"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
#52 за 26.12.2008
ВИДАТНИЙ УКРА╥НЕЦЬ ╤З РОС╤ЙСЬКИМ КОР╤ННЯМ
Днями виповнилося 425 рок╕в в╕д дня смерт╕ видатного д╕яча культурного в╕дродження сх╕дно╖ ╢вропи ХVI стол╕ття ╤вана Федорова. Виходець з Рос╕╖, в╕н навчався у Крак╕вському ун╕верситет╕, довгий час працював в ем╕грац╕╖ в Укра╖н╕, де став йменувати себе Федоровичем. Б╕льше про те, що в╕н зробив для становлення укра╖нського друкарства, йшлося на науков╕й конференц╕╖ в Нац╕ональному ун╕верситет╕ «Острозька академ╕я», адже саме в Остроз╕ в╕н розвинув свою просв╕тницьку д╕яльн╕сть на укра╖нських теренах. «╤ван Федоров: життя в ем╕грац╕╖» – п╕д такою назвою щойно побачила св╕т книга досл╕дника Острог╕ани, професора ╤горя Мицька. Виявлен╕ в останн╕ роки документи та матер╕али, подан╕ в н╕й, засв╕дчують: до того, як долучитися до просв╕тницько╖ прац╕ у середньов╕чн╕й Волин╕ та Галичин╕, «╤оанн, Федор╕в син ╕з Москви» навчався та стажувався у тогочасн╕й ╢вроп╕, а прим╕рник Острозького «Букваря» ╤вана Федорова збер╕га╓ться у Гарвардському ун╕верситет╕. Рецензент книги, доктор ф╕лософських наук Петро Кралюк зазнача╓, що малов╕домим ╓ те, що ╤ван Федоров навчався у Крак╕вському ун╕верситет╕. «Хоча ця думка була висловлена досл╕дником Немировським, але автор знайшов нов╕ документи про те, що на Заход╕ в╕н не просто отримав осв╕ту, а мав можлив╕сть ознайомитися з досягненнями тогочасно╖ культури ╕ техн╕кою книгодрукування», – каже в╕н. Всупереч загальноприйнятому у радянську добу твердженню, ╤ван Федоров не був першодрукарем – н╕ укра╖нським, н╕ рос╕йським, ан╕ б╕лоруським. А першодрукарем став крак╕вський н╕мець Швайпольт Ф╕оль, котрий подарував нашим предкам перш╕ кириличн╕ друкован╕ книги. Все ж ╤ван Федоров був найвидатн╕шим укра╖нським друкарем свого часу, бо залишив нам «у спадщину» ╕ Буквар, ╕ Острозьку Б╕бл╕ю, ╕ чимало полем╕чних та церковних книг. Б╕льша частина його життя й досягнень пов’язан╕ саме з Острогом, наголосив, в╕дкриваючи конференц╕ю, ректор Нац╕онального ун╕верситету «Острозька академ╕я» ╤гор Пас╕чник: «Близько 65 в╕дсотк╕в праць ╤вана Федоровича припадають на той пер╕од, коли в╕н тут був ╕гуменом Дерманського монастиря, ╕ коли працював у ст╕нах Острозько╖ академ╕╖ безпосередньо». Починаючи з льв╕вського пер╕оду, Федоров ╕мену╓ себе Федоровичем. Автор книжки – ╤гор Мицько – просл╕дкував його перш╕ роки ем╕грац╕╖ та укра╖нськ╕ дороги, намалював портрет друкаря й описав його сподвижництво у Дерманськ╕й обител╕, з╕брав докупи документи, як╕ св╕дчать про те, що Федоров був ще й винах╕дником розб╕рних гармат. ╤гор Мицько проанал╕зував спадок ╤вана Федорова, розпов╕в ╕ про загадки, пов’язан╕ ╕з Льв╕вським похованням ученого. Книгу вдалося ╕люструвати давн╕ми гравюрами – портретами тих д╕яч╕в, ╕з якими сп╕лкувався Федоров, а також гравюрами м╕ст – Кракова, В╕дня, Львова, де в╕н жив. Ким почувався Федоров на Волин╕? Професор ки╖вського державного ун╕верситету, рос╕янин Василь Уляновський переконаний, що в╕н не в╕дчував себе ем╕грантом. Федоров – прототип тих рос╕ян, котр╕ не просто мешкають в Укра╖н╕, а зрослися з ╖╖ культурою: «╤ як ви бачите, вс╕ рос╕яни, як╕ тут виступали перед╕ мною, – розмовляли укра╖нською, ╕ вс╕ ми в╕дчува╓мо себе частиною народу, який нас виховав ╕ зробив людьми. ╤ хоч автор ц╕╓╖ книги назвав ╖╖ життям в ем╕грац╕╖, я не зовс╕м впевнений, що ╤ван Федоров почувався на теренах тогочасних укра╖нських земель, як в ем╕грац╕╖…», – зауважив Василь Уляновський. Ми й дал╕ продовжу╓мо цього друкаря ╕менувати Федоровим. Але в╕н укра╖н╕зувався, ╕ п╕дписувався – «╤оанн Федорович». Учасники з╕брання звернулися до Президента Укра╖ни з проханням видати Указ про вшанування пам’ят╕ видатного просв╕тителя на державному р╕вн╕. Валентина Одарченко.
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6708
|