Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3165)
З потоку життя (6380)
Душі криниця (3499)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1498)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1670)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СААКАШВ╤Л╤ ПОЯСНИВ, ЧОМУ НЕ ЗАХОТ╤В ОБ'╢ДНУВАТИСЬ ╤З ГРИЦЕНКОМ НА ВИБОРАХ ДО ВР
«Я до нього дуже позитивно ставлюся, але я бачив вчора ╖х з'╖зд»


Рефат Чубаров: РОС╤Я ЛИШЕ ╤М╤ТУ╢ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ…
Незабаром у ПАР╢ мають розглянути в╕дновлення повноважень рос╕йсько╖ делегац╕╖ в орган╕зац╕╖.


ПОСЛИ ╢С ПОГОДИЛИ ПРОДОВЖЕННЯ САНКЦ╤╥ СТОСОВНО ОКУПОВАНОГО КРИМУ
Про це у м╕кроблоз╕ Twitter пов╕домив пост╕йний представник Укра╖ни при ╢вропейському Союз╕...


ПАРУБ╤Й П╤ДПИСАВ ЗАКОН ПРО ТСК ╤З ПРОЦЕДУРОЮ ╤МП╤ЧМЕНТУ ПРЕЗИДЕНТА
Про це йдеться у допис╕ Паруб╕я у Twitter.


ОПРИЛЮДНЕНО ПОДАННЯ У ВР, ДЕ ЗЕЛЕНСЬКИЙ НАЗИВА╢ ПРИЧИНУ ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ЛУЦЕНКА З ПОСАДИ ГЕНПРОКУРОРА
Як йдеться в оприлюдненому поданн╕, причиною для зв╕льнення Луценка з посади генерального...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 27.03.2009
«ЧИ ЗНА╢ САМА УКРА╥НА, ХТО БУВ ╤ВАН МАЗЕПА?..»

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

У рамках в╕дзначення 370-╖ р╕чниц╕ в╕д дня народження ╤вана Мазепи 20 березня Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко на Ки╖вщин╕, у сел╕ Мазепинц╕ Б╕лоцерк╕вського району взяв участь у молебн╕, який пров╕в Патр╕арх Укра╖нсько╖ Православно╖ церкви Ф╕ларет, та поклав кв╕ти до пам’ятника видатному укра╖нському гетьману.
«Сьогодн╕ вшанову╓мо буд╕вничого держави, мудрого пол╕тика, дипломата ╕ полководця, талановитого поета, покровителя осв╕ти ╕ мистецтв, захисника нашо╖ в╕ри», - сказав Глава держави, додавши - йдеться, безумовно, також про в╕дновлення справедливост╕ та правди про цього видатного д╕яча.
«Не одне стол╕ття ╕м’я Мазепи стирали з пам’ят╕ народно╖... ╤мпер╕я робила це з одн╕╓ю метою - знищити саму ╕дею незалежност╕ Укра╖ни, перетворити ╖╖ на п╕двладну територ╕ю без минулого ╕ майбутнього. Але ми не п╕ддалися, ми вистояли, ми перемогли», - сказав Президент.
В╕н нагадав, що ╤ван Мазепа б╕льше двох десятил╕ть був гетьманом Укра╖ни. «Це були особлив╕ роки - роки в╕дродження з Ру╖ни, роки п╕днесення нац╕онального ╕ державного життя Укра╖ни», - переконаний В. Ющенко.
Президент особливо в╕дзначив зусилля гетьмана Мазепи щодо створення з козацько╖ старшини ново╖, державницько╖ ел╕ти та перетворення укра╖нського козацтва на потужне регулярне в╕йсько.
«У 1704 роц╕ ╤вану Мазеп╕ вдалося об’╓днати правобережну ╕ л╕вобережну частини Укра╖ни в ╓дину державу... Укра╖на оживала як кра╖на ╓вропейсько╖ культури ╕ традиц╕╖», - нагадав В. Ющенко, додавши, що мр╕╓ю гетьмана була самост╕йна, шанована в ╢вроп╕ Укра╖нська держава.
«╤ван Мазепа - не зрадник. ╤ван Мазепа - захисник р╕дно╖ земл╕. ╤ван Мазепа повстав задля Укра╖ни ╕ р╕дно╖ земл╕... Пора остаточно розв╕яти облудн╕ м╕фи про начебто зраду ╤вана Мазепи», - сказав В. Ющенко, наголосивши, що протягом в╕к╕в його патр╕отичний вчинок надихав укра╖нських патр╕от╕в до боротьби за незалежн╕сть Укра╖ни. «Найб╕льшим визнанням праведност╕ гетьмана Мазепи стала незалежна Укра╖нська держава», - наголосив Президент.
У заход╕ взяли участь голова Ки╖всько╖ обласно╖ держадм╕н╕страц╕╖ В. Ульянченко, м╕н╕стр культури ╕ туризму В. Вовкун, м╕н╕стр оборони Ю. ╢хануров, м╕н╕стр у справах с╕м’╖, молод╕ та спорту Ю. Павленко, народн╕ депутати, представники м╕сцево╖ влади, козацьких орган╕зац╕й.
У Ки╓в╕ Президент Укра╖ни взяв участь у церемон╕╖ в╕дкриття пам’ятного каменя на м╕сц╕ збудованого коштом ╤вана Мазепи Свято-Микола╖вського в╕йськового собору. У заход╕ взяли участь Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни Ф╕ларет, м╕н╕стр оборони Ю. ╢хануров, голова Ки╖всько╖ ОДА В. Ульянченко, секретар Ки╖вради О. Довгий.

«ЧИ ЗНА╢ САМА УКРА╥НА, ХТО БУВ ╤ВАН МАЗЕПА?..»
У рамках в╕дзначення 370-╖ р╕чниц╕ в╕д дня народження ╤вана Мазепи Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко в╕дв╕дав культурно-просв╕тницький зах╕д «Мазепинський веч╕р», що в╕дбувся у Нац╕ональн╕й опер╕.

СЛОВО ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ В╤КТОРА ЮЩЕНКА
НА УРОЧИСТОМУ ВЕЧОР╤, ПРИСВЯЧЕНОМУ 370-Й Р╤ЧНИЦ╤
В╤Д ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ╤ВАНА МАЗЕПИ

Дорог╕ сп╕вв╕тчизники,
Пан╕ та панове!
370 рок╕в тому народився славний син нашого народу ╤ван Степанович Мазепа.
Сьогодн╕ ми вперше в╕дзнача╓мо день народження Великого Гетьмана на державному р╕вн╕. Вшанову╓мо постать величну ╕ водночас досить траг╕чну. Як величними ╕ траг╕чними були дол╕ практично вс╕х укра╖нських борц╕в за нашу незалежн╕сть, за нашу свободу. Чи то ми говоримо про долю гетьмана Хмельницького, чи то про Скоропадського, чи ми говоримо про Президента Грушевського, чи ми говоримо про долю Глави уряду Винниченка, чи про долю Августина Волошина, чи ми говоримо про долю людей, як╕ були поруч ╕з нами, що належать до когорти укра╖нських борц╕в за нашу сьогодн╕шню незалежн╕сть. Маю на уваз╕ В’ячеслава Максимовича Чорновола ╕ Вадима Петровича Гетьмана.
Мабуть, жоден д╕яч укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ не викликав б╕льшого зац╕кавлення ╕ гостр╕ших дискус╕й у св╕т╕, н╕ж постать ╤вана Мазепи. Про нього писали найвидатн╕ш╕ св╕тов╕ поети ╕ мислител╕ - в╕д Вольтера до Байрона, в╕д Кондрат╕я Рил╓╓ва до Юл╕уша Словацького.
Та чи зна╓ сама Укра╖на, хто був ╤ван Мазепа, чи оц╕нила його велич належно його р╕дна нац╕я?
Очевидно – н╕.
Причина перша – сама масштабн╕сть особистост╕ гетьмана, масштабн╕сть тих ц╕лей, як╕ ставилися самим гетьманом.
Причина друга - стереотипи, як╕ нам нав’язували протягом стол╕ть ╕ як╕, на жаль, жив╕ ще й дос╕. Таврування Гетьмана в попередн╕й, у тому числ╕ й наш╕й бездержавн╕й ╕стор╕╖, за так звану зраду набуло характеру затяжно╖ ╕стер╕╖. Так ╕ хочеться сказати: досить дивитися на власну ╕стор╕ю чужими очима. Погляньмо на Мазепу очима власними, укра╖нськими.
Ким же насправд╕ поста╓ для нас ╤ван Мазепа, який тримав гетьманську булаву протягом майже 22 рок╕в. Це був пер╕од пол╕тично╖ стаб╕л╕зац╕╖ й економ╕чного п╕днесення Укра╖ни-Гетьманщини, розкв╕ту церковно-рел╕г╕йного життя, нац╕онально╖ культури та осв╕ти.
Мазепа пок╕нчив ╕з Ру╖ною ╕ розпочав в╕дродження Укра╖ни як складово╖ частини ╓вропейсько╖ цив╕л╕зац╕╖. Як пол╕тик ╕ патр╕от в╕н, передус╕м, прагнув об’╓днати земл╕ Л╕вобережжя, Правобережжя, Запорожжя та Слобожанщини в ╓диний укра╖нський орган╕зм. Переконаний державник, гетьман концентру╓ у сво╖х руках владу справжнього володаря, з козацько╖ старшини форму╓ ╕стинно державну ел╕ту.
Великий дипломатичний талант Мазепи загальнов╕домий ╕ загальновизнаний. Незважаючи на заборону Рос╕╓ю м╕жнародних дипломатичних зносин, в╕н п╕дтримував численн╕ зв’язки з монарх╕чними дворами ╢вропи.
Гетьман ус╕ляко сприяв розвитков╕ економ╕ки, дбав про ╕нтереси простих козак╕в та посполитих. Розкв╕т укра╖нсько╖ осв╕ти, науки, мистецтва, книгодрукування у мазепинськ╕ часи з повним правом назива╓мо нац╕ональним феноменом.
Ки╓во-Могилянська академ╕я п╕дн╕ма╓ться до р╕вня св╕тового ун╕верситету ╕ ста╓ духовним ╕ осв╕тн╕м центром ус╕╓╖ Укра╖ни. Мазепа розбудову╓ Черн╕г╕вський колег╕ум, в╕дкрива╓ численн╕ школи.
Наприк╕нц╕ мазепинсько╖ доби в Укра╖н╕ була одна школа на 1000 жител╕в. У 1875 роц╕ - вже одна школа на майже 7000 мешканц╕в.
Гетьман ув╕йшов в ╕стор╕ю як ╕стинний подвижник християнства. Його коштом було збудовано, реставровано та оздоблено понад 40 укра╖нських храм╕в. Вишуканий художн╕й смак Мазепи в╕дбився в арх╕тектурному стил╕ того часу. Козацьке, або мазепинське бароко ╕ сьогодн╕ ╓ нац╕ональною горд╕стю Укра╖ни.
Бачимо, отже, перед собою людину могутню, всеб╕чно обдаровану, людину ╓вропейсько╖ осв╕ти й культури. Бачимо мудрого пол╕тика, буд╕вничого Укра╖ни, мужнього во╖на й в╕дданого патр╕ота. Бачимо нац╕онального л╕дера ╕з ч╕ткою державницькою в╕з╕╓ю.
Попри наростаючий тиск Москви, ╤ван Мазепа наполегливо й посл╕довно йшов до головно╖ мети: перетворення Укра╖ни на державу ╓вропейського зразка з╕ збереженням традиц╕йного козацького устрою. У захист╕ свобод ╕ прав Укра╖ни гетьман вбачав сво╓ призначення ╕ св╕й обов’язок: «Я н╕чого не шукаю, окр╕м щастя тому народов╕, який ушанував мене гетьманською г╕дн╕стю ╕ з нею дов╕рив мен╕ долю свою. Проклятий був би я ╕ зовс╕м безсов╕сний, якби в╕ддав вам зле за добре ╕ зрадив його за сво╖ ╕нтереси!».
Саме в цьому ╕ т╕льки в цьому ключ╕ ми, укра╖нц╕, ма╓мо оц╕нювати й останн╕й державний чин ╤вана Мазепи. Це була спроба врятувати Укра╖ну як державне утворення, спроба в╕дкрити ╖й ╓вропейську перспективу. Про жодну зраду Мазепи не може бути й мови.
Амб╕тний Петро ╤, розбудовуючи свою ╕мпер╕ю, не мав жодного нам╕ру рахуватися з зобов’язаннями Рос╕╖ ╕ правами Укра╖ни. Знищення укра╖нсько╖ державност╕ було неминучим. Гетьман Мазепа розум╕в це краще, н╕ж будь-хто ╕нший.
В╕домий ╕сторик Орест Субтельний писав: «Мазепинська зрада» – це н╕що ╕нше, як найвища точка конфл╕кту, що вир╕с ╕з спроб пров╕дника м╕сцево╖, нац╕онально╖ ел╕ти, ... оборонити традиц╕йн╕ права та прив╕ле╖ ╖хньо╖ кра╖ни перед абсолютистськими й ╕мпер╕ал╕стичними планами та пол╕тикою чужоземного монарха».
╤ван Мазепа не ╓ зрадником, бо не зрадив укра╖нський народ.
В╕н був продовжувачем справи гетьман╕в Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, ╤вана Виговського. У них ус╕х була одна мета – незалежна укра╖нська держава.
Гетьман Мазепа залишився в╕рний ц╕й мет╕ до к╕нця свого життя.
Укра╖на заплатила страшну ц╕ну за спробу визволитися з-п╕д ╕мперського ярма. Трагед╕я гетьмансько╖ столиц╕ Батурина, вир╕заного в╕йськами Меншикова, стала одн╕╓ю з найкривав╕ших стор╕нок нашо╖ ╕стор╕╖. Тисяч╕ укра╖нц╕в були закатован╕ й страчен╕. Укра╖на на ц╕л╕ стол╕ття потонула у мороц╕ колон╕ального рабства.
╤ван Мазепа, безумовно, ╕сторично перем╕г. Бо служив свят╕й справ╕ – свобод╕ Батьк╕вщини. В╕н дав приклад боротьби за Укра╖ну наступним покол╕нням, запов╕в ╖м свою ╕дею ╕ свою мету. У цьому – його головна заслуга перед Укра╖нським народом.
Дороге товариство, нам належить зробити багато. Збережена ╕стор╕я говорить сама за себе.
Сьогодн╕ я прошу увесь Укра╖нський народ подивитися на власне минуле чистим поглядом.
Наш╕ помилки – в╕дом╕.
Наш╕ перемоги – в╕чн╕.
Наша сила – посеред нас.
Так до нас промовля╓ 370-та р╕чниця в╕д дня народження славного сина Укра╖ни, Гетьмана ╤вана Степановича Мазепи.
Слава гетьману!
Слава Укра╖н╕!


В╤ДГОМ╤Н НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ ╤ДЕ╥

Ген╕альний укра╖нець Микола Гоголь був не т╕льки великим письменником, а й вдумливим ╕сториком-досл╕дником, про що переконливо св╕дчать його ун╕верситетськ╕ ╕сторичн╕ лекц╕╖.
Конспекти з ╕стор╕╖ знаходимо у працях Миколи Гоголя у виданн╕ Академ╕╖ Наук СРСР 1952 року.
Пропону╓мо нашим читачам один з ╕сторичних начерк╕в, вм╕щених у дев’ятому том╕ академ╕чного видання (1952 р.).

Николай ГОГОЛЬ
«РАЗМЫШЛЕНИЯ МАЗЕПЫ»
Такая власть, такая гигантская сила и могущество навели уныние на самобытное государство, бывшее только под покровительством России. Народ, собственно принадлежавший Петру издавна, [униженный] рабством и [деспотизмом], покорялся, хотя с ропотом. Он имел не только необходимость, но даже и нужду, как после увидим, покориться. Их необыкновенный повелитель стремился к тому, чтобы возвысить его, хотя лекарства его были слишком сильные. Но чего можно было ожидать народу, так отличному от русских, дышавшему вольностью и лихим козачеством, хотевшему пожить своею жизнью? Ему угрожала <у>трата национальности, большее или мень<шее> уравнение прав с собственным народом русского самодержца. А не сделавши этого, Петр никак не действовал бы на них. Всё это занимало преступн<ого> гетьмана. Отложиться? Провозгласить свою независимость? Противопоставить грозной силе деспотизма силу единодушия, возложить мужественный отпор на самих себя? Но гетьман был уже престарелый и отвергнул мысли, которые бы дерзко схватила выполнить буйная молодость. Самодержец был слишком могуч. Да и неизвестно, вооружилась <ли бы> против него вся нация и притом нация свободная, <которая> не всегда была в спокойствии, тогда как самодержец всегда [мог] действовать, не дав<ая> никому отчета. Он видел, что без посторонних сил, без помощи которого-нибудь из европейских государей невозможно выполнить этого намерения. Но к кому обратиться с этим? Крымский хан был слишком слаб и уже презираем запорожцами. Да и вспомоществование его могло быть только временное. Деньги могли его подкупить на всякую сторону. Тогда как здесь именно нужна была дружба такого государства, которое всегда бы могло стать посредником и заступником. Кому бы можно это сделать, как не Польше, соседке, единоплеменнице? Но царство Баториево было на краю пропасти и эту пропасть изрыло само себе. Безрассудные магнаты позабыли, что они члены одного государства, сильного только единодушием, и были избалованные деспоты в отношении к народу и непокорные демокра<ты> к государю. И потому Польша действовать решительно <не могла>. Оставалось государство, всегда бывшее в великом уважении у Козаков, которое хотя и не было погранично с Малороссией, но, находясь на глубоком севере, оканчивающееся там, где начинается Россия, могло быть очень полезно малороссиянам, тревожа беспрестанно границы и держа, так сказать, в руках Московию. Притом шведские войска, удивившие подвигами своими всю Европу, ворвавшись в Россию, [могли] бы привести царя в нерешимость, действовать <ли> на юге против казаков или на севере против шведов.
В таких размышлениях застало Мазепу известие, что царь прервал мир и идет войною на шведов.
(Г-та «Культура ╕ життя»).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7059

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков