Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 26.12.2008
ХРИСТИЯНСЬК╤ ТРАДИЦ╤╥ ТА Р╤ЗДВЯНА (НОВОР╤ЧНА) ЯЛИНКА

З╤ СВЯТОМ!

Незабаром засв╕тяться р╕знобарвн╕ вогн╕ на Р╕здвяних ялинках ц╕ло╖ ╢вропи. Замиготять вони ╕ на «головн╕й католицьк╕й ялинц╕» у Ватикан╕.
Здавалось, неприступна фортеця, що стосувалося запровадження традиц╕й прикрашання Р╕здвяних свят ялинкою - Ватикан, впала. Цю красиву традиц╕ю запровадив тут у 1978 р. Папа ╤оанн-Павло II. Та й не дивно, бо святкувати Р╕здвян╕ свята з ялинкою м╕цно побуту╓ в Польщ╕, куди ця традиц╕я перенесена з сус╕дньо╖ Н╕меччини ще дек╕лька стол╕ть тому. Багато кра╖н змагаються за честь подарувати р╕здвяну ялинку Ватикану, ╖х список ╕сну╓ на два десятил╕ття вперед. Цього року тако╖ чест╕ удосто╖лася Австр╕я.
╤сну╓ багато верс╕й, зв╕дки взялися традиц╕╖ святкування Р╕здва та Нового року прибраною ялинкою. Одна з найб╕льш поширених верс╕й пов’язана з отцем н╕мецько╖ Реформац╕╖ Март╕ном Лютером.
Якось вертаючись додому через л╕с, якраз перед Святвечором, в╕н заприм╕тив ялинку, кр╕зь г╕лки яко╖ на мороз╕ красиво мигот╕ли з╕рки на неб╕. Вражений побаченим в╕н прин╕с додому ялинку для ц╕ло╖ с╕м’╖, а до лапок ялинки прикр╕пив запален╕ св╕чки, що нагадували йому мигот╕ння з╕рок.
У багатьох народ╕в ялинка вважалася священним деревом. Пренайв╕дом╕шим з глибини ╕стор╕╖ ╓ той факт, що цю традиц╕ю занесли в ╢вропу ще п’ять тисяч рок╕в тому племена гун╕в, як╕, обожнюючи це дерево, прикрашали ними сво╖ осел╕. Ц╕каво, що компактн╕ поселення гун╕в простежувались у Бавар╕╖ ще в XVI стол╕тт╕, в╕д яких ця традиц╕я «помандрувала» по ╢вроп╕.
Французи також претендують на перш╕сть у цьому звича╖. У Ельзас╕ (по сус╕дству з поселенням гун╕в в Бавар╕╖!) заф╕ксован╕ перш╕ прикрашен╕ ланцюжками з кольорового паперу та яблуками Р╕здвян╕ ялинки (Л╕топис 1625 р.) Ця традиц╕я поширилась серед протестантських громад Н╕меччини, а пот╕м ╕ по вс╕й ╢вроп╕.
Зазвичай ╖х можна було побачити на початку т╕льки у багатих та знатних родинах.
Перше промислове виробництво ялинкових ╕грашок (ф╕гурки птах╕в ╕ зв╕р╕в, дзв╕ночки ╕ т. д.) було започатковано також у Н╕меччин╕ (Саксон╕я). Уже на початку Х╤Х ст. в╕чнозелен╕ красун╕ (в╕чнозелен╕ на дек╕лька тижн╕в помандрували з ╕мператорських замк╕в та палац╕в вельмож Н╕меччини, Франц╕╖ Н╕дерланд╕в, Дан╕╖, Англ╕╖, Норвег╕╖, Австр╕╖ на сх╕д до Польщ╕, Рос╕╖ (Указ Петра ╤ в╕д 01 с╕чня 1700 р.). Так, наприклад, у Петербурз╕ новор╕чн╕ ялинки ставили т╕льки в будинках н╕мц╕в. Але протягом XVI╤╤-Х╤Х ст. ялинка стала прикрасою осель на Р╕здво не т╕льки в м╕стах, але й у селах.
Ц╕кавим ╓ той факт, що п╕д час Першо╖ св╕тово╖ в╕йни Священний Синод Рос╕йсько╖ православно╖ церкви закликав сво╖х однов╕рц╕в не ставити у сво╖х будинках «колюч╕ деревця», тому що цей звичай був перейнятий у н╕мц╕в.
У 1918 р. радянська влада знову оголосила ялинку буржуазним рел╕г╕йним забобоном, хоча ми уже згадували, що православна церква боролася проти ц╕╓╖ «н╕мецько╖ традиц╕╖». Новор╕чна ялинка була п╕д забороною аж до 1935 р. коли, зг╕дно з указом Стал╕на, з’явилася ╕дея святкувати не Р╕здво, а Новий р╕к, а В╕фле╓мська з╕рка була зам╕нена червоною п’ятикутною «зв╓здой».
На Зах╕дну Укра╖ну новор╕чна ялинка разом з Д╕дом Морозом прийшла т╕льки п╕сля 1945 р., насильно вит╕снивши свято Святого Миколая, «реаб╕л╕тованого» у часи незалежност╕.
Поверн╕мось назад у давн╕ дохристиянськ╕ часи.
Люди вважали, що в деревах живуть добр╕ духи, ╕ задобрюючи ╖х, люди прикрашали дерева, п╕дносили ╖м пригощання ╕ подарунки.
Але зверн╕ть увагу! Ц╕ дерева були жив╕ ╕ символ╕зували вони саме життя ╕ в╕дродження, а не сьогодн╕шн╕ зрубан╕ п╕д кор╕нь зелен╕ красун╕, як╕ т╕шать два-три тижн╕, а може ╕ дек╕лька дн╕в, а пот╕м ╖х викидають на см╕ття.
Екологи б’ють на сполох. Стара славна традиц╕я б╕льше несе б╕ди, ан╕ж радост╕. Передновор╕чн╕ масов╕ вирубки ялинок та ╕нш╕ економ╕чно невиправдан╕ та марнотратн╕ вирубування хвойних дерев у Карпатах ╕ в Криму не т╕льки загрожують зсувами ╕ повенями, але й повсякчасно спричиняють стих╕йн╕ лиха.
Ми заклика╓мо в╕руючих вс╕х рел╕г╕йних конфес╕й, р╕зних в╕рувань, чесних людей п╕дтримати заклики укра╖нських еколог╕в зустр╕чати Новий р╕к та Р╕здво Христове без ялинок.
Подумати т╕льки, щороку в Укра╖н╕ у грудн╕ т╕льки оф╕ц╕йно заготовлю╓ться близько 1 млн. ялинок. Браконь╓ри «заготовляють» ще соб╕ 1,5 млн. ялинок. Разом – це ц╕лий хвойний л╕с площею 1250 га.
╢вропа вже в╕дмовля╓ться в╕д започаткованих нею колись таких традиц╕й.
Верн╕мося до старих традиц╕й. Так, наприклад, лемки та жител╕ Надсяння не рубали ялинок, хоча жили серед них, а прикрашали на Р╕здво сво╖ осел╕ «павуками», зробленими з в╕всяних соломинок чи з дерева, як╕, святково прибран╕, звисали з╕ стел╕. Ц╕каво, що ╕ кельти Шотланд╕╖, як╕ теж живуть на л╕систих теренах, прикрашають на Р╕здво ╕ Новий р╕к сво╖ осел╕ розфарбованою омелою, яку вважають священною. ╤сну╓ багато древн╕х звича╖в у святкуванн╕ Р╕здва наших бойк╕в, гуцул╕в, волинян, подолян, як╕ зв’язан╕ з прикрашанням живих дерев б╕ля житла, а не зрубуванням ╖х п╕д кор╕нь для хвилево╖ ут╕хи.
Папа Римський Бенедикт XVI виступив проти «комерц╕йно╖ забрудненост╕» цього найб╕льшого свята. В╕н закликав встановлювати в будинках традиц╕йн╕ для святкування Р╕здва вертепи - ясла, з ф╕гурками немовляти Христа, Д╕ви Мар╕╖, волхв╕в, пастух╕в та ягнят.
Д╕дух (Прад╕д або Коляда), що символ╕зу╓ душ╕ наших пращур╕в, зам╕сть ялинки - таку альтернативу пропонують нам як вчен╕-етнографи, так ╕ спец╕ал╕сти л╕сового господарства. Зрештою, такий звичай давно уже влився в укра╖нську християнську традиц╕ю.
Звичайно, св╕дом╕сть людей не може так раптово перебудуватися на святкування Нового року та Р╕здва без живих ялинок. Як пром╕жну ланку, на перех╕дний пер╕од, ми пропону╓мо обмежитися прикрашанням осель ялинковими в╕тками з шишками, (що хоча ╕ ранить дерево, але не нищить його) складанням маленьких ялиночок ╕з лапок ялини, користування послугами малих п╕дпри╓мств, що надають в оренду новор╕чн╕ ялинки, висаджен╕ в бочках, зрештою, користування ц╕лою гамою штучних ялинок, що досить незле виготовлен╕, мають досить пом╕рну ц╕ну, якщо взяти до уваги, що ми будемо користуватися ними не один р╕к, а також повернення до вищезгаданих традиц╕й наших предк╕в.
Все це сприятиме еколог╕чному та духовному вихованню молодого покол╕ння, що ╓ одним ╕з основних завдань не т╕льки церкви, але й всього сучасного сусп╕льства.
Ми так захопилися описуванням ялинки та спроб урятувати ╖╖, що забули ╕ про супутник╕в, як╕ пов’язан╕ ╕з святкуванням Р╕здвяно╖ ялинки: Святого Миколая, Д╕да Мороза, американського Санта Клауса (що ╓ перекрученням з голландсько╖ - Святого Миколая), Бабо Наттале (в ╤тал╕╖), Йоулупук╕ (Ф╕нлянд╕я - саме його вважають родоначальником вс╕х ╕нших Д╕д╕в Мороз╕в, у яких ╓ щонайменше 50 ╕мен, Сн╕гуроньки та ╕нших персонаж╕в. Але про все це - в наступних публ╕кац╕ях.
Богдан ГОРБОВИЙ,
голова Льв╕всько╖ орган╕зац╕╖ ГО «За пом╕сну Укра╖ну».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6698

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков