Версiя для друку Обговорити в форумi

Одне із найважливіших завдань, що покладається на Представництво Президента України в АРК, -  сприяння дотриманню прав і свобод громадян. Отже, працівники Представництва мають бути в постійному контакті з щонайширшими верствами населення, аби відстежувати ситуацію і вчасно втручатися в перебіг подій, якщо виникне така потреба. Штатним "постійним зв'язківцем" Представництва з громадськістю є помічник Представника Президента впродовж багатьох років Павло Романович Власенко, який щоденно веде прийом громадян і, вивчивши проблему, або ж займається її розв'язанням сам у контакті з відповідними владними інстанціями, або ж сприяє зустрічі відвідувача з іншими працівниками Представництва, профіль діяльності яких співпадає з колом порушених питань.
Взагалі ж потрапити на прийом можна й до першої особи, Постійного Представника Президента України в АРК Олександра Миколайовича Діденка, але він, його заступники та завідувачі відділів зустрічаються з населенням лише кілька разів на місяць, хоча це зовсім не означає, що ті завдання, над якими вони працюють решту часу, розцінюються ними вище нагальних людських потреб. Просто щоб допомогти голодному, як свідчить народна мудрість, значно важливіше дати йому в руки вудочку, ніж лише почастувати рибою. А для цього потрібно і про водоймище потурбуватися, і навчити бідолаху мистецтву рибальства.
Зрештою, коефіцієнт корисної дії будь-якої установи в першу чергу все одно оцінюється народом, і якщо Представництво здобуло за ці роки у кримчан авторитет, це свідчить про активність і результативність його роботи.
Задля розширення контактів з громадськістю тут було запроваджено проведення виїзних засідань, які дали змогу глибше вивчити ситуацію в регіонах, а до того ж зробити крок до вирішення проблем тамтешніх жителів. Особливо довготривалим був прийом, що проводився першим заступником Постійного Представника Президента Олегом Гавріним в Білогірському районі. Він проходив з 12-ї дня до 9-ї години вечора. Понад 60 осіб змогли висловити наболіле. І що не регіон - своє горе. У жителів Білогірського району відсутній газ, третина осель тут взагалі не опалюється. І хоч є надія, що з часом він буде подаватися із місцевого родовища, але ця перспектива досить туманна. Хвилюють місцевих селян і питання, пов'язані з реформуванням сільського господарства, особливо що стосується виділення майнових паїв в натурі.
Схожі проблеми порушувалися і мешканцями Кіровського району, де проводив прийом Олександр Миколайович Діденко. Хоча цей регіон формально і газифікований, але дозволити собі розкіш користуватися газом може далеко не кожний споживач. Однією із причин є вартість підведення газу до окремої квартири. Як для кого, то вона навіть скромна - 1 300 грн., але не для селян, котрі місяцями не бачать готівки. Щоправда, тут пішов назустріч Ощадбанк, запропонувавши низькопроцентні позики. Але знов невдоволення - в результаті несумлінного ставлення до своїх обов'язків тих, хто мав завершити процес газифікації окремих квартир, в багатьох із них голубий вогник так і не загорівся. Тут сили Представництва розділилися: доки Павло Романович брав участь в нараді, що проводилася головами сільрад, Олександр Миколайович "з'ясовував стосунки" з керівниками організацій, які здійснювали підведення газу. Мав він розмову і з президентом фірми "Колесников - Континенталь" Юрієм Васильовичем Колесниковим. В результаті дебатів народилася ідея щодо укладення угоди фірмою-виконавцем з кожним окремим споживачем під безпосереднім контролем Представництва.
А ось біль алуштинців, яких відвідав заступник Олександра Діденка Ремзі Хаваджі, має вже інший характер. На зустрічі здебільшого йшлося про брак житла, про недосконалість будов, які через місцеві природні умови давно стали аварійними і вже практично хитаються від вітру. Серед тих, хто потерпає, - багато кримськотатарських родин, що одержали ділянки під будівництво на місці земляних зсувів і тепер перебувають в розпачі. Місцеве керівництво то обіцяє їм відселення, то відмахується від власних рішень.
Один з таких документів я мала змогу переглянути в приймальній Павла Романовича, який клопотався у цей час про повторну зустріч жительки Партеніта з Ремзі Хаваджі.
- Звичайно, усім допомогти ми не в змозі, - зауважує Павло Романович, - але приблизно  на 60% питання вирішуємо позитивно.
Вже цього року до Представництва звернулися з особистими письмовими зверненнями 166 осіб, з колективними - 3 315, на прийомі побувало 227 громадян. Це значно більше, ніж за відповідний період минулого року. Людей хвилюють питання, пов'язані з побутом, лікуванням, телефонізацією, освітою, пропискою, громадянством, наданням або ж скасуванням пільг, неправомірними діями адміністрації, місцевої влади, правоохоронних органів. Особливо гострою і масовою є реакція на відключення електроенергії, неопалювання житла, проблеми з подачею води. Як же без цього?!
Але є й приклади нестандартних, інколи навіть трагікомічних ситуацій. Так, скажімо, переступивши усі межі нахабства, громадянин Н. відчепив собі шматок приморської зони і почав там будуватися, вмотивовуючи це тим, що нібито є працівником Адміністрації Президента. Після втручання Представництва з ділянкою йому довелося розпрощатися та ще й відповісти перед судовими органами за цей "милий жарт".
Трапляються і відвідувачі, які кажуть не всю правду, щось мудрують, вигадують, та рано чи пізно таємне все одно стає явним, до того ж у Павла Романовича вже добре призвичаєне око щодо таких крутіїв.
Але ж, як правило, до Представництва приводять людей горе, нужда, безвихідь. Серед них багато пенсіонерів, хворих, інвалідів. І розносить пошта їхні біди по міністерствах: праці і соціального захисту, охорони здоров'я. А якщо скаргу поставлено на контроль, то буває, що поважного міністра доводиться турбувати знову і знову, аж доки він не усвідомить, що так собі воно не минеться.
А чи легко поділити поміж колишніми колгоспниками трактора, та ще й так, щоб усім дісталося порівну і кожен міг тримати свою частку у власному кутку, а навесні мати чим обробляти землю? Але ж ділять, і тут теж не обходиться без втручання Представництва.
Та особливо горнеться до нього українська громада. Бо де їй ще сподіватися знайти таке щире неупереджене ставлення? Вже практично вирішено питання щодо оренди приміщення під українську церкву рівноапостольних Володимира та Ольги Київського патріархату, яке лихоманило її стільки років. Не відцуралися в Представництві в тяжку для неї хвилину і від "Кримської світлиці" - підставили плече. Що ж до української гімназії в Сімферополі, яка має клопіт через відсутність належного приміщення, то Павло Романович сподівається, що на випускний дзвоник вже буде закладено перший камінь в його новобудову.
Звичайно, ті, кому не довелося, як мені, ознайомитися з листуванням та конкретними діями працівників Представництва, позитивні зрушення можуть пояснювати простим збігом обставин. Але є багато й таких, хто приходить сюди зі словами подяки:
- Спасибі, Павле Романовичу, ви нам допомогли.
- А при чому тут я? - знизує той плечима. - Ми всі працюємо єдиною командою.
І для мене вже особисто пояснює:
- Зрозуміло ж, тон в роботі задається згори. Олександр Миколайович проблемам громадян приділяє першочергову увагу. До речі, невдовзі у нас почне працювати телефонна "гаряча лінія", тож роботи ще побільшає.
Але у людей поменшає проблем!

На фото: помічник Постійного Представника Президента України в Криму Павло Романович Власенко.
Конт. телефон Представництва: 241-984.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2003 > Тема "З потоку життя"