Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 20.02.2009
КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

Пост╕йному Представнику Президента Укра╖ни
в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим
Л. М. Жуньку
Голов╕ Верховно╖ ради АР Крим
А. П. Гриценку
Голов╕ Ради м╕н╕стр╕в АР Крим
В. Т. Плакид╕

В╕дкритий  Лист
щодо вшанування пам’ят╕ всесв╕тньо в╕домого укра╖нського ученого-сад╕вника та помолога Л. П. Симиренка на теренах Криму

Шановн╕ доброд╕╖!
Ще у лютому 2002 року Верховна Рада Укра╖ни прийняла Постанову № 3067-╤╤╤ «Про вшанування пам’ят╕ великих укра╖нських учених сад╕вник╕в Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка». У червн╕ 2002 року видано ╕ в╕дпов╕дне Розпорядження Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни № 28-Р зазначеними документами до 150-л╕ття в╕д дня народження Л. П. Симиренка (2005 р.) з життям та багатол╕тньою д╕яльн╕стю видатного ученого, провести ц╕лу низку заход╕в (див. додаток до Розпорядження Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни).
Так, на батьк╕вщин╕ вченого, в садиб╕ Платон╕в хут╕р на Черкащин╕ реконструйовано ╕ впорядковано музей «Родина Симиренк╕в», в╕дроджено симиренк╕вську Свято-Тро╖цьку церкву ╕ родинний цвинтар навколо не╖. Симиренк╕вська садиба «Платон╕в хут╕р» стала складовою частиною ╕сторико-культурного запов╕дника «Золота п╕дкова Черкащини». За рахунок державного бюджету було видано три книги монограф╕╖, «Л. П. Симиренко – фундатор промислового сад╕вництва» (2002-2004 рр.) та другий том «Кримського промислового плод╕вництва
Л. П. Симиренка» (2008 р.).
У Криму в╕дпов╕дно до Постанови Верховно╖ Ради та урядового Розпорядження зд╕йснено репринтне видання першого тому фундаментально╖ прац╕  класика в╕тчизняного сад╕вництва «Кримське промислове сад╕вництво» (2002 р.) та видано монограф╕ю «Л. П. Симиренко ╕ Крим» (2005 р.). Кр╕м того, до 150-л╕ття в╕д дня народження Л. П. Симиренка у Криму в 2004 роц╕ проведено республ╕канську науково-практичну конференц╕ю «Кримське плод╕вництво: минуле, сьогодення, майбутн╓» ╕ видано «Матер╕али конференц╕╖». Проте Крим, мабуть, ╓диний рег╕он в Укра╖н╕, де ╕м’я видатного досл╕дника та сп╕вця кримського сад╕вництва лиша╓ться до цього часу належним чином не пошанованим ╕ не ув╕чненим. Численн╕ пропозиц╕╖ наукових колектив╕в, конференц╕й та громадських орган╕зац╕й щодо вшанування пам’ят╕ видатного ученого в Криму наражаються не лише на нерозум╕ння, не сприйняття, але й на в╕дверту протид╕ю недолугого м╕сцевого чиновника. ╤менем св╕тового вим╕ру ученого, який сво╖ми працями уславив наш край та кримське сад╕вництво, до цього часу не названо жодно╖ вулиц╕ у жодному м╕ст╕ та населеному пункт╕, в яких в╕н побував, досл╕джуючи сад╕вництво Криму, в╕дсутн╕ пам’ятники Л. П. Симиренка у наукових сад╕вничих установах, нав╕ть у тих, яким в╕н вдихнув життя, не встановлен╕ мемор╕альн╕ дошки у м╕сцях, пов’язаних з його д╕яльн╕стю на п╕востров╕.
Враховуючи ганебну ситуац╕ю, яка склалася, науковц╕ Криму вважають доц╕льним створити при Пост╕йному Представництв╕ Президента Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим спец╕альну ком╕с╕ю з г╕дного вшанування в Криму пам’ят╕ видатного досл╕дника кримського сад╕вництва та опрацювання нев╕дкладних заход╕в щодо ув╕чнення його ╕мен╕ на теренах Криму.
Наш╕ пропозиц╕╖ з цього питання викладен╕ у численних  листах, зверненнях та постановах наукових конференц╕й, проведених в останн╕ 10 рок╕в.
Для б╕льш детального ознайомлення з життям та д╕яльн╕стю видатного ученого, неперевершеного знавця та сп╕вця кримського сад╕вництва дода╓мо коротку «╤сторичну дов╕дку» про Л. П. Симиренка.
Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ, академ╕к УЕАН, д╕йсний член НТШ, симиренкознавець.


«НА ЗАДН╤Х ЛАПКАХ Я ПО-ПАНСЬКОМУ СЛУЖУ...»

«Обращение творческой интеллигенции к народу» («КС» № 4 в╕д 23.01.2009 р.), яке п╕дписали академ╕ки НАНУ: П. Толочко, Ю. Пахомов, А. Созинов, поет Лютий, збудило в мене спогад про слова Стал╕на у промов╕ на Х з’╖зд╕ ВКП (б): «На белом свете нет ничего страшнее, чем русский шовинизм!». Т╕льки рос╕йськ╕ шов╕н╕сти здатн╕ п╕дписати таке «Обращение…»: за зм╕стом - нахабне, з диктаторським тоном, яке не визна╓ демократичних засад укра╖нського сусп╕льства, прав кожно╖ людини. Поц╕кавився я в кол╕ ╕нженер╕в ╕ ф╕лолог╕в заслугами цих людей та поета: н╕кому вони не в╕дом╕, знають Патона, Ф╕латова, Амосова, Симиренк╕в. Дуже ненавидять ц╕ академ╕ки Романа Шухевича – борця за незалежн╕сть Укра╖ни, хоч д╕╖ його в т╕й обстановц╕ не могли бути ╕ншими. Перед ним стояло завдання: не допустити вивезення у Н╕меччину молодих хлопц╕в ╕ д╕стати у н╕мц╕в зброю, сформувати ╕ озбро╖ти Укра╖нську Повстанську Арм╕ю. В╕н цього досяг, ╕ коли радянський окупант направив у с╕м областей Заходу Укра╖ни 156 кадеб╕стських команд, п╕дрозд╕ли рос╕йського фронту генерала Ватут╕на (читай «Оружие особого рода»), партизанську арм╕ю Ковпака, УПА захистила жител╕в. Саме наявн╕сть в Укра╖н╕ УПА, д╕яльн╕сть яко╖ високо оц╕нив француз де Голль, врятувала укра╖нц╕в в╕д виселення, коли рос╕йський маршал Жуков та Бер╕я п╕дписали наказ № 0078/42 22 червня 1944 р. про виселення. Ми, молод╕ укра╖нц╕-танк╕сти, д╕зналися про формування сексот╕в навколо нас, затримання лист╕в, хоча це приховували в╕д нас. Ми захвилювались. Наявн╕сть УПА та можлив╕сть заколоту в арм╕╖ примусили Стал╕на в╕дкласти виселення укра╖нц╕в з Укра╖ни. Д╕╖ командувача УПА на сво╖й територ╕╖ були справедлив╕, а д╕╖ радянських в╕йськ на територ╕╖ УРСР - несправедлив╕, окупац╕йн╕.
А окупант зобов’язаний виконувати встановлен╕ Гаазькими Конвенц╕ями 1899-1907 рр. так╕ правила: «П╕дтримувати на окупован╕й територ╕╖ порядок, поважати г╕дн╕сть, с╕мейн╕ права та життя громадян, не розв’язувати питання про пол╕тичну долю окуповано╖ територ╕╖. Порушення режиму окупац╕╖ ╓ м╕жнародним злочином» (читай УРЕ, с. 520). Тож, пани академ╕ки, ваше невдоволення назвою «Музей советской оккупации» - безп╕дставне. Його можна було назвати ╕ «Музей м╕жнародних злочин╕в», бо жоден ╕з пункт╕в Конвенц╕╖ не виконаний.
Радянська влада керувалася в Укра╖н╕ принципом диктатури кер╕вно╖ верх╕вки. За неповн╕ 30 рок╕в укра╖нц╕ пережили три голодомори: 1921 р., 1932-1933 рр., 1947 р., в╕д яких загинуло близько 10 млн. людей. У числ╕ знищених людей, що було визнано з’╖здами компарт╕╖, - б╕льш╕сть укра╖нц╕в. Чому ж ви не хочете, щоб сп╕льнота д╕зналася в музе╖ правду? Бо╖теся, що з’являться документи, як╕ св╕дчать, що серед знищених близько 200 письменник╕в, поет╕в, науковц╕в, у тому числ╕ академ╕ки Симиренко, Падалко та ╕нш╕? Ви назива╓те себе «творческой интеллигенцией». У чому полягають ваш╕ творч╕сть та ╕нтел╕гентн╕сть? Я визнаю творчою ╤мператорську академ╕ю Рос╕╖, яка 100 рок╕в тому прийняла так╕ р╕шення:  у 1905 р. - що укра╖нська мова ╕сну╓ «законно и естественно», у 1910 роц╕ – «Об отмене стеснений малорусского печатного слова, малорусская нация должна иметь такие же права, как и великорусская». Хоч би через 100 рок╕в прийм╕ть под╕бне р╕шення! Х╕ба укра╖нська мова в Укра╖н╕ ма╓ так╕ можливост╕, як рос╕йська? Чи чути у будь-якому м╕ст╕ укра╖нський гов╕р? У Сан-Франциско, Гааз╕, Канад╕ надрукована «Велесова книга». Чому не в Укра╖н╕? Це найдревн╕ша пам’ятка укра╖нсько╖ нац╕╖. Ваше «Обращение…» написане рос╕йською мовою, бо ви не зна╓те укра╖нсько╖. К. Маркс класиф╕кував таких людей: раб, г╕сть, окупант. Хто ви? Щодо русофоб╕╖ в Укра╖н╕, тут ви прибр╕ху╓те, з простими рос╕янами укра╖нц╕ - добр╕ сус╕ди, а рос╕йський ╕мпер╕ал╕зм до себе не п╕дпуска╓мо. Найкраще це висловили рос╕йськ╕ донськ╕ козаки: «Да здравствует русский царь в белокаменной Москве, а мы - на Тихом Дону!».
К. МОЧУЛЬСЬКИЙ,
╕нвал╕д ВВВ.
м. Керч.


