Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 12.12.2008 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 12.12.2008
В╤Н ВИХОВАВ Ц╤ЛУ ПЛЕЯДУ УКРА╥НСЬКИХ МОВОЗНАВЦ╤В!

У середин╕ грудня в╕дм╕ча╓ св╕й юв╕лей доктор ф╕лолог╕чних наук, професор, заслужений прац╕вник вищо╖ школи Укра╖ни, в╕дм╕нник осв╕ти Укра╖ни, заслужений професор Дн╕пропетровського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Олеся Гончара, академ╕к Академ╕╖ наук вищо╖ школи Укра╖ни – Дмитро Харитонович Баранник. ╤м’я ц╕╓╖ людини в╕доме не т╕льки в Укра╖н╕, але ╕ поза ╖╖ межами. Це всесв╕тньо визнаний учений, який зробив значний внесок у розвиток укра╖нського мовознавства, став основоположником ц╕ло╖ л╕нгв╕стично╖ школи, учн╕ ╕ посл╕довники яко╖ пл╕дно продовжують справу, розпочату сво╖м Учителем.
Доля Д. Х. Баранника т╕сно перепл╕та╓ться з науковим життям Криму. З 2000 року Дмитро Харитонович ╓ почесним академ╕ком Кримсько╖ академ╕╖ наук. В╕н виховав ц╕лу плеяду укра╖нських мовознавц╕в, при╓мно усв╕домлювати, що одними з них стали викладач╕ факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського – Прад╕д Юр╕й Федорович та ╤щук Мар╕я Васил╕вна. Дмитро Баранник пост╕йно п╕дтриму╓ зв’язок з факультетом: неодноразово був головою державно╖ екзаменац╕йно╖ ком╕с╕╖, завжди допомага╓ мудрою порадою молодим вченим, як╕ т╕льки зд╕йснюють сво╖ перш╕ кроки в оволод╕нн╕ вершин мовознавчо╖ науки, дару╓ яскраве св╕тло знань майбутн╕м учителям-ф╕лологам Криму.
Б╕ограф╕я Дмитра Баранника рясн╕╓ значними под╕ями та фактами. Людина-легенда, яка бачила ╕ пережила чимало. В╕н народився 15 грудня 1923 року в сел╕ Пушкар╕вка Верхньодн╕провського району Дн╕пропетровсько╖ област╕ в с╕м’╖ селянина.
У 1938 роц╕ зак╕нчив Пушкар╕вську семир╕чну, а в 1941 роц╕ – Верхньодн╕провську середню школу № 1. З серпня 1941 року по жовтень 1943 року перебував на тимчасово окупован╕й територ╕╖. У листопад╕ 1943 року моб╕л╕зований до лав Радянсько╖ Арм╕╖. Жахлив╕ реал╕╖ в╕йни Дмитро Баранник бачив на власн╕ оч╕, брав участь у в╕йськових под╕ях, мужньо в╕дстоював честь Батьк╕вщини. В╕ддан╕сть народу, любов до р╕дно╖ земл╕, в╕ра у перемогу, добро керували Дмитром Харитоновичем у ц╕ важк╕ часи. У бою в╕н був справжн╕м геро╓м, про що говорять його нагороди: орден В╕тчизняно╖ в╕йни ╤╤ ступеня, орден “За мужн╕сть” ╤╤╤ ст., медал╕ “За взяття Кен╕гсберга”, “За перемогу над Н╕меччиною у Велик╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕ 1941-1945 рр.”, медаль Жукова, а також “Захиснику В╕тчизни”.
З вересня 1947 року Д. Х. Баранник – студент укра╖нського в╕дд╕лення ф╕лолог╕чного факультету Дн╕пропетровського ун╕верситету. Вдаючись до спомин╕в з╕ студентського життя, Дмитро Харитонович говорить: „Студенти 50-60-х рок╕в у сво╖й б╕льшост╕ мали вже певний житт╓вий досв╕д, ╕ це визначало ╖хню активну позиц╕ю, в╕дпов╕дальне ставлення до всього, до обов’язк╕в, а образи ╕ враження в╕д под╕й т╕льки-но ск╕нчено╖ в╕йни так ╕ просилися до рядк╕в л╕тературних спроб. Чимало випускник╕в факультету тих рок╕в стали письменниками, науковцями, в╕дпов╕дальними прац╕вниками системи народно╖ осв╕ти. Письменники: О. Гончар, П. Загребельний, В. Анчишк╕н, Ю. Пономаренко, ╤. Пуппо; вчен╕: академ╕к АН Рос╕╖ О.М. Трубач╕в, доктори ф╕лолог╕чних наук, професори: ╢.С. От╕н, ╤. П. Березовський, ╤. О. Дяченко. З теплом у серц╕ ╕ щирою вдячн╕стю згадую наших викладач╕в ╕ наставник╕в, як╕ щедро допомагали нам оволод╕вати основами науки ╕ творчост╕ ╕ яких зараз нема серед нас: професора Г.М. Гая – людину неспок╕йно╖ творчо╖ вдач╕, ентуз╕аста, незм╕нного кер╕вника л╕тературно╖ студ╕╖ факультету, доцента В.Т. Плахотишину декана факультету, професора ╤.К. Чаплю – тод╕ доцента, зав╕дувача кафедрою укра╖нсько╖ л╕тератури, доцент╕в: С. ╢. Дмуховського, А. Т. Сизька, Я. О. Спринчака... ”. У 1952 роц╕ Д. Баранник усп╕шно зак╕нчив ун╕верситет. У цьому ж роц╕ вступив до асп╕рантури при кафедр╕ укра╖нсько╖ мови, яку зак╕нчив достроково. З 1955 року ╕ до сьогодн╕ працю╓ у Дн╕пропетровському нац╕ональному ун╕верситет╕ – старшим викладачем, доцентом, професором. Об╕ймав посади зав╕дувача кафедри укра╖нсько╖ мови (1971-1993 рр.), декана ф╕лолог╕чного факультету (1971-1988 рр.)
Д. Х. Баранник – в╕домий в Укра╖н╕ л╕нгв╕ст, автор ╜рунтовних праць з укра╖нського мовознавства. Науков╕ галуз╕, в яких в╕н працю╓, – це граматична структура укра╖нсько╖ мови, терм╕нолог╕чна лексикограф╕я, структурна ╕ функц╕ональна типолог╕я усного л╕тературного мовлення, мова засоб╕в масово╖ комун╕кац╕╖. Дмитро Харитонович створив наукову школу з проблем мови засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ та структурно-функц╕онально╖ типолог╕╖ усного л╕тературного мовлення (в аспект╕ масово╖ комун╕кац╕╖).
Систематизац╕я функц╕онально-стильових р╕зновид╕в усного монолог╕чного мовлення, новий п╕дх╕д до визначення критер╕╖в ц╕╓╖ систематизац╕╖, встановлення типолог╕чних особливостей мовно╖ структури та ╕нтонац╕╖ функц╕ональних стил╕в усного л╕тературного мовлення вперше в укра╖нському мовознавств╕ знайшли висв╕тлення у працях ученого й були новим напрямом у л╕нгв╕стиц╕ 60-70-х рок╕в (див. УРЕ, 1984, т. 11, кн. 2, с. 257).
Академ╕к Дмитро Харитонович Баранник – людина енциклопедичних знань, людина наст╕льки залюблена в укра╖нське слово, що зна╓ – без переб╕льшення – про його та╖ни все. ╤ на першому план╕ при цьому – переконлива власна аргументован╕сть думки.
Д. Х. Баранник опубл╕кував понад 160 наукових праць (не враховуючи численних статей з питань мови, опубл╕кованих у пер╕одичн╕й прес╕), серед них дв╕ монограф╕╖ (“Драматичний д╕алог”, 1961 (у сп╕вавторств╕ з Г.М. Га╓м) та “Усний монолог”, 1969), розд╕ли в шести колективних монограф╕ях ╤нституту мовознавства Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни. В╕н ╓ сп╕вавтором п’ятитомно╖ прац╕ ╤нституту мовознавства НАН кра╖ни “Сучасна укра╖нська л╕тературна мова” за загальною редакц╕╓ю академ╕ка ╤.К. Б╕лод╕да. Ця праця ╓ на сьогодн╕ основним пос╕бником ╕з наукового курсу укра╖нсько╖ мови для студент╕в ф╕лолог╕чних факультет╕в державних ун╕верситет╕в Укра╖ни.
Д. Х. Баранник – один з укладач╕в ╕ наукових редактор╕в виданого вперше в кра╖н╕ “Рос╕йсько-укра╖нського словника з ав╕ац╕йно╖ та ракетно-косм╕чно╖ техн╕ки”. Схвалення науково╖ громадськост╕ одержав “Навчальний правописний словник укра╖нсько╖ мови”.
Ма╓ публ╕кац╕╖ у зб╕рниках матер╕ал╕в X М╕жнародного конгресу л╕нгв╕ст╕в (Бухарест, 1967), IX та XI М╕жнародних з’╖зд╕в слав╕ст╕в (Ки╖в, 1983; Братислава, 1993).
Д. Х. Баранник в╕в ╕ веде значну науково-орган╕заторську роботу – спочатку як декан факультету ╕ зав╕дувач кафедри, а згодом – як кер╕вник (на громадських засадах) П╕вденного рег╕онального центру ф╕лолог╕╖ та мистецтвознавства АН вищо╖ школи Укра╖ни. За його ╕н╕ц╕ативи була в╕дкрита спец╕ал╕зована рада для захисту докторських дисертац╕й ╕з мовознавчих дисципл╕н, головою яко╖ в╕н був протягом 10 рок╕в (1976-1986).
Д. Х. Баранник п╕дготував двох доктор╕в та 21 кандидата наук. Кафедри укра╖нсько╖ мови низки виш╕в рег╕ону укомплектован╕ значною м╕рою його вихованцями (Дн╕пропетровський нац╕ональний ун╕верситет, Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет, Кривор╕зький педагог╕чний ун╕верситет та ╕н.).
Дмитро Харитонович ╓ членом Укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ком╕с╕╖ з питань правопису при Каб╕нет╕ М╕н╕стр╕в Укра╖ни. Був членом бюро Укра╖нського ком╕тету слав╕ст╕в.
Трудовий подвиг стар╕йшини нац╕онально╖ ф╕лолог╕чно╖ науки в╕дзначений на державному р╕вн╕. Д. Х. Баранник ма╓ так╕ нагороди: Знак М╕н╕стерства вищо╖ ╕ середньо╖ осв╕ти СРСР “За в╕дм╕нн╕ усп╕хи в робот╕” (1975), Почесну грамоту Презид╕╖ Верховно╖ Ради Укра╖нсько╖ РСР (1978), медаль А. С. Макаренка (1983), нагороду Ярослава Мудрого АН вищо╖ школи Укра╖ни в галуз╕ науки ╕ техн╕ки (1996), Почесну грамоту Народного товариства ╕мен╕ Шевченка в Америц╕ за вагомий внесок у розвиток укра╖нознавчих досл╕джень (Нью-Йорк, 2001), Благословенну грамоту Патр╕арха Ки╖вського ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни Ф╕ларета (2002), нагороду Володимира Великого АН вищо╖ школи Укра╖ни (2003), Почесну грамоту Верховно╖ Ради Укра╖ни (2003). До 90-р╕ччя Дн╕пропетровського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Олеся Гончара нагороджений медаллю “За в╕рну службу ДНУ” (2008).

* * *

СЛОВО ПРО ВЧИТЕЛЯ
(викладач╕ ун╕верситет╕в Укра╖ни - про Д. Х. БАРАННИКА)

Микола Дубина, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор, Президент Академ╕╖ наук вищо╖ школи Укра╖ни: ”Високий на зр╕ст, худорлявий, п╕дтягнутий, високе пооране зморшками чоло, некваплива, розважна хода, проникливий погляд, лаг╕дний, ледь пом╕тний усм╕х, сповнений мудро╖ задуми ╕ не завжди до к╕нця розгаданий, а ще закохан╕сть у красу – в красу природи, музики й людських вза╓мин. Захоплюються ним – дел╕катним ╕ водночас суворо принциповим, доброзичливим й вимогливим. Н╕коли не мав в╕н для в╕дпочинку в╕льно╖ хвилини, зате готовий завжди в╕дкласти вс╕ справи, якщо хтось зверта╓ться до нього по допомогу чи пораду. Такий в╕н ╓ – селянський Син, що п╕днявся до вершин науки, що щоденно творить добро, дару╓ сво╖ зд╕бност╕, знання, багатий досв╕д р╕дному народов╕”.
Володимир Калашник, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор, академ╕к Академ╕╖ наук вищо╖ школи Укра╖ни, зав╕дувач кафедри укра╖нсько╖ мови Харк╕вського нац╕онального ун╕верситету
╕м. В. Н. Караз╕на: „Важливий урок доброзичливост╕, уважност╕, людяност╕ я одержав в╕д Дмитра Харитоновича вже при перш╕й зустр╕ч╕. Протягом 30 рок╕в трива╓ наша творча сп╕впраця. Виступи Дмитра Харитоновича завжди привертали увагу аудитор╕╖, а його позиц╕я при обговоренн╕ проекту нового правопису в╕дзначалася пом╕ркован╕стю й виважен╕стю суджень. Досить активною ╕ пл╕дною ╓ д╕яльн╕сть професора Д. Х. Баранника як академ╕ка АН вищо╖ школи Укра╖ни. Авторитет ученого в сучасному укра╖нському мовознавств╕ ╕ вищ╕й школ╕ останн╕х десятил╕ть незаперечний.
Людиною не т╕льки св╕тлого розуму, але й щедро╖ душ╕ ╓ м╕й Учитель. Для мене в╕н став Учителем ╕ мудрим наставником не т╕льки в науково-педагог╕чн╕й д╕яльност╕, а й у житт╕”.
 Людмила Пархонюк, кандидат ф╕лолог╕чних наук, доцент кафедри укра╖нсько╖ мови Терноп╕льського державного педагог╕чного ун╕верситету ╕м. Володимира Гнатюка: „ Дивись, учись ╕ роби под╕бно до мене або ж краще в╕д мене. Ваш╕ уроки розтяглись у час╕, так ╓ ╕ так ма╓ бути. Звичка не в╕дкидати факт╕в та явищ, котр╕ не вписуються в загальну картину, а обдумувати й пояснювати ╖х чи в╕дкладати на певний час, поки не розв’язу╓ться, – це в╕д Вас. Як ╕ вдумлива робота над стилем, над формою, щоб ╕ науково, ╕ в той же час легко, читабельно. От бачите, як багато Ви мене навчили.
╤ не лише розмовами, а й сво╖ми ч╕ткими, такими Баранник╕вськими, статтями, монограф╕ями. Учител╕ в науц╕ – це т╕ вчен╕, як╕ сприяли тво╓му профес╕йному зростанню. Я рада, що на сво╓му житт╓вому шляху зустр╕ла справжн╕х Учител╕в у рол╕ наукових кер╕вник╕в”.
Над╕я Мисливець, кандидат ф╕лолог╕чних наук, доцент кафедри укра╖нсько╖ л╕тератури Дн╕пропетровського нац╕онального ун╕верситету: ”Дума╓ться про те, що ст╕йк╕сть характеру ╕ людян╕сть, витримка ╕ душевна ц╕л╕сн╕сть юв╕ляра народились на страшних дорогах в╕йни, риси, що стали пров╕дними в його житт╕ вже пот╕м, по в╕йн╕. В особ╕ Дмитра Баранника щасливо зустр╕лися зр╕л╕сть ╕ молод╕сть. Тому в╕н ╕ сьогодн╕ такий же мудрий, зосереджений на серйозних досл╕дженнях, п╕дготовц╕ асп╕рант╕в, докторант╕в. Виважене слово академ╕ка у студентськ╕й аудитор╕╖ звучить натхненно ╕ заклично до справжньо╖ науки, до творення. Дмитро Харитонович ╕ нин╕ ╓ ╕нтелектуальним центром факультету, Людиною, з якою хочеться сп╕лкуватися, перекинутися просто словом, почути в╕д нього добру пораду, засв╕дчити свою любов ╕ повагу”.
╤рина Терехова, асп╕рант кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В.╤. Вернадського: „Дмитро Харитонович Баранник – вчений з╕ св╕товим ╕менем. Щиро в╕дданий улюблен╕й справ╕, в╕н значно примножив скарбницю укра╖нського мовознавства. Його внесок у розвиток науки вагомий ╕ неповторний, що заслугову╓ всесв╕тнього визнання. Навчаючись за п╕дручниками Дмитра Баранника, в╕дкрива╓ш новий, незнаний св╕т л╕нгв╕стики, кр╕зь який ще б╕льше вдивля╓шся в мову, почина╓ш ще б╕льше закохуватися в не╖. Дяку╓мо Вам, Дмитре Харитоновичу, за Вашу працю, за безц╕нн╕ знання, як╕ ви да╓те ╕ншим.
Щиро в╕таючи дорогого й шановного професора Дмитра Харитоновича Баранника з юв╕лейним днем народження, колектив викладач╕в факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського та факультету укра╖нсько╖ й ╕ноземно╖ ф╕лолог╕╖ та мистецтвознавства Дн╕пропетровського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Олеся Гончара бажають йому м╕цного здоров’я, щоденно╖ радост╕ в╕д сп╕лкування ╕з студентами, асп╕рантами, друзями, р╕дними, нових наукових звершень, багато рок╕в щасливого життя.
Ю.Ф. Прад╕д,
декан факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського, професор.
╤. С. Попова,
декан факультету укра╖нсько╖ й ╕ноземно╖ ф╕лолог╕╖ та мистецтвознавства Дн╕пропетровського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Олеся Гончара, професор.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 12.12.2008 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6641

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков