Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 24.10.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 24.10.2008
С╤МЕЙНА МЕДИЦИНА: ЗА ╤ ПРОТИ

Здоров’я ╕ реформи

Ми вже звикли, що наш╕ урядовц╕, хорош╕ та р╕зн╕, швидше аби ув╕чнити себе, н╕ж подбати про людей, частенько зат╕вають не завжди сво╓часн╕ ╕ переконлив╕ новац╕╖. Пам’ята╓ться, як один з них жадав перекро╖ти адм╕н╕стративну карту держави, при цьому позбавивши останн╕ хутори ╕ села можливост╕ вижити. Ще ран╕ше заговорили про запровадження с╕мейно╖ медицини, можливо, пригадавши, що с╕мейний л╕кар (л╕кар загально╖ практики) був головною ф╕гурою в царськ╕й Рос╕╖. Практика с╕мейно╖ медицини поширена ╕ за кордоном. То чому б, здавалося, не повернутися до не╖ ╕ нам? Ось я ╕ спробувала п╕дсумувати думки фах╕вц╕в, що пов’язан╕ з с╕мейною медициною сьогодн╕. Для мене очевидно одне: найважлив╕ше не те, с╕мейний чи д╕льничний л╕кар вас обслугову╓, а те, наск╕льки в╕н квал╕ф╕кований, досв╕дчений, людяний, як ставиться до сво╖х обов’язк╕в.
Про практику с╕мейно╖ медицини заступник головного л╕каря з пол╕кл╕н╕чно╖ роботи с╕мферопольсько╖ 7-╖ л╕карн╕ Галина Митрофан╕вна Лап╕на розпов╕да╓ таке:
- Реформування передбача╓ посилення первинно╖ с╕мейно-сан╕тарно╖ допомоги, яку мають зд╕йснювати с╕мейний л╕кар ╕ с╕мейна медсестра. Л╕кар ма╓ не т╕льки л╕кувати хвороби, але й спонукати пац╕╓нта боротися за сво╓ здоров’я. А для цього в╕н мусить бути здатним до комун╕кац╕╖ з пац╕╓нтом. Запровадження модел╕ л╕каря загально╖ практики спрямоване на зниження р╕вня госп╕тал╕зац╕╖, сво╓часне виявлення захворювань. У С╕мферопол╕ ми п╕шли шляхом запровадження с╕мейно╖ медицини в м╕сцях компактного проживання населення в╕ддалених в╕д основних баз амбулаторно╖ допомоги.
Головна перевага с╕мейно╖ медицини поляга╓ в тому, що л╕кар знатиме пац╕╓нта з дня народження ╕ л╕кування проводитиметься з урахуванням соц╕альних, спадкових та особист╕сних чинник╕в.
Але чи ма╓мо ми л╕кар╕в достатньо квал╕ф╕кованих, у тому числ╕ з вузьких спец╕альностей, та ще й у достатн╕й к╕лькост╕? С╕мейний л╕кар мусить бути фах╕вцем найширшого проф╕лю, профес╕йно розум╕тися на дитячих хворобах, а всьому цьому на п╕вр╕чних курсах з переп╕дготовки не навчиш.
П╕лотний проект було запроваджено в 2004 роц╕ в Саках. З к╕нця того ж року амбулатор╕╖ с╕мейно╖ медицини з’явилися ╕ в С╕мферопол╕. Ма╓мо ш╕сть д╕льниць в район╕ вулиц╕ Балаклавсько╖ ╕ три - в район╕ Ак-Мечет╕. ╢ вже ╕ молод╕ л╕кар╕, що спец╕ал╕зувалися саме на л╕каря загально╖ практики. Але без допомоги зав╕дувачки терапевтичного в╕дд╕лення Любов╕ Борис╕вни Хан ╖м поки що не об╕йтися. Вона працю╓ при амбулатор╕╖ (вул. Балаклавська). Вт╕м амбулатор╕я потребу╓ б╕льш сучасного обладнання. Там мають працювати ╕ стоматолог, ╕ г╕неколог, а для цього потр╕бне особливе устаткування. Виникають проблеми ╕ з д╕тками, яких змушен╕ направляти на консультац╕ю в дитячу пол╕кл╕н╕ку, а на обстеження - в лаборатор╕╖ 7-╖ м╕сько╖ л╕карн╕.
- Люди ще дуже мало знають про с╕мейну медицину, ╕ вона у них асоц╕ю╓ться з приватною. Родина, яку обслугову╓ л╕кар, ма╓ йому платити чи н╕?
- Звичайно, н╕. С╕мейн╕ л╕кар╕ працюють на тих самих засадах, що й д╕льничн╕, ╖хню працю оплачу╓ держава.
- ╤ все ж таки поки що ми можемо говорити про с╕мейну медицину в Криму як про доконаний факт чи, швидше, як про експеримент?
- Я б в╕ддала перевагу останньому формулюванню. В не╖ треба вкладати ще багато кошт╕в. Треба виховувати ╕ плекати справжн╕х ╕нтелектуал╕в-практик╕в, адже, за ╕нструкц╕ями, на с╕мейного л╕каря покладено дуже багато обов’язк╕в. Ц╕лком виправданою ╕ прогресивною я бачу роль с╕мейного л╕каря, в першу чергу, на сел╕, де багатьом л╕карям вже давно доводиться фактично виконувати ц╕ обов’язки.
А дал╕ - точка зору щодо с╕мейно╖ медицини зав╕дуючо╖ кафедрою терап╕╖ та с╕мейно╖ медицини Кримського державного медичного ун╕верситету ╤рини Льв╕вни Кляритсько╖. Вона - професор, доктор медичних наук, науковець високого рангу. ╥╖ оптим╕зм надиха╓, хоча мен╕ як пац╕╓нтц╕ не зрозум╕ло, чи можливо 90% вс╕х медичних втручань покладати на одну людину, нав╕ть якщо вона ╕з розряду ген╕╖в. За все сво╓ життя я зустр╕ла лише одну таку людину, як╕й могла би дов╕рити життя ╕ здоров’я сво╓ ╕ близьких мен╕ людей без пошук╕в б╕льш ефективно╖ альтернативи. Це зав╕дувачка уро-х╕рург╕чного в╕дд╕лення 7-╖ м╕сько╖ л╕карн╕ ╤рина Володимир╕вна Смутко. Вона - справжн╕й ун╕версал високого класу, ╕ вже неодноразово п╕дн╕мала з л╕жка нав╕ть мою дуже стареньку мат╕р (м╕ж ╕ншим, найстарше покол╕ння - це теж потенц╕йн╕ шанувальники с╕мейно╖ медицини, адже ╖м не п╕д силу метушня, пов’язана з в╕дв╕дуванням багатьох л╕кар╕в й р╕зноман╕тними обстеженнями). Та надамо слово ╤рин╕ Льв╕вн╕:
- В усьому св╕т╕ визнано, що перех╕д до надання первинно╖ медично╖ допомоги л╕карями загально╖ практики (с╕мейними л╕карями) ╓ найефективн╕шим ╕ найеконом╕чн╕шим. У добре орган╕зован╕й систем╕ л╕кар╕ загально╖ практики прямо або опосередковано можуть контролювати 70-80% загальних витрат на охорону здоров’я при витратах на ╖хню власну д╕яльн╕сть близько 20%. На р╕вн╕ первинно╖ медично╖ допомоги почина╓ться й зак╕нчу╓ться близько 90% вс╕х випадк╕в медичних втручань. При опитуванн╕ 74% жител╕в Укра╖ни в╕ддали перевагу можливост╕ звертатися за медичною допомогою до одного л╕каря, що обслугову╓ всю родину, - с╕мейного. Можлив╕сть вибору й зм╕ни л╕каря загально╖ практики розгляда╓ться як нев╕д’╓мне право пац╕╓нта ╕ ╓ обов’язковою передумовою для переор╕╓нтац╕╖ системи охорони здоров’я з потреб медичних установ на потреби населення.
Функц╕ями с╕мейного л╕каря ╓ надання медично╖ допомоги вдома, у денному стац╕онар╕, у с╕мейн╕й амбулатор╕╖, а також нев╕дкладно╖ допомоги; диспансеризац╕я пац╕╓нт╕в, експертиза тимчасово╖ непрацездатност╕, мон╕торинг р╕вня ╕ якост╕ здоров’я, медико-проф╕лактичн╕ й сан╕тарно-просв╕тн╕ заходи.
Концепц╕я розвитку охорони здоров’я населення Укра╖ни, затверджена Указом Президента Укра╖ни № 1313/2000, припуска╓ пр╕оритетний розвиток надання медично╖ допомоги на основ╕ загально╖ л╕карсько╖ практики с╕мейно╖ медицини. Ще в 1992 р. була розпочата реформа медично╖ осв╕ти Укра╖ни, нац╕лена на перех╕д медичних ВНЗ на п╕дготовку л╕каря загально╖ практики. Центральною ф╕гурою системи охорони здоров’я повинен стати с╕мейний л╕кар.
Перех╕д до практики с╕мейно╖ медицини м╕стить к╕лька етап╕в: перенавчання д╕льничних л╕кар╕в, розширення ╖хн╕х функц╕й, створення амбулатор╕й, типових договор╕в тощо; орган╕зац╕йне вид╕лення установ первинно╖ медико-соц╕ально╖ допомоги; створення МОЗ ╕ органами м╕сцевого самоврядування умов для багатогалузевост╕ у систем╕ первинно╖ медико-соц╕ально╖ допомоги; зм╕ни у сфер╕ ф╕нансування с╕мейно╖ медицини.
В останн╕ роки в Укра╖н╕ в╕дкрито 17 кафедр с╕мейно╖ медицини, що нараховують 159 викладач╕в, п╕дготовлено 4685 л╕кар╕в, але працюють 2852.
КДМУ ╕м. С. ╤. Георг╕╓вського проводить п╕дготовку л╕кар╕в загально╖ практики у двор╕чн╕й ╕нтернатур╕ з 1999 р. П╕дготовка л╕кар╕в в╕дбува╓ться на кафедрах факультету п╕слядипломно╖ осв╕ти ╕з залученням до педагог╕чного процесу викладач╕в студентських кафедр. Протягом п’яти рок╕в навчання ╕нтерн╕в з ц╕╓╖ спец╕альност╕ викладачами нашого ВНЗ накопичений значний досв╕д викладання медичних дисципл╕н. На жаль, к╕льк╕сть ╕нтерн╕в, п╕дготовлених для роботи як л╕кар╕ загально╖ практики, невелика (26 л╕кар╕в за 5 рок╕в) ╕ переважна б╕льш╕сть ╖х не працю╓ за спец╕альн╕стю.
У 2000 - 2001 рр. в╕дпов╕дно до шестим╕сячно╖ програми навчання л╕кар╕в с╕льських л╕карських д╕лянок з ц╕╓╖ спец╕альност╕ було переп╕дготовлено 40 л╕кар╕в р╕зних спец╕альностей (терапевт╕в, пед╕атр╕в, акушер╕в-г╕неколог╕в). 12 л╕кар╕в було навчено за спец╕альним замовленням М╕жнародно╖ орган╕зац╕╖ м╕грац╕╖ населення для роботи в м╕сцях компактного проживання депортованих народ╕в. У цей час проводиться навчання л╕кар╕в Сакського району на замовлення ╢вропейського Союзу.
Перш╕ враження викладач╕в п╕сля завершення переп╕дготовки л╕кар╕в св╕дчили про б╕льшу ефективн╕сть навчання молодих л╕кар╕в, н╕ж перенавчання вже профес╕йно сформованих фах╕вц╕в.
Новий етап у п╕дготовц╕ л╕кар╕в за фахом «Загальна практика - с╕мейна медицина» настав у 2003/04 р., коли в КДМУ ╕м. С. ╤. Георг╕╓вського була орган╕зована кафедра ФПО «Терап╕я й с╕мейна медицина» (зав╕дуюча кафедрою професор ╤. Л. Кляритська). Зб╕льшено к╕льк╕сть л╕кар╕в, як╕ навчаються на кафедр╕ л╕кар╕в-╕нтерн╕в, але найголовн╕ше - на пост╕йн╕й основ╕ проводиться переп╕дготовка л╕кар╕в-терапевт╕в ╕ л╕кар╕в-пед╕атр╕в, що працюють у с╕льськ╕й м╕сцевост╕. Тривал╕сть навчання становить 6 м╕сяц╕в. У ц╕лому до тепер╕шнього часу навчено 150 л╕кар╕в.
При п╕дготовц╕ л╕кар╕в за фахом «Загальна практика - с╕мейна медицина» ми зверта╓мо особливу увагу на питання д╕агностики, диференц╕йного д╕агнозу, надання амбулаторно╖ медично╖ допомоги за нев╕дкладних стан╕в. Ми вважа╓мо, що с╕мейн╕ л╕кар╕ повинн╕ у сво╖й робот╕ прид╕ляти велику увагу проф╕лактиц╕ захворювань, навчанню основам здорового способу життя, психолог╕╖ с╕мейних в╕дносин. ╤з ц╕╓ю метою нами використову╓ться потенц╕ал кафедри псих╕атр╕╖ й психотерап╕╖, кафедри народно╖ й нетрадиц╕йно╖ медицини.
П╕дготовка л╕кар╕в за фахом «Загальна практика - с╕мейна медицина» ╓ перспективною для розвитку охорони здоров’я населення Укра╖ни. Кер╕вництво М╕н╕стерства охорони здоров’я вважа╓, що Укра╖на, застосувавши запропонований шлях реорган╕зац╕╖ системи охорони здоров’я, зможе досить швидко осво╖ти нов╕тн╕ медичн╕ технолог╕╖, стати економ╕чно ефективною й нарешт╕ виконати те завдання, що було поставлене Президентом Укра╖ни перед галуззю охорони здоров’я й АМН 10 рок╕в тому, ╕, як видно з «Доручення» в╕д 05.01.04 № 1-1/22, дотепер не виконане.
Звичайно, ╤рина Льв╕вна розм╕ркову╓ як виконавець високого рангу, котрому доручено державну справу, яку треба вт╕лювати, а не просто подискутувати. Не думаю, що з питання запровадження с╕мейно╖ медицини варто було б проводити всенародний плеб╕сцит (до реч╕, про опитування жител╕в Укра╖ни я чую вперше, у всякому раз╕, н╕ мене, н╕ мо╖х знайомих н╕хто не опитував), але в медичних колах широке обговорення мало б в╕дбутися.
Ось точка зору л╕каря-кард╕олога, юриста Р. Л. Ахметшина з Донецька, стаття якого оприлюднена в газет╕ «Новини медицини ╕ фармац╕╖», в╕рн╕ше, деяк╕ тези з не╖: «С╕мейний л╕кар - особа, що ма╓ вищу медичну осв╕ту та в╕дпов╕дну квал╕ф╕кац╕ю, волод╕╓ певними прийомами ╕ навичками, найпрост╕шими операц╕ями для надання первинно╖ допомоги в галуз╕ терап╕╖, пед╕атр╕╖, г╕неколог╕╖, невролог╕╖, ╕нфекц╕йних захворювань тощо. (До реч╕, ╕ пед╕атр╕я, ╕ терап╕я м╕стять пульмонолог╕ю, кард╕олог╕ю, гастроентеролог╕ю, ендокринолог╕ю тощо. Х╕рург╕я м╕стить гн╕йну х╕рург╕ю, офтальмолог╕ю, ЛОР- хвороби та ╕нш╕). У той же час с╕мейним л╕карям, к╕льк╕сть яких зб╕льшу╓ться, за пер╕од навчання ф╕зично навряд чи вдасться нав╕ть спробувати зд╕йснити значну частину простих для спец╕ал╕ста ман╕пуляц╕й з р╕зних галузей медицини (л╕кв╕дувати абсцес, видалити ╕нородне т╕ло з ока, провести колоноскоп╕ю, плевральну пункц╕ю, прийняти пологи ╕ таке ╕нше). ╤ тут перевага за спец╕ал╕зац╕╓ю».
Автор статт╕ побою╓ться, що хвор╕ будуть шукати допомоги «вузького» спец╕ал╕ста, у той час як п╕дготовка ╖х значно зменшиться. Але ж «...найскладн╕ш╕ для д╕агностики ╕ л╕кування пац╕╓нти одержують допомогу саме у вузьких спец╕ал╕ст╕в ╕ стац╕онарно. Хто буде л╕кувати тяжко хворих?».
Не знаходить Р. Л. Ахметшин ╕ економ╕чного виправдання цим новац╕ям, оск╕льки, зокрема для кожного л╕каря, буде потр╕бна величезна к╕льк╕сть р╕зноман╕тного медичного обладнання. Дай-то Бог мати все це хоча б у великих кл╕н╕ках, а не в кожн╕й с╕мейн╕й амбулатор╕╖. Скаж╕мо, вже к╕лька м╕сяц╕в не працю╓ томограф у нейрох╕рург╕чному в╕дд╕ленн╕ пров╕дно╖ кримсько╖ л╕карн╕ ╕м. Семашка, потр╕бний там, як пов╕тря. Бо нема╓ грошей. А чи будуть вони найближч╕ 10 рок╕в в достатн╕й к╕лькост╕ вид╕лятись для потреб л╕кар╕в-ун╕версал╕в загально╖ практики? Можливо, тому, як бачимо ╕з розпов╕д╕ ╤рини Кляритсько╖, переважна б╕льш╕сть л╕кар╕в загально╖ практики, випущених ун╕верситетом, не працюють за спец╕альн╕стю - поки що заважко ╕ малоефективно.
Тож хот╕лося б, аби наш╕ м╕н╕стри були реал╕стами, нав╕ть якщо ╖х п╕дштовхнуть до прийняття того чи ╕ншого р╕шення авторитетн╕ м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖. Укра╖на - не Америка.
Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 24.10.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6457

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков