мферополя, яка написала вам такого розумного, доброго листа. Така молодь в╕дроджу╓ в╕ру в наше майбутн╓.
Л. О. Дов╓рова.
м. Дн╕пропетровськ.

«КОНКУРС, ЯКИЙ В╤ДРОДЖУ╢ НАШ╤ ДУШ╤...»

Дорога «Св╕тличко»! Ти багато робиш, аби ми прокинулися та глибоко в╕дчули, що ми – укра╖нц╕, а не хохли – малороси – яничари. Це тво╖ р╕зн╕ конкурси, матер╕али на р╕зноман╕тн╕ теми на тво╖х стор╕нках, як╕ ми прочиту╓мо до останнього рядка (з╕старилися, а про свою р╕дну Укра╖ну багато чого й не зна╓мо! Г╕рко...). А тому спасиб╕ тоб╕, що ти ╓.
╤ ось новий конкурс, який в╕дроджу╓ наш╕ душ╕. Вибрати т╕льки 20 п╕сень дуже складно. Але спробую (багато з них – це п╕сн╕, з якими ми росли, як╕ сп╕ва╓мо ╕ зараз):
1. Реве та стогне Дн╕пр широкий. 2. Думи мо╖, думи мо╖. 3. Запов╕т. 4. Розпрягайте, хлопц╕, коней. 5. Ой горе т╕й чайц╕. 6. Несе Галя воду. 7. Пос╕яла ог╕рочки. 8. Ой руда, руда я. 9. Ти ж мене п╕дманула. 10. Я свого поведу та й продам. 11. Ой, д╕вчино, шумить гай. 12. Ой у пол╕ та й женц╕ жнуть. 13. А м╕й милий вареник╕в хоче. 14. П╕сня про Укра╖ну. 15. П╕д тим дубом криниця стояла. 16. Росте черешня в мами на город╕. 17. П╕сня про рушничок. 18. Сало (у виконанн╕ М. Поплавського). 19. Чорнобривц╕в нас╕яла мати. 20. Г╕мн Укра╖ни.
З великою повагою
ваша шанувальниця –
Ра╖са ЗАДОРОЖНА.
м. Саки, АР Крим.

ЗНАТИ Й БЕРЕГТИ!

Укра╖нська п╕сня – це бездонна душа укра╖нського народу, його слава. Це ген╕альна поетична б╕ограф╕я народу Укра╖ни. Яке значення ма╓ для нас укра╖нська народна п╕сня сьогодн╕? Чи можна укра╖нську п╕сню поставити в один ряд ╕з безсмертними символами Укра╖ни: калиною, вербою, Дн╕пром-Славутичем, Ки╓во-Печерською лаврою, ки╖вським князем Ярославом Мудрим, гетьманом Богданом Хмельницьким, поетом Тарасом Шевченком?
Над цими питаннями замислились учн╕ 10-А класу Голубинсько╖ загальноосв╕тньо╖ школи Бахчисарайського району, котр╕ теж захот╕ли взяти участь у народному х╕т-парад╕, який проводить газета «Кримська св╕тлиця». «Укра╖нська народна п╕сня – це пам’ять, горд╕сть укра╖нського народу. Я вважаю, що п╕сня – це символ Укра╖ни», – сказала Настя Лесниченко.
Сел╕м╓ Сейтяга╓ва сказала, що укра╖нськ╕ п╕сн╕ викликають у не╖ гарний настр╕й. Вона поважа╓ укра╖нськ╕ звича╖, та вважа╓, що, якщо вона живе в Укра╖н╕, ╖й потр╕бно вивчати укра╖нську мову ╕ знати укра╖нськ╕ п╕сн╕, тому що укра╖нськ╕ п╕сн╕ – це нев╕д’╓мна частина Укра╖ни. I справедливо називати укра╖нську п╕сню символом Укра╖ни.
Учн╕ методом голосування разом визначили двадцятку улюблених укра╖нських п╕сень:
1. Г╕мн Укра╖ни. 2. П╕сня про рушник. 3. Ти ж мене п╕дманула. 4. Ой на гор╕ два дубки. 5. Черемшина. 6. Несе Галя воду. 7. Чом ти не прийшов. 8. Червона рута. 9. Чорнобривц╕. 10. Ой у вишневому саду. 11. Водограй. 12. Розпрягайте, хлопц╕, коней. 13. Н╕ч яка, Господи, м╕сячна, зоряна. 14. Ой лет╕ли дик╕ гуси. 15. Одна калина. 16. Цв╕те терен. 17. Ой, у луз╕ червона калина. 18. Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕. 19. Два кольори. 20. Мамина вишня.
В╕д себе хочу додати, що нам треба знати ╕ берегти укра╖нськ╕ п╕сн╕. Це неоц╕ненний скарб, що д╕стався нам в╕д наших пращур╕в. Тож будьмо г╕дними цих коштовних духовних перлин!
Тетяна АНДРОСОВА,
студентка 2-го курсу факультету журнал╕стики Тавр╕йського гуман╕тарно-еколог╕чного ╕нституту.

ТИМ ЧАСОМ…

КРИМСЬКА Ф╤Л╤Я «УКРТЕЛЕКОМУ» МА╢ НАМ╤Р В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ЕКСПЛУАТАЦ╤╥ МЕРЕЖ╤ ДРОТОВОГО РАД╤ОМОВЛЕННЯ

На територ╕╖ п╕вострова щом╕сяця в╕д користування послугою дротового рад╕о в╕дмовля╓ться в╕д 500 до 700 рад╕ослухач╕в, а з 200 тисяч рад╕оточок на початку 90-х рок╕в залишилося всього 10 тисяч. В╕дтак використання мереж ста╓ недоц╕льним ╕ нерентабельним, заявля╓ центр телекомун╕кац╕йних послуг кримсько╖ ф╕л╕╖ компан╕╖ «Укртелеком». Нин╕ на вс╕х трьох каналах дротового рад╕о мовить Нац╕ональна рад╕окомпан╕я Укра╖ни – це програми «Укра╖нського рад╕о» (УР-1), рад╕о «Пром╕нь» та рад╕о «Культура», тобто все, що звучить саме укра╖нською.
«Мусимо констатувати тенденц╕ю до знищення укра╖нського дротового рад╕омовлення. ╤ це виг╕дно, насамперед, оператору (компан╕╖ «Укртелеком»), кер╕вництво яко╖ не бажа╓ витрачати кошти на оновлення чи модерн╕зац╕ю ╕снуючих мереж», – висловив «УМ» сво╓ бачення ситуац╕╖ в╕це-президент Нац╕онально╖ рад╕окомпан╕╖ Укра╖ни Валер╕й Юрченко. За словами рад╕йника, чиновники роблять велику помилку, залишаючи такий важливий ╕ перспективний сегмент зв’язку без належно╖ уваги. Водночас у процес╕ розробки перебува╓ нац╕ональна програма реформування ╕ модерн╕зац╕╖, що дозволить врятувати ╕снуюч╕ мереж╕. ╤снування серйозних проблем у сфер╕ дротового зв’язку констатували ╕ в Нацрад╕ з питань телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни. «Ми чудово розум╕╓мо, що установам ╕ операторам складно ╕ невиг╕дно надавати послуги рад╕омовлення. Насл╕дки багатор╕чно╖ безгосподарност╕ й недалекоглядност╕ у ц╕й сфер╕ дуже важко виправити, – сказав у розмов╕ з «УМ» голова Нацради В╕тал╕й Шевченко. – Дротове рад╕о для Укра╖ни – це ун╕кальна ц╕нн╕сть, яка д╕сталася нам у спадок ╕з радянських час╕в ╕ була збережена донин╕. В чому ц╕нн╕сть? Та в тому, що лише в Укра╖н╕ залишилось таке явище, як с╕льське рад╕омовлення, що ц╕лком в╕дпов╕да╓ ментальност╕ нашого народу. Послухайте, як╕ колоритн╕ програми транслюють маленьк╕ пров╕нц╕йн╕ рад╕останц╕╖... Цього не можна втрачати н╕ в якому раз╕».
(«Укра╖на молода»).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7149

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков