Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4500)
З потоку життя (7297)
Душі криниця (4191)
Українці мої... (1689)
Резонанс (2201)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1854)
Крим - наш дім (1190)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (246)
Бути чи не бути? (395)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (234)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗМ╤╢БОРЦ╤
Наш╕ традиц╕╖


З ПОДАРУНКОМ ДО Д╤ТЕЙ
Серед видань


АМЕРИКАНСЬКИЙ АРХ╤В УКРА╥НСЬКО╥ НАРОДНО╥ КУЛЬТУРИ
Онлайн-платформа «Велик╕ трансформац╕╖» постала з наукових експедиц╕й областями...


МИРОТОЧЕЦЬ
Наш╕ традиц╕╖


ПЕКЛИ ХЛ╤Б ╤ СПРАВЛЯЛИ ВЕС╤ЛЛЯ
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 26.12.2008
СЕРЕД РЕЧЕЙ, ЯК╤ НАГАДУЮТЬ ДИТИНСТВО


Музей побуту Зах╕дно╖ Укра╖ни – за 20 хвилин в╕д центру Севастополя!

Св╕чку запалю,
Помолюсь тихенько
За мою с╕м’ю,
За мат╕р стареньку.
Не вгасай, св╕ча,
Я ╕ще згадаю
Хут╕р ╤лл╕ча
У кримському краю.

Ц╕ зворушлив╕ рядки р╕вненський автор-виконавець п╕сень Валер╕й Марченко записав у гостьов╕й книз╕ подружжя Кузменюк╕в, яке, судячи з дорожнього знаку, мешка╓ на хутор╕ ╤лл╕ча, що на краю Чоргуня за 20 хвилин ╖зди в╕д центру Севастополя. Знак «д╕╓» р╕вно ст╕льки, ск╕льки продовжу╓ться паркан садиби.
Голова Союзу п╕дпри╓мц╕в Лен╕нського району м. Севастополя Михайло ╤лл╕ч Кузменюк за п’ять рок╕в з╕брав чималу колекц╕ю старожитностей. Вона була нарешт╕ упорядкована в окрем╕й буд╕вл╕ з великими в╕кнами поблизу основного будинку, в к╕нц╕ жовтня освячена ╕ отримала назву «Приватний музей побуту Зах╕дно╖ Укра╖ни». Експозиц╕ю мали рад╕сть переглянути вже б╕льше с╕мдесяти чолов╕к. Пощастило там побувати ╕ мен╕.
В╕д стил╕зац╕╖ «п╕д хату» власник раритет╕в в╕дмовився ╕ високе прим╕щення першо╖ зали назвав великою хатою. Ще одне прим╕щення музею – хороми.
Задум Михайла ╤лл╕ча для в╕дв╕дувач╕в видрукувано в еп╕граф╕ до музею – текст╕ у рамц╕ п╕д склом: «Музей не претенду╓ на щось велике, але й на мале також. В╕н претенду╓ на б╕льше – на вашу приязнь та шану до мо╖х родич╕в, земляк╕в ╕ до не╖ ╓дино╖, мо╓╖ мало╖ Батьк╕вщини – Буковини, що на Зах╕дн╕й Укра╖н╕». У часи роботи на черн╕вецькому телебаченн╕ п. Михайло був знайомий ╕з Соф╕╓ю Ротару, Назар╕╓м Яремчуком, с╕м’╓ю Володимира ╤васюка ╕ знав самого композитора. 1971 року керував зйомками ф╕льму «Червона рута». ╤ нин╕ контакти ╕з р╕дним кра╓м залишаються пост╕йними.
Побачивши велику к╕льк╕сть найрiзноманiтнiших старовинних предмет╕в, чомусь згадав ф╕лософськ╕ слова ╕з Б╕бл╕╖: «Збира╓ людина ╕ не зна╓, кому воно д╕станеться». Начебто прочитавши мо╖ думки, г╕д пов╕домив, що основна мета створення зб╕рки – показати друзям, знайомим, як люди жили ран╕ше. А йому ц╕ реч╕ близьк╕, бо нагадують дитинство. Сам п. Кузменюк вир╕с у м╕ст╕ Черн╕вц╕, але його батьки ╕ д╕ди – з навколишн╕х с╕л ╕ там часто доводилось гостювати та в╕дпочивати. Це все в╕н робить в тому числ╕ ╕ для д╕тей та онук╕в – с╕м’╓ю на Буковину часто ╖здять, ╖м подоба╓ться тамтешня природа, д╕ти ╕з задоволенням оволод╕вають смаколиками м╕сцевого д╕алекту.
«╤ правнуки хай пам’ятають, що ╖хн╕ д╕ди жили серед усього цього», – аргументу╓ ще раз ╕дею створення музею побуту Михайло ╤лл╕ч.
В╕дразу впада╓ у в╕ч╕ його профес╕йн╕сть ╕ художн╕й смак при стил╕зац╕╖ прим╕щення – нав╕ть електричн╕ дроти прикр╕плено до фарфорових чашок, як ран╕ше. Для груп зб╕рок зроблено окреме сучасне осв╕тлення.
Серед предмет╕в можна вид╕лити не один десяток експозиц╕й. Одна ╕з них – музичн╕ ╕нструменти, де з╕бран╕ так╕, як╕ ╓ в народних оркестрах – показу╓ лазерною указкою п╕д стелю п. Михайло. У кожному сел╕ на Буковин╕ ╓ народний оркестр. Ось тут ╕ з╕бран╕ цимбали, най, флу╓р, дримба, соп╕лка, скрипка, тромбон, саксофон, альт, корнет, кларнет. Поряд – колекц╕я патефон╕в, грамофон╕в, плат╕вок.
Власник особливо пиша╓ться пасхальним дерев’яним кошиком, яким користувались на свято.
На «патрона», тобто, на ╕менини, в с╕м’ях було заведено дарувати «патронний в╕нок» – збиралась фам╕л╕я (так на Буковин╕ назива╓ться р╕дня) ╕ кожен св╕й дарунок – сорочку, краватку, грош╕, завернут╕ в трубочку, сувен╕р – в╕шав на в╕нок. П╕сля цього патронний в╕нок з подарунками одягали ╕мениннику на шию ╕ сп╕вали величальну п╕сню.
Ще там ╓ колекц╕я прасок, фотоапарат╕в, дзигарк╕в (годинник╕в), самовар╕в. Цих предмет╕в до 10-20 р╕зноман╕тних екземпляр╕в.
╢ куток з буковинським одягом – теплими на дотик кожухами, сердаками, вишитими сорочками. ╢ шапки-кучми. «╢ реч╕, яким понад 200 рок╕в, – стверджу╓ Михайло ╤лл╕ч, – але переважна б╕льш╕сть таких, яким не менше 100 рок╕в».
У музе╖ ╓ список дарувальник╕в з Черн╕вц╕в, Севастополя, ╕нших м╕ст та с╕л. Друз╕ знають про уподобання ╕ з рад╕стю поповнюють зб╕рку. «Щоправда, список вже час оновлювати», – зауважу╓ господар. Зрозум╕ло, що багато речей було придбано п╕д час чергово╖ по╖здки на малу Батьк╕вщину, частина експонат╕в – результат обм╕ну. Про кожну р╕ч у нього ╓ тепла згадка.
Ось каламарка, себто чорнильниця. В╕дразу виникають спогади про шк╕льн╕ роки. Ось б╕льше десятка р╕зних млин╕в для кавових зерен чи перця. ╢ куточок для писанок тонко╖ роботи. Там само – писанки на дерев╕.
Серед документальних експонат╕в увагу приверта╓ тод╕шн╕й атестат 1909 року - «Сьв╕доцтво про ув╕льненя». Вакарюк Константин мав такий запис у ньому: «Поведен╓ вдоволяюче. Пильн╕сть – восторгаюча». Вивчав предмети: «наука рел╕г╕я, читан╓, руска мова викладова, рахунки, ╕стор╕я ╕ наука природописна, землепис, рисунки, сьп╕в, г╕мнастика, н╕мецька мова». Дал╕ запис: «Тому що сей ученик в╕дпов╕в вимогам державного шк╕льного закона, то ув╕льня╓ ся ╓го в╕д обовязку шк╕льного, в╕н ма╓ однак вчащати на науку повторительну».
Вгору тягнуться полиц╕ ╕ у хоромах. ╤ там – чимало ц╕кавих зб╕рок – ткацьк╕ станки поряд з швейними машинками, чимало ваг – терез╕в. Серед них ╓ ╕ кован╕ з одного бруска металу ваги, ╕ кантори – пружинн╕ терези.
Мак╕три, гладуни (посуд для збер╕гання смальця), гергеви (посуд для вареник╕в), кринки, боч╕вка для бринзи, маслобойки, ночви – дерев’яне корито для зам╕шування т╕ста займають м╕сце на верхн╕й полиц╕. Видно, що реч╕ зроблен╕ майстровитими людьми.
Ц╕каво глянути на жорна 2-╖ половини Х╤Х стол╕ття, серпи, барди ╕ бардички – сокири, струги – ╕нший с╕льський реманент. ╢ нап╕вавтоматична кукурудзосаджалка з регулюванням глибини посадки залежно в╕д температури пов╕тря ╕ земл╕.
Одн╕ назви забутих речей – щоправда, ╖м ╓ сучасн╕ в╕дпов╕дники – викликають тепл╕ почуття – все зда╓ться таким р╕дним ╕ укра╖нським. Багато з них реставрован╕, ╓ ╕ так╕, що непридатн╕ для оновлення. Процес поповнення колекц╕╖ став безперервним.
Донька Михайла ╤лл╕ча, ╤ванна, говорить, що вони мають сильн╕ с╕мейн╕ традиц╕╖. Вона сама, ╖╖ д╕ти допомагали ╕ в буд╕вництв╕ музею, експозиц╕я створювалась на ╖х очах. ╥╖ донька малювала картини. Д╕ти теж приводять друз╕в ╕ т╕ захоплено ознайомлюються з виставкою старожитностей. Серед експонат╕в вони часто проводять с╕мейн╕ вечори ╕ «для д╕тей в╕н швидше – будинок-музей».
Надвор╕ сто╖ть ф╕ра (хура, в╕з, п╕двода), виготовлена власником музею на замовлення, ╕, коли наста╓ л╕тня спека, д╕ти сплять у н╕й прямо п╕д кримським небом.
Минулого року до Черн╕вц╕в на Р╕здвян╕ свята на трьох машинах по╖хала вся велика с╕м’я Кузменюк╕в у к╕лькост╕ 14 чолов╕к.
Дружина п. Кузменюка, Валентина, п╕дтриму╓ ╕ сприя╓ захопленню чолов╕ка. У згадан╕й гостьов╕й книз╕ – альбом╕ ╕з фотограф╕ями та в╕дгуками ╕ побажаннями – записи багатьох в╕домих севастопольц╕в ╕ укра╖нц╕в з подяками господарям ма╓тку. Для турист╕в, що подорожують Кримом, вiдвiдини такого музею можуть стати справжньою екзотикою.
А фам╕л╕я Михайла ╤лл╕ча, як ╕ в╕н сам, зроста╓ серед предмет╕в матер╕ально╖ ╕ духовно╖ народно╖ культури.

Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ.

* * *

Для тих, хто зац╕кавився ц╕╓ю ╕нформац╕╓ю, пов╕домля╓мо координати приватного музею побуту Зах╕дно╖ Укра╖ни у Севастопол╕: тел. 8-0692-63-21-63 або e-mail: ivanna_k69@mail.ru

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6716

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков