Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОВЕРНУТИ В╤Д ПР╤РВИ
Припиняймо чвари ╕ чимскор╕ше розвертаймося од пр╕рви, до яко╖ п╕дштовхують нас як недруги, так ╕...


В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ
Про що це я? Напевно, про в╕дпов╕дальн╕сть. Тутешня влада не в╕дчува╓ ╖╖ з╕ зрозум╕лих причин,...


УРОКИ КРИМУ
Часом виника╓ враження, що про Крим в Укра╖н╕ потроху забувають. Не лише перес╕чн╕ громадяни....


РОЗЧАРУВАННЯ. ЩО З НИМ РОБИТИ?
Перебування тут, на самому кра╓чку мого укра╖нного Криму, не да╓ можливост╕ активно╖ участ╕ в...


НЕ ВТРАТИТИ ШАНС!
ел╕та ма╓ об’╓днатися, очистити себе в╕д полови пустомель ╕ лжепатр╕от╕в та зайняти сво╓...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 17.04.2009
ДОКИ Ж БУДЕМО «ПРАЗДНОВАТЬ» ПО-МОСКОВСЬКИ?

КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

Вороги Укра╖ни для сво╓╖ антиукра╖нсько╖ „д╕яльност╕” вже використовують нав╕ть газету Верховно╖ Ради „Голос Укра╖ни”. У вищих владних ╕нституц╕ях вороги Укра╖ни почуваються комфортно, бо ╖х туди делегу╓ п’ята колона Москви в Укра╖н╕, яку протиправно ╕дентиф╕ковано як „народ Укра╖ни”(„это тоже наш народ”, „но как же не считаться с 30% голосов избирателей?”, „два языка – один народ!” ╕ цьому под╕бна злочинно-протиправна ╓ресь, якою прикрива╓ться незаконно ╕снуючий ╕мперський плацдарм в наш╕й визнан╕й св╕том укра╖нськ╕й нац╕ональн╕й держав╕).
У боротьб╕ за укра╖нську Конституц╕ю в 1996 р. нечисленним справд╕ укра╖нським силам у Верховн╕й Рад╕ не вдалося нав╕ть включити в основний документ терм╕ни ╕ положення м╕жнародно╖ „Конвенц╕╖ про забезпечення прав ос╕б, як╕ належать до нац╕ональних меншин”, до яко╖ Укра╖на при╓дналась ще в 1994 роц╕ ╕ взяла на себе статтею 9 Конституц╕╖ в╕д 1996 р. зобов’язання визнавати Конвенц╕ю частиною нац╕онального законодавства ╕ привести у в╕дпов╕дн╕сть положенням Конвенц╕╖ норми Конституц╕╖. Цього не зроблено дотепер.
Оск╕льки доводилося неодноразово писати про суть названо╖ Конвенц╕╖, скажу тут лише, що вона набагато сильн╕ша за Конституц╕ю Укра╖ни в питаннях захисту укра╖нсько╖ нац╕онально╖ держави. ╤ дивним ╓ те, що н╕ гаранти укра╖нсько╖ державност╕ – президенти, н╕ Генпрокуратура, н╕ М╕н’юст, н╕ Конституц╕йний Суд (нарешт╕!) не роз’яснюють укра╖нському народов╕ – ╓диному джерелу влади – суть Конвенц╕╖ (адже без реал╕зац╕╖ ╖╖ положень неможливо в╕дродити укра╖нську державу) ╕ замовчують разюч╕ нев╕дпов╕дност╕ норм Конституц╕╖ ╕ Конвенц╕╖, що й створю╓ умови нав╕ть легально╖ боротьби антиукра╖нських сил в Укра╖н╕ за знищення укра╖нсько╖ держави.
Ось приклад. О. Лавринович (перший заступник Голови ВР Укра╖ни) – кер╕вник укра╖нсько╖ делегац╕╖ на „М╕жпарламентськ╕й ком╕с╕╖ з питань сп╕вроб╕тництва Верховно╖ Ради Укра╖ни ╕ Федеральних Збор╕в Рос╕йсько╖ Федерац╕╖” привозить в Укра╖ну з Москви таку новину, цитую за газ. „Голос Украины № 51, 21 марта 2009”, бо переказати таке укра╖нською мовою непристойно:
„Кроме того, отметил руководитель украинской делегации, обсуждались пути усовершенствования договорно-правовой базы украинско-российских отношений в гуманитарной сфере. По его словам, это тот сегмент отношений, на котором строится двухсторонний и многосторонний комплекс взаимоотношений Украины и России. По мнению А. Лавриновича, заседание комиссии подтвердило, что законодатели должны обращать особое внимание на правовые основы гуманитарного законодательства обеих стран и их реализацию на национальном уровне. В этом контексте члены Межпарламентской комиссии утвердили решение относительно возможности участия в совместном праздновании наиболее значимых мероприятий в общественно-культурной жизни обеих стран. Это, прежде всего, касается 200-летия со дня рождения Н. Гоголя, 300-летия Полтавской битвы, 150-летия со дня рождения А. Чехова, 65-й годовщины Победы в Великой Отечественной войне”.
Не Укра╖ни голос, як бачите, ╕ не в╕д 1 кв╕тня, а насправд╕: „...участ╕я в совм╓стном празднован╕╕ 300-л╓т╕я Полтавской б╕тви”.
В укра╖нськ╕й ╕стор╕ограф╕╖ уже устоявся терм╕н „Полтавська катастрофа”, яким познача╓ться не лише траг╕чна поразка укра╖нських визвольних змагань проти московських окупант╕в Укра╖ни, а набагато б╕льше: початок нац╕онально╖ катастрофи – тотального, системного, безперервного винищення ╕ асим╕ляц╕╖ укра╖нства, зд╕йснюваних московською окупац╕йною владою в п╕днев╕льн╕й Укра╖н╕ з 1709 р. до 1991 р.
Що збира╓ться святкувати разом з московцями рег╕онал Лавринович?! Певно те, що в╕н не був немовлятком триста рок╕в тому ╕ „кати, кати, людо╖ди”(за Т. Шевченком) не вставили його голову в щ╕лину сокирами розчеп╕рено╖ дошки на батуринськ╕й церкв╕, а пот╕м, зв╕льнивши напружену дошку в╕д сокир, не реготалися з посмикування н╕жок ╕ рученят перед в╕дходом душ╕ з т╕ла.
Прикро до болю... Ста╓ очевидним, що укра╖нськ╕ правники не осилюють саме поняття „держава”; мабуть, тому, що власну державу в╕дроджу╓мо п╕сля стол╕ть невол╕.
Можна соб╕ уявити, що якийсь перес╕чний громадянин отримав громадянство Укра╖ни (пооб╕цявши свою лояльн╕сть до Укра╖нсько╖ держави ╕ взявши на себе обов’язки громадянина), в сут╕ будучи недругом Укра╖ни, п╕дтриму╓ на виборах антиукра╖нськ╕ сили; але немислимими ╓ нав╕ть для селянина з семикласною осв╕тою так виписан╕ правов╕ основи владного органу Укра╖ни, щоб представник цього органу разом ╕з загарбником святкував колишню поразку свого народу, нац╕ональну катастрофу, загибель державност╕, за в╕дродження яко╖ довелося заплатити пекельно жахливу ц╕ну. Участь у такому святкуванн╕ владно╖ особи Укра╖ни ма╓ квал╕ф╕куватися як державна зрада, антидержавний заколот ╕ тягти за собою сувору крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть (менш сувору, але мусить нести в╕дпов╕дальн╕сть ╕ будь-який громадянин Укра╖ни).
Глумом, п╕длою насм╕шкою над Укра╖ною з боку Москов╕╖ ╓ сама ╕дея святкувати тепер ту траг╕чну для Укра╖ни под╕ю (не орган╕зову╓ ж тепер цив╕л╕зована Н╕меччина державне свято з приводу загарбання Чех╕╖ або винищення лен╕нградц╕в п╕д час блокади Лен╕нграда). Т╕льки скажен╕ москал╕ можуть до под╕бного додуматися – святкувати початок 300-р╕чно╖ людожерно╖ блокади Укра╖ни, ╕з запереченням ╕снування окремого укра╖нського народу ╕ його мови.
Обов’язком О. Лавриновича було заявити в Москв╕, що Укра╖на дов╕чно вважатиме полтавську катастрофу днем скорботи, адже тод╕ було перекрито шлях укра╖нству до в╕льного розвитку у власн╕й нац╕ональн╕й держав╕, ╕ ця несправедлив╕сть була виправлена лише в 1991 р.
Що ж до М. Гоголя, процитую дещо з╕ статт╕ Юр╕я Безуха „Наш безсмертний Гоголь”(газ. «Нац╕я ╕ держава» № 13, березень 2009): „Тонкий гумор та м’яка ╕рон╕я укра╖нських опов╕дань поступово набира╓ характеру сарказму та сатири. „Рев╕зор” та „Мертв╕ душ╕” були вже розц╕нен╕ рос╕йською критикою як карикатура на рос╕йське життя. Письменник був змушений, в тому числ╕ ╕ за станом здоров’я, покинути Рос╕ю... Щире бажання любити Рос╕ю та внутр╕шн╓ неприйняття ╖╖ реал╕й посилюють роздво╓н╕сть душ╕ поета ╕ врешт╕ призводять до його передчасно╖ траг╕чно╖ смерти... Незважаючи на рогатки цензури в творах Гоголя чита╓мо: „москаль поглаживал одной рукой свою козлиную бороду”, „коли черт да москаль украдут что-нибудь, то поминай как звали”, „пьяный москаль побоится вымолвить их (ругательства) нечестивым своим языком”, но „славный народ шведский”. У коментарях до сво╖х текст╕в М. В. Гоголь поясню╓, що „москаля везть – значит лгать”. Приклад╕в таких немало, ц╕кав╕ читач╕ можуть легко впевнитися, це взято з радянських п╕дцензурних видань... Мабуть, здивован╕ були б не лише американц╕, а й ус╕ осв╕чен╕ люди, якби почули, що Е. По, Дж. Лондон чи Е. Хем╕нгуей – англ╕йськ╕ письменники т╕льки тому, що писали англ╕йською мовою...”.
А. Чехов також майстерно висм╕ював московсько-╕мперськ╕ реал╕╖, як╕ Максим Горький влучно назвав „свинцовыми мерзостями”.
Не так давно професор Донецького ун╕верситету Боргардт сформулював такий за суттю ф╕лософський висновок: велич, майстерн╕сть москвинських письменник╕в не ╓ ознакою високо╖ культури ╖хньо╖ кра╖ни, адже ╖хн╕ твори переповнен╕ описами суц╕льного безкультур’я, „св╕нцовим╕ м╓рзостям╕” московсько-╕мперських реал╕й життя.
Що ж до „Дня перемоги”, то давно пора при╓днатися до цив╕л╕зовано╖ ╢вропи ╕ разом з нею в╕дзначати день скорботи – пам’ят╕ жертв Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, п╕дступно розв’язано╖ г╕тлер╕вським ╕ стал╕нським злочинними режимами. ╤ знову ж таки, не треба плутати подвиг ╕ жертовн╕сть солдат╕в т╕╓╖ в╕йни, перед пам’яттю яких людство завжди буде схиляти голови, з╕ злочинним мародерством (на одного загиблого н╕мця – чотирнадцять загиблих стал╕нських п╕днев╕льних) тих невинно уб╕╓нних, яким (мародерством) донин╕ переймаються московсько-╕мперськ╕ яструби, мр╕ючи про злочинне в╕дновлення велико╖ ╕мпер╕╖.

Микола Б╕лий.
м. Феодос╕я.

КОЛИ святку╓мо?

Наступн╕ три м╕сяц╕ у наш╕й кра╖н╕ традиц╕йно сповнен╕ низки державних та рел╕г╕йних свят. Про те, як ми будемо працювати та в╕дпочивати цим часом, пов╕домили у прес-служб╕ М╕нпрац╕.
Як зазначили там, статтею 73 Кодексу закон╕в про працю встановлен╕ святков╕ ╕ неробоч╕ дн╕, зокрема, у кв╕тн╕ неробочим днем ╓ Пасха (Великдень), який припада╓ на 19 кв╕тня. У травн╕ святковими днями ╓ 1 ╕ 2 травня – День м╕жнародно╖ сол╕дарност╕ трудящих та 9 травня – День Перемоги. Що ж до червня, то у першому м╕сяц╕ л╕та неробочим днем ╓ 7 червня – Тр╕йця та святковим днем 28 червня – День Конституц╕╖ Укра╖ни. У прес-служб╕ М╕нпрац╕ також нагадали, що зг╕дно з частиною третьою статт╕ 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73 КЗпП) зб╕га╓ться з вих╕дним днем, вих╕дний день переноситься на наступний п╕сля святкового або неробочого. Тому за граф╕ком п’ятиденного робочого тижня з вих╕дними днями у суботу та нед╕лю у 2009 роц╕ вих╕дний день у нед╕лю 19 кв╕тня переноситься на понед╕лок 20 кв╕тня, вих╕дний день у суботу 2 травня – на понед╕лок 4 травня, вих╕дний день у суботу 9 травня на понед╕лок 11 травня, вих╕дний день у нед╕лю 7 червня – на понед╕лок 8 червня, а вих╕дний день у нед╕лю 28 червня – на понед╕лок 29 червня. Отже, прац╕вники, як╕ працюють за граф╕ком п’ятиденного робочого тижня з вих╕дними днями у суботу та нед╕лю, на Пасху будуть в╕дпочивати 3 дн╕ (18, 19 ╕ 20 кв╕тня), на травнев╕ свята чотири дн╕ (1, 2, 3 ╕ 4 травня) ╕ пот╕м через чотири робочих дн╕ знову 3 вих╕дних (9, 10 та 11 травня), у червн╕ 3 дн╕ на Тр╕йцю (6, 7 ╕ 8 червня) та три дн╕ в зв’язку з╕ святкуванням Дня Конституц╕╖ (27, 28 ╕ 29 червня).
(УКР╤НФОРМ).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7147

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков