Версiя для друку Обговорити в форумi

Добридень, «Джерельце»!
Я вчуся у 10-Б класі Старокримського НВК № 3 «Школа-ліцей». Хочу розповісти про нашу чудову українську літературну студію «Світ нашими очима».
Наша літстудія працює з вересня 2001 року. Спочатку її очолювала прекрасна вчителька Гнатко Наталія Іванівна, а з листопада 2007 року її очолює вчитель української мови та літератури Бєлозьоров Андрій Володимирович. Регулярно виходить літературний альманах – друкований орган нашої літстудії. Поезії для альманаху пишуть учні 8 та 10-х класів нашої школи-ліцею.
Хочу, як одна з найперших учасниць літстудії, репрезентувати кілька поезій наших юних талантів.
Христина УМАНСЬКА,
учениця 10-Б класу Старокримського НВК № 3
«Школа-ліцей».

ШКОЛА
В школі нас навчають,
Як у світі жити,
Ми повинні знати,
Що і як робити.
Прийде час, і, як пташки,
Вилетимо з школи.
Вчитись будем залюбки –
Цілий світ навколо.
Тож я мрію у житті
Вчителькою стати,
Рідну мову в малюків
Буду викладати.
Крістіна УМАНСЬКА,
учениця 10-Б класу.

УКРАЇНІ
Ти - моя Батьківщина єдина,
Я тобою живу і пишаюсь,
Моя вільна, прекрасна
 країна, -
Не покину і не розлучатимусь.
Скільки бачила лиха і жахів,
Та із попелу ти підіймалась,
Україно, не мала ти страху,
І собою тому залишалась.
Вероніка КАЛОЯНІДІ,
учениця 11-А класу.

ВІДЧУТТЯ
Лише одну людину
Ти бачиш уві сні,
Одну під небом синім,
Єдину бачиш ти.
Як зіронька на небі,
Як сонце у вікні –
Людина ця єдина,
Яку так любиш ти.
Ти хочеш посміхнутись,
Ти хочеш підійти,
Ти хочеш доторкнутись –
Але не можеш йти.
І ось – найперший дотик
До ніжної руки,
Затамувавши подих,
Їй скажеш саме ти:
«Тебе я так кохаю,
Тебе я так люблю,
Тебе я так благаю:
Не йди, не йди, молю!»
І в відповідь почуєш
Бажане це: «Люблю!
Запам’ятай назавжди
Ти відповідь мою!»
Марина ТОНЬШЕВА,
учениця 8-А класу.

ТУМАН
Як дивно: під таким туманом
Сьогодні зрання вся земля –
Ліс, гори, сонце, всі будинки,
Туманом вкрилися поля.
Зникли гори, зникло сонце,
Кружляє листя, мов у сні,
Дивлюся вранці у віконце –
Туману хвилі вдалині.
Денис ВАСИЛЬЄВ,
учень 10-Б класу.

ВИПУСКНИЙ
Ну от і все…
 Уже перегорнули
Підручників останні
 сторінки,
Й на випускних екзаменах
відчули
Що плине час скоріше
 від ріки.
Здавався недосяжним
 горизонт,
А світ - казковим!
 За шкільним порогом
Чекали на уроки і книжки,
В світ пізнання
 несходжені дороги.
Ми підійшли
 до першої межі -
Шкільним порогом
звуть її в народі.
І сльози, й пісня, й радість –
 все в душі,
І чого більше –
 перемірять годі.
Останній бал,
 прощальний, випускний:
Дівчата в платтях білих,
 як лебідки,
А хлопці – помужнілі і стрункі,
І школа вся в огнях,
 як дивна квітка.
Чому ж, учителю,
 ти посумнів?
Ховаєш сльози,
 щоб ніхто не бачив?
Ти ж сам терпляче
 нас в цей день привів,
Шляхи в майбутнє
 зорями позначив.
Така вже доля, вчителю,
 твоя –
Зустрітись, аби згодом
 попрощатись,
Із серця в серце
 перелить добро,
Й Учителем навіки
 залишатись.
Оксана КОНИК,
випускниця 2004 року.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #9 за 27.02.2009 > Тема ""Джерельце""