"Кримська Свiтлиця" > #3 за 16.01.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
#3 за 16.01.2009
СМЕРТЬ ╤ БЕЗСМЕРТЯ ОЛЕКСИ Г╤РНИКА
Живим смолоскипом осв╕тив Укра╖ну Олекса Г╕рник - укра╖нський патр╕от ╕з м╕ста Калуша, що на ╤вано-Франк╕вщин╕, який у н╕ч з 21 на 22 с╕чня 1978 року спалив себе на могил╕ Тараса Шевченка у Канев╕ на знак протесту проти жахливих насл╕дк╕в московсько╖ пол╕тики зрос╕йщення Укра╖ни. Коли стемн╕ло, в╕н розкидав на гор╕ тисячу лист╕вок, на яких в╕д руки було написано: «Протест проти русиф╕кац╕╖ укра╖нського народу. На знак протесту спалився Олекса Г╕рник з Калуша». Облив себе гасом - ╕ стовп вогню зв╕вся в небо, забираючи праведну душу й осв╕тлюючи могилу Тараса. Кадеб╕сти, повзаючи по схилах Шевченково╖ гори, к╕лька дн╕в збирали лист╕вки, але вилучити вс╕ ╖м не вдалось. Близько 30-ти з них потрапили в над╕йн╕ руки, ╕ ╕нформац╕я про самоспалення Г╕рника як протест проти русиф╕кац╕╖ укра╖нського народу зазвучала по закордонних рад╕останц╕ях. Так св╕т д╕знався про чергову жертву радянсько╖ влади. Олекса Г╕рник народився у 1912 роц╕. Боротися за права укра╖нського народу почав ще за Польщ╕, за що три роки пров╕в у тюрм╕. В╕с╕м рок╕в в╕дбув у радянському ув’язненн╕, п╕д Норильськом. Мав родину - дружину й син╕в. М╕г би спок╕йно й благополучно ростити д╕тей. Але любов до Укра╖ни не дозволила йому миритися з наругою над нею. Сво╓ю мученицькою смертю в╕н не т╕льки кинув виклик тотал╕тарн╕й систем╕, а й розбудив укра╖нську нац╕ю. Ось ориг╕нал його жагучих ╕ правдивих сл╕в: «Протест проти рос╕йсько╖ окупац╕╖ на Укра╖н╕! Протест проти русиф╕кац╕╖ укра╖нського народу! Хай живе самост╕йна соборна Укра╖нська держава! Радянська, та не рос╕йська... Т╕льки незалежна держава ╓ запорукою збереження нац╕╖ та ╖╖ мови. Багато укра╖нц╕в не говорять по-укра╖нськи, чи то бояться, або заради прац╕ - того живот╕ння. Нав╕ть т╕, як╕ пишуть по-укра╖нськи, то говорять по-рос╕йськи. Словом, рос╕йська нац╕я, як пануюча й сильн╕ша, нищить друг╕ народи й то з любов╕ й дружби до них... Дайте нам жити так, як поляки, чехи живуть чи друг╕ слов’янськ╕ народи. Дайте нам жити й творити по сво╖й владарн╕й вол╕ й величн╕й ╕де╖ сво╖ права, сво╖ закони. Не губ╕ть, не вбивайте меншого брата, як ви назива╓те!» Сьогодн╕ ╕м’я Олекси Г╕рника поверта╓ться в Укра╖ну ╕ ста╓ поряд з такими ╕менами як Василь Симоненко й Василь Стус, Алла Горська, Олекс╕й Тихий, Валер╕й Марченко. У 2003 роц╕ Ки╖вським благод╕йним фондом «Укра╖нським д╕тям - укра╖нське слово» заснована прем╕я ╕мен╕ Олекси Г╕рника. У 2007 роц╕ О. Г╕рнику за громадянську мужн╕сть ╕ самопожертву присво╓но звання Героя Укра╖ни. З портретом Олекси ╕ його словами протесту проти русиф╕кац╕╖ Укра╖ни, прикр╕пленими до саморобного в╕зочка, хорунжий Кальм╕усько╖ козацько╖ паланки Олександр Мазуренко - людина без право╖ ноги - у 2005-2006 роках зд╕йснив на милицях подорож Укра╖ною, нагадуючи землякам про смерть ╕ безсмертя Олекси Г╕рника та пробуджуючи ╖хню нац╕ональну св╕дом╕сть. На м╕сц╕ спалення патр╕ота буйно розр╕сся кущ калини - символ Укра╖ни. В╕н кличе нас, живих, берегти вистраждану незалежн╕сть, у п╕дмур╕вок яко╖ заклав кам╕нь один ╕з кращих син╕в народу - Олекса Г╕рник. Л╕д╕я МОЛЧАНОВА, учителька. м. Мар╕уполь.
СОРОК РОК╤В ПОДВИГУ ЯНА ПАЛАХА
Ян Палах (чеськ. Jan Palach; 11 серпня 1948, Вшетати — 19 с╕чня 1969, Прага) — чеський студент, котрий в знак протесту проти во╓нно╖ ╕нтервенц╕╖ в Чехословаччину Радянського Союзу та ╕нших кра╖н Варшавського договору 16 с╕чня 1969 року, обливши себе бензином, зд╕йснив самоспалення б╕ля Нац╕онального музею на Вацлавськ╕й площ╕ у Праз╕. Помер через 3 дн╕ в спец╕ал╕зован╕й кл╕н╕ц╕. Студент-скульптор Ольбрам Зубек зняв з нього посмертну маску. 25 с╕чня похорон Палаха на кладовищ╕ Ольшани перер╕с в демонстрац╕ю. У жовтн╕ 1973 року останки Палаха було кремовано ╕ перенесено на кладовище у м╕ст╕ Вшетати, але п╕сля Оксамитово╖ революц╕╖ вони знову були перепохован╕ на Ольшанському кладовищ╕. У 1991 роц╕ Палах був нагороджений посмертно чеським орденом Томаша Масарика першого ступеня. На честь Палаха 22 серпня 1969 року чеський астроном-ем╕грант Лубош Когоутек назвав астеро╖д-1834 Палах. Був також в╕дкритий пам’ятник в його честь. П╕сля смерт╕ Палаха до кв╕тня 1969 року ще 26 громадян Чехословаччини зробили спроби самоспалення, протестуючи таким чином проти радянсько╖ ╕нтервенц╕╖ ╕ придушення «Празько╖ весни» 1968 р. Семеро з них загинули. Один ╕з них — Ян Зай╕ц — пок╕нчив ╕з собою також на Вацлавськ╕й площ╕. * * * Киянин Серг╕й Г╕р╕к до 40-р╕ччя подвигу Яна Палаха написав в╕рша, якого ми в╕днайшли в ╕нтернет╕ за адресою http://www.maysterni.com/publication.php?id=28466. Пропону╓мо його уваз╕ читач╕в:
Чи можеш ти пов╕рити соб╕? Чи ма╓ш право думати про себе? Чи можеш все забути ╕ п╕ти? Мовчати? Говорити: так ╕ треба? Не можеш. Що ж... А Чех╕я тебе Колись згада╓? ╥й дадуть згадати? Тоб╕ байдуже? Заздрю... Але все ж, Ця смерть для Чех╕╖ - велика втрата. А самогубство ж - гр╕х... ╤ жити гр╕х? ╤ гр╕х не кидатися п╕д радянськ╕ танки? Ус╕ ми гр╕шн╕... Сам-один за вс╕х Згор╕ти ладен? ...Дума╓ш до ранку... Чита╓ш Маркса - праведний марксист... ...П╕вроку, як розстр╕ляно свободу... ╥╖ розбудять ╜ас ╕ с╕рники?.. ╤деш умерти... Не впов╕льнюй ходу...
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 16.01.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6775
|