Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4466)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4143)
Українці мої... (1670)
Резонанс (2147)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1087)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (343)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (215)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ГРОМАДСЬКА АКТИВ╤СТКА ╤З КРИМУ
Марина ран╕ше жила в Криму, а п╕сля загарбання рос╕янами п╕вострова перебралася в Ки╖в…


ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ – НЕЗЛАМНИЙ ПОЕТ ╤ ПАТР╤ОТ
П╕сля арешту O. Кандиба потрапля╓ у таб╕р смерт╕ Заксенгаузен ╕ опиня╓ться у спец╕альному блоц╕...


ВАЖКА Ц╤НА ЗА ПОВЕРНЕННЯ В УКРА╥НУ
П╕дполковник д╕╓во╖ Арм╕╖ УНР Митрофан Очеретько…


ПРЕЗИДЕНТ ╤З ДРУЖИНОЮ ПРИВ╤ТАЛИ УКРА╥НЦ╤В З ДНЕМ ВИШИВАНКИ
За роки спротиву агрес╕╖ вишиванка стала неформальним одностро╓м ус╕х, хто в╕дстою╓ людян╕сть,...


В УКРА╥Н╤ В╤ДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ
У трет╕й четвер травня в Укра╖н╕ традиц╕йно в╕дзначають День вишиванки…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2009 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 10.04.2009
ЗОРЕЮ СЛОВ’ЯНСЬКА ОСЯЯНИЙ

ГОСПОДАРЕМ НА ЗЕМЛ╤

«Я ц╕ную ун╕кальн╕сть кожно╖ людини,
поважаю ╖╖ право на власну думку...»
(Валентин Рибачук, мер м╕ста Слов’янська на Донбас╕).

«Дорогий земляче Едуарде! Довол╕ часто тво╓ пр╕звище зустр╕чаю на стор╕нках нашо╖ м╕сцево╖ газети «Кримська св╕тлиця» ╕ безмежно тому рад╕ю, бо це видання - чи не ╓дине живодайне мовне джерело на теренах рос╕йськомовного Криму. А ми ж з тобою виростали на берегах Рос╕, ходили до одн╕╓╖ школи в заводському селищ╕, розходилися по б╕лому св╕ту з укра╖нською мовою в серц╕. Щоправда, ти був молодшим од нас, бо я навчалася у школ╕ в одному клас╕ з тво╓ю старшою сестрою Тонею.
Доля закинула мене до Криму ╕ тепер живу у Севастопол╕. А оце якось випало побувати на ц╕лющих мертвих солоних озерах у м╕ст╕ Слов’янську, що на Донбас╕. Це справд╕ диво природи, яке може ц╕лком р╕внятися з╕ славетним Мертвим морем у далекому ╤зра╖л╕. Але я про ╕нше. У Слов’янську сьогодн╕ очолю╓ м╕ську владу наш кровний земляк ╕з Надросся – Валентин Рибачук, який тут у велик╕й пошан╕ ╕ користу╓ться високою повагою серед багатотисячного м╕ста. А результати його д╕яльност╕ можна бачити в усьому: чисте ╕ затишне м╕сто, налагоджено ч╕тко транспортн╕ артер╕╖, врешт╕, й багато ╕ншого вража╓. А тому мен╕ подумалося, коли повернулася з цього куточка Донбасу: чи не розпов╕сти про цю людину ╕ на стор╕нках «Кримсько╖ св╕тлиц╕»? До того ж знаю, що ти досить багато подорожу╓ш ╕ м╕г би при нагод╕ побувати у Слов’янську ╕ посп╕лкуватися з нашим земляком, а в╕дтак ╕ написати про цю добру людину. До того ж стиль ╕ форми його д╕яльност╕ можуть прислужитися ╕ багатьом ╕ншим головам населених пункт╕в ╕ не т╕льки Криму, а й Укра╖ни, бо ж знаю, що газету «Кримська св╕тлиця» читають у р╕зних куточках нашо╖ держави. А ще чула в╕д мешканц╕в Слов’янська, що на царин╕ рос╕йськомовного Донбасу особисто ╖хн╕й мер м╕ста ╓ вз╕рцем високо╖ укра╖нсько╖ культури! Гадаю, про цю людину варто розпов╕сти широкому загалу. З повагою, твоя землячка Валентина Станкевич, м. Севастополь».
Ось такого листа одержав автор цього нарису. В╕н все-таки в╕днайшов час побувати у Слов’янську, зустр╕тися з мером м╕ста Валентином Рибачуком ╕ запропонував сюжет для вельмишанованого ним видання – «Кримсько╖ св╕тлиц╕».
Доля йому судила витончено╖ краси ╕ географ╕чно╖ ун╕кальност╕ куточок Донбасу за малу батьк╕вщину. Але родове кор╕ння цього в╕ртуоза-кер╕вника все-таки залиша╓ться на Под╕лл╕, на узбережж╕ блакитнооко╖ р╕ки Рось. Сюди в╕дразу ж, як т╕льки з’явився на б╕лий св╕т, а було це в роб╕тничому селищ╕ Мирон╕вський Дебальцевського району на Донбас╕, його перепроваджували до д╕дуся-бабус╕ на доглядини. Батько, Леон╕д ╤саакович, трудився на тамтешн╕й електростанц╕╖, там же поряд була робота ╕ для матер╕ - Галини Михайл╕вни. Згодом батьк╕в перепроваджують до Слов’янська, де потр╕бн╕ були робоч╕ руки на спорудженн╕ г╕дроелектростанц╕╖. То було десь на злам╕ св╕тлих 60-х рок╕в уже минулого стор╕ччя, але зв╕дтод╕ й став чар╕вний Слов’янськ назавше р╕дним житт╓вим причалом для вс╕╓╖ с╕м’╖ Рибачук╕в. Бо вже тут ╕ випало школу ск╕нчити, зв╕дси п╕шов здобувати профес╕ю л╕каря-стоматолога до медичного ╕нституту... ╤ щол╕та його пригортало живописне Надросся, де зб╕гла чимала дещиця його дитинства та юност╕. Бо ж цей куточок на в╕нницькому Под╕лл╕ був потомственою родовою батьк╕вщиною його матер╕, д╕дуся-бабус╕, ╕ншо╖ родово╖ династ╕╖ Бакалюк╕в, з яко╖ вийшла ╕ його мати Галина. Нав╕ть через багато пройдених л╕т сюди вряди-годи й заверта╓ знову стежка Валентина Рибачука, тепер╕шнього мера м╕ста Слов’янська, й в╕н сповна пиша╓ться сво╓ю безпосередньою причетн╕стю до цього живодайного куточка Под╕лля. До св╕тлого щему серця стали ц╕ зеленобуйн╕ надросянськ╕ оази р╕дними ╕ милими душ╕ вже ╕ його синам - Едуарду ╕ Бориславу та доньц╕ Ксен╕╖, котр╕ теж тут бувають, бо ж Надросся - це ╕ ╖хн╓ родове кор╕ння, як ╕ р╕дний для них Донбас.
- Для мене завше у велику почесну рад╕сть ╕ м╕с╕ю приймати у Слов’янську сво╖х р╕дних земляк╕в ╕з под╕льсько╖ сторони, а вже особливо ╕з Надросся, - в╕дразу ж щиро з╕зна╓ться Валентин Рибачук у сп╕лкуванн╕. – Адже саме в Слов’янськ, либонь, чи не найчаст╕ше завертають стежки мешканц╕в з р╕зних куточк╕в не т╕льки Укра╖ни. Зрозум╕ло, що часто-густо сюди при╖здять наш╕ подоляни, а також мо╖ найр╕дн╕ш╕ земляки з Надросся - батьк╕вщини мо╖х д╕дуся-бабус╕, мами, мо╓╖ добро╖ т╕тоньки Мар╕╖, яка мешка╓ ╕з с╕м’╓ю в Погребищ╕. А Слов’янськ - це в╕дома в усьому св╕т╕ оздоровниця, котра славиться ц╕лющ╕стю сво╖х солоних мертвих озер та запасами л╕кувальних грязей. Недарма сюди з’╖жджаються з найдальших куточк╕в колишнього СРСР, щоб набратися сил ╕ здоров’я, зокрема, на теренах славнозв╕сного курортного комплексу «Донбас», що в передм╕ст╕ Слов’янська - це уславлений у держав╕ «Слов’янськкурорт». ╤ довол╕ часто мен╕ випада╓ тут в╕тати ╕ наших земляк╕в з В╕нниччини, а що найв╕драдн╕ше, коли сюди при╖здять в╕дпочивати мо╖ р╕дн╕ надросяни…

ДОРОГА ПОЧИНА╢ТЬСЯ З╤ СТЕЖИНИ
Валентин Рибачук - за фахом - л╕кар-стоматолог, кандидат економ╕чних наук, ма╓ в набутку вищу юридичну осв╕ту. На посаду мера Валентин Рибачук прийшов з посади генерального директора великого промислового п╕дпри╓мства, яке вдалося йому п╕дняти до життя буквально з кол╕н. Будучи одним ╕з наймолодших кер╕вник╕в Слов’янська, в╕н завжди працював на подальшу перспективу, вимагав передовс╕м суворо╖ трудово╖ дисципл╕ни ╕ достойного стимулу профес╕йного зростання роб╕тник╕в.
Шестир╕чний досв╕д довол╕ усп╕шного кер╕вництва великим заводом став для слов’янц╕в одним ╕з найголовн╕ших аргумент╕в на виборах м╕ського голови 2006 року. З десяти претендент╕в на кр╕сло мера Слов’янська вони надали значну перевагу якраз Валентину Рибачуку - сину Донбасу з родовим кор╕нням Надросся. Власне, йдучи на такий нелегкий крок у сво╖й послужн╕й ╕постас╕, Валентин Рибачук достеменно був певен, що буде спроможний зробити для р╕дного м╕ста багато доброго, вивести його на р╕вень зразкових населених пункт╕в Укра╖ни.

«Я ДУЖЕ ЛЮБЛЮ СЛОВ’ЯНСЬК»
Ще б пак! Адже навесн╕, коли б╕ло-рожевими св╕чадами кв╕тують каштани, р╕дне м╕сто нагаду╓ Валентину Рибачуку столицю держави, ╖╖ витончений у каштанов╕й крас╕ Хрещатик, або ж каштанов╕ але╖ крих╕тно╖ «столиц╕» Надросся – Погребище. Тут, у Слов’янську, також ошатно прикрашають його центр славн╕ каштани.
- Я дуже люблю Слов’янськ ╕ все сво╓ подальше життя вир╕шив присвятити т╕льки цьому милому куточку Донбасу, - стверджу╓ св╕й доброчинний нам╕р господар Слов’янська. - Мен╕ найб╕льше хочеться, нав╕ть як перес╕чному мешканцю цього м╕ста, щоб воно завжди було чистим, зеленим, осв╕тленим, кв╕туючим навесн╕ та вл╕тку, затишним у сво╖й крас╕. Хочу, щоб кожному тут жилося комфортно, щоб кожен тут почувався щаслив╕шим ╕ певн╕шим у сво╖х задумках ╕ реальному житт╕. Досягнення цього склада╓ться з вир╕шення багатьох проблем, а ╖х, на жаль, не так уже й замало, як ╕ в кожному населеному пункт╕ - малому чи великому. ╤ нам ╖х розв’язувати д╕лами...
Коли я сформував команду - мо╖ми головними вимогами до прац╕вник╕в мер╕╖ були ц╕леспрямован╕сть ╕ спос╕б мислення, бо я вважаю, що кожен мав залишатися максимально ефективним. Час потребу╓ управл╕нц╕в, як╕ готов╕ шукати нов╕ шляхи вир╕шення завдань, працювати з поглядом на будучину ╕ без найменшого зациклення на досягнутому рухатися вперед. Я ц╕ную ун╕кальн╕сть кожно╖ людини, поважаю ╖╖ право на власну думку…
Любити сво╓ м╕сто - це значить, насамперед, повсякчас дбати про його упорядкован╕сть, жити його насущними проблемами, як, скаж╕мо, тими, що обс╕дають кожного з нас у домашньому оточенн╕, в буднях ╕ радощах святкових.

«СХ╤ДЦЯМИ ВГОРУ, ЩО ВЕЛИ ВНИЗ…»
Отак день у день п╕дн╕мався в сво╖й д╕яльност╕ молодий оч╕льник великого м╕ста Слов’янська. В╕н бачив, що одв╕чн╕ проблеми, - а це св╕тло, вода, дороги, залишалися далеко невир╕шеними, а ╖х усунення наст╕йно вимагало життя м╕ста. Адже якраз вони чи не найб╕льше псують настр╕й кожн╕й людин╕, яка з ними стика╓ться. Вир╕шення цих проблем - справа не одн╕╓╖ доби. Минув якийсь час ╕ м╕сто прив╕тн╕ше засяяло веч╕рн╕ми вогнями, в╕йнуло чимось щиро-теплим ╕ вт╕шним на серця городян. Сьогодн╕ в Слов’янську не залишилося жодного неосв╕тленого куточка чи двору багатоповерхових будинк╕в.
Одночасно з вир╕шенням ц╕╓╖ багатор╕чно╖ болючо╖ проблеми великого м╕ста було зрушено в╕дчутно ╕ не менш глобальну - водопостачання, до того ж було винайдено так╕ шляхи розв’язання проблеми, що не потребували негайного вкладення великих кошт╕в: у Слов’янську п╕д оч╕льництвом молодого мера п╕шли шляхом оптим╕зац╕╖ системи водопостачання, ╕ все це за рахунок прилад╕в регулювання та розпод╕лу тиску води. Сьогодн╕ м╕сто позбулося ц╕╓╖ проблеми.
Т╕льки за перший р╕к головування Рибачука було в╕дремонтовано ст╕льки дор╕г, ск╕льки останн╕х п╕втора десятка рок╕в у Слов’янську ще н╕кому не щастило в╕дремонтувати!
╤ це не «зализування» про людське око вибо╖н ╕ погр╕шин на тротуарах, а добротно укладен╕ ц╕л╕ в╕др╕зки дор╕г, що над╕йно покрит╕.
Першо╖ ж весни головування було як╕сно упорядковано вс╕ дитяч╕ ╕гров╕ майданчики в м╕ст╕. А щодо д╕тей старшого в╕ку, то подбав мер м╕ста, щоб для них було упорядковано на ╓врор╕вн╕ занапащений Центр дитячо╖ та юнацько╖ творчост╕. У мера зростають на вт╕ху сво╖х дво╓ син╕в ╕ донька, а тому аж н╕як не байдужа йому доля юних земляк╕в, це для них в╕н спром╕гся, позаяк ус╕ляк╕ негаразди ф╕нансов╕, а все ж в╕дкрити ще один добротний дитячий садок, яких у Слов’янську вже ╕сну╓ дек╕лька десятк╕в.
- Особисто дуже люблю спорт, - з╕зна╓ться Валентин Рибачук, - а тому ╕ сповна пишаюся, що наше м╕сто довол╕ насичене спортивними под╕ями. У нас уже традиц╕йно проводяться змагання високого р╕вня - чемп╕онат Укра╖ни з б╕гу по шосе, м╕жнародний легкоатлетичний проб╕г «Зустр╕ч друз╕в» ╕ один з найпрестижн╕ших турн╕р╕в з╕ спортивних танц╕в в Укра╖н╕ - на кубок «Святог╕р’я» - слов’янського м╕ського голови. Ми пиша╓мося й тим, що наш╕ спортсмени сягнули висот поза межами р╕дного м╕ста. Ось ╕ випало нам вшановувати сво╖х земляк╕в – переможц╕в Параол╕мп╕йських ╕гор у Пек╕н╕. Наш╕ плавц╕ вибороли 19 медалей! А це майже чверть ус╕х медалей, здобутих зб╕рною Укра╖ни. З╕ свого боку ми спромоглися на нечуваний подарунок для вс╕х, хто захоплю╓ться плаванням: у нашому славному м╕ст╕ в╕дкрито просто-таки казковий басейн. На цю под╕ю слов’янц╕ оч╕кували чимало рок╕в!
Достойною оц╕нкою д╕яльност╕ слов’янсько╖ мер╕╖ п╕д ег╕дою Валентина Рибачука стали показники р╕вня соц╕ально-економ╕чного розвитку в рейтингу м╕ст Донецько╖ област╕. Т╕льки за неповн╕ три роки м╕сто Слов’янськ у цьому рейтингу п╕днялося на в╕с╕м (!) сходинок угору. За результатами роботи 2008 року слов’янц╕ п╕днялися на шосте м╕сце в област╕!
╤ ще про одне варто згадати, ведучи розпов╕дь про тямущого мера м╕ста. Вдалося, нарешт╕, полегшено з╕тхнути всьому м╕сту, позбувшись серйозно╖ загрози життю городян. Донедавна в м╕ст╕ знаходилося майже п╕втисяч╕ тонн фосфорного шламу, а це було сп╕вв╕дносно тому, що м╕сто лягало ╕ вставало з в╕дчуттям перебування на «порохов╕й бочц╕». Довелося понад п╕вроку завантажувати шлам у цистерни ручним способом, ╕ лише наприк╕нц╕ 2007 року з м╕ста було повн╕стю вивезено вельми небезпечн╕ в╕дходи виробництва.

КЛИЧУТЬ СИНЬООК╤ ОЗЕРА
Всякий раз, як випада╓ Валентину Рибачуку побувати на Слов’янських озерах, в╕н неодм╕нно десь у спод╕ душ╕ митт╓во перепроваджу╓ться думками до широченного дзеркала м╕ського ставка, що в осерд╕ Погребища. Адже довол╕ часто в╕н, ще п╕дл╕тком, а вже згодом ╕ парубчаком, тут купався, насолоджувався синьооким плесом, яким розлива╓ться в центр╕ «столиц╕» Надросся красуня Рось. З роками все част╕ше вона наверта╓ться йому на спогади, а вже прец╕нь тод╕, коли в╕н трохи усам╕тнившись прогулю╓ться понадбережжям величавих озер ╕з ц╕лющими л╕кувальними водами р╕дного Слов’янська. А ╖х тут аж к╕лька ╕ майже вс╕ мають ╕дентичн╕ властивост╕, а ще ж ╕ до того, на ╖хньому дн╕ знаходиться сила-силенна ц╕лющого болота, котре нагаду╓ ледь розтоплене масло. Сюди, до цього живописного куточка «Слов’янськкурорт» з’╖жджаються тисяч╕ бажаючих з найдальших куточк╕в Укра╖ни, близького ╕ далекого заруб╕жжя, щоби в╕дчути на соб╕ й справд╕ чудод╕йну силу води цих мертвих, але живодайних сво╓ю силою озер.
Тут ╓ озера з високою концентрац╕╓ю л╕кувальних солей, а зовс╕м поряд з ними - геть з пр╕сною водою. До того ж, поб╕ля них пульсують кришталево чист╕ джерела, де можна втамувати л╕тню спрагу, в╕дчути справжн╕й смак земного нектару. Озера Слов’янська - це чи не найб╕льша горд╕сть тутешн╕х мешканц╕в. Вони дуже гостинн╕ й люб’язн╕ люди, завше в╕днайдуть куточок для зупинки кожному, хто прибува╓ до ╖хнього м╕ста не за пут╕вкою на курорт «Донбас», котрий розкинувся численними добротними корпусами понад берегами озер. До послуг в╕дпочиваючих - бювети з ц╕лющими водами Слов’янська, вишукано╖ фантаз╕╖ куточки в╕дпочинку, активного психолог╕чного розвантаження. Побува╓ш тут бодай раз - ╕ знову тяж╕тиме душа сюди при╖хати.
Довершен╕стю цього дивограю Слов’янська свято оп╕ку╓ться у сво╓му повсякденн╕, як першочерговим завданням, ╕ мер м╕ста Валентин Рибачук. Що не кажи, а якраз т╕льки в тямущого господаря до всього доходять руки ╕ сво╓часно.
- Одним ╕з насущних ╕ головних завдань, як╕ я ставлю перед собою, - розм╕ркову╓ Валентин Рибачук, - це домогтися врешт╕-решт надання Слов’янську статусу курорту державного значення! Адже на це в╕н заслугову╓ вже досить давно, але, як мовиться, в когось не д╕йшли руки до цього. З╕ свого боку ми спромоглися на колосальну роботу: виробили наш законопроект «Про оголошення природно╖ територ╕╖ м╕ста Слов’янська курортом державного значення». Тепер слово за р╕шенням Верховно╖ Ради.

«…╤ М╤СТО, МОВ ВЕЛИКОДНЯ ПИСАНКА»
Слов’янськ в╕домий у Донецьк╕й област╕ як м╕сто, в якому проводяться численн╕ заходи обласного ╕ державного р╕вн╕в. А тому тут щоразу стараються чимось вельми при╓мним здивувати гостей. Як ось ╕ недавно вперше в Укра╖н╕, саме у Слов’янську, 13 житлових будинк╕в, пол╕кл╕н╕ка, дошк╕льна дитяча установа ╕ гуртожиток почали опалюватися за стандартами ╢вропи - себто завдяки тепловим пунктам, що дозволя╓ значною м╕рою заощадити електроенерг╕ю ╕ газ.
З кожним днем Слов’янськ вигра╓ все приваблив╕шими новинками то в одному, то в ╕ншому м╕крорайонах цього м╕ста. Чого найперше домага╓ться м╕ська влада - це бездоганно╖ чистоти. А тому на розв’язання ц╕╓╖ болючо╖ проблеми кинуто вс╕ резерви, ╕ м╕сто - мов Великодня писанка. Бо тут знайшли порозум╕ння з мешканцями приватного сектора, укладено з ними угоду на вивезення твердих побутових в╕дход╕в, а комунальн╕ служби з╕ свого боку з цим оперативно справляються. Таким чином лише за останн╕ два роки л╕кв╕довано понад 60 стих╕йних см╕тт╓звалищ. До того ж за головування Рибачука було придбано чимало техн╕ки для автопарку комунальних п╕дпри╓мств м╕ста. А з боку приватних п╕дпри╓мц╕в ╕ п╕дпри╓мств р╕зних форм власност╕ встановлено на вулицях, майданах, проспектах, бульварах м╕ста сотн╕ урн, контейнер╕в для см╕ття, укладено сотн╕ угод на вивезення в╕дход╕в, з естетичним смаком одремонтован╕ численн╕ зупинки громадського транспорту, турн╕кети. В╕днайдено м╕сцевою владою порозум╕ння з меценатами ╕ спонсорами, котр╕ щор╕чно сприяють у проведенн╕ дивовижного дня народження м╕ста, на що мер╕я не тратить ан╕ коп╕йки, а лише бере на себе орган╕зац╕ю велелюдного свята з фе╓рверками. Але найвелемовн╕ша традиц╕я цього м╕ста над синьоокими ц╕лющими озерами - це натхненна творча праця людей, на яку скерову╓ сьогодн╕ сво╖х земляк╕в мер м╕ста Валентин Рибачук, який радо в╕та╓ нов╕ п╕дходи у розв’язанн╕ проблем, що напос╕дають на м╕сто, в╕н активний у пошуку нестандартних ╕дей. Осяяний любов’ю до р╕дного Слов’янська, вже зум╕в здолати чимало сх╕дц╕в, що вели вниз, повернувши ╖х угору свого устремл╕ння.
Едуард ПОД╤ЛЬСЬКИЙ,
журнал╕ст.
м. Слов’янськ на Донбас╕ –
Надросся.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2009 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7117

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков