Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 10.04.2009
ЗБЕРЕЖ╤МО УКРА╥НСЬКУ ГЕОЛОГ╤Ю!

КР╤ЗЬ ПРИЗМУ СВЯТА...

«Не було б ╕ щастя, та нещастя допомогло», - кажуть в народ╕. Щось под╕бне до зм╕сту цього присл╕в’я можна сказати ╕ про мо╓ знайомство з Кримським в╕дд╕ленням Укра╖нського державного геологорозв╕дувального ╕нституту (КВ УкрДГР╤).
Якось до редакц╕╖ зав╕тав новообраний голова С╕мферопольського в╕дд╕лення Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в Володимир Овчаренко ╕ пожал╕вся, що в╕д його ╕мен╕ було над╕слано скаргу в одну ╕з поважних ╕нстанц╕й, де ╤нститут (а там, до реч╕, ╕ працю╓ сам Володимир Костянтинович) змальовувався як м╕сцевий Чорнобиль. З приводу заяви, що в С╕мферопол╕ смертн╕сть немовлят на 35% вища за середню по Укра╖н╕, я звернулася у М╕н╕стерство охорони здоров’я АРК, де начальник в╕дд╕лу л╕кувально-проф╕лактично╖ допомоги Тетяна Дмитр╕вна Текученко назвала мен╕ майже ту саму цифру – 30%, але, як виявилося, на ст╕льки смертн╕сть ц╕╓╖ категор╕╖ кримчан у С╕мферопол╕ нижча, н╕ж середньокримська. Тому, звичайно ж, з д╕яльн╕стю ╤нституту вона не пов’язана.
Вт╕м, все ж таки я вир╕шила побувати в цьому науковому заклад╕. Але, познайомившись з його роботою, колективом та «головним болем» - пост╕йними скаргами одного з «доброзичливц╕в» та висновками ком╕с╕й ╕ суд╕в, як╕ ╖х спростовують, я переконалася, що маю справу ╕з одн╕╓ю з небагатьох установ, де працюють справжн╕ високоосв╕чен╕ та висококультурн╕ науковц╕. Як пов╕домив ╖╖ директор, кандидат м╕нералог╕чних наук, член-кореспондент Академ╕╖ г╕рничих наук Укра╖ни ╤гор ╢вгенович Палк╕н, у в╕дд╕ленн╕ в р╕зн╕ роки працювало 6 лауреат╕в Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни, три заслужених д╕яч╕ науки ╕ техн╕ки, а його прац╕вниками було зроблено 170 винаход╕в. Сьогодн╕ загальна чисельн╕сть персоналу в╕дд╕лення значно скоротилася – до 187 ос╕б, серед яких тим не менше ╓ 5 доктор╕в ╕ 24 кандидати наук.
Кримське в╕дд╕лення УкрДГР╤ було створене у 1956 роц╕ за розпорядженням уряду доктором геолого-м╕нералог╕чних наук, професором Юр╕╓м Юр╕йовичем Юрком на баз╕ Кримсько╖ ф╕л╕╖ АН СРСР, що ╕снувала з 1948 року. Наступними директорами вже так званого ╤нституту м╕неральних ресурс╕в стали С. ╤. Кирикилиця та Ю. М. Браг╕н, ╕ пер╕од роботи останнього сп╕впав з перебудовою та великими кадровими втратами (у час розкв╕ту у в╕дд╕ленн╕ ╤нституту працювало близько 1500 ос╕б). Нин╕шн╕й директор об╕йняв свою посаду в 2005 роц╕, хоча пов’язав сво╓ життя з ╤нститутом ще з 1974 року. Йому ╓ що згадати ╕ з чим пор╕вняти минуле та нин╕шн╕ реал╕╖.
- За час╕в СРСР наш ╤нститут був одним ╕з 46 галузевих ╕ входив до десятки кращих. Ми працювали тод╕ в р╕зних точках Радянського Союзу. Головний напрямок – геолог╕я та прогнозування корисних рудних ╕ нерудних копалин. До рудних належать золото, кольоров╕ р╕дк╕сн╕ метали тощо, до нерудних – кал╕йн╕ сол╕, с╕рка, ╕нш╕ речовини, що використовуються як добриво. Нами було прогнозовано велике родовище алмаз╕в п╕д Архангельськом. Працювали в Якут╕╖, Б╕лорус╕╖, Казахстан╕, Сиб╕ру, де теж ╕снувало колосальне алмазне родовище.
Фах╕вц╕ в╕дд╕лення проводили пошуки ╕ за кордоном: в Алжир╕, Афган╕стан╕, ╤ран╕, Гренланд╕╖, В’╓тнам╕, Кита╖ та ╕нших кра╖нах, брали участь у багатьох проф╕льних м╕жнародних конгресах.
Серед напрямк╕в роботи при б╕льш детальному анал╕з╕ можна виокремити так╕: рег╕ональна геолог╕я, тектон╕ка ╕ стратиграф╕я, геолог╕я рудних ╕ нерудних корисних копалин, збагачення м╕нерально╖ сировини, геох╕м╕я та м╕нералог╕я, г╕дрогеолог╕я, ╕нженерна геолог╕я та геоеколог╕я, геолого-економ╕чн╕ досл╕дження.
- А як╕ конкретно доводилося виконувати завдання вже за час╕в вашого кер╕вництва? – запитую у ╤горя ╢вгеновича Палк╕на. – Чим багат╕ Укра╖на ╕ Крим?
- Ми працю╓мо на держзамовлення ╕ викону╓мо план на 100%. Цього року ма╓мо 39 держбюджетних тем. За ними – прогноз та пошуки золоторудних, алмазних, фосфатних та ╕нших родовищ на теренах Укра╖ни. Близько 30 наших прац╕вник╕в зад╕ян╕ в галуз╕ технолог╕╖ збагачення руд, зокрема зал╕зних та м╕дних. Працю╓мо з глаукон╕товими рудами, як╕ поглинають рад╕онукл╕ди. Ще один ╕з напрямк╕в д╕яльност╕ – це перероблення в╕дход╕в, займа╓мось проблемами кримських водовод╕в, досл╕джу╓мо причини вит╕кання води з водосховищ, оп╕ку╓мося еколог╕╓ю, прогнозу╓мо можлив╕ зсуви та г╕рськ╕ обвали, проводимо сейсмолог╕чн╕ спостереження, упереджуючи можлив╕ землетруси.
Наш╕ прац╕вники входили до ком╕с╕╖ щодо Л╕вад╕йського палацу, а також ми пропонували св╕й вар╕ант внасл╕док еколог╕чно╖ катастрофи, пов’язано╖ з колосальним забрудненням Азово-Чорноморського басейну нафтою. Але було обрано ╕нший вар╕ант. До реч╕, значною м╕рою завдяки нашим досл╕дженням свого часу припинено було буд╕вництво Кримсько╖ АС.
Щодо природних багатств Укра╖ни, то т╕льки за останн╕ роки ми вивчили особливост╕ накопичення зал╕зно-марганцевих м╕нерал╕в у Н╕копольсько-Марганцевському та Кременчуцько-Кривор╕зькому рудних районах, п╕дготували б╕знес-план розробки Валявк╕нського технолог╕чного родовища зал╕зних руд. Стосовно укра╖нського золота, то воно було прогнозовано нами в Карпатах та в Закарпатт╕. Розсипне родовище золота виявлено в Нагольному рудному район╕. Ефективними виявилися ╕ досл╕дження, проведен╕ в Приазов’╖. З точки зору запас╕в алмаз╕в, найперспективн╕шими можна вважати п╕вн╕чну частину Волинсько-Под╕льсько╖ плити, площу у зон╕ зчленування Приазовського масиву з Донбасом та ╕нш╕ територ╕╖.
Крим, на жаль чи на щастя, здеб╕льшого може похвалитися лише буд╕вельними матер╕алами.
- Розкаж╕ть, будь ласка, про сучасне становище Кримського в╕дд╕лення УкрДГР╤?
- Криза, про яку тепер говорять, торкнулася ╕ нас. Працю╓мо з╕ скороченим робочим тижнем – всього три дн╕. Зарплати в цьому роц╕ ще не одержували. Передбачене р╕чне ф╕нансування дор╕вню╓ сум╕ 2007 року, це за умови, що наш╕ позиц╕╖ не постраждають п╕д час переглядання бюджету. Вт╕м, у зв’язку з ╕нфляц╕╓ю, все одно доведеться проводити скорочення штату. Звичайно, цього можна було б запоб╕гти, якби м╕сцева влада використовувала наш╕ ресурси.
М╕ж ╕ншим, ми - ╓дина орган╕зац╕я в галуз╕ по вс╕й Укра╖н╕, яка зберегла необх╕дне знаряддя та спец╕ал╕ст╕в, що можуть давати об╜рунтован╕ висновки з будь-яких проф╕льних питань. На чужих помилках сл╕д навчатися, а наша влада готова повторити негативний досв╕д Рос╕╖, яка фактично знищила свою геолого-м╕нералог╕чну галузь ╕ тепер в╕д цього потерпа╓. Сьогодн╕ в Укра╖н╕ працю╓ 35 тисяч геолог╕в у державних та нац╕ональних компан╕ях. Ф╕нансування геолог╕╖ становило понад 700 млн. грн. У нин╕шньому держбюджет╕ сума в 440 млн. грн. перекинута на потреби Укрнафтогазу. Зрозум╕ло, що так невдовз╕ можна поставити хрест на ус╕й галуз╕. Наше в╕дд╕лення ма╓ витрачати лише на молоко тим, хто зад╕яний на небезпечних роботах, 1 тис. грн. на м╕сяць. Але з таким бюджетом ми не зможемо це соб╕ дозволити.
- Так у вас все ж таки ╓ шк╕дливе виробництво, воно не вигадане вашим опонентом?
- ╢. Але ситуац╕я повн╕стю контролю╓ться ╕ в╕дпов╕да╓ державним стандартам. Для в╕докремлення золота д╕йсно використову╓ться небезпечна для здоров’я ртуть. Вона розчиня╓ породу, збер╕гаючи золото. Але використову╓ться не тоннами, а грамами (за минул╕ 13 рок╕в ╖╖ к╕льк╕сть не поповнювалася). А люди, як╕ працюють у лаборатор╕╖ амальгамац╕╖, мають доплати, додатков╕ в╕дпустки, скорочений робочий тиждень. У лаборатор╕╖ - окремий вх╕д, душова, ст╕чна вода проходить к╕лькаразове очищення. Прац╕вники лаборатор╕╖ регулярно обстежуються у л╕каря ╕ здають кров на вм╕ст там ртут╕. До того ж, процедуру збагачення в╕льного золота нами удосконалено. На сьогодн╕ ця лаборатор╕я не працю╓ – оч╕ку╓мо чергового дозволу на подовження ╖╖ роботи.
До розмови долучилася Ганна Володимир╕вна Федик – головний спец╕ал╕ст з техн╕ки безпеки.
- У нас вс╕ робоч╕ м╕сця проходять атестац╕ю на безпечн╕сть ╕ там, де вона не ╓ гарантованою, застосовуються заходи безпеки та прац╕вники одержують додатков╕ п╕льги.
У розмов╕ взяв участь ╕ зав╕дувач в╕дд╕лення х╕м╕ко-анал╕тичних досл╕джень м╕нерально╖ сировини Геннад╕й В╕кторович Суров. В╕н уточнив деяк╕ аспекти щодо сп╕впрац╕ з окремими замовниками на м╕сцевому р╕вн╕.
- Звичайно, це окрем╕ замовлення здеб╕льшого приватних ос╕б, оск╕льки сьогодн╕ земн╕ надра значною м╕рою перейшли у приватну власн╕сть. Тож ╕ ц╕кавляться нов╕ господар╕, як найефективн╕ше можна використати сво╖ земельн╕ д╕лянки. Досл╕джу╓мо також склад л╕кувальних грязей, матер╕али для буд╕вництва, вм╕ст токсичних речовин у ст╕чних водах, викону╓мо окрем╕ замовлення комунального господарства та водоканалу, вивча╓мо склад ╜рунту, як╕сть сировини тощо. Адже таких лаборатор╕й, як наш╕, не ма╓ н╕хто ╕нший. Вт╕м, ми так ╕ не стали на комерц╕йн╕ рейки ╕ працю╓мо за затвердженою державною шкалою, тож одержу╓мо за сво╖ послуги м╕зер, що не дозволя╓ нав╕ть вести мову про пол╕пшення матер╕ального стану Кримського в╕дд╕лення ╤нституту.
Мушу зазначити, що кращими методиками, як╕ використовуються в наш╕й галуз╕, залишаються все ж таки радянськ╕. Сьогодн╕ наше обладнання морально ╕ ф╕зично застар╕ва╓. За рахунок скорочених штат╕в вдалося придбати лише к╕лька найнеобх╕дн╕ших прилад╕в.
У розмов╕ взяли участь також заступник директора з виробничо╖ роботи Вадим Якович Колесников та старший науковий сп╕вроб╕тник Володимир Костянтинович Овчаренко. А кандидат геолого-м╕нералог╕чних наук, вчений секретар Олександр ╤ванович Тищенко ознайомив мене з геолог╕чним музе╓м, де у к╕лькох шафах збер╕гаються як кримськ╕, так ╕ всесв╕тн╕ геолог╕чн╕ експонати. В окрем╕й шаф╕ – залишки к╕сток стародавн╕х тварин, закам’ян╕л╕ раковини, те, чого не побачити в ╕нших музеях.
Нещодавно Кримське в╕дд╕лення УкрДГР╤ в╕дзначило 50-р╕ччя з дня свого заснування. До ц╕╓╖ дати збиралися ╕ експонати музею. Але, звичайно, в╕н вимага╓ окремо╖, презентабельно╖ зали, а не к╕мнатки у п╕двальному прим╕щенн╕.
Та де там! Сьогодн╕ дирекц╕╖ Кримського в╕дд╕лення доводиться воювати не лише з поширювачами негативно╖ ╕нформац╕╖, але ╕ з рейдерами, як╕ не можуть пробачити ╤нститутов╕ його ошатну оселю та зручне м╕сце розташування – ╖м то подавай земельну д╕лянку, то частину прим╕щень.
А для мене цей ╤нститут, де працюють люди «не в╕д св╕ту цього» (висл╕в колеги), нагаду╓ оту саму часточку золота, яку з допомогою ртут╕ вив╕льняють в╕д руди. Але ртуть, як наголошують «доброзичливц╕», - шк╕длива, тому ╕ золото вив╕льнити в╕д дом╕шок дедал╕ важче. Саме золотим фондом ╤нституту я б назвала отих людей, з якими довелося посп╕лкуватися. Минуло╖ нед╕л╕ Укра╖на в╕дсвяткувала День геолога. Тож з╕ святом вас, наша над╕╓! А ще хай укра╖нська геолог╕я, що у 2008 роц╕ в╕дзначала сво╓ 80-р╕ччя, про╕сну╓ ще ст╕льки, п╕вст╕льки ╕ допоки ╕снуватиме наша укра╖нська земля.
Тамара СОЛОВЕЙ.

КР╤ПИСЬ, ГЕОЛОГ...
ПРИВ╤ТАННЯ ПРЕМ’╢Р-М╤Н╤СТРА ЮЛ╤╥ ТИМОШЕНКО З ДНЕМ ГЕОЛОГА
Шановн╕ друз╕! В╕д щирого серця в╕таю вас – ус╕х прац╕вник╕в геолог╕╖, геодез╕╖ та картограф╕╖ з профес╕йним святом – Днем геолога!
Не буде переб╕льшенням сказати, що кра╖на ╕ я особисто пиша╓мося вами – людьми, як╕ попри складн╕ погодн╕ умови – дощ, сн╕г, спеку та ╕нш╕ негаразди – самов╕ддано працюють над примноженням нац╕онального багатства. Знаю, що геологи, геодезисти, картографи та ╕нш╕ фах╕вц╕ сво╓ю невтомною працею забезпечують реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у ц╕й галуз╕.
Упевнена, що наша багата Батьк╕вщина може ╕ повинна бути св╕товим л╕дером у галуз╕ видобутку та переробки м╕нерально╖ сировини. Спод╕ваюся, що, по╓днавши зусилля, ми зможемо ╕стотно зменшити залежн╕сть економ╕ки в╕д ╕мпорту енергонос╕╖в та отримати справжню енергетичну незалежн╕сть. Саме в такий спос╕б можна зробити сутт╓вий економ╕чний прорив.
У цей день хочу прив╕тати ус╕х геолог╕в – молодь, яку покликала романтика, ╕ ветеран╕в, як╕ багато рок╕в провели в польових експедиц╕ях далеко в╕д родинно╖ осел╕. Бажаю ус╕м вам – прац╕вникам виробництва та науки, ╕ншим спец╕ал╕стам сво╓╖ справи творчих здобутк╕в, м╕цного здоров’я, щастя ╕ довгих рок╕в життя.
З повагою - Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Юл╕я ТИМОШЕНКО.
5 кв╕тня 2009 р.

(Управл╕ння у зв’язках з╕ ЗМ╤ Секретар╕ату КМУ).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7114

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков