Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4466)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4143)
Українці мої... (1670)
Резонанс (2147)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1087)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (343)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (215)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 10.04.2009
ШЕВЧЕНК╤В «КАВКАЗ» НА КАВКАЗ╤

ШЕВЧЕНК╤АНА

18 листопада 1845 року в Переяслав╕ була написана поема «Кавказ». У липн╕ цього ж року в Чечн╕ загинув друг поета - художник Як╕в де Бальмен. Це сталося п╕д час Даргинського походу великомасштабно╖ загарбницько╖ акц╕╖, очолювано╖ лютим генералом О. П. ╢рмоловим, аби зламати оп╕р народ╕в Кавказу рос╕йським завойовникам.
Автограф поеми вм╕щено в рукописн╕й зб╕рц╕ «Три л╕та». Тривалий час поширювався у списках через цензурн╕ утиски. Поет знайомив з ним член╕в Кирило-Мефод╕╖вського братства, а в грудн╕ 1846 року через братчика М. ╤. Савича передав «Кавказ» у Париж Адамов╕ М╕цкевичу.
У 1859 роц╕ в Ляйпц╕гу (Н╕меччина) в безцензурному виданн╕ «Новые стихотворения Пушкина и Шевченко» «Кавказ» вперше побачив св╕т. Льв╕вський журнал «Вечорниц╕» (1863,
№ 13) опубл╕кував уривок з поеми. Повн╕стю «Кавказ» в Укра╖н╕ друком вийшов у виданн╕ «Поез╕я Тараса Шевченка» (Льв╕в, 1867, т. 2). На теренах Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ епохальний тв╕р побачив св╕т лише на початку ХХ ст. у виданн╕, п╕дготовленому Василем Доманицьким, «Тарас Шевченко. «Кобзар» - СПб, 1907 р.
На сьогодн╕ цей анти╕мперський, антиколон╕альний тв╕р звучить 70-ма мовами св╕ту. Зокрема на Кавказ╕ поему трансформовано 15-ма мовами.
Абазинською тв╕р переклав в╕домий поет ╕ перекладач, народний поет Карача╓во-Черкес╕╖ М╕каель Чикату-Чхотуа, палкий шанувальник творчост╕     Т. Шевченка. У лист╕ в╕д 25.05.2005 року пише: «Я з дитинства люблю великого Тараса Шевченка! Люблю Укра╖ну!». У 1977 роц╕ побував у Канев╕, уклонився могил╕ укра╖нського поета на Чернеч╕й гор╕. Кр╕м поеми «Кавказ», переклав «Запов╕т» та вступ до балади «Причинна» - «Реве та стогне Дн╕пр широкий». В╕дтворив р╕дною мовою в╕рш С. Руданського «Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну».
У сонячн╕й Абхаз╕╖ «Кавказ» вперше опубл╕ковано у виданн╕ «Шевченко Т. З╕брання твор╕в» - Сухум╕, 1939 р. Його переклав Дмитро Гул╕а – абхазький поет, вчений ╕ громадський д╕яч, народний поет Абхаз╕╖. Йому також належать переклади поез╕й «Запов╕т», «Мен╕ однаково, чи буду», «Не завидуй багатому», «Маленьк╕й Мар’ян╕», «Молитва» («Царям, всесв╕тн╕м шинкарям»), що ув╕йшли до абхазького видання твор╕в укра╖нського поета. Написав передмову до цього видання, присвятив Шевченков╕ в╕рш «Великий Тарасе!» (1941), опубл╕кував к╕лька статей про поета, 1938 року в╕дв╕дав Шевченк╕вськ╕ м╕сця в Укра╖н╕, побував на його могил╕.
Переклад «Кавказу» аварською мовою належить Ахмеду Гамзатову – поету ╕ вченому-методисту. В╕н - заслужений учитель Дагестану, старший науковий прац╕вник науково-досл╕дного ╕нституту педагог╕ки (Махачкала). Вперше надруковано у газет╕ «Х╕акънат» 28 кв╕тня 2006 р. Публ╕кац╕ю поеми «Кавказ» супроводжу╓ коротке вступне слово Курбана Ак╕мова. Уривок з ц╕╓╖ ж поеми переклав також Омар-Гадж╕ Шахтаманов, який опубл╕ковано в альманас╕ «Гьалмагъдеш» - 1964 р., № 1.
Шер╕ф Шер╕фов – поет к╕льк╕сно невеликого агульського народу, який населя╓ Агульський район Республ╕ки Дагестан. В╕н - один ╕з засновник╕в р╕дно╖ л╕тератури. Автор поетичних зб╕рок «Далек╕ зор╕», «Бажання» та ╕нших, пройнятих любов’ю до природи ╕ людей р╕дного краю. Кр╕м поеми «Кавказ», переклав агульською мовою в╕рш╕ Т. Шевченка «Не женися на багат╕й», «Чого мен╕ тяжко, чого мен╕ нудно», «Пророк» ╕ вступ до балади «Причинна» - «Реве та стогне Дн╕пр широкий», а також «Люб╕ть Укра╖ну» В. Сосюри та «Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну» С. Руданського, як╕ ув╕йшли до в╕дпов╕дних антолог╕й одного в╕рша мовами народ╕в св╕ту, виданих у Ки╓в╕.
Над адигейським перекладом «Кавказу» одночасно працювали три видатн╕ постат╕ адигейсько╖ л╕тератури. Вперше цю поему вони опубл╕кували у виданн╕ «Поэмхэмрэ. Стихыхэмрэ» - Майкоп, 1939 року.
Джанчатов Мурат – поет, проза╖к, перекладач твор╕в О. Пушк╕на, ╤. Турген╓ва, М. Горького, Л. Толстого, В. Паново╖, О. Корн╕йчука. З╕ спадщини Т. Шевченка, кр╕м «Кавказу», у сп╕вавторств╕ з Р. Меркицьким та С. Начем видав згадану зб╕рку, до яко╖ ув╕йшли також поеми «Катерина», «Наймичка», в╕рш╕ «У Бога за дверима лежала сокира», «╤ вир╕с я на чужин╕», «О, люди! Люди небораки», «Сон» («На панщин╕ пшеницю жала»), «Не молилася за мене».
Меркицький Рашид – адигейський поет ╕ перекладач. У 1942 роц╕ г╕тлер╕вц╕ розстр╕ляли поета-патр╕ота в його р╕дному аул╕ Натухай. Переклав поему «Катерина».
Нач Сал╕х – поет-перекладач. У сп╕вавторств╕ з М. Джанчатовим та Р. Меркицьким в╕дтворив р╕дною мовою згадан╕ поеми ╕ в╕рш╕ Т. Шевченка.
В Азербайджан╕ над перекладом «Кавказу» працював в╕домий поет ╕ л╕тературознавець Аббас Абдулл-огли. Його переклад вм╕щено у книжц╕ «Фикирлэрим… дилэклэрим» - Баку, 1973 року, а також у виданн╕ «Тарас Шевченко «Кавказ». Поема. Переклади мовами народ╕в св╕ту» - Ки╖в, 2003 року.
В╕н - автор статей про творч╕сть Т. Шевченка та ╖╖ популяризац╕ю в Азербайджан╕, зокрема: «Шевченк╕вськ╕ дн╕ в Азербайджан╕» (1968), «Образ Шевченка в азербайджанськ╕й радянськ╕й л╕тератур╕» (1969), «Перш╕ радянськ╕ переклади Шевченка в Азербайджан╕» (1971). Про великого Кобзаря йдеться ╕ в монограф╕╖ Аббаса Абдулли «Азербайджансько-укра╖нськ╕ л╕тературн╕ зв’язки» (1982). Брав участь у XV та XVI наукових Шевченк╕вських конференц╕ях у Ки╓в╕. Переклав окрем╕ твори ╤. Котляревського, Лес╕ Укра╖нки, М. Рильського, ╤. Драча. «Кавказ» переклали також М╕каел Мушф╕к (Sevcenko T. «Кobzar» – Баку, 1934) та Сулейман Рустам (Sevcenko T. Secilmis eserlari - Баку, 1939).
У Балкар╕╖ в лютому 2007 року Сал╕х Гурту╓в в╕дтворив «Кавказ» балкарською мовою, а також поему «Тарасова н╕ч», присвятив укра╖нському поетов╕ в╕рш «Ти – Прометей». Балкарською зазвучала в його переклад╕ укра╖нська народна п╕сня на слова С. Руданського «Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну».
«Кавказ» переклав також Умер Ал╕╓в у виданн╕ «Т. Г. Шевченко малкъар тилге» - Нальчик, 1939.
Над в╕рменською трансформац╕╓ю «Кавказу» працював знаний Гегам Сарян («Шевченко Т. «Кобзар» - ╢реван, 1939). В╕н також переклав б╕льш╕сть поетичних твор╕в Т. Шевченка, як╕ ув╕йшли до в╕рменських видань «Кобзаря» (╢реван, 1939, 1954, 1961). Присвятив поетов╕ в╕рш╕ «Тарасов╕ Шевченку» та «В╕дв╕дання могили», к╕лька нарис╕в ╕ статей. У 1939 роц╕ брав участь у юв╕лейних урочистостях з нагоди 125-р╕ччя в╕д дня народження Т. Шевченка у В╕рмен╕╖ та Укра╖н╕.
У братн╕й Груз╕╖ «Кавказ» перекладали здавна й неодноразово. Так, Гандер╕л╕ (Дом╕нка Ер╕став╕) надрукувала уривок у часопис╕ «Сахалхо газет╕» - 26 лютого 1914 року; Н╕коло М╕ц╕шв╕л╕ (у виданн╕ «Шевченко Т. «Кавказ». – Тб╕л╕с╕, 1937); Ладо Асат╕ан╕ (у газет╕ «╤ндустр╕ул Кута╖с╕», - 9 березня 1939 р.); Констант╕не Лордк╕пан╕дзе (у виданн╕ «Шевченко Т. «Кобзар», - Тб╕л╕с╕, 1939); Ам╕ран Асан╕дзе (у виданн╕ «Шевченко Т. «Кавказ», - 1989).
1999 року в ки╖вському видавництв╕ «Етнос» побачила св╕т книжка «Тарас Шевченко. Вибране» (укра╖нською та грузинською мовами). Там ╓ переклад «Кавказу» Рауля Ч╕лачави. Це грузинський та укра╖нський поет, перекладач ╕ л╕тературознавець, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор, академ╕к Академ╕╖ нац╕ональних ╕ соц╕альних в╕дносин Груз╕╖. Заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни. Нин╕ - посол Укра╖ни в Латв╕╖. Кр╕м «Кавказу», переклав р╕дною мовою цикл поез╕й Т. Шевченка «В каземат╕», в╕рш╕ «Розрита могила», «Минають дн╕, минають ноч╕», «Ну що б, здавалося, слова», «П. С.», «Якби зустр╕лися ми знову», «Доля», «Муза», «Слава», «Н. Т.» («Великомученице кумо!»), «Чи не покинуть нам, небого», як╕ склали згадану зб╕рку. Присвятив укра╖нському поетов╕ триптих «Шлях до Шевченка», «Зустр╕ч», «У Канев╕», «Будинок Шевченка». Ознайомив грузинську громадськ╕сть з низкою твор╕в Г. Сковороди, Лес╕ Укра╖нки, П. Тичини, В. Сосюри.
╤нгуською мовою «Кавказ» трансформував Мутал╕╓в Хадж╕-Бек╕р - автор твор╕в р╕зних жанр╕в про минуле й сьогодення ╕нгуського народу. Вперше «Кавказ» надруковано в книжц╕ «Шевченко Т. Кобзарь». – Грозный, 1940. Через усе життя прон╕с любов до поез╕╖ Т. Шевченка. До згадано╖ зб╕рки ув╕йшло ще 16 в╕рш╕в ╕ поем, зокрема «Запов╕т», «Чого мен╕ тяжко, чого мен╕ нудно», «Ой одна я, одна», «Мен╕ однаково, чи буду», «Сестр╕»,
«У т╕╓╖ Катерини», «Наймичка».
Вперше кабардинською мовою «Кавказ» побачив св╕т у книжц╕ «Шевченко Т. Г. «Адыгэбзак’а» - Нальчик, 1939 р. Переклад поеми належить в╕домому письменнику Ал╕ Шогенцукову. Виявом любов╕ ╕ пошани до укра╖нського поета став його в╕рш «Тарас Шевченко» (1939).
«Кавказ» переклав також Адам Шогенцуков. Опубл╕кований у виданнях «Поети Укра╖ни», 1954 р. та «Дорога Укра╖на», кн. 1, 1955 р., Нальчик.
Карача╓вський поет Осман Хуб╕йлани опубл╕кував св╕й переклад «Кавказу» у газет╕ «Ленинни байрагъы» - 8 березня 1989 р. Йому належать переклади р╕дною мовою низки поез╕й Т. Шевченка «Запов╕т», «Думка» («Тяжко-важко в св╕т╕ жити»), «Думка» («Тече вода в син╓ море»), «Думи мо╖, думи мо╖, ви мо╖ ╓дин╕», «Думка» («Нащо мен╕ чорн╕ брови»), «Не завидуй багатому» та ╕нш╕. Автор статт╕ про Т. Шевченка «Джукъланмазлыкъ фахму» (1989).
Лезгинський поет, публ╕цист, перекладач Мерд Джал╕лов, заслужений прац╕вник культури Республ╕ки Дагестан та Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ переклав «Кавказ» ╕ опубл╕кував його у часопис╕ «Лезги газет» - 16 березня 2006 р.
Осетинський поет, л╕тературознавець, кандидат ф╕лолог╕чних наук з 1959 року Хадзибатир Ардасенов переклав «Кавказ» й опубл╕кував його у виданн╕ Т. Шевченко «Уацмыстос», 1954 р. Р╕дною мовою в╕дтворив ще низку в╕рш╕в Т. Шевченка ╕ Лес╕ Укра╖нки.
«Кавказ» переклав також Татар╕ ╢пх╕╓в й надрукував у журнал╕ «Мах дуг», 1939 р.
А взагал╕ ╕сну╓ в╕с╕м переклад╕в «Кавказу» осетинською мовою.
Переклад «Кавказу» чеченською мовою Шайх╕ Арсанука╓ва вперше надрукований у журнал╕ «Гоч» у 2004 роц╕, № 1. Йому належать ╕ переклади «Запов╕ту» та окремих твор╕в С. Руданського, Лес╕ Укра╖нки, ╤. Драча,
Ф. Гар╕на, М. Тернавського, М. Братана та ╕нших укра╖нських поет╕в.
Поему «Кавказ» переклала також (2008 р.) Хад╕жат Зуца╓ва. Його автограф збер╕га╓ться у фондах Нац╕онального музею Тараса Шевченка у Ки╓в╕.
Понад п╕втора стол╕ття Шевченк╕в «Кавказ» - непохитно у лавах борц╕в за незалежн╕сть гноблених народ╕в, за ╖хню волю.
Олеся ПОНОМАРЕНКО,
Кость ХОМЕНКО.
м. В╕нниця.

Я ПО-НОВОМУ В╤ДКРИВАЮ СВ╤Т ШЕВЧЕНКА

Тарас Шевченко ╕ донин╕ сво╖м палким словом заклика╓ любити св╕й р╕дний край, брататися сильному з╕ слабшим, бути справедливими й чесними, працювати на благо Укра╖ни.
Яскраву характеристику нашому поетов╕ дав Л╕ндон Б. Джонсон: «В╕н був б╕льше, н╕ж укра╖нець - в╕н був державним мужем ╕ громадянином св╕ту. В╕н був хоробрим борцем за права ╕ волю людей. В╕н закликав у в╕ршах народ вести р╕шучий б╕й за волю. Його поез╕я - з народу ╕ для народу. Вона подавала над╕ю тим, як╕ впадали в розпач, ╕ спонукала до д╕╖ тих, хто без не╖ погодився б на рабство».
Вража╓ багатство тем ╕ образ╕в, сконцентрованих у поез╕╖ Т. Шевченка. Це ╕ краса Укра╖ни з ╖╖ недолею, геро╖ка укра╖нського козацтва ╕ б╕ль втрат, почуття нац╕онально╖ гордост╕ й ненавист╕ до шов╕н╕стських спроб, велич почутт╕в материнства та кохання, повага до сл╕пих кобзар╕в ╕ т. ╕н.
П╕сля виходу в св╕т його ген╕альних твор╕в «Сон», «Кавказ», «╤ мертвим, ╕ живим...», «╢ретик», коли його стали називати: Ген╕й, Пророк, Апостол духу, Шевченко в дружн╕х стосунках, у сп╕лкуванн╕ з людьми вражав ╕ чарував широкою вдачею, добрим гумором, любов’ю до всього живого, сп╕вучастю. На вес╕лл╕ П. Кул╕ша з О. Б╕лозерською Шевченко був боярином ╕ вс╕х зачарував сво╖м сп╕вом.
Багата ╕ р╕зноман╕тна ╕нтимна л╕рика поета в його баладах, л╕ричних в╕ршах, л╕ро-еп╕чних поемах.
Це св╕т щирого кохання, пов’язаний з рел╕г╕йною мораллю, яка освячувала подружню в╕рн╕сть, свят╕сть, осуджувала зраду, нев╕рн╕сть, розбещен╕сть.
Кохання у Шевченка - джерело радост╕, п╕днесення, щастя. Ще юним хлопчиком в╕н п╕знав силу почуття в╕д ласкаво╖ д╕вчинки Оксани, яка його приголубила ╕ поц╕лувала:
Неначе сонце зас╕яло,
Неначе все на св╕т╕ стало
Мо╓... лани, га╖, сади!..
╤ ми, жартуючи, погнали
Чуж╕ ягнята до води.
Чудова поез╕я «Зацв╕ла в долин╕ червона калина» осп╕ву╓ в╕рн╕сть закоханих серед дивовижно╖ укра╖нсько╖ природи - кв╕тучо╖ калини, зелено╖ долини, б╕ленько╖ хатини:
╤ вийшов до не╖
З зеленого гаю
Козак молоденький:
Ц╕лу╓, в╕та╓,
╤ йдуть по долин╕...
Та не завжди кохання поет осп╕ву╓ вдалим. У в╕рш╕ «╤ широкую долину» автор пода╓ спогади молодо╖ пари, розлучено╖ долею. Вони «не побрались», «помарн╕ли обо╓».
Особливе м╕сце пос╕дають в╕рш╕ про любов - автоб╕ограф╕чн╕: «Ми вкупочц╕ колись росли», «Г. З.» - про Ганну Закревську, яку Шевченко щиро кохав. Вражають найн╕жн╕ш╕ слова-перли: «Рожевая зоре», «Моя ти доле чорнобрива».
В╕дома ще велика, щира дружба м╕ж Т. Шевченком ╕ княжною Варварою Р╓пн╕ною. Дружба могла перерости у м╕цне кохання, але в╕н не в╕дпов╕в вза╓мн╕стю.
Поет ум╕в ц╕нувати ж╕ночу красу, але був стриманим, чистим душею чолов╕ком, не здатним на будь-як╕ нег╕дн╕ вчинки. В╕н неодм╕нно хот╕в одружитися з сиротою, наймичкою, р╕вною за походженням ж╕нкою.
«Я по плот╕ ╕ духу син ╕ р╕дний брат нашого безталанного народу, та й як же себе по╓днати з собачою панською кров’ю. Та й що та панночка робитиме в мо╖й мужицьк╕й хат╕», - говорив поет.
Мен╕ пригадуються рядки поеми «Гайдамаки», де на тл╕ боротьби народу проти конфедерат╕в показана щира любов Яреми та Оксани:
...Кращо╖ нема╓
Н╕ на неб╕, н╕ за небом;
Н╕ за син╕м морем!
Нема кращо╖ за тебе!..
Щасливого кохання Шевченков╕ доля так ╕ не подарувала. Завадою були важк╕ роки заслання, п╕д╕рване здоров’я, передчасна смерть. Н╕жно╖ д╕вочо╖ ласки, яко╖ в╕н так прагнув, в╕рно╖ дружини на все життя йому не поталанило дочекатися. Хоча в╕н мав на те вс╕ п╕дстави ╕ заслуговував на любов, увагу, пошану. В╕н завжди поводився чаруюче, вс╕ його любили, обожнювали, пишались.
Шевченка знають ╕ ц╕нують в усьому св╕т╕. По ньому п╕знають нас, укра╖нц╕в, бо Тарасов╕ судилося стати символом сво╓╖ нац╕╖ ╕ кра╖ни. Без знання творчо╖ спадщини Шевченка ми не ма╓мо права на самоповагу.
Анжела УМАРОВА,
учениця 11-го класу Сонячнодолинсько╖ ЗОШ м╕ста Судака.

«У В╤ЛЬН╤, ГОРОД╤ ПРЕСЛАВН╤М...»

Вузеньк╕ вулиц╕, дахи ╕з черепиць,
Ошатн╕ вив╕ски незнаною ще мовою,
Вугласт╕ т╕н╕ полягали дол╕лиць
Та липи т╕шаться пов╕льною розмовою.
Це м╕сто стало, ненадовго лиш, мо╖м.
Його пом╕рн╕стю не терпиться проникнути.
Тут понад р╕чкою наш тимчасовий д╕м...
Чи вистачить часу
мен╕ до нього звикнути?
Йду незнайомими шляхами навмання,
Не маю гадки,
чом в душ╕ мо╖й тепл╕ша╓:
Чи йдуть ╕з пам’ят╕ глибинн╕ послання,
Чи хтось потужн╕ л╕хтар╕
вгор╕ розв╕шу╓?
Мов спалах блискавки митт╓вий
на ст╕н╕,
Мов спрацював в м╕зках
думок мо╖х прискорювач.
Враз зрозум╕лим все зробилося мен╕ -
Тарас Шевченко тут бував,
Тарас Григорович!
Стемн╕ла дошка
св╕дчить написом сво╖м,
Мо╓ю ж мовою засв╕дчу╓,
батьк╕вською:
Збер╕гся дотик на фасад╕ цеглян╕м,
Слова поета тут лунають укра╖нською!
Висок╕ помисли звелися на помост,
З новими друзями
бажання стали сп╕льними.
В свята врочисто проголошували тост
За нашу в╕льну Укра╖ну ╕ за В╕льно ми.
Галина ЛИТОВЧЕНКО.
с. В╕л╕не Бахчисарайського району.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7121

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков