"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2009 > Тема "З потоку життя"
#13 за 27.03.2009
ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ В’ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА
Минуло╖ суботи в каплиц╕ УГКЦ укра╖нц╕ Севастополя з╕бралися для того, щоб пом’янути добрим словом В’ячеслава Чорновола, в╕домого д╕яча руху опору проти русиф╕кац╕╖ та нац╕онально╖ дискрим╕нац╕╖ укра╖нського народу, публ╕циста ╕ пол╕тика, який загинув 25 березня 1999 року за нез’ясованих обставин в автокатастроф╕ на шосе п╕д Борисполем. Настоятель громади о. Микола Квич п╕д час промови сказав, що у Церкв╕ ╓ багато традиц╕й ╕ одна з них – поминання померлих. А пам’ятати про патр╕от╕в, як╕ присвятили життя боротьб╕ за св╕й народ, ╓ ще й громадянським обов’язком. Укра╖нц╕ м╕ста мали щастя бачити ╕ сп╕лкуватись ╕з В’ячеславом Чорноволом трич╕. Вперше в╕н разом з ╤ваном Драчем, Дмитром Павличком, Михайлом Кос╕вим та дружиною Атеною Пашко в╕дв╕дав Севастополь 1993 року. Голова севастопольсько╖ орган╕зац╕╖ Народного Руху Укра╖ни 1995-2000 рр. Юр╕й ╤ль╖н згаду╓, що в╕н пот╕м бачився з ним у Ки╓в╕ 1996, 1997 та 1998 року. Саме в╕дчуття беззаперечного морального авторитету пол╕тика та сп╕взвучн╕сть погляд╕в ╕ привели ╤ль╖на до НРУ. Можливо, ╕ ц╕ сп╕лкування привели до появи у В’ячеслава Чорновола концепц╕╖ «Рух на Сх╕д», для б╕льшо╖ уваги сх╕дним ╕ п╕вденним рег╕онам кра╖ни, ╕ вже п╕д час п╕дготовки до вибор╕в к╕нця 1990-х рок╕в рух╕вц╕ дв╕ч╕ зустр╕чались ╕з севастопольцями – 1998 та 1999 року. Прим╕щення у товариств╕ «Знання» виявилось т╕сним для бажаючих посп╕лкуватись ╕з пол╕тиком. На зустр╕ч прийшли не т╕льки його прихильники, але й т╕ виказали повагу через фахов╕ й мудр╕ в╕дпов╕д╕ В’ячеслава Чорновола. Остання зустр╕ч була вже у конференц-зал╕ Д╕лового ╕ культурного центру. Харизматичний пол╕тик не боявся гострих запитань ╕ висловлював сво╓, вистраждане роками ув’язнень за «антирадянську пропаганду» (1967-1969, 1972-1979, 1980-1988) та подальшим досв╕дом пол╕тично╖ д╕яльност╕, бачення майбутнього Укра╖ни. А через м╕сяць – сумна зв╕стка про траг╕чну загибель Чорновола. Для укра╖нсько╖ громадськост╕ В’ячеслав Чорнов╕л залишиться у пам’ят╕ одним ╕з справжн╕х геро╖в Укра╖ни ╕ борц╕в за незалежн╕сть. Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ.
В╕д ╕мен╕ Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка заступник Глави Секретар╕ату Президента Укра╖ни Юр╕й Богуцький поклав кв╕ти до пам’ятника видатному нац╕ональному д╕ячев╕ В’ячеславу Чорноволу на роз╕ вулиц╕ Грушевського та Музейного провулку в Ки╓в╕. Також кв╕ти в╕д ╕мен╕ Глави держави були покладен╕ до пам’ятника на могил╕ В.Чорновола на Байковому цвинтар╕.
НА В╤ЧНУ ПАМ’ЯТЬ ЧОРНОВОЛОВ╤
La strada, як шабля, врубалася в н╕ч… Де ж гальма? — Роз╕б’юсь об зор╕!.. ╤ван Драч. ╤ сяде наймит за кермо Камаза, ╤ рушить наймит в людовбивчу н╕ч, Роззявить пащу вража автобаза: «Давай, братуха, дуй! дави! кал╕ч!» А тут ╕ дн╕в замало, й куц╕ ноч╕, ╤ крутиш в╕чн╕ жорна, як в╕тряк. Ще й друз╕, мов примхлив╕ тамагоч╕: ╤ те ╖м не таке, й таке — не так. Аж трусяться. ╤ Рух трясуть, як грушу, А ну ж таки посипляться грушки!.. А це ж вони його стражденну душу Обтрушували в латан╕ м╕шки… ╤ чесн╕ вс╕, ╕ не для себе хочем, А бачиш, брате, як це вийшло в нас: LA STRADA в н╕ч не шаблею блискоче. LA STRADA в н╕ч гуркоче, як камаз. А як в варшавськ╕м см╕тт╕, пане после, Душа розкв╕тла чу╓ться тепер, Коли роздор сво╖м зал╕зом гострим Його життя надво╓ передер? Як вам ус╕м, шановн╕ й нешановн╕ — Мотори негальмованих кол╕с, Коли пливуть уста його безмовн╕ Дн╕пром розпуки в Чорне море сл╕з?.. Мовч╕ть, мовч╕ть — в╕н не та╖ть образи, Лиш кожному з нас каже: «Не забудь, Що в автопарках ворога камази Стоять напоготов╕ й ноч╕ ждуть». Богдан Стельмах. 28 березня 1999 року.
У розсл╕дуванн╕ справи про загибель л╕дера Народного Руху Укра╖ни, народного депутата Укра╖ни Вячеслава Чорновола Генпрокуратура повн╕стю реаб╕л╕тувала вод╕я, пом╕чника-консультанта народного депутата ╢вгена Павлова, звинуваченого, як ╕ шофер КамАЗа Володимир Куделя, в порушенн╕ Правил дорожнього руху, що призвели до трагед╕╖. Як пише «Сегодня» (№ 62 (3195)), про це виданню в ексклюзивному ╕нтерв’ю пов╕домив кер╕вник сл╕дчо╖ групи у справ╕ В. Чорновола Павло Дембицький. «З урахуванням з╕браних у процес╕ сл╕дства доказ╕в, а також за результатами п’яти незалежних експертиз, зокрема проведено╖ за участ╕ польських фах╕вц╕в, вод╕й «Тойоти Королла» ╢вген Павлов, який ран╕ше був винною стороною ДТП, реаб╕л╕тований. Визнано, що в нього за жодних обставин не було можливост╕ уникнути з╕ткнення з КамАЗом», - сказав П. Дембицький. Таким чином, як зазнача╓ видання, через 10 рок╕в п╕сля трагед╕╖ сл╕дство д╕йшло висновк╕в, що принципово зм╕нюють картину трагед╕╖. Як в╕домо, у березн╕-червн╕ 1999 р. воно розд╕лило провину за загибель В. Чорновола пор╕вну м╕ж обома вод╕ями - КамАЗа - В. Куделею ╕ «Тойоти» - ╢. Павловим. «Перший, який залишився живим ╕ неушкодженим, в╕дбувся легким переляком, потрапивши п╕д амн╕ст╕ю. Другий загинув разом ╕з В. Чорноволом, але 10 рок╕в йому висували звинувачення, що ╖хав на велик╕й швидкост╕ й вчасно не зум╕в загальмувати або зробити рят╕вний маневр», - п╕дкреслю╓ видання. На запитання журнал╕ста, якою все-таки була швидк╕сть «Тойоти», П. Дембицький в╕дпов╕в: «Як встановлено вченими й фах╕вцями, допустимою, в межах 100 км на годину». В╕дпов╕даючи на запитання, чи означа╓ це, що т╕, хто починав сл╕дство й посп╕шно припиняв його, навмисно фальсиф╕кували обставини справи, кер╕вник сл╕дчо╖ групи сказав: «Так однозначно стверджувати не можу. Вс╕ обставини ретельно вивчаються, перев╕ряються, але ╕нтереси сл╕дства не дають права поки ╖х розголошувати». Реаб╕л╕тац╕я ╢. Павлова, проте, може ╕стотно вплинути на весь х╕д сл╕дства. П╕сля цього ще б╕льшо╖ ╜рунтовност╕ набува╓ верс╕я про навмисне вбивство В. Чорновола, яка й так вже розгляда╓ться сл╕дством як пр╕оритетна. Правда, як руха╓ться розсл╕дування в цьому напрямку, П. Дембицький не сказав, зазначивши лише, що «робота ведеться дуже активно». На запитання «Сегодня», чи ф╕гуру╓ у справ╕ в╕деокасета ╕з записом полковника м╕л╕ц╕╖ в масц╕, який заявляв, що загибель В. Чорновола була результатом спецоперац╕╖ з його усунення (касета, за словами депутата Григор╕я Омельченка, була в 1999 роц╕ у екс-голови СБУ ╢вгена Марчука), сл╕дчий СБУ Роман Трофименко сказав: «Поки ╖╖ не знайдено. Ми - у пошуках». Дов╕дка УН╤АН. Л╕дер Народного Руху Укра╖ни В’ячеслав Чорнов╕л загинув 25 березня 1999 року в автомоб╕льн╕й авар╕╖ на трас╕ Ки╖в-Черкаси. Йому був 61 р╕к. Автомоб╕ль, у якому ╖хав В. Чорнов╕л, на велик╕й швидкост╕ вр╕зався у вантаж╕вку з причепом, що розверталася. Трагед╕я сталася неподал╕к Борисполя. Л╕дер Руху повертався до Ки╓ва з К╕ровограда. 23 с╕чня 2009 року народн╕ депутати Ярослав Кендзьор ╕ ╤ван Стойко заявили на прес-конференц╕╖, що мають у сво╓му розпорядженн╕ дан╕ в╕д св╕дк╕в про те, що В. Чорнов╕л ╕ його вод╕й ╢. Павлов п╕сля з╕ткнення з вантаж╕вкою були жив╕, але ╖х «добила» нев╕дома людина кастетом. Я. Кендзьор зазначив, що судмедексперти заф╕ксували той факт, що на череп╕ й В. Чорновола, й ╢. Павлова ╓ «л╕н╕йн╕ чотири удари, як╕ могли бути завдан╕ ззовн╕, зокрема кастетом». В╕н сказав, що 25 березня 1999 року в К╕ровоградськ╕й област╕ за В. Чорноволом зд╕йснювалися негласн╕ стеження, якими керував один ╕з високопоставлених чиновник╕в Департаменту ДА╤ МВС Укра╖ни. 24 с╕чня в прес-служб╕ Генпрокуратури пов╕домили, що Генеральна прокуратура Укра╖ни проводить перев╕рку ╕нформац╕╖ щодо насильницько╖ смерт╕ л╕дера Народного Руху В. Чорновола та його вод╕я ╢. Павлова п╕сля з╕ткнення з вантаж╕вкою 25 березня 1999 року. http://www.unian.net
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2009 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7056
|