Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 14.11.2008
НЕ МАЛИ Б ЩАСТЯ, ТАК НЕЩАСТЯ ПОМОГЛО...

ОБЛИЧЧЯ ВЛАДИ

Економ╕чна криза хоч ╕ не дошкуля╓ Севастополю повною м╕рою, але деяк╕ негативн╕ процеси в м╕ст╕ вже нам╕тилися. Схоже, негаразди здатн╕ якщо не примирити дв╕ г╕лки влади, то схилити до пошуку антикризових заход╕в, а в╕дтак ╕ компром╕сних р╕шень. “Трагедии пока не произошло, но негативные процессы в экономике Севастополя настораживают”, - каже голова м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ С. Куницин та пропону╓ вжити низку першочергових заход╕в. Серед них: створення пост╕йно д╕ючо╖ робочо╖ групи, до складу яко╖ мають ув╕йти представники м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖, депутати м╕ськради, податк╕вц╕, правоохоронц╕, представники м╕сцевого в╕дд╕лення Пенс╕йного фонду Укра╖ни, ╕нспекц╕я з контролю за ц╕нами, профсп╕лки та представники ради роботодавц╕в. Група, очолювана С. Кунициним, ма╓ оперативно реагувати на вс╕ процеси економ╕ки м╕ста, анал╕зувати бюджетн╕ програми, зд╕йснювати контроль за ц╕новою пол╕тикою, переглянути тарифи у б╕к п╕двищення та актив╕зувати роботу з╕ створення в Севастопол╕ в╕льно╖ економ╕чно╖ зони.
За ╕нформац╕╓ю управл╕ння економ╕ки держадм╕н╕страц╕╖, у Севастопол╕ нам╕тився спад обсяг╕в промислового виробництва. На тл╕ ╕нфляц╕╖, зростання ц╕н, зниження товарооб╕гу та обмежень, запроваджених Нацбанком, це може призвести до тяжких насл╕дк╕в в ус╕х галузях економ╕ки рег╕ону, ╕ в першу чергу, в буд╕вельн╕й. Кр╕м того, за умови в╕дсутност╕ ц╕ни на блакитне паливо, не можна передбачити ситуац╕ю опалювального сезону 2009 року. На час╕ – п╕двищення тариф╕в.
Пенс╕╖ у м╕ст╕ поки що виплачуються, але, з╕ сл╕в голови Севастопольського в╕дд╕лення Пенс╕йного фонду Укра╖ни Тетяни Кравцово╖, розпочався процес нагромадження борг╕в з в╕драхувань до Пенс╕йного фонду. Лише “Севморзавод” за 9 м╕сяц╕в поточного року заборгував п╕вм╕льйона гривень. “Это какой-то беспроцентный кредит, который никто не спешит погашать”, - обурю╓ться голова Севастопольського в╕дд╕лення Пенс╕йного фонду.
У м╕ст╕ зростають борги ╕з зароб╕тно╖ плати небюджетно╖ сфери. На сьогодн╕ ╖хня сума вже перевищу╓ 2 млн. грн. Нам╕тилася тенденц╕я до прихованого безроб╕ття, хоч за р╕внем безроб╕ття, на думку директора м╕ського Центру зайнятост╕ Олександра Кл╕мова, поки що Севастополь – один ╕з найбезпечн╕ших рег╕он╕в (2,9% проти 6,2% в середньому по Укра╖н╕). Проте вже зараз низка севастопольських п╕дпри╓мств розпочали скорочення прац╕вник╕в. До реч╕, ╓ прецеденти схилення прац╕вник╕в до зв╕льнення за власним бажанням зам╕сть скорочення, аби уникнути виплат, в╕дпов╕дно до чинного законодавства. Та попри це, у м╕ст╕ сьогодн╕, за даними Центру зайнятост╕ – 2000 ваканс╕й.
Голова Севастопольсько╖ м╕сько╖ ради профсп╕лок Олена Калуженко пов╕домила про випадки скорочення робочого тижня та необ╜рунтован╕ зв╕льнення в буд╕вельн╕й галуз╕. “╤ це т╕льки перш╕ ласт╕вки справжньо╖ кризи”, - зазнача╓ голова ради профсп╕лок.
Найболюч╕шим питанням сьогодн╕ ╓ п╕двищення тариф╕в. Якщо залишити ╖х без зм╕н, - каже начальник житлово-комунального господарства Володимир Х╕бученко, - то в бюджет╕ наступного року треба в╕днайти 300 млн. грн. Це неминуче вдарить по соц╕альних програмах, скорочуючи ╖хн╓ ф╕нансування.
Депутати Севастопольсько╖ м╕ськради з╕бралися на чергове сес╕йне зас╕дання у в╕второк. Спроба чиновник╕в держадм╕н╕страц╕╖ переглянути тарифи була в╕дхилена одразу. Зам╕сть таких непопулярних заход╕в, нехай ╕ на тл╕ економ╕чно╖ кризи, депутати хочуть розпочати реформування системи теплозабезпечення через ╖╖ децентрал╕зац╕ю.
З╕ сл╕в голови м╕ськради В. Саратова, «хотя севастопольцы за коммунальные услуги и платят в два раза меньше, чем по Украине, и фактически в каждую семью, которая пользуется централизованным отоплением, доплачивается 100 гривень ежемесячно, повышения тарифов, при низком качестве уровня предоставляемых услуг, не будет».
Вир╕шення проблеми теплозабезпечення голова м╕ськради бачить в «утеплении фасадов панельных домов и, хотя на этот проект нужны огромные деньги и время, он все равно начнёт реализовываться». Тобто, колись, коли будуть грош╕, реформують систему опалення, а зараз – н╕якого п╕двищення тариф╕в. Така позиц╕я севастопольських депутат╕в.
На противагу проекту антикризових заход╕в держадм╕н╕страц╕╖ депутати розглянули та затвердили св╕й вар╕ант. Зам╕сть робочо╖ групи, запропоновано╖ м╕ськрадою, вони пропонують антикризовий ком╕тет, очолюваний кер╕вниками двох г╕лок влади. Якщо голова держадм╕н╕страц╕╖ С. Куницин в╕дмовиться в╕д такого вар╕анту, то В. Саратов “...готов сам возглавить этот антикризисный комитет, хотя в данной ситуации нужны диалог и понимание между двумя ветвями власти. При этом члены антикризисного комитета должны встречаться не менее чем раз в неделю и рассматривать оперативное состояние дел». (Якщо це не крок до примирення, то щось дуже на нього схоже). Антикризов╕ заходи, виписан╕ у м╕ськрад╕, багато в чому зб╕гаються ╕з запропонованими кер╕вництвом держадм╕н╕страц╕╖. Проте, щоб чиновники виконавчо╖ влади раптом чогось такого (про остаточне замирення) не подумали, голова м╕ськради додав “ложечку дьогтю”. Бо то – святе... «Обращение к администрации с призывом к совместным действиям в условиях кризиса, ни в коей мере не значит, что горсовет отказывается от своих претензий, связанных с незаконной передачей исполнительной властью сотен гектаров земли коммерческим структурам и разбазариванием бюджетных средств на десятки миллионов».
В╕дпов╕дь на це звинувачення над╕йшла митт╓во, правда, в╕д свого ж однопарт╕йця. Депутат-рег╕онал Дмитро Б╓л╕к, щойно виключений з лав парт╕╖ й в╕дсторонений в╕д кер╕вництва земельною ком╕с╕╓ю, помстився, орган╕зувавши в день сес╕йного зас╕дання прес-конференц╕ю для м╕сцевих ЗМ╤, де оприлюднив ╕нформац╕ю про незаконне в╕дторгнення депутатами м╕ськради 3000 гектар╕в земл╕ в╕д господарства “Золота балка”. На п╕дтвердження ц╕╓╖ ╕нформац╕╖ роб╕тники господарства того ж дня п╕кетували м╕ськраду. Але це так, до слова...
Цього тижня ще одна под╕я стала предметом обговорення широкого кола неперес╕чних ос╕б Севастополя. На тл╕ все т╕╓╖ ж економ╕чно╖ кризи виринула проблема закону про статус м╕ста ╕, як насл╕док, в╕дсутн╕сть розмежування повноважень двох г╕лок влади, а також призначення мера м╕ста Президентом зам╕сть обрання громадою на зразок ╕нших м╕ст Укра╖ни. Стало в╕домо, що на нарад╕ в М╕н╕стерств╕ з питань рег╕онально╖ пол╕тики йшлося про проект закону про статус Севастополя. М╕сцевих депутат╕в бентежить той факт, що у столичному вар╕ант╕ проекту, який готу╓ться до розгляду, ╖хня думка не буде повн╕стю врахована.
Обговорити вищеназвану проблему цього тижня намагалися депутати Верховно╖ Ради в╕д Севастополя “рег╕онали” Вадим Колесниченко та ╤ван Вернидубов (автори проекту), депутати севастопольсько╖ м╕ськради, голова м╕ськради минулого скликання, а нин╕ кер╕вник Територ╕ального управл╕ння рахунково╖ палати АРК ╕ Севастополя Валентин Борисов та представник Президента в АР Крим Леон╕д Жунько, який був депутатом Севастопольсько╖ м╕ськради не одного скликання, а також свого часу очолював м╕ську держадм╕н╕страц╕ю.
На думку В. Саратова, шанс╕в на те, що прийнятий закон знову не буде заветований Президентом, мало, бо кер╕вництво держави не ма╓ нам╕ру розширювати функц╕╖ самоврядування до 2017 року. Найв╕рог╕дн╕шим в╕н вважа╓ вар╕ант розмежування двох г╕лок влади на зразок ╕снуючого становища в обласних радах та обласних держадм╕н╕страц╕ях, що могло б вивести дв╕ г╕лки влади Севастополя з глухого кута. Але основним пунктом закону все ж ма╓ бути обрання м╕ського голови громадою та збереження м╕ста в його сьогодн╕шн╕х межах, тобто, разом з с╕льрадами навколишн╕х населених пункт╕в.
Головний комун╕ст м╕ста, депутат В. Пархоменко в дискус╕╖ схилявся до пошуку 300 голос╕в у Верховн╕й Рад╕ для подолання вето Президента.
Намагаючись погасити пристраст╕, Леон╕д Жунько зазначив, що проект закону, поданий на розгляд Верховно╖ Ради депутатами в╕д Севастополя В. Колесниченком та ╤. Вернидубовим, ма╓ чимало “законодавчих недол╕к╕в та суперечностей з Конституц╕╓ю Укра╖ни”.
Видаливши з зали пресу, учасники з╕брання з╕йшлися на тому, що вс╕ сторони п╕дготують пропозиц╕╖, опрацьований вар╕ант направлять до Верховно╖ Ради для внесення зм╕н у проект, поданий ран╕ше, аби останн╕й був п╕дтриманий ус╕ма фракц╕ями.
Р╕шення й справд╕ вагоме, хоч ╕ скида╓ться на утоп╕ю. Бо за умови тотальних протир╕ч у Верховн╕й Рад╕ цього скликання отримати п╕дтримку вс╕х фракц╕й – проблема з проблем. Х╕ба що економ╕чна криза наведе лад у стосунках на вс╕х владних щаблях: в╕д м╕сцевих до найвищих... На не╖ й спод╕ватимемося. “Не мали б щастя, так нещастя помогло...” – мовить наш мудрий народ, ╕, схоже, в╕н ма╓ рац╕ю...

Л╕д╕я Степко.
м. Севастополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6531

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков