Звернення Леон╕да Кравчука до В╕ктора Ющенка з пропозиц╕╓ю п╕ти у в╕дставку п╕дштовхнуло депутат╕в Севастопольсько╖ м╕ськради до р╕шучих д╕й. Терм╕ново з╕бравшись 28 лютого на позачергову сес╕ю, вони ухвалюють одразу два р╕шення: п╕дтримати пропозиц╕ю екс-президента Кравчука та закликати до тотожних крок╕в органи самоврядування ╕нших областей ╕ м╕ст Укра╖ни. Аргументи – не нов╕: утиски, на ╖хню думку, рос╕йсько╖ мови, визнання во╖н╕в УПА ветеранами в╕йни, проблеми з перебуванням у Севастопол╕ Чорноморського флоту Рос╕╖ п╕сля 2017 року й, нарешт╕, – зауваження МЗС послу Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ в Укра╖н╕ В╕ктору Черномирд╕ну. Звинувачення у б╕к чинного Президента та призначеного ним на посаду голови м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Серг╕я Куницина межували з брутальн╕стю. Депутат Чекмезов нав╕ть вдався до погроз. Мовляв, ран╕ше таку владу просто вбивали. Тому його порада: “Уйдите сами – останетесь живы. Не заставляйте народ собирать деньги на киллера”. Висловлюючись “на камеру” щодо ухвалених того дня р╕шень, голова м╕ськради Валер╕й Саратов прагнув бути переконливим: “В данной ситуации, чтоб вы понимали, – сквозит польза Украине». Й справд╕, що тут не зрозум╕лого? Тепер що не ситуац╕я, то з не╖ «польза» так ╕ «сквозит», аби т╕льки Укра╖на витримала. ╤ все це – на ╖╖ користь. Перед голосуванням до депутат╕в звернувся заступник голови м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Дмитро Баз╕в ╕з застереженням: «...р╕шення виходить за рамки повноважень орган╕в м╕сцевого самоврядування. До того ж, воно – неадекватне викликам сьогодення. У так╕й складн╕й соц╕ально-економ╕чн╕й та пол╕тичн╕й ситуац╕╖ г╕лки влади вс╕х р╕вн╕в мали б об’╓днати зусилля для подолання кризових явищ. Ми хот╕ли б бачити депутат╕в партнерами. Зам╕сть того спостер╕га╓мо деструктивн╕сть та пол╕тичну заангажован╕сть. Така позиц╕я – не на користь громад╕ м╕ста». Заклик╕в до партнерства депутати не почули: 43-ма голосами з 75-ти р╕шення було ухвалено. Яке там партнерство, депутати квапилися на м╕тинг. Голова м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Серг╕й Куницин також вважа╓, що м╕сцев╕ депутати перевищили сво╖ повноваження та переступили вс╕ припустим╕ меж╕ пол╕тично╖ риторики. «Я звертаюся до правоохоронних орган╕в надати оц╕нку певним депутатам, котр╕ дозволили соб╕ брутальн╕ висловлювання на адресу чинного Глави держави та притягти ╖х до в╕дпов╕дальност╕. Необх╕дно проанал╕зувати роботу м╕ськради та розглянути питання про ╖╖ в╕дпов╕дальн╕сть, аж до розпуску, за д╕яльн╕сть, спрямовану на п╕дрив державност╕». Сес╕йно╖ зали для антидержавно╖ риторики не вистачило й депутати в╕дправилися м╕тингувати на площу Нах╕мова, п╕д ст╕ни Будинку Москви. Але сталося непередбачуване: там ╖х вже чекали противники ╕, як на диво, п╕д рос╕йськими триколорами. «Русский политический форум» (╓ в нас ╕ така молод╕жна орган╕зац╕я), як виявля╓ться, незадоволений депутатами й б╕льше не в╕рить Парт╕╖ рег╕он╕в. Самого ж голову м╕ськради Валер╕я Саратова молодь «Русского политического форума» охрестила «чумой ХХ╤ века». Вони з╕знаються, що помилилися, коли проголосували за Парт╕ю рег╕он╕в. Бо пол╕тична сила, котра об╕цяла рос╕йську мову зробити другою державною, прийшовши до влади, т╕льки те й робить, що чубиться за землю. Б╕льше того, член Парт╕╖ рег╕он╕в Р. Ахметов намага╓ться нав’язати м╕сту вуг╕льний терм╕нал, ╕ м╕ськрада цьому сприя╓. А вони, мовляв, убол╕вають за чистоту р╕дного м╕ста. Для п╕дтвердження свого несприйняття депутат╕в м╕ськради та ╖хн╕х прихильник╕в м╕тингуюч╕ виставили б╕ля величезно╖ бочки картонн╕ ф╕гури посадовц╕в: голови м╕ськради Валер╕я Саратова, народного депутата ╤вана Вернидубова та голови Севастопольського в╕дд╕лення Рахунково╖ палати Укра╖ни Валентина Борисова. Спантеличений люд не м╕г визначитись, до якого йому табору прибитися: адже обидва – за рос╕йську мову та Чорноморський флот Рос╕╖. Городяни плуталися та переходили в╕д одних до ╕нших п╕д “волання” гучномовц╕в: “Севастополь, Севастополь – город русских моряков”. Увесь цей “цирк на дрот╕” був роз╕граний п╕д в╕кнами Будинку Москви та на очах у делегац╕╖ з ╢вросоюзу, що прибула того дня до Севастополя: два табори без жодного державного прапора змагалися в прихильност╕ до сус╕дньо╖ держави. ╢вропейц╕ мали нагоду скласти враження про Севастополь, в якому влада зам╕сть того, щоб рятувати громаду в╕д економ╕чно╖ кризи, розважа╓ться вуличними демонстрац╕ями. У понед╕лок, 2 березня, коли вщухли вуличн╕ батал╕╖, а ╓вропейськ╕ гост╕ покинули м╕сто, настала черга шоково╖ терап╕╖ в╕д кер╕вництва держадм╕н╕страц╕╖. Того дня терпець урвався в Серг╕я Куницина. На апаратн╕й нарад╕, п╕сля довгих вагань, в╕н назвав пр╕звища тих, хто отримував землю в Севастопол╕ з благословення м╕ськради. Каже, що до цього кроку його п╕дштовхнула позачергова сес╕я м╕ськради. “Городской совет в прошлом году выделил земли Януковичу, Азарову, их помощникам и советникам, «верхушке» Партии регионов. На распоряжениях, по которым эта земля выделена, есть виза председателя горсовета Валерия Саратова. Мы имеем эти документы. Я бы никогда этого не говорил, но меня вынудили... Если вся эта история будет продолжаться и дальше, мы передадим документы в СМИ...”. У кулуарах кажуть, що п╕сля заяви Куницина п. Саратов терм╕ново був викликаний до Ки╓ва, де давав ╕нтерв’ю столичним ЗМ╤, “в╕дмиваючи” сво╖х парт╕йних бос╕в та погрожуючи судом С. Куницину. Куницин з в╕дпов╕ддю не забарився: “За свои слова – отвечаю. В отличие от «политических говорунов» вполне очевидного окраса – честь имею!”. Ось така у Севастопол╕ ситуац╕я, користь в╕д яко╖ для Укра╖ни побачив лише пан Саратов. Решт╕ видно лише те, що “...сквозит...”. Вирок це чи д╕агноз, суд╕ть сам╕. Л╕д╕я Степко. м. Севастополь.