Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТРАТЕГ╤Я, або що мала б сказати в╕дпов╕дальна укра╖нська влада укра╖нським громадянам на окупованих(анексованих) землях.
Воно, може, для стомлено╖ б╕льшост╕ ╕ не важлив╕ наш╕ тривоги, але в чому тод╕ був сенс...


ЩЕ НЕ «РЕВАНШ», АЛЕ ГРОМАДЯНАМ ПОТР╤БНА ПИЛЬН╤СТЬ
Нечувана ситуац╕я з Клю╓вим-Шар╕╓м, “дивн╕” р╕шення суд╕в та ЦВК змушують замислитися...


ТР╤УМФАЛЬНЕ ПОВЕРНЕННЯ В СТРАСБУРГ. ЩО ЗА ТИМ?
Чи скотиться все те до нового Мюнхена? Хтозна... Т╕шить, принаймн╕, те, що наш╕ найближч╕ сус╕ди...


ПРОРОС╤ЙСЬКИЙ «ЛЯПАС» В ПАР╢: ЯК НЕ П╤ДСТАВИТИ Л╤ВУ ЩОКУ
Поразка в Парламентськ╕й Асамбле╖ — це непри╓мно, але потр╕бно. Хоча б тому, аби назавжди...


СТО ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ КРИМСЬКЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Чи не цього й добивалися наш╕ голосист╕ нищуки-щекуни разом з каранд╓╓вими-кириленками?




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 17.04.2009
БАНДЕР╤ВЦЯМ НИЗЬКИЙ УКЛ╤Н

КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

Надруковану в «Кримськ╕й св╕тлиц╕» за 6.02.2009 р. «Исповедь бывшей бандеровки» н╕як не могла написати бандер╕вка. Бо н╕чого под╕бного, н╕яких пограбувань чи вбивств бандер╕вц╕ не чинили. Х╕ба б тод╕ населення ст╕льки рок╕в утримувало Укра╖нську Повстанську Арм╕ю?! Адже саме населення забезпечувало УПА продуктами, медикаментами, одягом. У кожному сел╕ були станичн╕, зв’язков╕ УПА, в основному д╕вчата, як╕ збирали ╕ передавали бандер╕вцям все необх╕дне.
До того ж в УПА були сво╖ закони, зг╕дно з якими за пограбування суворо карали. Були створен╕ сво╖ суди, служба безпеки. Людей, яких п╕дозрювали у зрад╕, перев╕ряли, ╕ якщо п╕дозра п╕дтверджувалася, судили.
А так╕ жахлив╕ вбивства ╕ винищення населення робили «псевдобандер╕вц╕» – групи НКВД, як╕ видавали себе за вояк╕в Укра╖нсько╖ Повстансько╖ Арм╕╖. А також так╕ зв╕рства вчиняли комуно-б╕льшовицьк╕ садисти, червон╕ партизани, «ковпак╕вц╕», «сабур╕вц╕», «наум╕вц╕». Вс╕ вони залишили сво╖ кривав╕ сл╕ди в нашому район╕.
Наш Сокальський район Льв╕всько╖ област╕ межу╓ з Волинською областю, а на Заход╕ Укра╖ни – з Польщею. Червон╕ партизани Сабурова вир╕зали нав╕ть д╕тей ╕ спалили к╕лька с╕л району. З села ╤ваньки вдалося в╕д них втекти в л╕с т╕льки одному малол╕тньому хлопчин╕. Тепер цього села б╕льше не ╕сну╓, як ╕ багатьох ╕нших, як╕ загони НКВД та червон╕ партизани разом з польською Арм╕╓ю Крайовою (АК) стерли з лиця земл╕.
На ц╕й же стор╕нц╕ газети «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в розд╕л╕ «Перевертн╕» я знайшла розгадку, хто такий був П. Вершигора. До цього часу я вважала, що це такий соб╕ писака, який на завдання компарт╕╖ вихваля╓ геро╖в Радянського Союзу, не знаючи про те, як ╕ з ким вони воювали.
А з’ясувалося, що це сам генерал-майор див╕з╕╖ Ковпака.
 Справа в тому, що вже к╕лька рок╕в диктор Укра╖нського рад╕о пер╕одично переда╓ в еф╕р уривок з книги П. Вершигори «Люди з чистою сов╕стю» (останн╕й раз я чула його давно, ще перед 9 травня минулого року). Я три листи над╕слала на адресу рад╕о, пояснюючи, ким був насправд╕ генерал Наумов, який став Геро╓м Радянського Союзу.
По рад╕о говорили: «На саму польову ставку Г╕тлера замахнулася рука генерала Наумова». Рад╕о закликало пам’ятати його «людей з чистою сов╕стю».
Але не з г╕тлер╕вцями воювали «наум╕вц╕», а з укра╖нським населенням. З дитинства пам’ятаю розпов╕д╕ односельц╕в про «подвиги» Наумова. Взимку 1944 року його к╕нний заг╕н к╕лька тижн╕в квартирував в л╕с╕ б╕ля мого р╕дного села Волиця Сокальського району. В╕дбирали продукти, добротне взуття. Вбили к╕лькох людей, як╕ по╖хали в л╕с по дрова. В сел╕ не вбивали, щоб не було розголосу, бо готували та╓мну каральну акц╕ю, яка полягала в тому, аби пересварити укра╖нц╕в з поляками. «Наум╕вц╕» домовились про це з польською Арм╕╓ю Крайовою та ще й з г╕тлер╕вцями. Вони планували разом напасти на нац╕онально св╕доме населення села Яструбич╕ сус╕днього Радех╕вського району ╕ винищити укра╖нц╕в.
Напередодн╕ послали в Яструбич╕ полячку з сус╕днього хутора пов╕домити полякам, як╕ там проживали, щоб готували зброю та сокири на допомогу.
По дороз╕ полячку перестр╕ли бандер╕вц╕ ╕ вона розпов╕ла ╖м всю правду. Бандер╕вц╕ запросили п╕дкр╕плення, ╕ окупанти були розбит╕, а Наумов став «геро╓м» Радянського Союзу.
╤ не одне село врятували бандер╕вц╕ в╕д таких «геро╖в». За це в╕д нашого народу в╕чна вдячн╕сть ╕ слава бандер╕вцям. Сотн╕ прекрасних повстанських п╕сень складено нами про Бандеру ╕ його в╕йсько.
У першу нед╕лю березня 2009 року в нашому м╕ст╕ Сокал╕ в╕дкрито барель╓ф ╕з зображенням Голови Проводу Укра╖нських нац╕онал╕ст╕в Степана Бандери, бо в╕н повертався з Берези Картузько╖ через наше м╕сто ╕ зустр╕чався тут з членами м╕сцево╖ ОУН.
Тож я переконана ╕ не сумн╕ваюсь, що ця «Исповедь бывшей бандеровки» написана комун╕сткою на основ╕ комун╕стично╖ брехн╕. ╤ як би комун╕сти не сичали ╕ оббр╕хували Степана Бандеру, в╕н ╓ справжн╕м геро╓м Укра╖ни ╕ буде в╕чно жити в пам’ят╕ укра╖нського народу.
Мар╕я ОМЕЛЯН.
м. Сокаль Льв╕всько╖ област╕.

Читайте, люди, Майна Р╕да!

У роман╕ Т. Майна Р╕да «Вершник без голови» бандит на пр╕звисько Койот та його попл╕чники чинили сво╖ лих╕ справи, перевбравшися в ╕нд╕анськ╕ стро╖ й вимастивши шк╕ру глиною. У Другу св╕тову в╕йну НКВС чинило лих╕ справи, перевбравшися бандер╕вцями.

А ми пов╕рили койотам!
Брехливим вигадкам  заброд!
╤ в цьому витоки, достоту,
М╕ж нами й дотепер незгод.
Читаймо, люди, Майна Р╕да!
Перечитаймо, вкраймо час!
Як пом╕рку╓мо, то вийде,
Що це написано про нас...
Не фарбували нав╕ть шк╕ри:
Авжеж, так╕, як ми, «брати»...
Не помилялися, псяв╕ри,
Сво╓╖ досягли мети...
Бо дехто й дос╕ без упину,
Немов папуга, тут ╕ там
Рече: «Стр╕ляли нам у спину!..»
То нам чи нашим ворогам?!
Читайте, люди, Майна Р╕да,
Перечитайте, вкрайте час...
Побачите, що наш╕ кривди
Брехнею кинуто м╕ж нас...

В╕ктор Лев╕.
м. Дн╕пропетровськ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7148

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков