Минулого тижня депутати Севастопольсько╖ м╕ськради вчили м╕сцевих л╕кар╕в, як треба л╕кувати, намагаючись заборонити останн╕м виконувати директиви М╕н╕стерства охорони здоров’я Укра╖ни. Цього тижня вони взялися за осв╕тян, погрожуючи провести громадськ╕ слухання, аби визначитися, чи потр╕бне “русскому региону” вивчення державно╖ мови в обсягах, передбачених галузевою Програмою пол╕пшення вивчення укра╖нсько╖ мови. Кр╕м того, м╕сцев╕ народн╕ обранц╕ намагатимуться через суд визнати таким, що не набув чинност╕, Наказ М╕н╕стерства осв╕ти № 461 в╕д 26.05.2008 р. “Про затвердження галузево╖ Програми в загальноосв╕тн╕х навчальних закладах з навчанням мовами нац╕ональних меншин”. Якби не так близько вибори, або в м╕сцевих народних обранц╕в була бодай крапля сорому чи здорового глузду, можливо, таких казус╕в вдалося б уникнути. Бо осв╕та й охорона здоров’я – це т╕ галуз╕, п╕аритися на яких – просто гр╕х. Схоже, нашим депутатам так╕ моральн╕ постулати нев╕дом╕, а безкарн╕сть породжу╓ свав╕лля: св╕й передвиборний п╕ар вони схильн╕ видавати за волю народу. А все тому, що в рег╕он╕ влада й опозиц╕я к╕льк╕сно представлена з точн╕стю до навпаки. Галузева Програма та Наказ М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни № 461 в╕д 26.05.2008 р. “Про затвердження галузево╖ Програми пол╕пшення вивчення укра╖нсько╖ мови в загальноосв╕тн╕х навчальних закладах з навчанням мовами нац╕ональних меншин на 2008-2011 роки”, давно вже не да╓ спокою м╕сцевим народним обранцям. Вони н╕би бояться, що м╕сто раптом втратить родзинку “города русской славы, города русских моряков”. На чому ж тод╕ спекулювати, адже наступн╕ вибори – не останн╕. Тим часом, рос╕йськ╕ моряки, зв╕льняючись у запас, назад до Рос╕╖ не посп╕шають. Швиденько набуваючи укра╖нського громадянства, вони прагнуть ╕нтегруватися в укра╖нське сусп╕льство. В╕дом╕ приклади, коли оф╕цери Чорноморського флоту РФ п╕сля зв╕льнення в запас об╕ймали посади в органах м╕сцево╖ влади й одразу починали вивчати державну мову. (До 2017 року таких приклад╕в ще буде чимало). На в╕дм╕ну в╕д останн╕х, депутати м╕сцевих рад, громадяни Укра╖ни, ведуть боротьбу з власною громадою, перешкоджаючи учням шк╕л глибше опановувати укра╖нську мову, що загрожу╓ севастопольським аб╕тур╕╓нтам неконкурентоспроможн╕стю п╕д час вступу до ВНЗ держави. Дебати стосовно галузево╖ Програми пройшли цього тижня у прямому еф╕р╕, хоч ╕ поза правилами, на м╕сцев╕й державн╕й ТРК. Поза правилами, бо були п╕дготовлен╕ однобоко, без урахування думки педагог╕в, учн╕в та ╖хн╕х батьк╕в. Адже пр╕оритетною й визначальною ╓ думка саме батьк╕в, як╕ дбають про те, аби ╖хн╕ д╕ти опанували укра╖нську так досконало, щоб бути спроможними у випускних класах пройти тестування на вступ до ВНЗ. У передач╕, що пройшла у прямому еф╕р╕, взяли участь: депутат райради Нах╕мовського району Севастополя в╕д фракц╕╖ “Русский блок” Ольга Тимоф╓╓ва та начальник управл╕ння осв╕ти ╕ науки м╕ста Микола Чербаджи. Формат прямого еф╕ру гр╕шив домашн╕ми заготовками заангажованого журнал╕ста: серед запитань, що н╕бито надходили до студ╕╖, було суц╕льне “шип╕ння” та брудна лайка в б╕к державно╖ мови. То був добре п╕дготовлений експромт, що залишиться на сов╕ст╕ журнал╕ста державно╖ телерад╕окомпан╕╖. Коментар ситуац╕╖, що склалася, начальником осв╕ти ╕ науки м╕ста Миколою Чербаджи, дума╓ться, буде ц╕кавим читачев╕ “КС”. - Яка мета Вашо╖ дискус╕╖ з депутатом райради, що пройшла цього тижня на м╕сцев╕й ТРК? - Мене запросили на ТРК, аби я розпов╕в про Наказ № 461 М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни про поетапне зб╕льшення годин вивчення укра╖нською мовою деяких предмет╕в протягом трьох рок╕в. Минулого року ми проводили осв╕тянську колег╕ю, на як╕й обговорювали й саму галузеву Програму й в╕дпов╕дний наказ М╕н╕стерства, враховуючи думку педагог╕в та батьк╕в. На колег╕╖ було ухвалено р╕шення добавити в перших, п’ятих та одинадцятих класах по годин╕ додатково вивчення предмет╕в укра╖нською мовою. Й минулого року, й зараз, невдоволення висловлюють не учн╕ та ╖хн╕ батьки, а саме депутати, намагаючись запол╕тизувати навчальний процес. Аргументи, як ╕ методи боротьби наших депутат╕в – не нов╕: мовляв, наказ, за п╕дписом м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки ╤. Вакарчука – не заре╓стрований у М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни. В╕н ╕ справд╕ не заре╓стрований, але фах╕вц╕ М╕н╕стерства роз’яснюють, що вищезгаданий наказ ╕ не мав проходити под╕бну ре╓страц╕ю. В╕н не порушу╓ права д╕тей на осв╕ту. Зараз депутати намагаються через суд визнати наказ М╕н╕стерства таким, що не набув чинност╕, аби у такий спос╕б його скасувати. Разом з тим, на ╖хню думку, втратить чинн╕сть ╕ р╕шення м╕сцево╖ осв╕тянсько╖ колег╕╖. Кр╕м того, й це прозвучало в прямому еф╕р╕, вони збираються орган╕зувати громадськ╕ слухання, щоб визначитися, чи потр╕бна рег╕ону галузева Програма пол╕пшення вивчення державно╖ мови. Я щойно повернувся з╕ Сполучених Штат╕в Америки, де спостер╕гав, як просто й безбол╕сно вир╕шують там под╕бн╕ проблеми, як поетапно переходять на вивчення державно╖ в рег╕онах, як╕ цього потребують. М╕сто Сан-Антон╕о (штат Техас) розташовано практично поруч з Мексикою й мешкають там переважно мексиканц╕. Коли родина пере╖здить до Сполучених Штат╕в на пост╕йне проживання, н╕хто не запиту╓, знають вони англ╕йську мову чи н╕, хочеться ╖м ╖╖ вивчати чи не дуже. Проживаючи в держав╕, ти зобов’язаний знати державну мову - ╕ край. З вивченням державно╖ мови д╕тьми взагал╕ проблеми не виника╓. У школах м╕ста Сан-Антон╕о сформован╕ мексиканськ╕ класи, в яких перший р╕к новоприбулим учням викладання проводиться таким чином: 90% - мексиканською мовою й лише 10% - державною, англ╕йською. Наступного року викладання державною зб╕льшу╓ться, скаж╕мо, на 30-40%. Ще через р╕к викладання державною вже склада╓ 70-80%, й так поетапно через к╕лька рок╕в мексиканськ╕ д╕ти повн╕стю переходять на навчання англ╕йською, тобто державною мовою. Це назива╓ться: дбати про державу ╕ про громаду м╕ста. У нас же – якийсь парадокс: обрана громадою м╕ста влада вою╓ водночас ╕ проти держави, ╕ проти громади. - Яка в╕рог╕дн╕сть того, що севастопольським депутатам вдасться перешкодити запровадженню галузево╖ Програми пол╕пшення вивчення державно╖ мови? - М╕ськрада вид╕лила м╕льйон гривень на пол╕пшення вивчення рос╕йсько╖ мови та культури. До реч╕, на вивчення мов ╕нших нац╕ональних меншин не вид╕лено жодно╖ коп╕йки. Частина цих грошей над╕йде до навчальних заклад╕в: на облаштування каб╕нет╕в рос╕йсько╖ мови та л╕тератури у школах тощо. ╤ ми н╕чого не ма╓мо проти цього. Що ж стосу╓ться перешкоджання запровадження галузево╖ Програми пол╕пшення вивчення державно╖ мови, я переконаний – н╕чого в них не вийде. Ми будемо продовжувати виконувати директиви М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, бо, ще раз хочу п╕дкреслити, галузева Програма не порушу╓ права учня на осв╕ту. ╤сну╓ батьк╕вський ком╕тет шк╕л м╕ста. Батьки жодним чином не висловлювалися проти запровадження вищезгадано╖ Програми. Навпаки: найпрагматичн╕ш╕ з них ще й репетитор╕в наймають, аби ╖хн╕й школяр опанував державну мову найкращим чином та був готовий пройти тестування на вступ до ВНЗ. Депутати сво╖ми д╕ями навпаки перешкоджають ╕нтегруванню севастопольсько╖ молод╕ в осв╕тн╓ поле держави, а, отже, працюють проти громади м╕ста. Записала Л╕д╕я Степко.