Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 10.04.2009
«ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ, ЩОБ ВРЯТУВАТИ УКРА╥НУ, ТРЕБА Д╤ЯТИ... ПО-ЛЕН╤НСЬКИ: Р╤ШУЧЕ!»
╤ван ЛАВТАР, пенс╕онер, м. С╕мферополь.

НАРОДНИЙ КОМЕНТАР

На заклик «Кримсько╖ св╕тлиц╕» хочу под╕литися сво╖ми думками про останн╕ президентськ╕ ╕н╕ц╕ативи, сказан╕ у посланн╕ до Верховно╖ Ради, ╕ взагал╕ про те, що в╕дбува╓ться тепер в Укра╖н╕ ╕ чому. Наск╕льки це у мене вийде, нехай розсудять читач╕.
Отже, я - за двопалатний парламент однозначно. Чому? Поясню нижче. А от щодо негативних висловлювань на цю тему наших «пол╕тик╕в», яких процитувала «Кримська св╕тлиця», то вони, вважаю, чисто суб’╓ктивн╕ - не державних д╕яч╕в. Розчарувала мене позиц╕я А. Яценюка. Я вважав його пол╕тиком ново╖ формац╕╖ з тверезим ╕ св╕тлим розумом. Може, це все-таки через молод╕сть, нерозум╕ння того, що таке справжн╓ народовладдя? (Ближче треба бути до народу, щоб його розум╕ти!).
Хот╕в би зробити екскурс в 50-т╕ роки минулого стол╕ття. П╕сля смерт╕ Стал╕на, коли до влади прийшов М. Хрущов, була також складна ситуац╕я. Причина була в тому, що стал╕нський режим знищив майже вс╕х порядних ╕ правдивих людей. ╤ коли Хрущов почав розкривати злочини Стал╕на ╕ реаб╕л╕тувати невинних людей, то в╕н нажив багато ворог╕в. Мертв╕ не могли захистити його, так само, як ╕ непорядн╕. Але (кр╕м лиха Укра╖н╕, про яке вс╕ знають) в╕н таки встиг зробити багато хорошого. Це ус╕м в╕дома хрущовська «в╕длига», завдяки як╕й з’явилася когорта «ш╕стдесятник╕в». (Правда, у часи правл╕ння Брежн╓ва багато з них були репресован╕).
Було розгорнуто гранд╕озне за масштабом житлове буд╕вництво, проведена реформа рубля. А найзначн╕шим у державному масштаб╕ було створення раднаргосп╕в. Це була економ╕чна демократ╕я для ус╕х рег╕он╕в СРСР. Я в той час працював у Зах╕дному Сиб╕ру в геоф╕зичних пошукових парт╕ях з розв╕дування нафти ╕ газу. На мо╖х очах Тюменський рег╕он, де, як сп╕валося у п╕сн╕, «…шестьсот километров - тайга, где бродят лишь дикие звери…», перетворювався в ╕ндустр╕альний центр з видобутку нафти ╕ газу.
Але незважаючи на ус╕ державн╕ старання Хрущова, противники його не др╕мали. ╥хн╕м невдоволенням скористався Брежн╓в з компан╕╓ю ╕ зробив державний переворот. Держплану не подобались раднаргоспи, тому що в╕д них припинили давати хабар╕. А те, що економ╕ка СРСР почала занепадати, що й призвело до його розвалу, на це ╖м було наплювати.
Що ми бачимо зараз в Укра╖н╕? Парламент явля╓ собою торгово-пол╕тичну б╕ржу, що в основному склада╓ться з двох клан╕в: донецького ╕ дн╕пропетровського, як╕ м╕ж собою торгують або воюють. Але, що ц╕каво, у будь-якому випадку винен Президент. Як у т╕й приказц╕ - про нев╕стку...
За ново╖ Конституц╕╖ Верхня палата парламенту буде розв’язувати економ╕чн╕ проблеми ус╕х рег╕он╕в ╕ займатися самоврядуванням, тому федерал╕зм не загрожуватиме Укра╖н╕, ╕, головне, зникне торг╕вля клан╕в: я – тоб╕, а ти – мен╕. А що таке самоврядування на м╕сцях, я розпов╕м на приклад╕ з╕ свого родоводу. За царя м╕й д╕д (Лавтар Трохим Федорович, уродженець с. Губник Гайсинського району В╕нницько╖ област╕) п╕сля батька мав три десятини земл╕, у нього була дружина ╕ ш╕сть д╕тей. За вс╕ма ознаками вважався б╕дним, але його в сел╕ ц╕нували ╕ поважали за порядн╕сть ╕ працьовит╕сть. Тому громада села обрала його старостою. Роботою його були задоволен╕. На наступний терм╕н громада обира╓ його волосним старшиною. Волость тод╕ знаходилась у м╕ст╕ Ладижин╕. Тож коли на початку 30-х рок╕в його хот╕ли репресувати як ворога народу, тод╕ ще залишились порядн╕ люди ╕ його захистили. Який же в╕н ворог народу, якщо його обрала громада? Але п╕сля 1937 року вже не було кому його захищати, ╕ в╕н таки був репресований...
Тому, пор╕внявши, що було за час╕в Хрущова ╕ тепер, доходиш висновку, що ситуац╕я - аналог╕чна. Порядних людей, як тод╕, так ╕ нин╕, дуже мало. Прикладом служить парламент, де залишилась купка некар’╓рист╕в на чол╕ з В. Кириленком. В уряд╕ виявили себе справжн╕ми патр╕отами В. Пинзеник ╕ В. Огризко. Напрошу╓ться висновок, хто тод╕ Тимошенко, яка змусила подати у в╕дставку Пинзеника та Огризка?
Прикро, але усв╕домлення нац╕онально╖ г╕дност╕ у народу Укра╖ни ще не зовс╕м дозр╕ло, за винятком Зах╕дно╖ Укра╖ни. Те, що наприк╕нц╕ 80-х ╕ на початку 90-х рок╕в була п╕днята хвиля визволення Укра╖ни на таку висоту, що нав╕ть партократи, яких була б╕льш╕сть у парламент╕, злякались ╕ проголосували за незалежну Укра╖ну, це заслуга Зах╕дно╖ Укра╖ни ╕ пок╕йного В. Чорновола. Пот╕м, отямившись в╕д переляку, партократи знову перехопили ╕н╕ц╕ативу. Пригадайте, як щодо цього Мороз, глузуючи, висловився, що наш народ – це барани…
Друга хвиля була п╕днята у 2004 роц╕ В. Ющенком, коли Укра╖ною заправляли Кучма, Янукович, Медведчук та ╕нш╕. Але повторилося те саме. Багато хто спритно вдягли помаранчев╕ маски ╕ оточили Ющенка. Це – Литвин, Тимошенко, Мороз, Луценко та ╕нш╕. Пот╕м почали по черз╕ його зраджувати. А на прощання Кучма «п╕дклав» Ющенку Конституц╕ю, в як╕й було закладено розвиток хаосу в Укра╖н╕ ╕ жодних реальних крок╕в для ╖╖ порятунку.
Висновок: укра╖нський ментал╕тет Президента Ющенка... з╕грав проти нього ╕ Укра╖ни – це патр╕отизм, людян╕сть, ╕нтел╕гентн╕сть, дов╕рлив╕сть, цив╕л╕зован╕сть. Якось я став випадковим св╕дком розмови двох чолов╕к╕в у тролейбус╕. Один ╕з них поливав брудом Ющенка, а другий говорив, що у цив╕л╕зован╕й кра╖н╕, де ц╕ну╓ться патр╕отизм, порядн╕сть ╕ розум, Ющенко був би хорошим Президентом. Укра╖нський ментал╕тет погубив Укра╖ну, як державу, у 1918 роц╕, коли Грушевський ╕ Винниченко, будучи при влад╕, вир╕шили, що нам нема з ким воювати ╕ розпустили арм╕ю. А Лен╕н т╕льки того ╕ чекав. В╕н заявив, що для повернення Укра╖ни в Рос╕ю дозволен╕ будь-як╕ методи та вчинки. ╤ послав на Ки╖в в╕йська п╕д командуванням Муравйова.
Тому хот╕лось би побажати нашому Президенту не виступати в рол╕ непорочно╖ д╕ви, боячись, що його звинуватять у порушенн╕ Конституц╕╖, залишено╖ Кучмою, а д╕яти по-лен╕нськи, тобто, для врятування незалежност╕ Укра╖ни потр╕бн╕ р╕шуч╕ методи ╕ вчинки. Зараз для Ющенка завдання номер один - затвердити на референдум╕ Конституц╕ю. Конституц╕я руба╓ г╕лку, на як╕й сидить нин╕шн╕й парламент, тому не дивно, що зам╕сть розгляду проекту Конституц╕╖ депутати (народн╕?) вир╕шили позбутися достроково Президента Ющенка.
Залиша╓ться побажати Президенту здоров’я, наснаги ╕ р╕шучост╕ у боротьб╕ за утвердження Конституц╕╖. А до укра╖нц╕в хочеться звернутися словами чеського патр╕ота Юл╕уса Фучика: «Люди, будьте пильними!». Тому що над Укра╖ною сьогодн╕ насправд╕ нависла загроза втрати незалежност╕. Янукович╕, вже не приховуючись, 3 кв╕тня на Центральному укра╖нському Майдан╕ в столиц╕ Укра╖ни сп╕лкувалися з╕ сво╖м, звезеним на м╕тинг електоратом, мовою малорос╕йсько╖ губерн╕╖...
╤ван ЛАВТАР, пенс╕онер.
м. С╕мферополь.

Якась лиха традиц╕я! Якщо Президент провадить справд╕ укра╖нську пол╕тику, то не дадуть чуж╕ й сво╖ добути нав╕ть одного терм╕ну! Якщо не вдво╓ скоротити, як Кравчуку, то хоча б на три м╕сяц╕, як Ющенку.
Не люблю Явор╕вського, але в╕н сво╖ щотижнев╕ передач╕ по рад╕о почина╓ бол╕сно слушними словами: укра╖нськ╕ патр╕оти завжди були в меншост╕. То пол╕тики в демократичн╕й держав╕ мусять запоб╕гати перед б╕льш╕стю.
А насл╕дки такого, зокрема, ╕люстру╓ сам Явор╕вський: на чи╓му воз╕ ╖деш, того й п╕сню сп╕вай. Один з останн╕х роман╕в Р. ╤ваничука назива╓ться «Саксаул у п╕сках» - про ╤вана Вагилевича, який, почуваючись одиноким св╕домим укра╖нцем у чужому оточенн╕, мусив у тому оточенн╕ виживати, як саксаул у пустел╕, йти на вс╕ляк╕ компром╕си, щоб хоч щось змогти дати сво╓му народу. Може, Явор╕вський почува╓ться отаким саксаулом? Але, з ╕ншого погляду, саксаул - ╓дине дерево, що не да╓ зат╕нку, бо, щоб вижити самому, мусить повертати сво╖ листки до сонця ребром...
В╕ктор Лев╕, м. Дн╕пропетровськ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7102

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков