Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…


ЗА П╤ВТОРА РОКУ Я НЕ ЗНАЙШЛА В УКРА╥Н╤ ЖОДНОГО НАЦИСТА, ПРО ЯКИХ ЧУЛА У РОС╤╥
Юко Немото, кореспондентка агенц╕╖ «К╕одо цус╕н» у Ки╓в╕…


╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 13.03.2009
ЧИ ТРЕБА ВСТУПАТИ В ПАРТ╤Ю?

Питання парт╕йно╖ приналежност╕ т╕льки на перший погляд зда╓ться простим ╕ зрозум╕лим. Насправд╕ ж це чергове гамлет╕вське «to be or not to be».
Ще за час╕в Союзу, коли була лише одна парт╕я, парт╕я, яку оф╕ц╕йно називали «розумом, честю ╕ сов╕стю епохи», вступ до яко╖ надавав статус ╕стоти вищого ╜атунку, в╕дкривав двер╕ до владних кр╕сел, до кар’╓рного злету, до улюблено╖ роботи, захищав нав╕ть при ско╓нн╕ злочин╕в..., то ╕ тод╕ не вс╕ вступали в не╖. Яскравою ╕люстрац╕╓ю альтернативних погляд╕в ╓ в╕домий з тих час╕в анекдот. Поверта╓ться чолов╕к додому ╕ ще з порогу рад╕сно пов╕домля╓ дружин╕: «Саро, Саро, я в парт╕ю вступив...». На що дружина, важко з╕тхнувши, в╕дпов╕ла: «╤ за що мене Бог покарав таким недотепою? В╕чно кудись вл╕зеш. Вчора вступив у коров’ячий корж, сьогодн╕ – в парт╕ю...».
Нин╕ ж к╕льк╕сть парт╕й перевалила за сотню, ╕ жодна з них не ма╓ н╕ под╕бного оф╕ц╕йного титулу, н╕ таких принадних прив╕ле╖в. Тож чи не ╓ за таких умов ще менш ╕мов╕рним позитивне вир╕шення озвученого заголовком питання? Чи може навпаки, наявн╕сть вибору повн╕ше задовольня╓ р╕зноман╕тн╕ смаки ╕ сприя╓ зростанню к╕лькост╕ член╕в?
Як тлумачить Словник ╕ншомовних сл╕в (Москва, 1950), парт╕я – найб╕льш активна частина класу, об’╓днана в пол╕тичну орган╕зац╕ю, що висловлю╓ ╕нтереси свого класу ╕ керу╓ його боротьбою з ╕ншими класами.
╢ ще поняття парт╕╖ як групи ос╕б, з╕браних з певною метою, наприклад, – геолог╕чна парт╕я. Але це поняття не стосу╓ться питань управл╕ння державою, д╕яльност╕ орган╕в державно╖ влади. Тому парт╕╖ любител╕в пива, ж╕нок чи чужих гаманц╕в не ╓ парт╕ями в сенс╕ дано╖ статт╕ та ╖х можна не брати до уваги. Що ж стосу╓ться решти, то давайте подивимось, як формувалися ц╕ парт╕╖, що вони висловлюють ╕ кого захищають.
Напередодн╕ незалежност╕ сусп╕льство складалося з двох братн╕х клас╕в – класу роб╕тник╕в ╕ класу селян, – та ще ╓дино╖ комун╕стично╖ парт╕╖ (КПРС), яка буц╕мто висловлювала ╖хн╕ ╕нтереси (як саме св╕дчить статистика: 10 млн. замордованих укра╖нських селян ╕ майже 100% скал╕чених укра╖нц╕в). Тож повставши, укра╖нський народ висловив недов╕ру антинародн╕й пол╕тиц╕ комун╕ст╕в.
В╕дчувши, що запахло смаленим ╕ доведеться не т╕льки розпрощатись з таким ласим шматком як Укра╖на, а й в╕дпов╕дати за сво╓ «народне п╕клування», КПРС ще раз яскраво продемонструвала свою справжню суть ╕ зд╕йснила низку злочин╕в, як╕ до сьогодн╕ повн╕стю не усв╕домив народ. Прийнявши ц╕лий ряд документ╕в, як╕ дозволили переоформити загальнонародну власн╕сть у власн╕сть компарт╕йних чиновник╕в, КПРС фактично зд╕йснила буржуазну революц╕ю. Заводи, фабрики, друкарн╕... все, що було виготовлено працею народу, стало раптом власн╕стю новоявлених кап╕тал╕ст╕в-комун╕ст╕в. Кр╕м того, маючи у сво╖х руках силов╕ структури влади: КДБ, м╕л╕ц╕ю, арм╕ю, а також весь ╕нформац╕йний прост╕р ╕ вс╕ ф╕нанси, вона зд╕йснила низку заход╕в з упокорення, а пот╕м ╕ знищення загальнонародно╖ протестно╖ сили – РУХу. Найб╕льш активних ╖╖ представник╕в знищила ф╕зично, б╕льш толерантних – вислала за меж╕ Укра╖ни (нав╕ть призначаючи послами чи дипломатами), ╕нших, не менш патр╕отичних, але менш в╕домих, обливши помиями сво╖х продажних ЗМ╤ та створивши ╖м ╕м╕дж ворог╕в народу, ╕золювала морально. Спираючись на численну арм╕ю сво╖х ╕ до сьогодн╕ не розсекречених агент╕в-стукач╕в, вона пос╕яла недов╕ру ╕ розбрат в рядах Руху, забезпечила проштовхування в кер╕вн╕ структури сво╖х кадр╕в. Пот╕м розчленувала РУХ на частини, заганяючи одних п╕д малинов╕, других – п╕д голуб╕, трет╕х – п╕д помаранчев╕ стяги... Це зд╕йснювалось ╕ за допомогою сво╖х кер╕вних кадр╕в, ╕ шляхом п╕дкуп╕в нест╕йких, ╕ погрозами нових власник╕в-роботодавц╕в (не вступив в таку-то парт╕ю, зв╕льню!). Тому сьогодн╕ в незалежн╕й держав╕ влада належить не народу, а комун╕стичним буржуа, яких не наша «демократична» преса так дел╕катно назива╓ ол╕гархами. Щоб приховати правду ╕ дезор╕╓нтувати народ, ця новоявлена комун╕стична г╕дра предстала у вигляд╕ зм╕м╕кровано╖ багатопарт╕йно╖ м╕шанини, де на чол╕ кожно╖ тако╖ «укра╖нсько╖ парт╕╖» сто╖ть ол╕гарх, який сам набира╓ член╕в, сам ф╕нансу╓ ╖х ╕ сам визнача╓ ╖хн╕ «╕дейн╕» ор╕╓нтири. Перес╕чним ╖╖ членам в╕дводиться лише роль статист╕в. Тобто в потр╕бний момент за вказ╕вкою ол╕гарха вони повинн╕ продемонструвати його народн╕сть. Суть ц╕╓╖ демонстрац╕╖ зводиться до тримання на майдан╕ плакат╕в з гаслом, яке, як правило, або вихваля╓ того «народника», наприклад, «тому, що посл╕довний», або об╕ця╓ покарати винних: «Бандити сид╕тимуть у тюрмах», або ж запевня╓, що т╕льки з обранням цього ол╕гарха настане рай в╕дразу ж ╕ назавжди. ╤нколи, якщо вже дуже ревно виконують його вказ╕вки, розчулений буржуа може нав╕ть вид╕лити сотню-другу гривень для винагородження. Але якщо таке трапля╓ться, то лише в пер╕оди революц╕й та чергового перерозпод╕лу владних кр╕сел. У ц╕лому ж в практичному житт╕ виявля╓ться, що грошей на народн╕ потреби нема. Вони ╓ лише для «зас╕вання» чиновницьких каб╕нет╕в та для вдоволення необх╕дних потреб самих ол╕гарх╕в (наприклад, придбання м╕льйоннодоларових мерседес╕в з п╕д╕гр╕вом с╕дниць, клозетом ╕ т. д.). Тому не випадково в народ╕ про ц╕ парт╕╖ кажуть так:

«Парт╕╖» – то прокладки,
Як╕ кладуть п╕д с╕дниц╕
Партократи ╕ партократки,
Що вс╕лися в наш╕й столиц╕…».

╤ хоч вс╕ т╕ парт╕╖ виступають п╕д р╕зними стягами ╕ назви у них р╕зн╕, по сут╕ вони схож╕ як с╕амськ╕ близнюки.
Н╕ нац╕онально╖ ╕де╖ вони не бачать, н╕ графи «нац╕ональн╕сть» у паспорт╕ ╖м не треба, н╕би в Укра╖н╕ живуть не укра╖нц╕, а ╕стоти без плот╕. ╥х не турбу╓, що ц╕ни велик╕, а зарплати маленьк╕ (у них грошей вистача╓), що простому громадянину не можна захистити у суд╕ сво╖ права (що ╖м суди, у них недоторканн╕сть).
╥х турбу╓ лише одне: як зберегти награбоване, як не дати народу прозр╕ти, як роз’╓днати його на частини. Тому й роблять все можливе, щоб ми, ╓диний народ, не говорили одн╕╓ю мовою, молились не Богу, а р╕зним попам (бо коли б ми молились Богу, рел╕г╕я нас би не розд╕ляла), були у р╕зних парт╕ях. А коли народу ста╓ вже наст╕льки нестерпно, що в╕н виходить на майдани, тод╕ вони посп╕шають… н╕, не вир╕шувати народн╕ проблеми, а очолити сво╖ парт╕йки ╕ з дуже патр╕отичними гаслами ведуть одну частину укра╖нського народу проти друго╖, пересл╕дуючи далеко непатр╕отичн╕ ц╕л╕. Невже про таку кра╖ну мр╕яв народ, борючись за незалежн╕сть? Адже бути членом тако╖ парт╕╖ означа╓ вир╕шувати ол╕гархов╕ проблеми, а не народн╕, п╕дтримувати антинародн╕ ц╕л╕, виступати проти народу, зраджувати його, себе, мр╕ю минулих ╕ прийдешн╕х покол╕нь.
Не вступати в те, що роз’╓дну╓, руйну╓ нашу державн╕сть нам потр╕бно, а плекати нашу ╓дн╕сть, допомагати одне одному, захищати в╕д несправедливост╕, будувати нашу народну, а не ╖хню паразитичну Укра╖ну.
Звичайно, без координац╕╖ зусиль тут не об╕йтись. ╤ як╕сь орган╕зац╕йн╕ структури повинн╕ бути. Але чому це ма╓ бути обов’язково парт╕я? Рух не був парт╕╓ю, але яку мав силу! Його здолали не в чесному герц╕, а п╕длим вбивством. Може, з анал╕зу саме таких под╕й ╕ сл╕д почати в╕дроджувати народну силу?
Проте, я не маю н╕чого ╕ проти парт╕╖, але не тако╖, як вищезгадана. А справд╕ народно╖. Але як ╖╖ нема, не стояти ж осторонь, коли йде боротьба за незалежн╕сть? Тим б╕льше, що ╕снують справд╕ народн╕ орган╕зац╕╖: «Просв╕та», «Товариство укра╖нсько╖ мови», «Свобода»…
Головне – ч╕тко усв╕домити, хто ти ╕ де тво╓ м╕сце в ц╕й борн╕:
– у хат╕, що скраю;
– в парт╕╖ ол╕гарха;
– чи в ╓дин╕й шеренз╕ з народом, який дав тоб╕ життя?
Бо перемага╓ лише правда, ╕ лукавити з нею не можна.

Павло СУЩЕНКО.
с. Олександр╕вка Красногвард╕йського району в Криму.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7005

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков