Версiя для друку Обговорити в форумi

ДОРОГА ДО ХРАМУ

Свято Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа є одним з дванадцяти найбільших церковних свят. Відзначається воно 15 лютого. Празник пригадує стрітення (церковнослов’янською – зустріч) на сороковий день після народження маленького Ісуса Христа з праведним Симеоном та пророчицею Анною. Ця подія змальована в Євангелії від Луки:
“А коли – за Законом Мойсея – минулися дні їхнього очищення (Йосипа та Марії. Згідно з законом Мойсеєвим період очищення тривав сорок днів від народження дитини), то до Єрусалима принесли Його (немовля Ісуса), щоб поставити Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: «Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу», і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, – «пару горличат або двоє голубенят».
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, – людина праведна та благочестива, – що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. І від Духа Святого йому було звіщено смерті не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього (Христос – грецькою Помазаник, єврейською – Месія: помазаний Богом, огорнутий, зодягнений Духом Святим для здійснення місії спасіння). І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
«Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед усіма народами. Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!».
І дивувалися батько Його й Мати тим, що про Нього було розповіджене. А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його Матері: «Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, – і меч душу прошиє самій же Тобі, – щоб відкрились думки сердець багатьох!».
Була й Анна-пророчиця, дочка Фануїлова з племені Асирового, – вона дожила до глибокої старості, живши з мужем сім років від свого дівування, удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення чекав...”.
Символічно Стрітення зображає зустріч Старого й Нового Заповітів. Це зустріч старозавітної віри, старозавітного пророка Симеона (“Симеон” означає – слухання. Це узагальнюючий образ старозавітних пророків, які чули голос Божий, розуміли волю Божу, і прорікали її, проповідуючи прихід Месії, прихід Сина Божого, прихід Нового Завіту – Завіту смирення й любові, Завіту милосердя), з носієм цього Заповіту, Христом (“Ісус” – Сущий спасає, Спаситель). Це зустріч Старозавітної Церкви, старозавітного, підзаконного життя, підзаконного служіння, що отримало через віру в Єдиного Бога, через страх Божий, благодать Господню (“Анна” і означає – благодать), з Богородицею Марією – Новозавітною Церквою, яка породжує “Дитину мужеської статі”, Христа Ісуса, спасаючу віру, котра над Законом, тобто ґрунтується, стоїть на його тверді. Котра вища підзаконного, рабського служіння покори та страху. Котра є “благодаттю на благодать”, і являє собою служіння синівське – не за страх, а за совість. Таким чином, церква Нового Заповіту є піднесеною Церквою, піднесеним життям, піднесеним, звеличеним служінням (ім’я Марія означає – звеличена).
Наука про богослужби, літургика, так говорить про історію встановлення цього свята в християнстві: “Свято Стрітення стає відомим на Сході з IV сторіччя, а на Заході – з V сторіччя при папі Галасії II (494 р.). В VI столітті, при імператорі Юстиніані I (у 543 р.), згідно з відкриттям одному угодникові Божому, встановлено святкувати цю подію з особливою урочистістю, з хресним ходом та зі свічками, на спомин порятування жителів Константинополя від моровиці та землетрусу в Антіохії. В пам’ять цього у декотрих обителях відбувається перед літургією хресний хід...”.
Святкування Стрітення віднесене на 15 лютого, бо це є сороковий день після Різдва Христового.
Тропар (основна пісня) свята: “Радуйся, Благодатна Богородице Діво, бо з Тебе засяяло Сонце правди – Христос Бог наш, що просвічує тих, хто у темряві. Веселися й ти, старче праведний, що прийняв в обійми Визволителя душ наших, Який дарує нам воскресіння”.
Олег Ведмеденко.
(Біблійна школа духовного вдосконалення, а/с 18, Луцьк-21, Україна, 43021,
www.vedmedenko.org).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2009 > Тема "Душі криниця"