"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2008 > Тема "З потоку життя"
#46 за 14.11.2008
НЕ МАЛИ Б ЩАСТЯ, ТАК НЕЩАСТЯ ПОМОГЛО...
ОБЛИЧЧЯ ВЛАДИ
Економ╕чна криза хоч ╕ не дошкуля╓ Севастополю повною м╕рою, але деяк╕ негативн╕ процеси в м╕ст╕ вже нам╕тилися. Схоже, негаразди здатн╕ якщо не примирити дв╕ г╕лки влади, то схилити до пошуку антикризових заход╕в, а в╕дтак ╕ компром╕сних р╕шень. “Трагедии пока не произошло, но негативные процессы в экономике Севастополя настораживают”, - каже голова м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ С. Куницин та пропону╓ вжити низку першочергових заход╕в. Серед них: створення пост╕йно д╕ючо╖ робочо╖ групи, до складу яко╖ мають ув╕йти представники м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖, депутати м╕ськради, податк╕вц╕, правоохоронц╕, представники м╕сцевого в╕дд╕лення Пенс╕йного фонду Укра╖ни, ╕нспекц╕я з контролю за ц╕нами, профсп╕лки та представники ради роботодавц╕в. Група, очолювана С. Кунициним, ма╓ оперативно реагувати на вс╕ процеси економ╕ки м╕ста, анал╕зувати бюджетн╕ програми, зд╕йснювати контроль за ц╕новою пол╕тикою, переглянути тарифи у б╕к п╕двищення та актив╕зувати роботу з╕ створення в Севастопол╕ в╕льно╖ економ╕чно╖ зони. За ╕нформац╕╓ю управл╕ння економ╕ки держадм╕н╕страц╕╖, у Севастопол╕ нам╕тився спад обсяг╕в промислового виробництва. На тл╕ ╕нфляц╕╖, зростання ц╕н, зниження товарооб╕гу та обмежень, запроваджених Нацбанком, це може призвести до тяжких насл╕дк╕в в ус╕х галузях економ╕ки рег╕ону, ╕ в першу чергу, в буд╕вельн╕й. Кр╕м того, за умови в╕дсутност╕ ц╕ни на блакитне паливо, не можна передбачити ситуац╕ю опалювального сезону 2009 року. На час╕ – п╕двищення тариф╕в. Пенс╕╖ у м╕ст╕ поки що виплачуються, але, з╕ сл╕в голови Севастопольського в╕дд╕лення Пенс╕йного фонду Укра╖ни Тетяни Кравцово╖, розпочався процес нагромадження борг╕в з в╕драхувань до Пенс╕йного фонду. Лише “Севморзавод” за 9 м╕сяц╕в поточного року заборгував п╕вм╕льйона гривень. “Это какой-то беспроцентный кредит, который никто не спешит погашать”, - обурю╓ться голова Севастопольського в╕дд╕лення Пенс╕йного фонду. У м╕ст╕ зростають борги ╕з зароб╕тно╖ плати небюджетно╖ сфери. На сьогодн╕ ╖хня сума вже перевищу╓ 2 млн. грн. Нам╕тилася тенденц╕я до прихованого безроб╕ття, хоч за р╕внем безроб╕ття, на думку директора м╕ського Центру зайнятост╕ Олександра Кл╕мова, поки що Севастополь – один ╕з найбезпечн╕ших рег╕он╕в (2,9% проти 6,2% в середньому по Укра╖н╕). Проте вже зараз низка севастопольських п╕дпри╓мств розпочали скорочення прац╕вник╕в. До реч╕, ╓ прецеденти схилення прац╕вник╕в до зв╕льнення за власним бажанням зам╕сть скорочення, аби уникнути виплат, в╕дпов╕дно до чинного законодавства. Та попри це, у м╕ст╕ сьогодн╕, за даними Центру зайнятост╕ – 2000 ваканс╕й. Голова Севастопольсько╖ м╕сько╖ ради профсп╕лок Олена Калуженко пов╕домила про випадки скорочення робочого тижня та необ╜рунтован╕ зв╕льнення в буд╕вельн╕й галуз╕. “╤ це т╕льки перш╕ ласт╕вки справжньо╖ кризи”, - зазнача╓ голова ради профсп╕лок. Найболюч╕шим питанням сьогодн╕ ╓ п╕двищення тариф╕в. Якщо залишити ╖х без зм╕н, - каже начальник житлово-комунального господарства Володимир Х╕бученко, - то в бюджет╕ наступного року треба в╕днайти 300 млн. грн. Це неминуче вдарить по соц╕альних програмах, скорочуючи ╖хн╓ ф╕нансування. Депутати Севастопольсько╖ м╕ськради з╕бралися на чергове сес╕йне зас╕дання у в╕второк. Спроба чиновник╕в держадм╕н╕страц╕╖ переглянути тарифи була в╕дхилена одразу. Зам╕сть таких непопулярних заход╕в, нехай ╕ на тл╕ економ╕чно╖ кризи, депутати хочуть розпочати реформування системи теплозабезпечення через ╖╖ децентрал╕зац╕ю. З╕ сл╕в голови м╕ськради В. Саратова, «хотя севастопольцы за коммунальные услуги и платят в два раза меньше, чем по Украине, и фактически в каждую семью, которая пользуется централизованным отоплением, доплачивается 100 гривень ежемесячно, повышения тарифов, при низком качестве уровня предоставляемых услуг, не будет». Вир╕шення проблеми теплозабезпечення голова м╕ськради бачить в «утеплении фасадов панельных домов и, хотя на этот проект нужны огромные деньги и время, он все равно начнёт реализовываться». Тобто, колись, коли будуть грош╕, реформують систему опалення, а зараз – н╕якого п╕двищення тариф╕в. Така позиц╕я севастопольських депутат╕в. На противагу проекту антикризових заход╕в держадм╕н╕страц╕╖ депутати розглянули та затвердили св╕й вар╕ант. Зам╕сть робочо╖ групи, запропоновано╖ м╕ськрадою, вони пропонують антикризовий ком╕тет, очолюваний кер╕вниками двох г╕лок влади. Якщо голова держадм╕н╕страц╕╖ С. Куницин в╕дмовиться в╕д такого вар╕анту, то В. Саратов “...готов сам возглавить этот антикризисный комитет, хотя в данной ситуации нужны диалог и понимание между двумя ветвями власти. При этом члены антикризисного комитета должны встречаться не менее чем раз в неделю и рассматривать оперативное состояние дел». (Якщо це не крок до примирення, то щось дуже на нього схоже). Антикризов╕ заходи, виписан╕ у м╕ськрад╕, багато в чому зб╕гаються ╕з запропонованими кер╕вництвом держадм╕н╕страц╕╖. Проте, щоб чиновники виконавчо╖ влади раптом чогось такого (про остаточне замирення) не подумали, голова м╕ськради додав “ложечку дьогтю”. Бо то – святе... «Обращение к администрации с призывом к совместным действиям в условиях кризиса, ни в коей мере не значит, что горсовет отказывается от своих претензий, связанных с незаконной передачей исполнительной властью сотен гектаров земли коммерческим структурам и разбазариванием бюджетных средств на десятки миллионов». В╕дпов╕дь на це звинувачення над╕йшла митт╓во, правда, в╕д свого ж однопарт╕йця. Депутат-рег╕онал Дмитро Б╓л╕к, щойно виключений з лав парт╕╖ й в╕дсторонений в╕д кер╕вництва земельною ком╕с╕╓ю, помстився, орган╕зувавши в день сес╕йного зас╕дання прес-конференц╕ю для м╕сцевих ЗМ╤, де оприлюднив ╕нформац╕ю про незаконне в╕дторгнення депутатами м╕ськради 3000 гектар╕в земл╕ в╕д господарства “Золота балка”. На п╕дтвердження ц╕╓╖ ╕нформац╕╖ роб╕тники господарства того ж дня п╕кетували м╕ськраду. Але це так, до слова... Цього тижня ще одна под╕я стала предметом обговорення широкого кола неперес╕чних ос╕б Севастополя. На тл╕ все т╕╓╖ ж економ╕чно╖ кризи виринула проблема закону про статус м╕ста ╕, як насл╕док, в╕дсутн╕сть розмежування повноважень двох г╕лок влади, а також призначення мера м╕ста Президентом зам╕сть обрання громадою на зразок ╕нших м╕ст Укра╖ни. Стало в╕домо, що на нарад╕ в М╕н╕стерств╕ з питань рег╕онально╖ пол╕тики йшлося про проект закону про статус Севастополя. М╕сцевих депутат╕в бентежить той факт, що у столичному вар╕ант╕ проекту, який готу╓ться до розгляду, ╖хня думка не буде повн╕стю врахована. Обговорити вищеназвану проблему цього тижня намагалися депутати Верховно╖ Ради в╕д Севастополя “рег╕онали” Вадим Колесниченко та ╤ван Вернидубов (автори проекту), депутати севастопольсько╖ м╕ськради, голова м╕ськради минулого скликання, а нин╕ кер╕вник Територ╕ального управл╕ння рахунково╖ палати АРК ╕ Севастополя Валентин Борисов та представник Президента в АР Крим Леон╕д Жунько, який був депутатом Севастопольсько╖ м╕ськради не одного скликання, а також свого часу очолював м╕ську держадм╕н╕страц╕ю. На думку В. Саратова, шанс╕в на те, що прийнятий закон знову не буде заветований Президентом, мало, бо кер╕вництво держави не ма╓ нам╕ру розширювати функц╕╖ самоврядування до 2017 року. Найв╕рог╕дн╕шим в╕н вважа╓ вар╕ант розмежування двох г╕лок влади на зразок ╕снуючого становища в обласних радах та обласних держадм╕н╕страц╕ях, що могло б вивести дв╕ г╕лки влади Севастополя з глухого кута. Але основним пунктом закону все ж ма╓ бути обрання м╕ського голови громадою та збереження м╕ста в його сьогодн╕шн╕х межах, тобто, разом з с╕льрадами навколишн╕х населених пункт╕в. Головний комун╕ст м╕ста, депутат В. Пархоменко в дискус╕╖ схилявся до пошуку 300 голос╕в у Верховн╕й Рад╕ для подолання вето Президента. Намагаючись погасити пристраст╕, Леон╕д Жунько зазначив, що проект закону, поданий на розгляд Верховно╖ Ради депутатами в╕д Севастополя В. Колесниченком та ╤. Вернидубовим, ма╓ чимало “законодавчих недол╕к╕в та суперечностей з Конституц╕╓ю Укра╖ни”. Видаливши з зали пресу, учасники з╕брання з╕йшлися на тому, що вс╕ сторони п╕дготують пропозиц╕╖, опрацьований вар╕ант направлять до Верховно╖ Ради для внесення зм╕н у проект, поданий ран╕ше, аби останн╕й був п╕дтриманий ус╕ма фракц╕ями. Р╕шення й справд╕ вагоме, хоч ╕ скида╓ться на утоп╕ю. Бо за умови тотальних протир╕ч у Верховн╕й Рад╕ цього скликання отримати п╕дтримку вс╕х фракц╕й – проблема з проблем. Х╕ба що економ╕чна криза наведе лад у стосунках на вс╕х владних щаблях: в╕д м╕сцевих до найвищих... На не╖ й спод╕ватимемося. “Не мали б щастя, так нещастя помогло...” – мовить наш мудрий народ, ╕, схоже, в╕н ма╓ рац╕ю...
Л╕д╕я Степко. м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6531
|