Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2203)
З потоку життя (5328)
Душі криниця (3065)
Українці мої... (1390)
Резонанс (1354)
Урок української (976)
"Білі плями" історії (1570)
Крим - наш дім (525)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (229)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФЕНОМЕН УКРА╥НИ
╤стор╕я Тризуба - державного символу Укра╖ни - дивовижна ╕ ун╕кальна насамперед тим, що нос╕╓м...


ФЕНОМЕН УКРА╥НИ
Кор╕нна земля, на як╕й формувався укра╖нський етнос, не звичайна територ╕я. З нею нерозривно...


СМОЛЕНСЬКА КОМ╤С╤Я: НА БОРТУ Л╤ТАКА ЙМОВ╤РНО СТАВСЯ ВИБУХ ЩЕ ДО З╤ТКНЕННЯ ╤З ЗЕМЛЕЮ
У катастроф╕ загинуло 96 ос╕б. Польська делегац╕я прямувала на жалобн╕ заходи з нагоди 70-╖...


СПОМИНИ ПРО НЕПЕРЕМОЖНИХ ПРАД╤Д╤В ДЛЯ СУЧАСНИХ ╤ МАЙБУТН╤Х ГЕРО╥В
19 березня в столичному ресторан╕ «Остання барикада» в╕дбулася презентац╕я книги...


Феномен Укра╖ни
Книга “Феномен Укра╖ни” да╓ широку ╕ глибоку картину того, як╕ фактори спричинилися...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:


















Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter







оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 26.12.2008
755 РОК╤В ТОМУ ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ СТАВ КОРОЛЕМ РУС╤

╤СТОР╤Я
755 РОК╤В ТОМУ ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ СТАВ КОРОЛЕМ РУС╤
В╤Н МАВ ОЧОЛИТИ ХРЕСТОВИЙ ПОХ╤Д ПРОТИ МОНГОЛ╤В
У грудн╕ 1253 року посланець Папи Римського ╤нокент╕я ╤V абат Оп╕зо прибув до Дорогочина над Бугом — м╕ста на зах╕дн╕й околиц╕ Галицько-Волинського княз╕вства. Дорогою абат оприлюднив папську буллу, яка закликала володар╕в Чех╕╖, Морав╕╖, Серб╕╖, Помор’я та Прусс╕╖ до хрестового походу п╕д проводом князя Данила Галицького проти монгол╕в.
Оп╕зо прив╕з Данилов╕ корол╕вськ╕ клейноди: корону, ск╕петр ╕ державу. Впродовж попередн╕х п’яти рок╕в Данило дв╕ч╕ в╕дмовлявся коронуватися. Уперше — через те, що посольство з короною застало його не в Галицько-Волинськ╕й держав╕ — в╕н тод╕ саме прибув до Кракова. Удруге — через те, що Папа над╕слав корону, не оголосивши хрестового походу проти монгол╕в.
— Що мен╕ в╕нець, коли татари лютують! — обурився тод╕.
Утрет╓ Данило спочатку теж в╕дмовлявся, та врешт╕ поступився проханням сво╓╖ матер╕ княгин╕ Анни та польських княз╕в Сомовита й Болеслава Сором’язливого — його союзник╕в у щойно розпочатому поход╕ на ятвяг╕в. Коронац╕я в╕дбулася у двадцятих числах грудня у дорогочинському храм╕ Пресвято╖ Богородиц╕.
Данилов╕ вже було 52 роки. Його держава простягалася в╕д Бугу до Дн╕пра й була чи не найб╕льшою в ╢вроп╕. По смерт╕ австр╕йсько-штирського герцога Фр╕др╕ха ╤╤ претенденти на його спадщину з╕бралися в м╕ст╕ Пожг, нин╕ — словацька столиця Братислава. Серед володар╕в Центрально╖ ╢вропи був ╕ галицько-волинський князь, син якого - Роман був одружений ╕з донькою пок╕йного герцога - Гертрудою. ”Сам же Данило ╖хав об╕ч короля, за звича╓м руським, — опов╕да╓ л╕тописець, — а к╕нь п╕д ним був диву подобен, ╕ с╕дло позолочене, ╕ стр╕ли й шабля золотом оздоблен╕ та ╕ншими прикрасами, що аж дивно, а жупан ╕з золототканого ╓двабу грецького ╕ широким золотим мереживом обшитий, ╕ чоботи зелен╕ козлов╕, обшит╕ золотом”.
У Середньов╕чч╕ вважали, що син князя був князем в╕д народження, натом╕сть королем його мав визнати Папа Римський. Тож, отримавши в╕д нього корону, галицько-волинський правитель ставав повноправним ╓вропейським монархом.
За тод╕шн╕м звича╓м, король не м╕г бути н╕чи╖м васалом, а в раз╕ нападу на його державу ╕нш╕ корол╕ мали надати йому в╕йськову допомогу. Саме ╖╖ й потребував Данило в оборон╕ в╕д монгол╕в.
Уперше в╕н з╕ткнувся з ними 22-р╕чним — у битв╕ на Калц╕, де був поранений у груди. А наприк╕нц╕ 1245 року, не маючи сил для в╕йни з╕ степовиками, Данило змушений по╖хати до столиц╕ Золото╖ Орди м╕ста Сарая по ярлик на княж╕ння, кланятися ханов╕ Батию й пити кумис у його шатр╕. Данило Галицький отримав статус ханського васала: в╕н не мав платити Орд╕ данину, лише мусив висилати сво╓ в╕йсько для монгольських поход╕в.
Повернувшись ╕з Сарая, Данило почав листування з папою ╤нокент╕╓м ╤V про орган╕зац╕ю хрестового походу проти монгол╕в. Папа над╕слав йому с╕м послань. У них титулу╓ його ”найсв╕тл╕шим королем Рус╕”, пропону╓ свою оп╕ку, сп╕льну боротьбу проти монгол╕в та з’╓днання Ки╖всько╖ митропол╕╖ з Римською церквою.
На переговори з папою князь в╕дправля╓ до Л╕она посольство на чол╕ з ╕гуменом Григор╕╓м. П╕сля ╖х завершення ╤нокент╕й ╤V знову висила╓ Данилов╕ к╕лька лист╕в. Визна╓ його законним правителем Рус╕, а згодом вида╓ ╕ згадану буллу про хрестовий пох╕д проти монгол╕в.
Однак п╕сля коронац╕╖ Данила Галицького володар╕ Центрально╖ ╢вропи не п╕дтримали його в боротьб╕ з монголами. Вони спод╕валися, що орда не д╕йде до ╖хн╕х держав. Данило Галицький вою╓ самотужки. Перебудову╓ замки та фортец╕, реорган╕зову╓ сво╓ в╕йсько за зах╕дно╓вропейським зразком, одягнувши важку к╕нноту в лати. Попри поразки, в╕н зм╕г в╕дстояти свою державу. Л╕тописець назива╓ його то королем, то князем: ”Сей же король Данило був князем добрим, хоробрим ╕ мудрим, який спорудив городи мног╕, ╕ церкви поставив, ╕ оздобив ╖х р╕зноман╕тними прикрасами”.

Корол╕вський титул носили Данилов╕ нащадки
Корону Данила носили ╕ деяк╕ його нащадки, тож упродовж стол╕ття по його смерт╕ правител╕в Галицько-Волинсько╖ держави сус╕ди називали ”королями Рус╕”.
Онук Данила Юр╕й ╤ Львович — ”король Рус╕, князь Волин╕” — на сво╖й печатц╕ був зображений на трон╕, ув╕нчаний короною й з╕ ск╕петром у прав╕й руц╕. По колу йшов напис латиною: ”Печатка володаря Георг╕я, короля Рус╕”. Його сини Андр╕й та Лев корол╕вського титулу не успадкували. Вони сп╕льно правили Галицько-Волинською державою. Лев титулувався ”duх Galiciae” — ”князь Галичини”, а Андр╕й — ”duх Ladimirae” — ”князь Лодомер╕╖” (Володимир╕╖) — за м╕стом Володимиром, тод╕шньою столицею Волин╕.
Онук короля Юр╕я ╤, син мазовецького князя Тройдена ╤╤ Болеслав народився в Польщ╕ й був охрещений у католицьк╕й в╕р╕, але дорослим перейшов на православ’я та прийняв ╕м’я Юр╕й. Запрошений волинськими боярами на княж╕ння, в╕н правив Галицько-Волинською державою впродовж 16 рок╕в, титулуючись ”королем Мало╖ Рус╕”. Боярська опозиц╕я закидала Юр╕╓в╕-Болеславу запоб╕гання перед м╕щанами, покровительство переселенцям ╕з н╕мецьких ╕ чеських м╕ст та потурання католицьк╕й церкв╕. Урешт╕-решт, бояри-змовники отру╖ли короля Юр╕я ╤╤ у Володимир╕.
За два тижн╕ по його смерт╕ польський король Казимир ╤╤╤ Великий захопив Льв╕в, однак через оп╕р городян не зм╕г його втримати. В╕дступаючи з м╕ста, Казимир вив╕з скарбницю ╕з клейнодами корол╕в Рус╕. Зокрема, дв╕ д╕адеми ╕ два золотих хрести, а також корол╕вський престол, прикрашений золотом ╕ коштовним кам╕нням. Через дев’ять рок╕в Казимир остаточно при╓днав Галичину до Польського корол╕вства. Та ще впродовж стол╕ття Руське Корол╕вство збер╕гало автономний статус. Його жител╕ судилися за сво╖м ”руським правом”, у Львов╕ карбували власну монету — ср╕бний ”льв╕вський квартник” (п╕вгр╕ш) ╕з зображенням лева — герба Галичини — та написом латиною ”монета руська”.

╤з галицько╖ корони зробили ╓пископську митру
П╕сля першого под╕лу Польщ╕ 1772 року до Австр╕йсько╖ ╕мпер╕╖ в╕д╕йшли во╓водства Руське й частини Волинського та Под╕льського. На цих землях в╕денський уряд утворив коронний край ╕з центром у Львов╕. Нова пров╕нц╕я ╕мпер╕╖, що н╕бито була продовженням держави Данила Галицького, отримала назву Корол╕вство Галичини й Лодомер╕╖.
Данилова корона до Першо╖ св╕тово╖ в╕йни збер╕галася у греко-католицькому кафедральному собор╕ Святого ╤вана Хрестителя у Перемишл╕ й була перероблена на митру м╕сцевого ╓пископа. В╕дступаючи, 1915-го рос╕йська арм╕я вивезла ╖╖ зв╕дти до Москви. 1922-го завдяки зусиллям укра╖нського канон╕ка Гриника ╕ втручанню Л╕ги Нац╕й корону повернули до Перемишля. ╤з початком Друго╖ св╕тово╖ в╕йни ╓пископ Перемиський Йосафат Коциловський розпорядився зняти з митри золото й д╕аманти та закопати ╖х у п╕двал╕ ╓пископського будинку. Можна лише гадати, де нин╕ сама корона Данила Галицького — у Варшав╕, Москв╕, Ватикан╕ чи США.
В╕тал╕й ПОНОМАРЬОВ.
http://gazeta.ua

Сучасну верс╕ю корони короля Данила Галицького створили льв╕вськ╕ ювел╕ри.

Ун╕кальний вир╕б явля╓ собою г╕потетичний вар╕ант корол╕всько╖ рел╕кв╕╖, пошуки яко╖ тривають вже чимало рок╕в. Цей ювел╕рний шедевр виставлено для огляду у Галере╖ мистецтв. Корону виготовлено на основ╕ в╕дбитку печатки короля Юр╕я ╤ з дорогоц╕нних метал╕в й оздоблено коштовними каменями - д╕амантами, руб╕нами, сапф╕рами, топазами та морськими перлами. Виб╕р дорогоц╕нних камен╕в не випадковий: руб╕н - кам╕нь влади й сили, сапф╕р - зм╕цню╓ дух, топаз - налаштову╓ на доброчинн╕сть. Зовн╕шньо корона явля╓ собою в╕нець з в╕сьмома пелюстками. Обруч-основа виготовлена в ╓диному стил╕ з пелюстками й прикрашена рослинним орнаментом. Ув╕нчана корона р╕вносторонн╕м хрестом, посередин╕ якого - великий сапф╕р. Назагал використано кам╕ння у понад с╕мсот карат╕в, а вага корони становить близько трьох к╕лограм╕в. Увесь витв╕р - повн╕стю ручно╖ роботи. Корона буде виставлена у Львов╕ протягом м╕сяця, зв╕дси помандру╓ до Ки╓ва, а пот╕м повернеться на м╕сце пост╕йно╖ «прописки» - до Золоч╕вського замку на Льв╕вщин╕.
Натом╕сть пошуки справжньо╖ корони Данила Галицького, що загубилась у бурхливих под╕ях ╓вропейсько╖ ╕стор╕╖, трива╓. На основ╕ Громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Орден Короля Данила Галицького» працю╓ ╕н╕ц╕ативна група, що об’╓днала науковц╕в, приватних досл╕дник╕в. Вже проведено величезну роботу в арх╕вах Ватикану, Польщ╕, Рос╕╖, Угорщини та ╕нших кра╖н, ведеться листування з президентами ╕ м╕н╕страми. За словами пошуковц╕в, вони вже майже впритул наблизились до розгадки ╕сторично╖ та╓мниц╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2008 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6707

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков