Версiя для друку Обговорити в форумi

ПРОШУ СЛОВА!
ЧИМ ЗАВИНИЛА ІСТОРІЯ?
ПАСОК У ХАТІ НА ОДВІРКУ МАВ БИ ВИСІТИ...

Чи не найточніше передбачив долю російсько-українських відносин великий Гоголь. Епілог «Страшной мести» - пересторога нащадкам. «Страшную месть» можна поставити поруч зі «Словом о полку Ігоревім» як його продовження. Обидва твори про занепад русько-української держави.
Намагання руйнувати Україну не щезають. Антиукраїнських заходів уживають як зловорожі, так і «рідні» сили. Зусилля антиукраїнських мудреців прогнозовані. Наприклад: одне з намагань росіян узяти під свій контроль газогінну мережу України і, через ціновий диктат, завдати шкоди енергоспоживачам-підприємствам і місцевим органам влади. Такий диктат може призвести до переходу економіки в руки наших сусідів, отже, до їхнього політичного диктату. Енергетичний диктат спричиниться до зубожіння широких верств населення в місті і на селі.
Якщо західні економіки мають і матимуть можливість компенсувати високі ціни на енергоресурси завдяки новітнім технологіям і високоякісним дешевим товарам, то Україні ще далеко до високих технологій. А це означає, що економічна залежність раз у раз виводитиме українців «на Майдан» або «у світ широкий». А суспільство поділятиметься на «лояльних» і «нелояльних», на «своїх» і «не своїх», як цього прагнуть так звані «регіонали». Дивно, що в Україні можна заснувати й зареєструвати «регіональну партію». Що означає бути «партією регіонів»? Це означає зіштовхувати народи то в Криму, то в Донбасі...
Дивно читати в газеті «Літературна Україна» т. зв. «Відозву» на захист української мови. І це після 70 років існування УРСР і 17 років незалежності України! У вільній і незалежній державі письменники вимагають захистити національну мову!
І сміх, і гріх. З такою національною елітою йти в Європу зарано. Чи не краще було б зібрати національну культурну, наукову, господарську, військову еліту, щоб порушити питання - насамперед перед собою: чому велика європейська нація толерує партії, які оголошують себе «регіональними»? Чому комуністи в Україні - антиукраїнські? Ці питання потребують не відозв, а дій і вчинків. Чому українські депутати виголошують у стінах Верховної Ради промови чужою мовою? Якщо є свідомі своєї місії депутати - встаньте й покиньте залу засідань. Чому українське козацтво не доглядає Свято-Катерининського храму в Чернігові? Адже «Катерина» в Шевченка символізує Україну і є Провідницею козацтва. Як може Моспатріархат зазіхати на українську Діву? Де оте хвалене українське козацтво, що навчилося виливати чарки з леза шаблі у свої пельки? А вивести московського попа з українського храму - не вміє. Україні не потрібні скінхеди, як ото в Росії. Але пасок у хаті на одвірку мав би висіти й застерігати тих, кому кортить чинити шкоду.
Свідомі українські ЗМІ могли б удатися до своєрідного тесту щодо ціни патріотизму. Невже це не цікаво?!
«Чому Росія має продавати газ Україні вп’ятеро дешевше, ніж Німеччині?» - це питання мало би постати значно раніше. Хоч би у вересні 1812 року, коли полки, сформовані в Україні, ішли через Орел до Москви визволяти москалів від французів. Царський двір боявся тоді озброювати власний народ. І так було не тільки в 1812 році. Можна було ставити питання про ціну на газ та нафту під Азовом, на Кавказі, у Порт-Артурі, перед Голодомором, учиненим «в ім’я індустріалізації», перед Першою і Другою світовими війнами, перед освоєнням цілини й Сибіру... Тоді мовилось інакше: «Сочтемся славою...».
«Чому Росія має продавати газ Україні вп’ятеро дешевше, ніж Німеччині?». По-перше, не вп’ятеро. А по-друге, тому «дешевше», що рентабельність німецького експорту в Росію становить від 200% до 500%, а рентабельність українського експорту в Росію ледве сягає позитивного показника. Ідеться не про якість українського продовольчого чи промислового експорту, а про інерцію планових цін і наслідки господарювання за вказівкою з Москви. Через ціни на готову продукцію західні країни повертають собі свої гроші. До того ж виторг за енергоресурси, що зберігається в західних банках, працює на економіку цих країн. Ось і поміркуйте, панове журналісти, Богові чи Мамоні ви служите.
«Чому Росія має продавати газ Україні вп’ятеро дешевше, ніж Німеччині?». Тому що, наприклад, у Другій світовій війні пожертва України становила вісім мільйонів душ, а Білорусі чотири мільйони. Тому, що і в Першій, і в Другій світових війнах полем битв були Україна і Білорусь...
«Чому Росія має продавати газ Україні вп’ятеро дешевше, ніж Німеччині?». А хіба 22 червня 1941 року Україна й Польща, а не фашистська Німеччина «вероломно напала на Советский Союз», спричинивши людські жертви і руйнацію того, що збудували коштом кривавої індустріалізації? Краще б російський президент порівнював ціну сибірського газу для України з цінами на продаж того газу Франції, щоб не дорікати сусідам-слов’янам. Правда, щодо Франції доведеться .згадати кампанію Наполеона, через яку згоріла Москва, а з нею разом єдиний примірник «Слова о полку Ігоревім».
«Чому Росія має продавати газ Україні вп’ятеро дешевше, ніж Німеччині?». Тому, мабуть, що територію нафто- і газоносного Сибіру всіяно кістками українських добровольців і висланих туди «куркулів» і бандерівців. Тому, що на розвиток Сибіру працювала вся промисловість і сільське господарство України, Білорусі. Тому, що Газпром, з огляду на те, що вклала в нього Україна, мав би бути спільною власністю.
А заборона культури, мови, репресії, розстріли. Голодомор?!
Якщо Голодомор визнати за геноцид українського народу, то що це дає? Визнання цієї трагедії як цілеспрямованої політики мало би слугувати пересторогою політикам. Бо навіщо тоді визнання Голодомору як геноциду? Хіба лише для того, щоб оскаржити комунізм? Чи для того, щоб свідченнями про Голодомор наповнити музеї тоталітарних жахіть?!
Голодомор в Україні то не лише результат індустріалізації країни за рахунок села, а таки етноцид українського народу, що мав на меті «розв’язати» українське питання і був продовженням політики російського імперіалізму за СРСР. Аналогічно діють сучасні «заєдінщіки» в Росії та їхні посіпаки в Україні. Визнання факту етноциду потрібно, щоб ухвалити закони, які б убезпечили Україну від нових «комнезамів зі штрикачками і наганами» та від «обустроітєлєй» і «п’ятої колони». Свавілля «регіоналів» - індикатор безвладдя в Україні.
Як кваліфікувати факти, коли державні службовці, депутати влаштовують антидержавні акції, а владні інституції мовчать? Ясно, що та «боротьба» має чужу режисуру. А чому б Конституційному Судові не розглянути питання про антидержавні дії «регіоналів»? У Росії КПРФ і не чутно, і не видно. А в Україні будь ласка: КПРФ на майдані у Феодосії. З чийого дозволу з’явилися російські комуністи в Криму? Звідки така сміливість?
Ось вам, дорогі друзі, державна махновщина, безвладдя, безпорадність. Партії можуть сповідувати соціальні, культурні, «східні», «західні» програми, але не антидержавні, не антинаціональні. У федеративній Росії партії, створювані за національною ознакою, неможливі. А в унітарній Україні зареєстровано регіональну партію, яка сповідує сепаратизм, державні службовці та депутати можуть удаватися не тільки до антинаціональних, а й до антидержавних акцій. Чи є в Україні закон про державну службу, про права і обов’язки державних службовців? Чи не повинно бути в законі записано: «Державний службовець звільняється з посади, якщо порушує вимоги Закону і Конституції України»? А клятва народного депутата в Україні чинна? Проте зловісна тінь Кремля не дає заясніти сонцю Свободи над землею Святої Русі. Українська опозиція діє в унісон із Москвою, хоч би про що йшлося, від питань релігії до подій міжнародної політики.
