Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3382)
З потоку життя (6597)
Душі криниця (3569)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1518)
Урок української (993)
"Білі плями" історії (1688)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАМ’ЯТ╤ В╤РИ РО╥К
9 жовтня у С╕мферопол╕, в Кримськ╕й ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Я. Франка, в╕дбувся...


«ФРАНКО» ╤З АМЕРИКИ
В Музе╖ укра╖нсько╖ д╕аспори в Ки╓в╕ продовжу╓ експонуватися виставка «Нью-Йорк –...


ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ: РОМАНТИК ТА ╤ДЕАЛ╤СТ
╤м’я Олега Ольжича (1907-1944) – в╕домого пол╕тичного д╕яча, державника, нац╕онал╕ста...


ЗНАКОВИЙ ПОЕТ РОЗСТР╤ЛЯНО╥ ЕПОХИ
7 вересня минуло 110 рок╕в в╕д дня народження знакового укра╖нського поета Михайла Пронченка.


З ЮВ╤ЛЕ╢М!
Цього тижня наша кримська землячка, поетеса, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2009 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 03.04.2009
ПУСТЕЛЬНИК АМЕРИКИ, ЧЕРНЕЦЬ Л╤ТЕРАТУРИ

Життя спочатку ладилося. Син хл╕бороба ╕з села Солониц╕, що неподал╕к Лубен, Василь Очерет зак╕нчив духовну сем╕нар╕ю, затим Лубенський педагог╕чний техн╕кум ╕ по╖хав учителювати на Донбас, а зв╕дти – на П╕вн╕чний Кавказ. За р╕к до початку Друго╖ св╕тово╖ в╕йни захистив кандидатську дисертац╕ю ╕ почав викладати зах╕дно╓вропейську л╕тературу у Краснодарському ун╕верситет╕.
П╕д час в╕йни перебував в ополченн╕, поранений, потрапив у н╕мецький полон, вивезений до Берл╕на. Якийсь час жив у Веймар╕, пот╕м перебував у табор╕ для перем╕щених ос╕б, у 1949 роц╕ пере╖хав до США, працював у нью-йоркському шпитал╕ сан╕таром. Вийшовши на пенс╕ю, наприк╕нц╕ ш╕стдесятих рок╕в оселився в м╕стечку Глен Спей серед ╕нтел╕гентних родин укра╖нц╕в.
Л╕тературною д╕яльн╕стю Василь Барка (це головний псевдон╕м Очерета, менш в╕домий ╕нший – ╤ван Вершина) почав займатися ще у двадцят╕ роки, а в 1930-му в Харков╕ побачила св╕т перша зб╕рка його поез╕й п╕д назвою «Шляхи». ╤нш╕й, що була випущена через два роки, автор дав назву «Цехи». ╤ п╕сля цього замовк б╕льш як на десятил╕ття. Вже за межами Укра╖ни, перебуваючи в остарбайтерському табор╕ у Берл╕н╕, в╕н передав у редакц╕ю празького журналу «Пробо╓м» св╕й в╕рш «Земля».
Прийнявши християнську ╕деолог╕ю ╕ ставши глибоко в╕руючою людиною, в╕н ╕ на сво╖й творчост╕ це позначив. Ще у Н╕меччин╕ видав л╕ричн╕ зб╕рки «Апостоли» та «Б╕лий св╕т», працював над романом «Рай», який вийшов друком уже у Штатах. В Америц╕ в╕н працював над ╕стор╕╓ю укра╖нсько╖ л╕тератури, виконуючи завдання видавництва «Пролог», а ще був редактором в╕дд╕лу Рад╕о «Свобода». У сво╖х поетичних творах автор осп╕вував свят╕сть душ╕ ╕ гармон╕ю св╕ту, виступав як поет укра╖нського авангарду, майстер контраст╕в та асоц╕ац╕й.
Широке визнання д╕стали ╕ романи Василя Барки. Особливо╖ уваги вартий його «Жовтий князь», що був виданий у Мюнхен╕, Нью-Йорку, а пот╕м ╕ в Ки╓в╕. Присвячений в╕н траг╕чному для Укра╖ни 1933 року, «ознаменованому» стал╕нським голодомором. ╤нший роман – «Св╕док для сонця шестикрилих» – був перекладений на французьку та ╕нш╕ мови, у ньому читач простежу╓ ф╕лософське осмислення под╕й XX стол╕ття. Другу св╕тову в╕йну письменник сприйма╓ як вступ до под╕й сучасного ╕ майбутнього.
Л╕тературознавчу д╕яльн╕сть, розпочату ще в молод╕ л╕та, Василь Барка продовжив в ем╕грац╕╖. У 1961 роц╕ було видано його досл╕дження «Хл╕боробський Орфей, або Кларнетизм» та «Правда Кобзаря». У творах Тараса Шевченка в╕н вбача╓ не так революц╕йну суть, як утвердження краси, чистоти, щирост╕, злагоди – великих ц╕нностей буття.
Василь Барка видав у Мюнхен╕ двотомну антолог╕ю есе╖в ╕ поем «Земля сад╕вничих», в╕н – автор п’╓си «Господар м╕ста», упродовж п’ятдесяти рок╕в писав велику автоб╕ограф╕чну поему «Кавказ», н╕як не наважуючись ╖╖ опубл╕кувати.
Як охарактеризувати цю людину, що усам╕тнилася в башт╕ «Верховина», аби займатися щоденною безперервною працею в русл╕ християнського вчення? Ки╖вський учений Дмитро Степовик назвав Барку людиною глибоко╖ самотност╕, пустельником Америки, ченцем л╕тератури, який «св╕домо позбавив себе виг╕д цив╕л╕зац╕╖ ╕ присвятив життя дум╕ про загадковий феномен духу».
Петро ЖАБОТИНСЬКИЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2009 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7097

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков