Версiя для друку Обговорити в форумi

Хто хоч раз зустрічався з Лідією Петрівною Сизковою, методистом Нижньогірського районного відділу освіти, той не міг не запам’ятати теплого відкритого погляду, бажання вислухати людину, а в разі потреби – допомогти. Ця жінка, дійсно, на своєму місці. Адже, коли в колективі працює така особистість – вона не дає змоги іншим знижувати рівень професійності. А колектив учителів української мови та літератури Нижньогірського району – понад 40 осіб. І Лідія Петрівна добре знає кожного. Вона, приїжджаючи у близькі та віддалені від районного центру сільські школи, в першу чергу прагне надати вчителеві методичну допомогу, порадити.
Ми завжди чекаємо серпневих конференцій, семінарів, які Лідія Петрівна організовує для вчителів української мови та літератури, щоб побувати на відкритих уроках, позакласних заходах у своїх колег, вчитись майстерності один в одного. Ми цінуємо свого керівника-методиста за порядність, працьовитість, тактовність, професіоналізм.
Цю людину турбує все: і знання школярами української мови, і обдаровані діти, і проблеми дошкільного виховання, і духовність підростаючого покоління. Тому вона опікується і станом викладання православної культури у школах району. В минулому році була нагороджена орденом «За заслуги перед церквою», а церемонію проводив сам митрополит Лазар.
Звідки, з якого джерела, черпає енергію ця вродлива жінка? Родом із села Тамбовки Нижьогірського району, була третьою дитиною в сім’ї трудолюбивих батьків-колгоспників. Росла скромною, тихою дівчинкою, у школі навчалася відмінно. Потім (після восьмого класу) вступила до Ялтинського педагогічного училища. У цей час помер батько і юна Ліда зрозуміла, що всього потрібно добиватися своєю працею та великою силою волі. Трудилась вихователем у дитячому садочку, навчалась у Сімферопольському державному університеті на філологічному факультеті.
Нижньогірська загальноосвітня школа № 2 стала другою домівкою для Лідії Петрівни. Жодного разу не пожалкувала, що вибрала саме цю професію, бо любов до дітей, насолода від творчої праці давали наснагу й бажання активно жити.
Наша Лідія Петрівна – берегиня й домашнього вогнища, прекрасна дружина, любляча мама двох дітей, лагідна бабуся двох онучок – Анютки та Маші. Дочка Катя розповідає: «Головним кредо нашої мами є слова: «Ми прийшли в це життя, щоб удосконалювати себе». Цього правила вона навчає нас, своїх дітей, допомагає працювати над собою. Вона тактовна з нами, з дитинства спілкується, як з рівними за віком людьми, ніколи не ображає. Ласкава, ніжна, як і більшість жінок – ранима. Ми її любимо, поважаємо і пишаємось. Онучок обожнює, завжди купує подарунки. Вони з нею спілкуються не як з бабусею, а як з подружкою. У них свої таємниці, жарти, улюблені казки».
Лідії Петрівні Сизковій 7 квітня виповниться 55, але вона молода душею і думками, багата життєвим професійним досвідом – Учитель вчителів. Сердечно вітаємо Вас, дорога наша колего, Лідіє Петрівно. Хай Вам здоровиться, а Бог дарує многії літа й благословляє працю Вашу!

Колектив учителів української мови
та літератури Нижньогірського району.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2009 > Тема "Українці мої..."