НАМ ТРЕБА ВИХОВАТИ ПАТР╤ОТ╤В...

14 грудня 2008 року В╕ктор Янукович у сво╖й промов╕ насамк╕нець звернення до людей на майдан╕ сказав: «Нам не потр╕бний пам’ятник Голодомору, вс╕ в 1932-1933 роках страждали в╕д голоду, нам потр╕бно жити дружно ╕з Рос╕╓ю, а для цього необх╕дно, щоб рос╕йська мова стала другою державною, бо рос╕йськомовн╕ д╕ти не спроможн╕ пройти тестування з укра╖нсько╖ мови».
А тепер я хочу зауважити, В╕кторе Федоровичу, ви народилися в Б╕лорус╕╖, а пот╕м вашого батька вислали в Укра╖ну на Донбас за те, що в╕н був старостою при н╕мцях, ╕ ви укра╖нську мову не вивчали, але як п╕шли в укра╖нську пол╕тику, вивчили, бо треба було завоювати виборц╕в по вс╕й Укра╖н╕. А ваш пан Азаров виступа╓ т╕льки рос╕йською мовою, ╕ б╕льш╕сть ваших прихильник╕в – теж. Вони навмисно нехтують державною мовою, але ж гривн╕ отримують укра╖нськ╕ за свою нездарну працю. Н╕хто вам не забороня╓ розмовляти в с╕м’╖, як вам зручно, але в державних установах, будь ласка, дотримуйтесь вимог Конституц╕╖.
У 1949 роц╕ я зак╕нчив 7 клас╕в, паспорт╕в нам, с╕льським д╕тям, не видавали, вважала радянська влада колгоспник╕в за раб╕в. Нав╕ть кон╕ отримували фураж зг╕дно з рац╕оном, а колгоспника можна було морити голодом, що заробили в 1932-1933 роках, ╕ те в╕д╕брали. А  тих, хто пережив в╕йну, наздогнали та об╕брали ще й у 1947-му.
Пригадую, як нас, с╕льських д╕тей, примушували вивчати в Укра╖н╕ рос╕йську мову, в ус╕ ВНЗ, техн╕куми ╕ техн╕чн╕ училища треба було складати ╕спити т╕льки рос╕йською мовою. Н╕хто нас не питав, хочемо ми цього, чи н╕. Я теж опанував рос╕йську, зак╕нчив ╤ркутський пол╕техн╕чний ╕нститут, захистився на в╕дм╕нно, працював на Братськгесбуд╕, а пот╕м в Якут╕╖. Т╕льки вдома, в сел╕ Спаському Дн╕пропетровсько╖ област╕, я розмовляв сво╓ю р╕дною мовою. Коли вступав до лав КПРС, мене два м╕сяц╕ аг╕тували, аби я написав, що моя р╕дна мова – рос╕йська, але я свою мову в╕дстояв. А тепер в р╕дн╕й Укра╖н╕ намагаються зробити так, щоби ми нав╕ть на вулиц╕ розмовляли т╕льки рос╕йською мовою. Мер Ки╓ва, серця Укра╖ни, розмовля╓ виключно рос╕йською мовою, зустр╕ча╓ ╕ноземн╕ делегац╕╖, ╕ноземц╕ не розум╕ють, куди вони потрапили.
Треба вс╕м кер╕вникам виконувати закон Укра╖ни, вивчати укра╖нську мову, як ми вивчали рос╕йську, а не хочете вивчати, то не ма╓те права працювати в державних установах, працюйте на базар╕, в б╕знес╕, наймайте соб╕ перекладач╕в ╕ не морочте голови нашим людям. Нам треба виховати патр╕от╕в Укра╖ни, бо укра╖нську ел╕ту цар, а пот╕м Лен╕н, Стал╕н, Хрущов, Брежн╓в згно╖ли у в’язницях, ╕ т╕льки зараз наш╕ внуки навчаються р╕дною мовою. ╤ дай ╖м, Боже, сили, мужност╕ хоч би рок╕в через 20 завершити розбудову Держави, щоб вона була р╕вна м╕ж р╕вними в усьому св╕т╕.
Г. ЯЛОВИЙ,
голова КУНу м. Щолк╕не.


ХРИСТОС ПОСЕРЕД НАС! ╤ ╢, ╤ БУДЕ!

Шановна редакц╕╓ Всеукра╖нсько╖ громадсько-пол╕тично╖ та л╕тературно-художньо╖ газети «Кримська св╕тлиця»! З с╕чня 2009 р. почала до нас надходити Ваша ц╕кава культурно-патр╕отична газета, якою ми духовно збагачу╓мось. Ваш╕ щир╕ ╕ правдив╕ слова оживляють у серцях укра╖нц╕в та вс╕х людей добро╖ вол╕ добр╕, шляхетн╕, християнсько-патр╕отичн╕ стремл╕ння до духовного очищення та ╓днання у Христов╕й Церкв╕, яка вже в╕д час╕в хрестителя ╕ обновителя Ки╖всько╖ Рус╕ (Укра╖ни), св. р╕вноапостольного Володимира Великого, була «православною у в╕р╕ ╕ католицькою в любов╕».
Слава Богу, що р╕дне слово живе ╕ шириться по вс╕й Укра╖н╕, зокрема в Криму. Благослови ╕ споможи Вам, Боже, у вс╕х благородних починаннях та чесних трудах на Божу славу на добро Укра╖н╕, зокрема на просв╕чення ╕ духовне збагачення кожного з жител╕в сонячно╖ ╕ гостинно╖ Кримсько╖ земл╕.
Молимось за Вас, наших доброд╕╖в та друз╕в, ще раз дяку╓мо ╕ над╕╓мося на благородну сп╕впрацю у служ╕нн╕ добрим словом правди, ╕ миру ус╕м людям добро╖ вол╕, як у Криму, так ╕ у вс╕й Укра╖н╕.
З вдячн╕стю та молитвою - ректорат ╕ вся сп╕льнота
Терноп╕льсько╖ Вищо╖ Духовно╖ Сем╕нар╕╖ ╕мен╕ Патр╕арха Йосифа Сл╕пого.


НА ДУШ╤ СМУТА ╤ БЕЗНАД╤Я...

Шановна редакц╕╓ «КС», завжди чекаю чергового номера газети. Пишете так, що, читаючи, пройма╓шся до глибини ╓ства свого: п╕зна╓ш, прозр╕ва╓ш, зроста╓ш…
Не можна вже спостер╕гати нав╕ть перес╕чному громадянину критиканства «п’ятиколонник╕в» на адресу ╓диного над╕йного гаранта Конституц╕╖ Укра╖ни, всенародно обраного Президента. В╕ктор Андр╕йович – пол╕тик-державотворець, економ╕ст, ф╕нансист, християнин-патр╕от, в╕н заслугову╓ на щиру повагу та вселюдську шану.
Президент сп╕вчува╓ зрусиф╕кованим, ополяченим укра╖нцям, нав╕ть яничарам, яких безбожно, безжально катували, дез╕нформували, нищили нав╕ть генну пам’ять. В╕н доклада╓ зусиль, щоб кожен знав д╕йсн╕сть, правдиву ╕стор╕ю, п╕знав сво╓ кор╕ння ╕ щоб запанували ╓дн╕сть та щира кровна любов. Вс╕ ми повинн╕ дослухатися до сл╕в нашого Президента, п╕дтримувати його намагання кожен на сво╓му м╕сц╕ в м╕ру сво╖х сил та зд╕бностей. Не по дороз╕ Укра╖н╕ з тими депутатами, яких ми обрали, бо чинять вони безлад, обкрадають власну хату.
Уряд провалив економ╕ку, а ц╕ни? На душ╕ - смута ╕ безнад╕я. Сво╖ми д╕ями звела нан╕вець наш╕ спод╕вання Юл╕я Володимир╕вна, бо за високо╖ св╕домост╕ ╕ в╕дпов╕дальност╕ й думка не повинна промайнути, аби робити щось всупереч планам Президента чи п╕дтримувати пол╕тичних лихоманник╕в-депутат╕в, як╕ мр╕ють обмежити права Глави держави. Оск╕льки не загинув наш Президент в╕д смертельно╖ дози отрути – це воля Всевишнього. Це п╕дтвердження, що в╕н Богом нам даний, ╕ вс╕ п╕дступност╕ стосовно нього ╓ гр╕ховними ╕ не залишаться без кари. Орган╕зован╕ Юл╕╓ю Володимир╕вною авантюри кидають т╕нь на всенародного обранця, а ще - коли копа╓ш яму, нев╕домо, хто впаде в не╖.
Безпорадно виглядають БЮТ╕вц╕: М. Кос╕в, Л. Лук’яненко, В. Явор╕вський, бо не виправляють, м’яко кажучи, перекос╕в у пол╕тиц╕ кер╕вника парт╕╖. Монол╕тна команда патр╕от╕в-державотворц╕в з ус╕х парт╕й, фракц╕й, блок╕в повинна врятувати Укра╖ну. Особливо важлива п╕дтримка ВО «Свобода», парт╕╖ В. Кличка, РУХу, на який сво╖ спод╕вання покладають ╕ кримськ╕ татари. Не останню скрипку могла б в╕д╕грати ╕ д╕╓в╕ша та масов╕ша «Просв╕та».
Особливо╖ уваги на перспективу заслуговують, на м╕й погляд, В. Кириленко, А. Гриценко, ╤. За╓ць, Р. Зварич, К. Ляп╕на, А. Яценюк, як╕ з пров╕нц╕╖ приведуть до влади нових молодих ентуз╕аст╕в, профес╕онал╕в-патр╕от╕в Батьк╕вщини.
Б. МУШТУК.  м. Льв╕в.


ОЦ╤НЮЙТЕ РЕЙТИНГИ ДУХОВН╤

Шановна редакц╕╓ «Кримсько╖ св╕тлиц╕»! Сердечно в╕таю ваш колектив, бажаю вам ус╕м м╕цного здоров’я, творчо╖ наснаги, хай дух вашо╖ «Св╕тлиц╕» сягне ус╕х куточк╕в Укра╖ни ╕ об’╓дна╓ нас в ╓дину с╕м’ю. Щиро дякую вам за заряд оптим╕зму, в╕ри, впевненост╕.
Дякую Богов╕, що ма╓мо Президента, який ╓ символом укра╖нсько╖ нац╕╖ у ╖╖ пост╕йному прагненн╕ до вол╕, в незгод╕ жити «на наш╕й не сво╖й земл╕».
Новий р╕к я розпочав по╖здкою до Харкова, де в╕дбулися урочистост╕ до 100-р╕ччя в╕д дня народження Степана Бандери. Величезна к╕льк╕сть молод╕, п╕сн╕, як╕ вона сп╕вала, вселяли горд╕сть, впевнен╕сть ╕ в╕ру, що дух Укра╖ни незламний, незважаючи на кризи ╕ пол╕тичн╕ ╕нтриги та газов╕ в╕йни з нашими самовпевненими сус╕дами. Чомусь пригадалися слова п╕сн╕: «Сус╕ди близьк╕, вороги тяжк╕», як вони влучно в╕дображають нашу ситуац╕ю! Але повертаюся до свята. Шкода, що не зм╕г, в силу обставин, при╖хати на нього Президент. А я в уяв╕ намалював Президента, в руках якого укра╖нський прапор – як символ спадковост╕ у в╕ков╕чному змаганн╕ Укра╖ни за волю ╕ незалежн╕сть. «У гасл╕ Бандери грим╕ло, мов клятва: здобудеш державу чи згинеш в борн╕!» - лунала п╕сня  у славу легендарного Пров╕дника.
А мен╕ чомусь подумалось: 100-р╕ччя в╕д дня народження В╕ктора Андр╕йовича Ющенка буде в╕дзначатися так само урочисто, бо будемо мати з Божо╖ ласки та завдяки нашим зусиллям справжню Укра╖нську державу, по-справжньому незалежну, без чужоземного в╕йська, з власною ╕нтел╕генц╕╓ю, укра╖нською душею. А чому б нам не засп╕вати про Президента Ющенка, який ╓ продовжувачем справи згаданих геро╖в? Про Президента, який вс╕ сили  в╕дда╓ для духовного в╕дродження нац╕╖. Де ви, поети ╕ композитори? Чека╓те поки п╕дн╕меться його пол╕тичний рейтинг?  Не варто. Оц╕н╕ть належно духовний рейтинг Президента.
Леон╕д МУДРИК.
м. Дрогобич Льв╕всько╖ област╕.


ДЯКУ╢МО ЗА ДОПОМОГУ Б╤БЛ╤ОТЕЦ╤!

Доброго дня, шановн╕ журнал╕сти редакц╕╖ газети «Кримська св╕тлиця»!
До вас звертаються прац╕вники б╕бл╕отеки смт. Зал╕зц╕, що на Терноп╕льщин╕. З липня 2008 року ваша газета почала надходити до нашо╖ б╕бл╕отеки. Одержувати ╖╖ ми почали завдяки старанням нашого земляка – мецената, який зараз прожива╓ в м. Надв╕рна ╤вано-Франк╕всько╖ област╕ Григор╕я Григоровича Питляра. Доброд╕й Питляр очолю╓ на ╤вано-Франк╕вщин╕ благод╕йну орган╕зац╕ю  «Доброта ╕ Милосердя». В╕н частий г╕сть нашо╖ б╕бл╕отеки. Ця орган╕зац╕я нада╓ допомогу окремим громадянам, сиротинцям, школам, б╕бл╕отекам. Вони проводять розповсюдження пер╕одичних ╕ мистецьких видань, рел╕г╕йно╖ л╕тератури.
У наш╕й б╕бл╕отец╕ неодноразово проводилось обговорення р╕зних публ╕кац╕й з газети «Кримська св╕тлиця»: «Голодомор у Тавр╕╖, або Цвинтар╕ без хрест╕в», автор В. Турчин, «Очима до голубих в╕конниць» В. Захарченка, «Я серцем прир╕с до Криму…» А. Д╕марова, «Шануймо тих, хто любить нас», автор В. Тихенко, та багатьох ╕нших ц╕кавих публ╕кац╕й.
Доброд╕й Питляр продовжив передплату вашо╖ газети ╕ на ╤ п╕вр╕ччя 2009 року. Хочемо на стор╕нках вашо╖ газети висловити щиру подяку доброд╕ю Г. Г. Питляру ╕ його благод╕йн╕й орган╕зац╕╖ за безкорисливу допомогу наш╕й б╕бл╕отец╕.
Дяку╓мо вам, шановна редколег╕я, за гарну, зм╕стовну, патр╕отичну газету «Кримська св╕тлиця». У новому роц╕ бажа╓мо вам здоров’я, щастя, творчо╖ наснаги.
З повагою, прац╕вники Залозецько╖ б╕бл╕отеки:
Г. В. БАЗАН, Л. Б. КОВАЛЬЧУК, Б. П. КАМ’ЯНСЬКА, Н. Й. КАРА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6925

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков