"Кримська Свiтлиця" > #12 за 20.03.2009 > Тема "З перших уст"
#12 за 20.03.2009
УРОК ╤НФОРМАЦ╤ЙНО╥ В╤ЙНИ
Рос╕я створила... музей голодомору в Севастопол╕
Те, що проти Укра╖ни, а особливо ╖╖ спроб по-новому подивитися на власну ╕стор╕ю ведеться завзята ╕нформац╕йна в╕йна, давно не ╓ новиною н╕ для кого. Н╕бито ╕снуюч╕ документи проти Шухевича в Яд-Вашем╕, «пропаганда нацизму» в ел╕тн╕й ки╖вськ╕й школ╕, лялька Г╕тлера як бестселер укра╖нського ╕грашкового ринку — все це теми одн╕╓╖ кампан╕╖. Мета ╖╖ — показати, що сучасна укра╖нська влада начебто спотворю╓ ╕стор╕ю, що вилива╓ться в н╕бито нациф╕кац╕ю укра╖нського сусп╕льства. Останн╕й приклад ╕з «фальсиф╕кац╕╓ю» фотограф╕й Голодомору в Севастопол╕ чудово демонстру╓, як запускаються механ╕зми тако╖ кампан╕╖.
Пролог, або не перший акт Для початку коротка перед╕стор╕я. У рамках розгортання роботи ╕з розсекречення та оприлюднення та╓мних радянських арх╕в╕в, Служба безпеки Укра╖ни розпочала створення мереж╕ ╕нформац╕йно-дов╕дкових зал╕в — В╕дкритого електронного арх╕ву — в м╕стах Укра╖ни. Тут кожен бажаючий зможе не лише ознайомитися ╕з ц╕кавими для нього документами, але й скоп╕ювати ╖х на власн╕ електронн╕ нос╕╖. Р╕ч, до реч╕, абсолютно безпрецедентна як для нашо╖ кра╖ни, так ╕ для наших сус╕д╕в. Зокрема в Рос╕╖ будь-яка под╕бна ╕нформац╕я, нав╕ть та, що була на деякий час прив╕дкрита на початку 90-х, тепер ╓ абсолютно закритою. 2 березня такий зал в╕дкрили у Севастопол╕. Його ст╕ни м╕сцев╕ сп╕вроб╕тники на власний розсуд вир╕шили прикрасити двома стендами. Один з них м╕стив фото пам’ятник╕в жертвам Голодомору, ╕нший (╕з вкрай невдалою назвою «Укра╖нський Голокост») — фото, як╕ мали розпов╕дати про сам Голодомор. Власне, на другому з╕ стенд╕в через незнання (недбал╕сть), злий умисел пом╕стили фото час╕в Велико╖ депрес╕╖ у США. Сумнозв╕сний стенд провис╕в в зал╕, перш н╕ж його було знято, к╕лька дн╕в, ╕ за цей час в ╕нтернет-пов╕домленнях встиг стати ╕ ц╕лою виставкою, ╕ нав╕ть перетворитись на музей.
Акт другий: «А был ли мальчик?» Початок карколомн╕й кар’╓р╕ «Севастопольського музею Голодомору» заклала рос╕йська ╕нформац╕йна програма «В╓ст╕», яка першою пов╕домила про «нахабн╕ фальсиф╕кац╕╖ СБУ». Знудьгован╕ ситим, спок╕йним ╕ геть нец╕кавим життям у власн╕й держав╕, рос╕йськ╕ ЗМ╤ врешт╕ побачили для себе тему, яка зац╕кавить ╕ не залишить байдужим кожного рос╕янина. За л╕чен╕ хвилини ╕нтернет зарясн╕в пов╕домленнями про «фальсиф╕ковану виставку», з допомогою яко╖ нещасним укра╖нцям «впарюють» неправду про ╖хню ╕стор╕ю. Пов╕домлення викликали ц╕лий шквал обговорень у форумах, де вже н╕ким не ставилося п╕д сумн╕в, що йдеться саме про ц╕лу виставку. Згодом визначення «фальсиф╕кована виставка» з легк╕стю було застосовано до реально╖ виставки про Голодомор «Розсекречена пам’ять», п╕дготовлено╖ СБУ в 2007 роц╕. Тому наступн╕ пов╕домлення, спираючись на ╕нформац╕ю про те, що «Розсекречена пам’ять» об’╖хала всю кра╖ну, впевнено подавали, що «фальсиф╕кати» було представлено в ус╕х м╕стах Укра╖ни. Доблесн╕ ╓есем╕вц╕ нав╕ть заявили, що саме «севастопольську виставку» вони намагалися знищити (в пов╕домленнях, звичайно, писалося «знищили») п╕д час експонування у Москв╕. Практично н╕кого не ц╕кавило, що на поширених фото «виставки» видно лише один стенд, який абсолютно не в╕дпов╕да╓ формату виставки СБУ (перев╕рити це елементарно, глянувши на не╖ на сайт╕), що за два роки експонування «Розсекречено╖ пам’ят╕» н╕хто не пом╕тив на н╕й ан╕ американських фото, ан╕ ╕нших «фальсиф╕кац╕й». Отож, вже наступного дня п╕сля репортажу, «фальсиф╕кована виставка» стала фактом ╕нформац╕йного життя. Але для широко╖ рос╕йсько╖ душ╕ терм╕н «виставка» виявився надто вузьким, йому явно бракувало розмаху. Тому незабаром з’явля╓ться «Музей Голодомору в Севастопол╕». Деяк╕ ЗМ╤ вир╕шили приперчити нав╕ть це ╕ писали про «Музей Голодомору ╕ ОУН-УПА». Для того, щоб стенд перетворився в мемор╕альний комплекс Голодомору, ОУН-УПА ╕ «оранжевой революции», напевно, забракло лише к╕лька дн╕в.
Акт трет╕й: «кухня» ╕нформац╕йних спецоперац╕й Очевидно, попри всю сенсац╕йн╕сть ц╕╓╖ новини, вона потребувала п╕дживлення. Для цього звернулися до кер╕вництва арх╕ву СБУ за коментарем ц╕╓╖ «вопиющей ситуации». Розрахунок простий: мовчання буде подано як бажання приховати «фальсиф╕кац╕ю», ба, нав╕ть продовжувати ╖╖ використовувати, визнання помилки — як з╕знання у «фальсиф╕кац╕╖». Спрацював другий вар╕ант. Коментар про те, що йдеться не про виставку СБУ, а лише про стенд, п╕дготовлений м╕сцевими сп╕вроб╕тниками, який м╕стив очевидн╕ помилки ╕ був знятий одразу п╕сля ╖х виявлення (за що подяка небайдужим громадянам, як╕ про це пов╕домили кер╕вництву Арх╕ву) скоротився до фрази про визнання помилок. Дал╕ застосовувалася довол╕ проста ╕ дотепна технолог╕я, розрахована на те, що читати будуть лише заголовки новин. Спочатку — б╕льш-менш повне ╕нформац╕йне пов╕домлення ╕з заголовком, який неповн╕стю в╕дпов╕дав його зм╕сту, але м╕г сприйматися як сво╓р╕дна його ╕рон╕чна ╕нтерпретац╕я. У наступних подачах чи передруках текст пов╕домлення в╕дсувався на задн╕й план самим заголовком. В кожному наступному пов╕домленн╕ залишалося все менше контекстно╖ ╕нформац╕╖ ╕ все б╕льше роздувався заголовок. Отож, перш╕ пов╕домлення друго╖ хвил╕ звучали: «СБУ визна╓ помилки на виставц╕ в Севастопол╕», дал╕ — «СБУ визна╓ фальсиф╕кац╕ю виставки про Голодомор», пот╕м «СБУ визна╓ фальсиф╕кац╕ю Голодомору». Зак╕нчився цей лог╕чний ряд глобальним «Укра╖на визнала фальсиф╕кац╕ю Голодомору». З суто теоретичного ╕нтересу ц╕каво спостер╕гати за розгортанням рос╕йськими ЗМ╤ ц╕╓╖ чи под╕бних ╕нформац╕йних (чи, радше, дез╕нформац╕йних) кампан╕й. Тим паче, що грубе ╖хн╓ виконання дозволя╓ досить просто ╖х просл╕дковувати. Але непри╓мно в╕дзначати м╕сце у них деяких укра╖нських мед╕а, як╕ виконують роль бездумного резонатора, помножуючи ╕нформац╕йний ефект таких спецоперац╕й. Пов╕домлення рос╕йських ЗМ╤ та нав╕ть ╖хн╕ заголовки часто просто передруковуються без жодно╖ спроби анал╕зу чи бажання самому роз╕братися у ситуац╕╖.
Акт четвертий, не останн╕й В╕дстоювання незалежност╕ Укра╖ни не обмежу╓ться виключно пол╕тичною чи економ╕чною сферами, воно чи не найб╕льше потр╕бно саме в ╕нформац╕йному пол╕. Це завдання мають виконати незалежн╕ укра╖нськ╕ мед╕а, якщо не з патр╕отичних мотив╕в, то бодай з власних амб╕ц╕й, як╕ не дозволять споживати вторинну ╕нформац╕йну жуйку в╕дверто ворожого ╕ноземного ╕нформац╕йного простору. По сут╕, мешканцям Укра╖ни сл╕д давно вже було д╕йти справедливого висновку про те, що набагато важлив╕шим ╓ те, що роблять укра╖нц╕ (вс╕ разом та кожен окремо, влада обрана ними ус╕ма разом демократичним шляхом, а не через виб╕р одн╕╓╖ особи тощо), а не те, що про це зроблене будуть думати та казати ╕нш╕ (не т╕льки наш╕ щир╕ друз╕, але й в╕дверт╕ вороги). Здатн╕сть велико╖ ╓вропейсько╖ нац╕╖ до виживання залежить не т╕льки в╕д здатност╕ створювати художн╕ твори та вигравати на спортивних змаганнях, а, насамперед, в╕д р╕вня самоповаги. В╕д простого вм╕ння сп╕в╕снувати у складн╕й систем╕ м╕жнародних в╕дносин, коли реформи стають заручником намагання окремих кра╖н-сус╕д╕в вир╕шувати або н╕велювати власн╕ внутр╕шн╕ проблеми створенням, в тому числ╕ через п╕дконтрольн╕ ЗМ╤, образу ворога.
P.S. Молодим ╕ амб╕тним укра╖нським б╕йцям ╕нформац╕йно╖ в╕йни: заголовок дано╖ статт╕ можна розвинути таким чином: «Рос╕я продовжу╓ розкручувати тему Голодомору». Володимир В’ятрович. http://www.pravda.com.ua/news/2009/3/16/91413.htm
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 20.03.2009 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7038
|