"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2009 > Тема "Резонанс"
#7 за 13.02.2009
ПРО В╤ДЗНАЧЕННЯ НА ДЕРЖАВНОМУ Р╤ВН╤ 55-╖ Р╤ЧНИЦ╤ ВХОДЖЕННЯ КРИМУ В УКРА╥НУ
Президенту Укра╖ни В. А. Ющенку Коп╕╖: Пост╕йному Представнику Президента Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим Л. М. Жуньку Голов╕ Верховно╖ Ради АР Крим А. П. Гриценку Голов╕ Ради м╕н╕стр╕в АР Крим В. Т. Плакид╕
Високоповажний пане Президенте! Наприк╕нц╕ лютого 2009 року виповню╓ться 55 рок╕в в╕д дня вельми важливо╖ для Укра╖ни ╕сторично╖ под╕╖ – входження Криму до складу Укра╖нсько╖ держави. Акт 1954 року, прийнятий Верховними Радами СРСР, Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та Укра╖ни, в╕дпов╕дно до чинного на той час законодавства та з дотриманням ус╕х норм м╕жнародного права, дозволив реал╕зувати споконв╕чну мр╕ю укра╖нського народу – об’╓днати Крим з материковою Укра╖ною ╕ забезпечити наш╕й держав╕ повноц╕нний вих╕д до Чорного моря. Т╕сн╕ економ╕чн╕, пол╕тичн╕ та культурн╕ зв’язки Криму з нашою землею ч╕тко простежуються ще з доби Трип╕льсько╖ цив╕л╕зац╕╖. Як засв╕дчують авторитетн╕ ╕сторичн╕ джерела, найдревн╕ший автохтонний народ Криму – таври (тавро-ск╕фи) мав генетичну, мовну та культурну спор╕днен╕сть з нашими древн╕ми пращурами. ╤ не випадково, що значно п╕зн╕ше (Х╤ –Х╤╤╤ ст.) на територ╕╖ Керченського п╕вострова ╕снувало Тмутараканське княз╕вство – складова частина могутньо╖ Ки╖всько╖ Руси-Укра╖ни. Досить т╕сн╕ економ╕чн╕, пол╕тичн╕ та культурн╕ зв’язки Криму та Укра╖ни не припинялись ╕ у добу ╕снування Кримського ханства та Козацько╖ республ╕ки. Добре в╕дома ╖хня сп╕впраця, во╓нн╕ та пол╕тичн╕ союзи багатьох пров╕дник╕в укра╖нського козацтва, зокрема гетьмана Богдана Хмельницького з кримськими ханами. Нав╕ть у короткочасний пер╕од ╕снування Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки (Гетьманату та Директор╕╖) Крим розглядався як нев╕д’╓мна складова частина в╕дроджено╖ Укра╖нсько╖ держави. У радянськ╕ часи Крим, перебуваючи у склад╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, до входження в Укра╖ну у 1954 роц╕, був досить т╕сно пов’язаний з Укра╖ною. Енергетична галузь, транспортн╕ артер╕╖, металург╕я машинобудування та г╕рничодобувна промислов╕сть Криму фактично п╕дпорядковувались на той час Укра╖н╕. Передача Кримсько╖ област╕ Укра╖н╕ у 1954 роц╕ забезпечила докор╕нне економ╕чне в╕дродження п╕вострова, вщент зруйнованого в╕йною та злочинною депортац╕╓ю сотень тисяч кримських татар, болгар, в╕рмен, грек╕в та ╕нших народ╕в у 1944 роц╕. Пово╓нна в╕дбудова Криму в╕дбувалася завдяки колосальн╕й економ╕чн╕й допомоз╕ Укра╖ни. П╕сля 1954 року в Криму фактично в╕дродилась не лише промислов╕сть, транспорт, електромережа, але й занедбане с╕льське господарство. Саме п╕сля передач╕ Криму Укра╖н╕ бурхливими темпами на п╕востров╕ стали розвиватися промислове сад╕вництво, виноградарство, виноробство, овоч╕вництво, еф╕роол╕йна галузь, тваринництво та птах╕вництво. П╕сля спорудження П╕вн╕чно-Кримського каналу у Криму виникли нов╕ галуз╕ – зрошуване землеробство, кормовиробництво, рис╕вництво. Кримськ╕ м╕ста, курорти та промислов╕ п╕дпри╓мства отримали оч╕кувану житт╓дайну дн╕провську воду. Тож Крим фактично в╕дбудовано ╕ в╕дроджено мозолями та потом сотень тисяч переселенц╕в з Укра╖ни. Масове переселення працьовитих укра╖нських селян на п╕востр╕в розпочалося ще за десять рок╕в до передач╕ Криму Укра╖н╕. За достов╕рними статистичними даними з 1944 до 1984 року до Криму було переселено понад 1,2 млн. укра╖нсько╖ людност╕. Враховуючи важлив╕сть зазначено╖ юв╕лейно╖ дати для зм╕цнення укра╖нсько╖ державност╕, подолання сепаратистських настро╖в, як╕ роздмухують антиукра╖нськ╕ пол╕тичн╕ сили та спецслужби чужо╖ держави, та з метою поглиблення економ╕чних та культурних зв’язк╕в п╕вострова з ╕ншими рег╕онами Укра╖ни, вважа╓мо вкрай необх╕дним в╕дзначити 55-л╕ття входження Криму до складу Укра╖ни на належному державному р╕вн╕. Зазначений зах╕д, на нашу думку, сприятиме консол╕дац╕╖ укра╖нсько╖ сп╕льноти, злагод╕, миру та м╕жнац╕ональному порозум╕нню в Автоном╕╖. Нагада╓мо, що 50-л╕ття в╕д дня передач╕ Кримсько╖ област╕ Укра╖н╕, ╕н╕ц╕йоване нашим Товариством, було широко в╕дзначено на державному р╕вн╕ по вс╕й кра╖н╕. ╤ за оц╕нкою громадськост╕ та пров╕дних пол╕тичних парт╕й цей зах╕д мав позитивний як загальноукра╖нський, так ╕ м╕жнародний резонанс, сприяв авторитету укра╖нсько╖ держави. З повагою, Петро ВОЛЬВАЧ, голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового Товариства ╕м. Т. Шевченка, академ╕к УЕАН, д╕йсний член НТШ, заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки АРК.
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2009 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6894
|