До речі, у Росії вже давно не беруть на державну службу українців (ідеться не про прізвище, а про «п’яту графу»). Саме так: якщо в колишній «п’ятій графі» записано «українець», у Москві вас на державну службу не візьмуть. Ця негласна інструкція чинна в кадрових підрозділах федеральних структур, як і в підрозділах московської мерії. Хоча в законах такої норми немає. Як свого часу не було норми не брати на роботу євреїв. Тепер у становищі євреїв опинилися українці.
Порівняймо світоглядні настанови української діаспори в Росії і поведінку росіян в Україні. Українцям, хоч би де вони проживали, притаманна повага до закону, вони працюють на пожиток країні перебування, захищають її. Достатньо згадати українську діаспору в Казахстані, у Прибалтиці, у Білорусі, на Кавказі, у Молдові.
Зовсім інакше поводить себе російська діаспора в Україні. Цією діаспорою керують російські мас-медіа. Не хотів би кривдити геть усіх росіян в Україні, але як ставитися до людей, які не мають поваги до закону, до державної мови, до традицій українського народу? Мабуть, не все в Україні росіянам до вподоби, наприклад така риса українців, як господарський індивідуалізм або загострене почуття справедливості. Так само українцям у Росії не вельми до вподоби казнокрадство, компанійщина, колективні пиятики на роботі та в побуті...
Росія тягне газогони в натовську Європу, а регіонали разом із «лівими» протестують в Україні проти НАТО. Росія дбає про економічну потугу НАТО, а регіонали дбають про залежність України од Росії. Але всіх отих регіоналів перевершили так звані демократи, пересварившись за посади.
Тим часом сусіди вдосконалюють антиукраїнський проект: мовляв, нації української ніколи й не було.
І доморослі «історики» вже підтакують їм. Отож «п’ята колона» таки активніша, ніж національна демократія. Ця клята колона в Україні не боїться нікого! Бо на генному рівні боїться Москви. Зрештою, і сама Росія її боїться.
Василь ТУРОВСЬКИЙ.
м. Москва.
(«Літературна Україна», вересень 2008 р.).

ТИМ ЧАСОМ…
БО КРИМ УЖЕ СКУПИЛИ?..

Російські мільярдери, незважаючи на глобальну фінансову кризу, активно скуповують курортні узбережжя Чорногорії, пише газета The New York Times, повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на РІА Новини.
За останні кілька років Чорногорія в очах російських інвесторів стала модною альтернативою відомим курортам на півдні Франції і на узбережжі Туреччини.
«Валізи валюти» і яхти класу люкс продовжують прибувати в ідилічне місто Будва на Адріатичному морі, тому Чорногорія вже отримала прізвисько «Москва-на-морі». Один з проектів вартістю 310 мільйонів доларів передбачає будівництво в Будві на російські кошти 27-поверхового готелю, вілл класу люкс, стоянок для яхт і розважального аквапарку. Виданню стало відомо, що комплекс кондомініумів класу люкс куплений у Чорногорії керівними особами російських компаній «Газпром», «Лукойл» і «ВТБ». Ціна за метр комплексу становила 10 тисяч 400 доларів і російські покупці заплатили «наперед і готівкою».
«Незважаючи на кризу, кошти продовжують надходити», - сказав один з великих російських інвесторів В’ячеслав Лейбман. Молодий мільйонер з Mirax Group нещодавно сприяв запрошенню поп-зірки Мадонни в Будву для реклами його проекту.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2008 > Тема "З потоку життя"