"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2009 > Тема "Душі криниця"
#16 за 17.04.2009
СВЯТО НАД СВЯТАМИ
Ус╕ ми тверезо усв╕домлю╓мо, що не можемо жити на земл╕ в╕чно, ╕ рано чи п╕зно прийде смерть. Проте, наша душа п╕дсв╕домо протесту╓ проти тако╖ сумно╖ перспективи. Те, що з часом пам’ять про нас з╕треться – максимум через дек╕лька покол╕нь назавжди кане в небуття, ╕ н╕хто вже н╕коли не згада╓ про те, що ми жили у цьому св╕т╕, наводить на сумн╕ роздуми – в чому ж тод╕ сенс нашого буття? Святе Письмо говорить: “Розплата за гр╕х – смерть”, а вс╕ ми – люди гр╕шн╕. Та, на щастя, ╓ ╕нший, хто пон╕с покарання за наш╕ гр╕хи. Сам Син Божий заради нас п╕шов на хрест. Справедлив╕сть звершилась, але милосердя стало вищим за не╖. ╤ в цьому милосерд╕, прощенн╕ ╕ любов╕ головна сутн╕сть християнства. Воскрес╕ння Христове ╓ символом перемоги добра над злом, св╕тла над темрявою, благословення над прокляттям. Святом торжества в╕ри, над╕╖ ╕ любов╕. Про деяк╕ його особливост╕ розмовля╓мо з ╢пископом Васильк╕вським, в╕кар╕╓м Ки╖всько╖ ╓парх╕╖, головою ╤нформац╕йно-видавничого управл╕ння Ки╖всько╖ Патр╕арх╕╖ ╢ВСТРАТ╤╢М (Зорею).
– Св╕тле Воскрес╕ння Христове – Пасху, або по-народному Великдень, називають святом над святами ╕ торжеством над торжествами. Чому воно найголовн╕ше з ус╕х християнських свят ╕ особливо шану╓ться християнами? – Це свято пов’язане з центральною под╕╓ю ус╕╓╖ людсько╖ ╕стор╕╖ – подоланням гр╕ха ╕ перемогою над смертю. Бо найб╕льше, чого завжди боялася людина, – це смерть. Для людини нев╕руючо╖ вона – нездоланне зло. Людина, в╕ддаляючись в╕д Творця, втрача╓ над╕ю на життя в╕чне, бо вона не ╕сну╓ сама собою. Людина ма╓ джерело свого буття в Боз╕. ╤ через в╕ддалення в╕д Бога, через втрату цього джерела, вона втрача╓ ╕ повноц╕нне буття. Отже, для спас╕ння треба було подолати джерело смерт╕ – гр╕х. А зробити це м╕г т╕льки Спаситель – ╤сус Христос, який одночасно ╓ ╕ Богом, ╕ людиною. Гр╕х – це те, що виявля╓ться через людську волю. Бо людина над╕лена свободою вибору в╕д Бога, в цьому ╓ один з аспект╕в людсько╖ богопод╕бност╕. ╤ тому людина т╕льки добров╕льно мала в╕дректися в╕д гр╕ха. ╤ ось тому, що н╕ Сам Бог не м╕г без участ╕ людини спасти ╖╖, н╕ людина сама не могла спастися без участ╕ Божо╖, т╕льки ╤сус Христос – одночасно ╕ Син Божий, ╕ Син Людський м╕г стати тим, який спаса╓ людей в╕д влади гр╕ха, а в╕дпов╕дно в╕д смерт╕ в╕чно╖. Для цього потр╕бно було не т╕льки, щоб В╕н народився ╕ жив, але щоб ╕ помер на хрест╕, ╕ воскрес. Тому що через Свою смерть, В╕н, як людина, з╕йшов у пекло, але як Бог це пекло зруйнував. Будучи зруйнованим, пекло вже втратило ту абсолютну владу, яку мало над людиною до Христового Воскрес╕ння. ╤ тому Христос не т╕льки сам воскрес, але й в╕дкрив шлях до св╕тло╖ в╕чност╕ вс╕м людям. Воскреснувши як людина, оновив, очистив, освятив людську природу. Воскрес╕ння Христове ми урочисто святку╓мо не т╕льки раз на р╕к, але й кожного тижня у нед╕лю. Писання говорить, що у Христ╕ воскреснуть вс╕. ╤ тому ми ма╓мо усв╕домлювати дв╕ важлив╕ реч╕: що ми рано чи п╕зно т╕лесно помремо ╕ що – обов’язково воскреснемо, незважаючи на те, в╕римо ми в це, чи н╕. Попереду нас чека╓ в╕чн╕сть. Але яка це буде в╕чн╕сть, залежить т╕льки в╕д нас. – Сьогодн╕ люди б╕льше говорять не про кризу у стосунках з Богом, а про кризу в економ╕ц╕... – У цьогор╕чному пасхальному посланн╕ Свят╕ший Патр╕арх дуже добре розкрив залежн╕сть т╕╓╖ кризи, яку переживають сьогодн╕ економ╕ка ╕ сусп╕льство, в╕д людсько╖ д╕яльност╕. Бо в попередн╕ роки людина поклала надто велику над╕ю на грош╕, на майно ╕ ф╕нанси. Усп╕шн╕сть життя почала вим╕рюватися в грошах. Дуже багато людей спод╕валися на сво╖ багатства, под╕бно до того багача, про якого сказано в ╢вангел╕╖, який побачивши, що з╕брав великий врожай, сказав сам соб╕: “Зруйную житниц╕ сво╖ ╕ побудую ╕нш╕, б╕льш╕, ╕ скажу сво╖й душ╕ – душа, ╖ж, пий та веселися, тому що багато в тебе добра на багато рок╕в”. А криза – це як раз те, що сказав Господь тому багачев╕: “Безумець, в цю н╕ч заберуть в тебе душу твою, ╕ кому все це залишиш?”. Через оцю кризу Господь показу╓ нам, що над╕ятися на багатство марно. Воно – скороминуче. Грош╕, заради яких люди важко працюють ╕ турбуються, забуваючи про духовн╕ ц╕нност╕, а ╕нколи й про елементарну порядн╕сть, дуже швидко пропадають ╕ знец╕нюються. Те, що людина вважа╓ головним у житт╕, перетворю╓ться на порожнечу. В╕д такого результату в багатьох сьогодн╕ почалася пан╕ка ╕ глибока депрес╕я. Слушне зауваження: одне ╕з значень слова криза (грецьке “кр╕з╕с”) – означа╓ суд як виявлення правди. Так ось криза – це ╓ суд цьому св╕тов╕ ╕ виявлення правдивого ╕ неправдивого. Господь через кризу показу╓, що ╓ правдивим ╕ ц╕нним, а що – неправдивим ╕ тимчасовим. ╤ тому люди мають винести з ц╕╓╖ кризи дуже важливий моральний урок: не можна сво╓ життя п╕дпорядковувати тимчасовому. – Свято Воскрес╕ння Христового ма╓ традиц╕╖ як церковн╕, так ╕ народн╕. ╤ сьогодн╕ багато хто прагне дотримуватися цих традиц╕й. Що, на Вашу думку, головне у святкуванн╕ Великодня? – Найголовн╕ше пам’ятати те, що це ╓ свято. Тобто день, час, який ма╓ приводити людину до святост╕, освячення. ╤ тому цей день ма╓ бути проведений, як той, що наближа╓, а не в╕ддаля╓ нас в╕д Бога. Тому, в першу чергу, безперечно, в цей день сл╕д в╕дв╕дати всенощне пасхальне богослуж╕ння ╕ разом з ус╕ма в╕руючими прославити воскреслого ╤суса Христа у молитвах ╕ п╕снесп╕вах. У цей день за традиц╕╓ю освячуються пасхальн╕ приношення – паски, крашанки, ╕нша ╖жа, яка пот╕м ставиться на святковий ст╕л ╕ з яко╖ починають так зване розгов╕ння. Тому що протягом Великого Посту людина гов╕╓, утримуючись в╕д м’ясно╖, молочно╖ ╖ж╕, я╓ць – т╕╓╖ ╖ж╕, яку називають скоромною. В день Пасхи, через освячення, людина отриму╓ благословення на те, щоб знову ╖сти скоромну ╖жу. Не можна забувати й те, що освячене в храм╕ ╓ благословенне Богом. ╤ тому, нав╕ть якщо як╕сь неспожит╕ продукти з часом з╕псувались, ╖х не можна просто викидати в см╕ття. Сл╕д закопати ╖х десь у чистому м╕сц╕, наприклад, б╕ля якогось дерева – тобто ставитися до них з повагою, як до святин╕. ╤сну╓ дуже гарна традиц╕я – в цей день в╕татися. Тому що це ╓дна╓ нас, нагаду╓ про те, що ми – брати ╕ сестри. ╤ тому в цей день бажано прив╕тати, в першу чергу, сво╖х р╕дних, близьких, знайомих ╕ вс╕х в╕руючих. За традиц╕╓ю, вс╕ християни в╕таються по-особливому пасхальним прив╕танням в╕д Великодня аж до часу свята Вознес╕ння, тобто протягом сорока дн╕в. Також ╕ я, користуючись нагодою, хочу прив╕тати ус╕х християн з╕ святом ╕ сказати: Христос Воскрес!
П╕дготував О. КОЗЛОВСЬКИЙ.
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2009 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7131
|