|
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2009 > Тема "Душі криниця"
#10 за 06.03.2009
«А В ТЕБЕ ╢ П╤СНЯ – ДО ДУШ╤ СТЕЖИНКА!»
НАРОДНИЙ Х╤Т-ПАРАД
У сьогодн╕шньому випуску нашо╖ рубрики немов зустр╕лися два покол╕ння шанувальник╕в укра╖нсько╖ п╕сн╕ – школяр╕ й ветерани. Давайте пор╕вня╓мо ╖хн╕ п╕сенн╕ смаки й вподобання!
В╕д учн╕в сьомого, восьмого ╕ десятого клас╕в с╕мферопольсько╖ г╕мназ╕╖ № 9 до редакц╕╖ передали ще понад три десятки вар╕ант╕в найкращих п╕сенних «двадцяток». Щоб зекономити газетну площу ╕ не друкувати вс╕ списки, ми знову вибрали п╕сн╕, як╕ найчаст╕ше зустр╕чаються в листах («найвлучн╕шими» цього разу були Л╕л╕я С╕мах╕на, Влад Каченко, Наталка Волкова з 7-В класу, Ганна Орлова з 10-В). Ось символ╕чна молод╕жна п╕сенна «двадцятка» г╕мназист╕в: 1. Г╕мн Укра╖ни. 2. Одна калина. 3. Червона рута. 4. Кв╕ти в волосс╕ (Бумбокс). 5. Реве та стогне Дн╕пр широкий. 6. Несе Галя воду. 7. Ой чий то к╕нь сто╖ть. 8. Два кольори. 9. Чорнобривц╕. 10. Зелене╓ жито, зелене. 11. Ой у вишневому саду. 12. Цв╕те терен. 13. Н╕ч яка м╕сячна. 14. В╕дпусти (Океан Ельзи). 15. Розпрягайте, хлопц╕, коней. 16. Ой лет╕ли дик╕ гуси. 17. Дик╕ танц╕ (Руслана). 18. Укра╖на (Т. Петриненко). 19. ╤з сиром пироги. 20. Ой на гор╕ два дубки.
А тепер слово учениц╕ с╕мферопольсько╖ г╕мназ╕╖ № 11 Дар’╖ Тарасов╕й,
яка провела сво╓р╕дне п╕сенне досл╕дження серед сво╖х однокласник╕в:
«СЬОГОДН╤ МАЛО ТАКИХ П╤СЕНЬ, ЯК╤ МОЖНА БУЛО Б НАЗВАТИ СПРАВЖН╤МИ...»
Захопившись темою п╕сенного х╕т-параду, я опитала хлопц╕в ╕ д╕вчат свого класу, тож маю змогу простежити та проанал╕зувати музичн╕ смаки сьогоденно╖ молод╕. Мо╖ однокласники ╕з задоволенням взялися мен╕ допомагати, деяк╕ складали списки-перел╕ки сво╖х найулюблен╕ших та найпопулярн╕ших укра╖нських п╕сень.
Перше м╕сце за результатами опитувань серед мого 11-Б класу г╕мназ╕╖ № 11 ╕м. К. А. Треньова у С╕мферопол╕ отримала п╕сня „Одна калина” (1) Руслана Кв╕нта на музику В╕тал╕я К╕ровського у виконанн╕ Соф╕╖ Ротару. Дал╕ йдуть головна п╕сня Укра╖ни – Державний Г╕мн (2) та з невеликим в╕дривом в╕д нього „П╕сня про рушник” (3) Андр╕я Малишка на музику П. Майбороди. ╤сенаджи╓в Нар╕ман, м╕й однокласник, вважа╓ останню сво╓ю улюбленою п╕снею.
Не менше уваги прид╕лили мо╖ друз╕ п╕сн╕ Миколи Синга╖вського на музику Володимира Верменича „Чорнобривц╕” (4). Карпенко Анна назвала ╖╖ сво╓ю найулюблен╕шою. На мо╓ запитання, чому саме ця п╕сня, Анна в╕дпов╕ла:
– „Чорнобривц╕” – це п╕сня юних рок╕в мо╓╖ бабус╕, саме вона прищепила мен╕ любов до укра╖нських п╕сень. Сьогодн╕ мало таких п╕сень, як╕ можна було б назвати справжн╕ми. Мало п╕сень, що мають зм╕ст, таких, що доторкалися б до найн╕жн╕ших струн душ╕”.
На це ж питання Аблял╕мов Д╕лявер сказав: „Мен╕ подоба╓ться ця п╕сня, тому що вона – мелод╕йна, красива та зм╕стовна”.
Наступне м╕сце, за визначенням мо╖х товариш╕в, отримала п╕сня Дмитра Павличка на музику Олександра Б╕лаша „Два кольори” (5).
Не залишили без належно╖ уваги й п╕сню Натал╕╖ Могилевсько╖ „М╕сяць” (6). Красива, романтична ╕ мелод╕йна, вона пос╕ла шосте м╕сце у народному п╕сенному х╕т-парад╕. Моя подруга Кокарева Олена вважа╓ цю п╕сню сво╓ю улюбленою.
– Мен╕ дуже подоба╓ться ця п╕сня. Як на мене, вона душевна, зворушлива, до того ж в ц╕й п╕сн╕ дуже гарн╕ слова.
Адаманова Ельзара, яка навча╓ться з╕ мною в одному клас╕, назвала сво╓ю найулюблен╕шою п╕снею п╕сню Олександра Пономарьова „Варто чи н╕?” (7). „Коли я слухаю цю п╕сню, – каже Ельзара, – в мо╓му серц╕ пробуджуються н╕жн╕ почуття. Ця п╕сня сповнена любов╕, н╕жност╕, краси людських стосунк╕в”.
Багато учн╕в вид╕лили п╕сню „Як тебе не любити, Ки╓ве м╕й” (8) Дмитра Луценка на музику ╤горя Шамо. Як не дивно, вона виявилася одн╕╓ю з найв╕дом╕ших п╕сень для учн╕в мого класу. У багатьох родинах ╖╖ сп╕вають, мо╖ ровесники знають слова ц╕╓╖ п╕сн╕.
Олександр Комаровський в╕ддав перевагу п╕сн╕ „Укра╖на” (9) Тараса Петриненка. Карпова Юл╕я назвала одн╕╓ю з╕ сво╖х улюблених укра╖нську народну п╕сню „Ти ж мене п╕дманула” (10). На думку Юл╕╖, „ця п╕сня дода╓ бадьорост╕ та драйву, вона жарт╕влива ╕ дуже весела. У будь-який час вона покращу╓ м╕й настр╕й”. Олекс╕й Федонк╕н, ще один прихильник ц╕╓╖ п╕сн╕, каже: „Мен╕ подоба╓ться ця п╕сня не ст╕льки сво╖м зм╕стом, ск╕льки бадьорим настро╓м та весел╕стю”.
Творч╕сть Ан╕ Лорак ма╓ багато прихильник╕в. Так, улюбленою п╕снею мо╓╖ подруги Трушино╖ Анни ╓ п╕сня ц╕╓╖ сп╕вачки „Розкажи” (11). Як каже Анна, „слова ц╕╓╖ п╕сн╕ дуже гарн╕, це п╕сня з╕ зм╕стом. До того ж, н╕жна музика, чар╕вний голос сп╕вачки та мелод╕йна укра╖нська мова гармон╕йно по╓дналися, створивши таку яскраву композиц╕ю. Мен╕ подоба╓ться все. Ця п╕сня бентежить мо╖ думки”.
П╕сн╕ сучасного гурту „Бумбокс”, а саме: „Кв╕ти в волосс╕” (12), „Ким ми були” (13), „Мандариновий рай” (14) – улюблен╕ п╕сн╕ мого однокласника Мак╓╓ва Миколи. На його думку, вони мають бути у п╕сенному х╕т-парад╕. „Ц╕ п╕сн╕ мен╕ дуже подобаються. Коли мен╕ сумно, я люблю послухати ╖х. Я замислююсь над словами, мовби серцем в╕дчуваю мелод╕ю цих п╕сень”.
Не менш популярною для мо╖х друз╕в виявилася укра╖нська народна п╕сня „Ой на гор╕ два дубки” (15). Карпова Юл╕я каже, що ╖й подоба╓ться ця п╕сня, бо „вона пов’язана ╕з власними гарними спогадами, до того ж весела й житт╓ва”.
П╕сня В. ╤васюка „Червона рута” (16) у виконанн╕ Соф╕╖ Ротару теж подоба╓ться багатьом мо╖м друзям. Вона ╓ одн╕╓ю з улюблених п╕сень Аблял╕мова Д╕лявера. „П╕сня „Червона рута” пов’язана з традиц╕ями укра╖нського народу, показу╓ стародавн╕ народн╕ звича╖”, – вважа╓ Д╕лявер.
Дал╕ йде „Чар╕вна скрипка” (17) – п╕сня Юр╕я Рибчинського на музику ╤горя Поклада у виконанн╕ Та╖с╕╖ Повал╕й. Торохова Дар’я каже: «Дуже красива та мелод╕йна ця п╕сня. Вона зворушу╓ серце, торка╓ та╓мн╕ струни мо╓╖ душ╕».
Ще одна п╕сня дуже подоба╓ться мо╖м друзям – „Зна╓ш” (18) на слова видатного укра╖нського письменника ╤вана Франка („Чого явля╓шся мен╕ у сн╕”) та музику Олександра Яшина, яку викону╓ сучасний сп╕вак В╕тал╕й Козловський. „П╕сня дуже красива, недаремно ж ╤ван Франко – визнаний укра╖нський класик. Слова ц╕╓╖ п╕сн╕ дуже мене зворушили. Завдяки ╖й я легко вивчила усю поез╕ю Франка з╕ шк╕льно╖ програми”, – каже Кокар╓ва Олена.
При╓мно, що сучасна молодь не забува╓ укра╖нський фольклор. Скаж╕мо, ще одна народна п╕сня – „Несе Галя воду” (19). М╕й однокласник Серг╕й Шлапак каже: «Ця п╕сня про кохання була мо╓ю улюбленою, коли я навчався ще в молодших класах».
Не залишилась без уваги ╕ творч╕сть гурту „Океан Ельзи” з п╕снею „Я ╖ду додому” (20). Мо╖й подруз╕ Момот Анн╕ дуже подоба╓ться ця п╕сня. „В ╖╖ словах я в╕дчуваю любов до Батьк╕вщини, м╕ж рядк╕в чую тугу за р╕дною Укра╖ною. Справд╕, дуже добре, коли людин╕ ╓ куди повертатися, посп╕шати п╕сля роботи чи з рейсу”, – говорить Анна.
Такий список склали ми разом ╕з мо╖ми друзями. Сюди я внесла т╕ п╕сн╕, що найб╕льше подобаються мо╖м ровесникам. Укра╖нська п╕сня – жива. Вона живе в наших родинах, в наших школах, в наших серцях, в нас самих. ╤ завдяки п╕сням житимуть наш╕ традиц╕╖, наша мова. Ми – майбутн╓ нашо╖ держави, збережемо укра╖нський скарб.
Дар’я Тарасова, учениця 11-Б класу г╕мназ╕╖ № 11 ╕м. К. А. Треньова.
«ПОБУВАВ У ПОЛОН╤ ЧУДОВИХ СЛ╤В ╤ МЕЛОД╤Й....»
Щиро дякую за надану можлив╕сть при╓днатися до п╕сенного марафону ╕ стати учасником гурту шанувальник╕в народно╖ п╕сн╕! Для мене започаткований «Кримською св╕тлицею» конкурс став не т╕льки сво╓р╕дним екзаменом на ознайомлення з народними ╕ авторськими п╕снями, спонукавши заглянути у зб╕рники в╕домих п╕сень, але й стимулятором для заглиблення у спогади про прочитане ╕ пережите, змусив в╕дтворити в пам’ят╕ дещо призабут╕ куплети улюблених п╕сень. Пригадалися рядки в╕рша Т. Шевченка «До Основ’яненка»:
Наша дума, наша п╕сня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава Укра╖ни!
╤ н╕би лакон╕чне доповнення до цих рядк╕в – в╕дгук ген╕ального М. Гоголя: «Песни для Малороссии – все: и поэзия, и история, и отцовская могила».
З дек╕лькох розглянутих вар╕ант╕в мною вибрано остаточний «в╕нок», який вигляда╓ так:
1. Ще не вмерла Укра╖на. Сл. П. Чубинського. 2. За Укра╖ну з вогнем завзяття. Сл. М. Вороного. 3. Гей у луз╕ червона калина.
4. Добрий веч╕р тоб╕, пане господарю. 5. Ой на гор╕ та женц╕ жнуть. 6. Думи мо╖, думи мо╖. Сл. Т. Шевченка. 7. Чу╓ш, брате м╕й (Журавл╕). Сл. Б. Лепкого. 8. ╥хали козаки ╕з Дону додому. 9. М╕сяць на неб╕, з╕роньки сяють. 10. ╤з-за гори кам’яно╖. 11. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниц╕. 12. Ой чий то к╕нь сто╖ть. 13. Сто╖ть гора високая. 14. Засп╕ваймо п╕сню веселеньку. 15. Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕. 16. Чари ноч╕. Сл. О. Олеся. 17. П╕сня про рушник. Сл. А. Малишка. 18. Два кольори. 19. Чорнобривц╕. 20. Росте черешня в мами на город╕.
Принаг╕дно хот╕лося б висловити певн╕ думки стосовно власних мотив╕в, як╕ вплинули на м╕й виб╕р. При вс╕х вар╕антах можливо╖ п╕сенно╖ двадцятки, що, на м╕й погляд, могла б репрезентувати творчий доробок укра╖нського народу «в╕д Сяну до Дону», мною беззастережно зараховувався до не╖ славень «Ще не вмерла Укра╖на» вченого ╕ поета П. Чубинського. П╕сня пос╕ла сво╓ м╕сце в поданому мною «в╕нку» п╕сень не т╕льки завдяки по╓днанню гармон╕╖ слова ╕ музики та дом╕нуючому в н╕й мотиву, а особливо т╕й рол╕, яку вона в╕д╕грала в об’╓днанн╕ прогресивних патр╕отичних сил укра╖нства навколо ╕де╖ боротьби за незалежн╕сть сво╓╖ держави. П╕сн╕ випала нелегка доля, власне, як ╕ ╖╖ автору, але народ Укра╖ни всупереч спротиву певних пол╕тичних сил п╕дняв цю п╕сню разом з гербом ╕ прапором на найвищий п’╓дестал держави, визнавши ╖╖ нац╕ональним Г╕мном Укра╖ни. Символ╕чним для ц╕╓╖ п╕сн╕ ╓ той факт, що музику до не╖ створив придн╕стрянець з-п╕д Яворова на Посянн╕ М. Вербицький (╕снують ще музичн╕ композиц╕╖ М. Лисенка ╕
К. Стеценка), ╕, як сказано в книз╕ «Павло Чубинський» Д. Чередниченка, «наддн╕прянець, ╕ галичанин, ╕ закарпатець побачили в ц╕й п╕сн╕ корогву, п╕д яку готов╕ були стати до завзятих змагань». До п╕сень, в яких поетичн╕сть по╓дну╓ться з нездоланним волелюбством, хоробр╕стю ╕ почуттям бойового братерства, можна зарахувати п╕сн╕ «За Укра╖ну з вогнем завзяття» (2), «Червона калина» (3). Вплив цих п╕сень на нац╕ональну св╕дом╕сть к╕лькох покол╕нь укра╖нц╕в можна пор╕внювати х╕ба що з поез╕╓ю
Т. Шевченка.
...Тепер ╕ старше покол╕ння сп╕ва╓ нечасто, заклопотане далеко не солодким життям, а молодь в╕дда╓ перевагу дискотекам, не сп╕ва╓, а слуха╓ пле╓ри ╕ т. п. ╤з сумом можна визнати, що зараз те середовище, де народжувалася народна п╕сня, занепада╓. Та, на щастя, народними стають п╕сн╕ л╕тературного походження, ╕ в них ми знаходимо ╕ задушевну н╕жн╕сть почутт╕в, ╕ простоту в гармон╕йному по╓днанн╕ з надзвичайною поетичн╕стю.
Певн╕ труднощ╕ виникли при п╕дбор╕ найкращих з кращих в╕дшл╕фованих часом народних п╕сень. Яке розма╖ття прояв╕в народно╖ фантаз╕╖, тематики, мотив╕в! ╤сторичн╕, побутов╕, святков╕, урочист╕, заст╕льн╕ ╕ просто задушевн╕ козацьк╕, чумацьк╕, наймитськ╕ п╕сн╕, в яких осп╕вано степов╕ простори, козацьк╕ могили, нерозд╕лене кохання, швидкоплинн╕сть життя, нетл╕нну красу природи. Надзвичайно л╕ричн╕, сумн╕ або весел╕, жарт╕влив╕ або гумористичн╕. Тут на наш виб╕р часто вплива╓ настр╕й, прожит╕ роки, темперамент, майстерн╕сть сцен╕чного виконавця чи чар╕вн╕сть мелод╕╖. В ╕снуючому розма╖тт╕ народних п╕сень кожен ма╓ можлив╕сть знайти сво╓, особливе, найближче, на яке озвуться чутлив╕ струни душ╕.
Ще раз – щира подяка «Кримськ╕й св╕тлиц╕» за те, що в процес╕ п╕дбору найпопулярн╕ших п╕сень побував у полон╕ чудових сл╕в ╕ мелод╕й.
Користуючись нагодою, також дякую за передрук статт╕ Р. Пастуха про авторство п╕сн╕ «Ой у луз╕ червона калина». Спод╕ваюсь, що започаткована редакц╕╓ю п╕сенна стор╕нка принесе ще чимало ц╕кавих в╕дкритт╕в.
З. МОЛЕНДА.
м. С╕мферополь.
«БЕЗ П╤СН╤ МИ ЗАГИНУЛИ Б...»
Добрий день, пан╕ Юл╕╓! На м╕й погляд, добре знан╕ ╕ охоче сп╕ван╕ так╕ п╕сн╕:
1. П╕сня про рушник (Майборода). 2. Черемшина (В. Михайлюк). 3. Ой чий то к╕нь сто╖ть. 4. Розпрягайте, хлопц╕, коней. 5. Н╕ч яка м╕сячна, зоряна, ясная. 6. Ой хмелю, м╕й хмелю. 7. Цв╕те терен. 8. Несе Галя воду. 9. Сто╖ть гора високая, поп╕д горою гай. 10. Ти ж мене п╕дманула. 11. Два кольори. 12. Реве та стогне Дн╕пр широкий (Т. Шевченко). 13. Гей, наливайте повн╕╖ чари (народна). 14. ╥хали козаки ╕з Дону додому. 15. Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕. 16. Ще не вмерла Укра╖ни ╕ слава, ╕ воля (сл. Чубинського). 17. Де ж ти моя стежино (сл. А. Малишка). 18. Родина (сл. В. Крищенка). 19. Червона рута (В. ╤васюк). 20. ╥хав козак за Дунай (сл. ╕ муз. С. Климовського).
Р. S. Про себе: мен╕ 66 рок╕в, сп╕ваю ╕ люблю ц╕ п╕сн╕, а також й ╕нш╕, але ж треба т╕льки 20, я трохи «перебрала» норму, а ви вже перегляньте, будь ласка, на вашу думку, як треба. Дуже дякую за таку рубрику, вашу пропозиц╕ю щодо цього х╕т-параду, адже без п╕сн╕, ми, укра╖нц╕, загинули б...
Марина ВОЛОШИНА.
смт. Чорноморське АРК.
В╕дгукуючись на заклик «Кримсько╖ св╕тлиц╕» про народний п╕сенний х╕т-парад, хочу сказати, що обмежитись двадцяткою улюблених укра╖нських п╕сень як для мене, так, мабуть ╕ для ╕нших любител╕в укра╖нських п╕сень, просто неможливо. Якось в╕домий сп╕вак Олександр Таранець показав мен╕ товстий друкований п╕сенник, в якому нал╕чувалось понад 500 укра╖нських п╕сень.
╤ з якою б п╕снею не ознайомлювався, б╕льш╕сть з них до душ╕ – як за зм╕стом, так ╕ за мелод╕╓ю: л╕ричн╕, патр╕отичн╕, козацьк╕, вес╕льн╕, сумн╕, жарт╕влив╕, повчальн╕ тощо.
Як на мене, то найб╕льш популярн╕ ╕ до вподоби любителям сп╕вати ╕ слухати так╕ п╕сн╕:
1. Розпрягайте, хлопц╕, коней. 2. Ой на гор╕ та й женц╕ жнуть. 3. Копав, копав криниченьку. 4. Несе Галя волу. 5. ╥хав, ╖хав козак м╕стом. 6. Чом ти не прийшов. 7. Сто╖ть гора високая. 8. Ой хмелю ж м╕й хмелю. 9. Реве та стогне Дн╕пр широкий.
╤нш╕ п╕сн╕ часто передають по рад╕о, телебаченню у виконанн╕ як профес╕йних, так ╕ самод╕яльних хорових колектив╕в. ╥х можна почути в побут╕, на святах, вес╕лл╕, в╕дпочинку, причому сп╕вають ╕ укра╖нц╕, ╕ рос╕яни. Мен╕ (думаю, ╕ багатьом ╕ншим) до вподоби так╕ п╕сн╕ у сольному виконанн╕: 10. Чорн╕╖ брови. 11. Н╕ч яка м╕сячна. 12. Там, де Ятрань круто в’╓ться. 13. П╕сня про рушник. 14. Два кольори. 15. Дивлюсь я на небо. 16. Пов╕й в╕тре на Вкра╖ну. 17. Черемшина. 18. Червона рута. 19. Ой п╕д вишнею, п╕д черешнею. 20. Думи мо╖.
М. МОСКАЛЕНКО,
сп╕вак-любитель.
м. С╕мферополь.
ЗАКЛИКА╢МО Й ╤НШИХ ЧИТАЧ╤В ДО УЧАСТ╤ В НАШОМУ П╤СЕННОМУ НАРОДНОМУ Х╤Т-ПАРАД╤! Давайте разом визначимо двадцятку найкращих, найпопулярн╕ших, найзнан╕ших народних та естрадних (в яких ╓ автор) укра╖нських п╕сень. П╕сень, без яких справд╕ неможливо ╕дентиф╕кувати себе укра╖нцем. Надсилайте ваш╕ вар╕анти найпопулярн╕шо╖ п╕сенно╖ двадцятки (можете додати тексти, ауд╕озаписи) на нашу адресу: 95006, м. С╕мферополь, вул. Гагар╕на, 5, к. 14, редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» з пом╕ткою «Народний х╕т-парад», або на e-mail: kr_svit@meta.ua. Т╕ п╕сн╕, як╕ найчаст╕ше зустр╕чатимуться у ваших листах, стануть переможцями народного х╕т-параду, а учасники, як╕ найвлучн╕ше втраплять у «двадцятку», отримають в нагороду ауд╕озаписи з укра╖нськими п╕сенними перлинами.
Насамк╕нець редакц╕я плану╓ провести серед читач╕в-учасник╕в конкурс на краще виконання цих п╕сень, головним призом якого буде г╕тара в╕д вже добре в╕домо╖ «св╕тличанам» льв╕всько╖ ф╕рми «Реноме». При╓днуйтеся!
Ведуча п╕сенно╖ рубрики Юл╕я КАЧУЛА.
* * *
P. S. «Св╕тлиця» колись вже розпов╕дала про неоднозначн╕сть п╕сн╕ «╥хали козаки ╕з Дону додому», яка у деяких учасник╕в х╕т-параду також потрапила до «двадцяток». Доведеться до ц╕╓╖ теми повернутися...
На фото: виступ учн╕в с╕мферопольсько╖ г╕мназ╕╖ № 9
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2009 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6988
|
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
