Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕТРО З ПЛУГОМ, А ПАВЛО З ВОЛАМИ...
12 липня - день пам'ят╕ Святих Верховних Апостол╕в Петра ╕ Павла. Це велике церковне свято...


ШУКАЙ ЦВ╤ТУ ПАПОРОТ╤!
7 липня - Р╕здво ╤вана Хрестителя. Однак, з огляду на прадавн╕ в╕рування, у народ╕ ╕ тепер...


СЕРЕДИНА Л╤ТА
Дн╕ народного календаря з 26 по 29 липня вважаються серединою л╕та.


«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ»: ЗАРУБКИ НА ПАМ’ЯТ╤
Р╤ВНО ТРИ РОКИ ТОМУ, в останню п’ятницю червня 2016 року, журнал╕сти «Кримсько╖...


Л╤ТН╢ СОНЦЕСТОЯННЯ
З 20 по 22 червня наста╓ пер╕од найвищого сонцестояння, коли день удв╕ч╕ перевищу╓ н╕ч, а сонце...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 17.04.2009
ЖИТИ – НА ХРИСТИЯНСЬКИХ ЗАСАДАХ

ПОРЯТУЙМО МАЙБУТН╢
«Зг╕дно з опитуванням, майже вс╕ укра╖нськ╕ д╕ти, як╕ вивчають «Християнську етику», вважають ╖╖ одним ╕з найважлив╕ших ╕ найц╕кав╕ших предмет╕в», – так в╕дпов╕в на мо╓ трив╕альне запитання декан гуман╕тарного факультету Нац╕онального ун╕верситету «Острозька академ╕я», професор, доктор педагог╕чних наук, кер╕вник творчо╖ групи з п╕дготовки сер╕╖ в╕дпов╕дних п╕дручник╕в Василь Миколайович Жуковський. Цим самим в╕н опосередковано визначився ╕ щодо в╕чного ф╕лософського: якою, доброю чи злою, приходить людина до цього св╕ту ╕ яке сп╕вв╕дношення склада╓ надбане у процес╕ життя ╕ дароване первинно Богом.
Те, що основи християнсько╖ морал╕ (християнська етика) легко знаходять шлях до дитячого серця, означа╓ сп╕взвучн╕сть виголошених там чеснот з природними людськими устремл╕ннями, як╕ в╕дпов╕дають Божим запов╕дям.
Сьогодн╕ вже в переважн╕й б╕льшост╕ шк╕л в т╕й чи ╕нш╕й формах вивча╓ться рел╕г╕я, та не завжди достатньо фахово, бо такими ╓ ╕ рег╕ональн╕ недосконал╕ п╕дручники без грифу М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни. «Основи християнсько╖ етики» для 5-го класу (а саме цей комплект, що м╕стить п╕дручник, хрестомат╕ю ╕ спец╕альний зошит) репрезентував Василь Миколайович за тиждень до Великодня в деяких навчальних закладах С╕мферополя: в укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖, школ╕ № 33 та укра╖но-американському коледж╕, тобто там, де шану╓ться укра╖нська мова, якою послуговуються автори навчальних пос╕бник╕в.
Ось як Василь Жуковський мен╕ пояснив важлив╕сть вивчення школярами цього предмета:
– Взагал╕ ╕сну╓ ц╕ла низка ╕нституц╕й, завдяки яким форму╓ться особист╕сть дитини. Це – родина, школа, церква ╕ громада. Але практично вс╕ вони не виконують належним чином сво╖ функц╕╖. Ма╓мо багато неповних с╕мей, де матер╕ ледь вистача╓ сил ╕ часу на те, аби забезпечити д╕тям ф╕зичне ╕снування. Ще г╕рше, коли батьки ведуть аморальний спос╕б життя. Сусп╕льство (в образ╕ наших ч╕льник╕в) зд╕йсню╓ в╕двертий геноцид майбутнього покол╕ння. Аби це зрозум╕ти, варто вв╕мкнути телев╕зор, що пропагу╓ бездуховн╕сть, жорсток╕сть, насильство, розпусту. Комп’ютерн╕ ╕гри теж не обходяться без стр╕лянини. Реклама заохочу╓ до спиртних напо╖в та кур╕ння, ╕ все це пробуджу╓ жадобу до грошей, якими треба оволод╕ти за будь-яку ц╕ну, аби жити «красиво». Лише незначна к╕льк╕сть д╕тей в╕дчува╓ на соб╕ вплив церкви. Отже, – вс╕ спод╕вання на школу, як╕й, у свою чергу, необх╕дна квал╕ф╕кована допомога.
 Про те, як ставляться батьки школяр╕в до цього предмета, що вивча╓ться зараз приблизно в кожн╕й п’ят╕й школ╕ Укра╖ни, Василь Миколайович пояснив: батьки не проти, за умови, що християнська етика не буде з╕штовхувати православ’я з протестантськими християнськими церквами (на традиц╕йно православн╕й Р╕вненщин╕ протестант╕в близько 20%), тож ма╓ наголошувати лише на сп╕льних позиц╕ях для ус╕х церков. В╕н також п╕дкреслив:
 – Нав╕ть кримський татарин зауважив, що не заперечу╓, аби його дитина вивчала християнську етику, бо в╕н зна╓, в як╕й живе держав╕ ╕ що н╕чому поганому християнство доньку не навчить.
 Тож вчитель цього предмета мусить виправдати кредит дов╕ри наших громадян ╕ стати водночас, як висловився м╕й сп╕врозмовник, ╕ батьком, ╕ священиком, ╕ педагогом, ╕ психологом. А допомогти йому в цьому ма╓ досконалий п╕дручник ╕, аби в ньому були врахован╕ особливост╕ рел╕г╕йних традиц╕й р╕зних куточк╕в держави, до авторського колективу ув╕йшло 8 фах╕вц╕в ╕з чотирьох рег╕он╕в Укра╖ни.
 Та давайте зазирнемо в п╕дручник ╕ хрестомат╕ю з християнсько╖ етики для 5-го класу. У «Слов╕ до читача» зазнача╓ться: «До хрестомат╕╖ вв╕йшли твори таких автор╕в, як╕ спов╕дують християнськ╕ духовно-моральн╕ ц╕нност╕. Саме через свою поез╕ю ╕ прозу вони зможуть под╕литися з юними читачами власним досв╕дом, думками, поглядами, м╕ркуваннями на духовно-моральн╕ теми». А пр╕звища цих автор╕в досить в╕дом╕: Вадим Крищенко, Василь Скурат╕вський, Степан Руданський, Олена Пч╕лка та ╕нш╕. ╤ в багатьох з твор╕в взагал╕ не згаду╓ться про рел╕г╕ю. Але, читаючи про Попелюшку, жорстоких д╕ток, що збирали журавлин╕ яйця ╕ були покаран╕, та убогу д╕вчинку, яка вкрала в школ╕ шматок хл╕ба у багато╖ сус╕дки, нав╕ть дорослому важко стримати сльози, бо ц╕ твори навертають до тих вчинк╕в, яких прагне душа, але як╕ в╕дхиля╓ житт╓ва практика. Деяк╕ з них, особливо в╕рш╕, ближч╕ до суто рел╕г╕йно╖ тематики, але доступн╕ для дитини, а запитання, якими вони супроводжуються, дають змогу ╖х глибоко осмислити. Правду казав татарин: н╕чому поганому така книга дитину не навчить.

М╤СТО ОСТРОГ СХВАЛИВ САМ БОГ
 ╤стор╕я цього м╕ста на Р╕вненщин╕ ма╓ глибоке кор╕ння. ╤ в╕доме м╕сто перш за все сво╓ю слов’яно-греко-латинською академ╕╓ю, що була заснована князем Василем Костянтином Острозьким (1526-1608) у 1576 роц╕. Осв╕та в н╕й прир╕внювалася до т╕╓╖, яку можна було здобути в ун╕верситетах Зах╕дно╖ ╢вропи. Окр╕м граматики, риторики, д╕алектики, арифметики, геометр╕╖, астроном╕╖ й музики, тут вивчали також ф╕лософ╕ю ╕ богослов’я. Академ╕я мала фах╕вц╕в, як╕ волод╕ли трьома мовами Святого письма: старо╓врейською, старогрецькою ╕ арамейською. Саме тут у 1581 роц╕ ╕ було зд╕йснено перший переклад Б╕бл╕╖ церковнослов’янською мовою, який надрукував ╤ван Федоров (до реч╕, на надгробку його могили вибито пр╕звище не Федоров, а Федорович). Приблизно у той же час силами академ╕╖ було п╕дготовлено буквар, а син першого ректора академ╕╖ Герасима Смотрицького Мелет╕й уклав першу граматику давньоукра╖нською мовою, за якою свого часу навчався Михайло Ломоносов ╕ назвав ╖╖ «вратами мудрост╕». Випускниками академ╕╖ стало чимало в╕домих людей: це Петро Конашевич-Сагайдачний, ╤ов Борецький та ╢лисей Плетенецький, в╕дом╕ церковн╕ д╕яч╕. А другий ректор академ╕╖ Кирило Лукар╕с нав╕ть був призначений патр╕архом Олександр╕йським ╕ Константинопольським. Сл╕д зауважити, що переклад Б╕бл╕╖ з мови ориг╕налу в академ╕╖ було зд╕йснено ран╕ше, н╕ж в╕дпов╕дн╕ аналоги, якими пиша╓ться ╢вропа.
 Василь Костянтин Острозький, який разом з плем╕нницею Гальшею ╤лл╕вною перерахували величезн╕ грош╕ на Острозьку академ╕ю, взагал╕ був в╕домим укра╖нським меценатом, котрий спорудив на сво╖х землях багато храм╕в ╕ монастир╕в, спонсоруючи буд╕вництво духовних святинь ╕ у Ки╓в╕, Тернопол╕ та Львов╕.
 Про╕снувала Острозька академ╕я 60 рок╕в ╕ у 1636 роц╕ була закрита. В╕дродження ╖╖ розпочалося уже за час╕в здобуття Укра╖ною незалежност╕. ╤, як колись ╖╖ прац╕вники сприяли в╕дкриттю Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖, так б╕льш як через триста п’ятдесят рок╕в Ки╓во-Могилянська академ╕я почала сприяти в╕дновленню Острозько╖. У 1994 роц╕ наукове життя в Остроз╕ зажевр╕ло знову. Але це був поки що всього лиш колег╕ум. Значною м╕рою до цього доклали зусиль в╕дом╕ уродженц╕ Р╕вненщини – тод╕шн╕й президент Леон╕д Кравчук та Микола Жулинський.
 Василь Миколайович Жуковський, який ╕ розпов╕в усю цю ╕стор╕ю, прибув до Острога одним ╕з перших, полишивши Р╕вненський педагог╕чний ╕нститут, де працював ран╕ше. Першим його кроком до нового життя стало проведення в пед╕нститут╕ двотижневого сем╕нару з теор╕╖ ╕ практики християнського виховання. Саме виховання юного покол╕ння на християнських засадах ╕ стало основою проекту щодо подальшого розвитку в╕дродженого навчального закладу. Його усп╕хи були неймов╕рними – вже за два роки Острозький колег╕ум було перейменовано на Острозьку академ╕ю, а ще через к╕лька м╕сяц╕в «Острозька академ╕я» отримала звання нац╕онального ун╕верситету. З 2003 року Нац╕ональний ун╕верситет «Острозька академ╕я» працю╓ п╕д патронатом Президента ╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни. Все це ╕накше, як Божим провид╕нням, Василь Миколайович назвати не може. За в╕дстежений пер╕од в Остроз╕ було проведено 14 науково-практичних конференц╕й, що пропагували ╕дею виховання молод╕ на християнських ц╕нностях.
 Сьогодн╕ в академ╕╖ готують зокрема ╕ викладач╕в «Християнсько╖ етики». А взагал╕ тут д╕ють факультети пол╕тико-╕нформац╕йного менеджменту, романо-германських мов, гуман╕тарний (до нього входять культуролог╕я, укра╖нська ф╕лолог╕я, рел╕г╕╓знавство, л╕тературна творч╕сть, яку виклада╓, зокрема, син Василя Стуса, письменник Дмитро Стус). ╢ економ╕чний, правничий та ╕нш╕ факультети. Практику╓ться сп╕впраця з р╕зними кра╖нами ╕ щонайперше – з Канадою, ц╕ контакти передбачають «обм╕н» учнями. Сьогодн╕ Нац╕ональний ун╕верситет «Острозька академ╕я» пос╕да╓ шосте м╕сце за рейтингом серед трьохсот ун╕верситет╕в Укра╖ни, а к╕льк╕сть студент╕в (три тисяч╕) становить близько десято╖ частини мешканц╕в Острога. Серед цих студент╕в ╓ ╕ кримчани. Особливо Василь Жуковський вид╕лив кримську татарочку, в╕дм╕нницю Ас╕╓, що навча╓ться на факультет╕ укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖. Очолю╓ академ╕ю доктор психолог╕чних наук ╤гор Пас╕чник, з яким пл╕ч-о-пл╕ч працю╓ багато високоосв╕чених науковц╕в.
 Але, певне, щоб змальована картина не здавалася нап╕вфантастичною, Василь Миколайович зауважу╓, що лише 71% представник╕в адм╕н╕страц╕╖ академ╕╖ активно п╕дтриму╓ запровадження в життя «Християнсько╖ етики» як предмета (до реч╕, тут вже п╕дготовлено в╕дпов╕дний комплект пос╕бник╕в для найменших). Решта в╕дпов╕дальних людей не горить ц╕╓ю ╕де╓ю. Адже ╕ в школах св╕тська етика ╓ обов’язковим предметом, а християнська – лише факультативом.

ВТРАЧЕНЕ ПОКОЛ╤ННЯ
 Олекс╕й. 36 рок╕в, добре розум╕вся на св╕тськ╕й етиц╕. В╕н був вихованим, вв╕чливим, м╕г нав╕ть поц╕лувати ж╕нц╕ руку. А ще дуже любив тварин, за що ╕ мав пр╕звисько «К╕нолог». Та б╕льш за все шанував Олекс╕й оковиту, ╕ це змушувало його обманювати, красти, аби лише налили йому в сус╕дньому ларку запов╕тну одноразову чарочку. Все, що було в нашому двор╕ металевого, в╕н потайки перетаскав на металобрухт, а коли я «застукала» його з панцерною с╕ткою в╕д нашого л╕жка ╕ дозволила соб╕ з цього приводу п╕двищити голос, почав поширювати чутки серед свого контингенту, мовляв, т╕тка «не дружить з головою». Та я на Олекс╕я не ображалася, особливо засмучувало те, як за короткий терм╕н, на мо╖х очах, в╕н перетворився з╕ стрункого, гнучкого, б╕лолицього хлопця на загальний стандарт – людину з великим животом (через хворобу печ╕нки) та коричневою шк╕рою обличчя.
 Того вечора ми довго розмовляли з ним про його здоров’я, споноч╕ло, але в╕н все стояв б╕ля наших вор╕т. Нарешт╕ сказав: «Ну, я в╕д╕йшов…». Чомусь це слово викликало у мене асоц╕ац╕ю з висловом «в╕д╕йшов у ╕нший св╕т» ╕ я заперечила Олекс╕╓в╕: «Не в╕д╕йшов, а просто п╕шов до ларка». В╕н повторив ц╕ слова за мною.
 Ледь св╕тало, коли б╕ля того ж ларка його знайшли мертвим. Прийшли батьки Олекс╕я та його брат-гомосексуал╕ст, який вичитував над пок╕йником: «Нарешт╕ ми позбулися цього сорому нашо╖ родини». Олекс╕я я б╕льше не бачила, лише на м╕сц╕, де в╕н помер, довго стояли його капц╕…
 Андр╕й. Син мо╓╖ подруги, у сво╖ 37 рок╕в так н╕коли н╕де ╕ не працював. Гор╕лка, д╕вчата, крад╕жки, нарешт╕ туберкульоз ╕ смерть. В╕н рок╕в зо два ус╕х запрошував до себе на похорони, але попрощатися з ним так ╕ не вдалося – поховали прямо з моргу.
 Ще один Олекс╕й. Рок╕в 30-32-х. Жив у п╕двалах та на дахах, доки благополучн╕ жител╕ не замурували сво╖ п╕д’╖зди. Пиячив. Помер без медично╖ допомоги п╕сля того, як у б╕йц╕ йому проломили череп.
 Оксана. З 15 рок╕в «сидить на голц╕». Зараз – 28. В╕л-╕нф╕кована, хвора на туберкульоз. Майбутн╓ – невизначене.
 Павло. 28 рок╕в. Бездомний, хворий на туберкульоз ╕ падучу, пиячить. Якийсь час жив у храм╕, але знову вирвався «на волю». Востанн╓ сказав, що збира╓ться пов╕ситися. Б╕льше я його не бачила.
 Це лише т╕ приклади людських доль, як╕ ще не в╕дбол╕ли у мо╓му серц╕.
 – Чим можна допомогти таким людям? – запитую у Василя Миколайовича Жуковського.
 – Т╕льки молитися за них, – в╕дпов╕да╓ в╕н. – Це покол╕ння, що ув╕йшло в активне життя на стику формац╕й, можна вважати втраченим. Ось чому ╕ необх╕дно вже змалечку виховувати д╕тей на християнських засадах. Бо перш н╕ж хвороба зн╕вечить т╕ло, вона вража╓ душу. А вил╕кувати ╖╖ можливо лише з Божою пом╕ччю.

«ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА» ПРО ╤СУСА ХРИСТА
 В╕н народився в глухому сел╕, був дитиною просто╖ селянки. Вир╕с в ╕ншому поселенн╕, де працював у майстерн╕ тесл╕, доки йому не виповнилося тридцять рок╕в. Пот╕м, упродовж трьох рок╕в, був мандр╕вним учителем. В╕н не написав жодно╖ книги, не об╕ймав н╕яких посад. У нього не було н╕ с╕м’╖, ан╕ нав╕ть власно╖ дом╕вки. В╕н н╕коли не ходив до школи. Не бував у жодному великому м╕ст╕. Н╕коли не мандрував дал╕, н╕ж за триста к╕лометр╕в в╕д м╕сця, де народився. В╕н не зробив н╕чого, що б асоц╕ювалося в уяв╕ людей ╕з величчю. У Нього не було н╕чого, окр╕м Нього Самого.
 Йому було лише тридцять три, коли пот╕к людсько╖ жорстокост╕ нахлинув на Нього. Ус╕, на кого В╕н покладав над╕ю, залишили Його. А один ╕з друз╕в нав╕ть зр╕кся. Його в╕ддали на знущання ╕ суд ворог╕в та розп’яли на Хрест╕ пом╕ж двома злочинцями.
 Коли В╕н помирав, кати под╕лили м╕ж собою Його одяг – ╓дине майно, яке в╕н мав на земл╕. А коли помер, Його поховали в могил╕, яка д╕сталася Йому лише через сп╕вчуття товариша. Двадцять стол╕ть пройшло, але й нин╕ В╕н ╓ найважлив╕шою постаттю ╕стор╕╖ людства.
 Ус╕ арм╕╖ св╕ту, як╕ будь-коли проходили маршем по земл╕, вс╕ в╕йськов╕ флотил╕╖, що будь-коли борознили моря, вс╕ цар╕, як╕ будь-коли царювали, вс╕ парламенти, що будь-коли зас╕дали, не вплинули на життя людей так, як це одне життя.

Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7132

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков