"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема ""Джерельце""
#5 за 30.01.2009
«Поез╕я - це завжди неповторн╕сть...»
УРОК ПОЕТИЧНО╥ ТВОРЧОСТ╤
Добрий день, шановний пане редакторе дитячо╖ газети « Джерельце» Даниле Андр╕йовичу! Дякую Вам, що не залиша╓те поза увагою роботи мо╖х д╕тей, член╕в шк╕льного «Клубу юний журнал╕ст». Спасиб╕, що допомага╓те в╕рити в себе, у сво╖ сили. Адже д╕тям це так необх╕дно. Ми з нетерп╕нням чека╓мо виходу кожного номеру Вашо╖ газети. Чита╓мо, перечиту╓мо, обговорю╓мо, радимось. Як добре, що Ви у нас ╓. Низький Вам укл╕н. А ще надсилаю Вам «Урок поетично╖ творчост╕», де хочу под╕литися з учителями-ф╕лологами сво╖м досв╕дом, а саме: як знайти отой ╓диний шлях до дитячо╖ душ╕, п╕д╕брати ключик до ╖╖ маленького серця, щоб дитина почула Вас.
Поез╕я - це завжди неповторн╕сть, Якийсь безсмертний дотик до душ Л╕на Костенко
Духовний св╕т людини, ╖╖ ╕дейне становлення в сучасному св╕т╕, формування справжн╕х ц╕нностей, морально╖ культури - головн╕ проблеми, як╕ хвилюють сьогодн╕ кожного вчителя-ф╕лолога. Гуман╕зац╕я школи - нар╕жний фундамент нового педагог╕чного мислення. Важливу роль у процес╕ гуман╕зац╕╖ в╕д╕гра╓ л╕тература як вид мистецтва. Це ун╕версальний зас╕б формування ╕ розвитку творчих зд╕бностей, образного мислення, естетично╖ св╕домост╕ дитини. Лише вдумливо ╕ схвильовано прочитаний тв╕р може збудити емоц╕╖, як╕ переростають у почуття ╕ роблять людину людиною. Ум╕ння прочитати художн╕й тв╕р «розумом ╕ серцем» - запорука його виховного впливу на особист╕сть. Виховати такого читача можна лише за умови, якщо викладання в школ╕ оберта╓ться навколо ос╕, ╕м’я як╕й - Поез╕я. Поетеса Ганна Чубач пише: «Поез╕я любить не вс╕х, Поез╕я вс╕м - не да╓ться». Хто це вс╕? Це т╕, яких ми не навчили любити поез╕ю, тому вона ╖м ╕ не да╓ться. Тому вчитель разом ╕з д╕тьми ма╓ пройти нелегкий шлях, щоб його учн╕, як ╕ в╕н, кохалися в поез╕╖, щоб поез╕я стала для них тим житт╓дайним променем, який з╕гр╕ва╓ душу в радост╕ й гор╕, в юност╕ й на схил╕ л╕т, робить людину оптим╕стом, мудрецем. ╤ допоможе вчителю у ц╕й справ╕ урок поетично╖ педагог╕ки. Урок - це виток п╕знання в широкому сенс╕, на якому в╕дбува╓ться пошук д╕алогу дорослого з дитиною, щоб пробудити в дитяч╕й св╕домост╕ глибокий д╕алог ╕з самим собою. Розмова ця розпочина╓ться у в╕ршованому жанр╕, тому що поетична мова - це вже сходинка над буденн╕стю. Саме так, дещо п╕днявшись, ╕ необх╕дно говорити з учнями про щось актуальне, яке зника╓ в╕д нашо╖ щоденно╖ уваги, але може бути найголовн╕шим для формування особистост╕, для розвитку внутр╕шнього св╕ту дитини. Про що це - найголовн╕ше? Перш за все, про вчителя. Усе доступн╕шим ста╓ р╕зноман╕тне п╕знання: безл╕ч книг, пос╕бник╕в, «всемогутн╕й» ╕нтернет. Послаблю╓ться значим╕сть шк╕льного учителя, бл╕дне авторитет. Але саме вчитель веде учня до Великого П╕знання. Та для цього необх╕дно спочатку прокласти стежку вза╓модов╕ри, вза╓морозум╕ння: в╕д учителя - до учня, в╕д учня - до вчителя.
УЧИТЕЛЬ Скромн╕сть, щир╕сть, простоту, Щедр╕сть, чесн╕сть, доброту, Й серце з рад╕стю сво╓ Д╕тям - в╕дда╓. Отчий край, Вкра╖ну,
Р╕дну мову солов’╖ну Вчить д╕тей любити.
На земл╕ у мир╕ жити. Коли важко - допоможе, Заспоко╖ть в гор╕ зможе. Посм╕хнеться, мовить слово ╤ зда╓ться, все чудово.
У якому в╕ц╕ людин╕ необх╕дно розпочати самовиховання? Звичайно, в дитячому – ╕ якомога ран╕ше! Дивний ╕ дещо пот╕шний поетичний образ може захопити дитину до творчого самовдосконалення, задуматися про себе, про сво╖ якост╕ та вчинки.
ПРО Н╤КЧЕМУ
Н╕хто, н╕де, н╕коли Не чув Миколи в школ╕. Писати в╕н не вм╕в, Читати не хот╕в. Н╕яков╕сть н╕кчеми Н╕як не зрозум╕ть. Н╕ в якого н╕кчеми Талант не розбудить.
У людин╕ повинно бути все прекрасним. А особливо ╖╖ мовлення: багате, точне, правильне, доречне, виразне, зм╕стовне, посл╕довне. А хто, як не вчитель, буде прищеплювати любов ╕ повагу до р╕дно╖ мови.
Р╤ДНА МОВА Р╕дну мову береж╕ть, Нею правильно пиш╕ть! Мову Ви вивчайте, Гарно розмовляйте! Заглядайте у словник - Учн╕в в╕рний пом╕чник. Ну, п╕знай слова: «Новий» чи «нова»? Наша мова - скарб людини, Пам’ятай це щохвилини. Бережи ╖╖, шануй, В чисте джерело не плюй!
Одн╕╓ю з найважлив╕ших стор╕нок поетичного уроку ╓ стор╕нка, присвячена Матер╕. У тривоз╕ й любов╕, в замилуванн╕ й над╕╖ вдивляються матер╕ в сво╖х д╕тей, спод╕ваючись ╕ прагнучи щастя для них. Ус╕м сво╖м життям ╕ працею, прикладом ╕ вихованням утверджують у нас кращ╕ риси людяност╕ й добра.
БЕРЕЖ╤ТЬ СЕРЦЕ МАТЕР╤
Серце матер╕ все зна╓, Серце матер╕ болить. То вогнем воно пала╓, То стиска╓ться, щемить. Серце матер╕ все чу╓: Негаразди ╕ б╕ду. Т╕льки ╖й одн╕й в╕щу╓ Долю сина непросту. ╤ вноч╕ воно не спить, Все пульсу╓ ╕ пульсу╓. Серце матер╕ болить, Щось недобре воно чу╓. Не примушуйте страждати Серце матер╕ сво╓╖, Краще м╕цно об╕йняти, Пригорнутися до не╖.
Щасливий той учитель, хто зможе знайти д╕алог сердець. Та головне завдання - зум╕ти сказати про глибок╕ житт╓в╕ Основи. Хай на допомогу в цьому д╕алоз╕ про головне прийде ╕ поетична розмова; т╕льки б видалася вона простою, дох╕дливою, без втрати житт╓во важливого ╕ прекрасного. Адже лише такий урок поетично╖ педагог╕ки в змоз╕ забезпечити умови для становлення ╕ розвитку духовно багато╖ особистост╕ з╕ справжн╕ми людськими ц╕нностями та високою культурою, здатно╖ творити сво╓ життя; стати повноц╕нним господарем - творцем сусп╕льства та справжн╕м громадянином сво╓╖ держави - ╕м’я як╕й Укра╖на; любити р╕дну батьк╕вську землю, укра╖нський народ, його звича╖ та традиц╕╖, його культуру.
УКРА╥НА - ЦЕ ТИ ╤ Я
Укра╖на - це моя держава, Укра╖на - це Богдана слава, Це старенька р╕дна мати-ненька, Це хатина у садку б╕ленька. Я люблю свою Вкра╖ну, Р╕дну неньку Укра╖ну, Мову кв╕т╕в, солов’я - Це моя й твоя земля. Верболози, що до р╕чки гнуться; Трави, що, мов коси шовком в’ються - Наймил╕ше, любе серцю це, Бо вкра╖нським, р╕дним воно ╓. Укра╖на - значить ти ╕ я, Ти ╕ я - Укра╖на моя. Ми ╓дине ц╕ле на роки, На стол╕ття - на в╕ки. В╕ра ПАЛЬОХА, кер╕вник гуртка «Юний журнал╕ст», учитель вищо╖ категор╕╖, зав╕дувач кафедри укра╖нсько╖ мови та л╕тератури л╕цею мистецтв м╕ста Керч╕.
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6852
|