Версiя для друку Обговорити в форумi

Внаслідок історичних обставин, коли українські землі підпадали під вплив різних країн світу, у наших людей склалося неоднозначне ставлення до рідної мови, зазначив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкриваючи 12 березня парламентські слухання "Про функціонування української мови в Україні". За його словами, іноземний вплив на українську мову мав як негативні, так і позитивні наслідки.
До позитиву Володимир Литвин відніс те, повідомляють кореспонденти Укрінформу, що під час заборони рідної мови, її утиску і паплюження інтелігенція, патріотичні кола нашої держави активізували свою діяльність за збереження рідного слова, боротьбу за нього.
У нинішніх умовах, коли Конституцією визначено українську мову як державну, необхідно приймати "компромісні рішення щодо користування українською мовою в офіційних сферах і побуті", наголосив Володимир Литвин. При цьому він закликав до толерантності і терпимості по відношенню до мов національних меншин. Спікер підкреслив, що Україна є багатонаціональною державою, тож потрібен поступовий перехід на повсякденне, на всіх рівнях вживання української мови.
Володимир Литвин запропонував під час слухань обговорити можливості, форми і механізми введення української мови в усі сфери діяльності і шляхи забезпечення функціонування української мови в усіх регіонах нашої держави. Пропонується також розглянути правові аспекти функціонування української мови. Володимир Литвин закликав обмінятися думками з приводу того, яке місце посідає українська мова в житті нашого суспільства, і як вирівняти неоднозначне ставлення громадян до рідної мови.
Глава парламенту висловив застереження щодо політичних оцінок і "виконання політичного замовлення" у мовному питанні.  Володимир Литвин запропонував провести дискусії, обговоривши діяльність тих засобів масової інформації, теле- і радіокомпаній, які в різний спосіб дозволяють собі висміювати українську мову і тих людей, які нею користуються, а, відтак, формувати негативне ставлення до рідної мови у різних колах. Володимир Литвин висловив думку, що потрібно вдосконалити законодавчу базу щодо захисту рідної мови. Водночас він підкреслив, що не лише Верховна Рада законодавчо, але всі ми своєю любов'ю і відданістю повинні оберігати і захищати рідну мову як "невід'ємний атрибут нашого сучасного буття і невід'ємну запоруку нашого майбутнього".

МОВА, СОБОРНІСТЬ, ДЕРЖАВНІСТЬ
Українська мова ще не стала мовою спілкування для багатьох українців, відзначив  під час парламентських слухань "Про функціонування української мови в Україні" народний депутат Лесь Танюк.  Ще не високим є рівень знань української мови учнів загальноосвітніх навчальних закладів з неукраїнською мовою навчання та студентів вищих технічних навчальних закладів, сказав він.
Перехід на викладання державною мовою у східних і південних регіонах країни відбувається дуже повільно, особливо в Автономній Республіці Крим, зазначив Лесь Танюк. Брак фінансування не дозволяє належним чином забезпечити навчальні заклади необхідними програмними засобами та виданнями українською мовою.
Поняття національного суверенітету нам потрібно поширити на мовний інформаційний простір, який потребує також активного захисту. Слід нарощувати видання українською мовою та запровадити моніторинг мовного режиму комерційних радіостанцій і телеканалів з урахуванням  кількісних і якісних показників українського ефірного часу при ліцензуванні та розподілі ефірних частот, вважає Лесь Танюк. Необхідно  також звернути увагу офіційних представників іноземних держав, зарубіжних комерційних, культурно-освітніх, благодійних, релігійних та інших організацій на необхідність публікувати свої інформаційні матеріали, оголошення, рекламу державною мовою.
У здійсненні мовної політики принцип державності має доповнюватися принципом соборності. Саме тоді ми досягнемо своєї мети і станемо справжніми українцями, підкреслив Лесь Танюк.

Витрати на розвиток та функціонування української мови мають зрости

"Головним наслідком парламентських слухань "Про функціонування української мови в Україні" стануть рекомендації  учасників слухань законодавчим та виконавчим гілкам влади", - зазначив народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВР з питань культури і духовності, член політичної групи Української народної
партії, голова Всеукраїнського товариства "Просвіта" Павло Мовчан.
Так, за його словами, "Кабінету Міністрів буде рекомендовано розробити та подати на затвердження Верховної Ради проект Концепції державної мовної політики України, а також проекти Концепції розвитку та функціонування української мови на 2004 -2010 роки, створити в системі центральних органів виконавчої влади орган державного управління - Державний департамент з питань мовної політики, відновити в структурі Кабінету Міністрів Раду з питань мовної політики".
Павло Мовчан повідомив, що "учасники парламентських слухань рекомендували Верховній Раді України відкласти ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин до прийняття парламентом Закону про мови в Україні, яким буде передбачено реальний механізм захисту і утвердження української мови як державної у всіх сферах суспільного життя".
Окрім того, за словами Павла Мовчана, "слухання мають призвести до збільшення в бюджеті на 2004 рік витрат на розвиток та функціонування української мови  до 150 млн. грн.".                
Олександр БАБАК.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2003 > Тема "Душі криниця"