"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2008 > Тема "Душі криниця"
#42 за 17.10.2008
ПРОХА╢МО, ПОКРОВОНЬКО, ОД ЛИХА УКРИТИ...
Одним ╕з найб╕льших свят осен╕ ╓ Покрова, що в╕дзнача╓ться 14 жовтня. Воно встановлене на честь з’явлення Матер╕ Божо╖ в одному ╕з храм╕в Константинополя в Х ст. ...За правл╕ння ╕мператора Льва V╤ Ф╕лософа (886-912), коли на м╕сто напали вороги, жител╕ молилися на всен╕чн╕й служб╕ у Влахернському храм╕. М╕ж людьми ревно молилися про спас╕ння народу од вражих орд св. Андр╕й з учнем ╢п╕фаном. Коли в╕дправа зак╕нчувалась, св. Андр╕й побачив, що до царських врат, осяяна св╕тлом, ╕де Богородиця у супровод╕ св. ╤вана Хрестителя та ╤вана Богослова. Мати Божа зупинилася над престолом, стала на кол╕на й ревно молилася та проливала сльози. Вставши, вона хусткою, яку зняла з голови, покрила присутн╕х. Чутка про цю под╕ю швидко стала в╕дома вс╕м. Люди так кричали, рад╕ли заступництву Богородиц╕, що перелякан╕ араби в╕дступили без бою. В╕д т╕╓╖ хустки-покрови свято ╖╖ д╕стало свою назву. Згодом цю под╕ю прославили у всьому Константинопол╕, а на Рус╕ в Х╤ ст. поширилось свято Покрови Пресвято╖ Богородиц╕, яке в╕днесли на 1.Х. (за новим стилем 14.Х.). Уже 1037 року, п╕сля перемоги над печен╕гами, у церкв╕ Благов╕щення на „Золотих Воротах” князь Ярослав Мудрий молив Божу Мат╕р взяти п╕д оп╕ку весь його люд. З того часу Пресвята Богородиця стала заступницею ╕ покровителькою нашого народу. Князь Володимир Мономах у сво╓му „Поученн╕ д╕тям” завдячував сво╖й перемоз╕ над печен╕гами Пречист╕й Д╕в╕ Мар╕╖. ╤гор Святославович, герой „Слова о полку ╤горев╕м”, по сво╖й утеч╕ з невол╕ йде з поклоном ╕ подякою до чудотворно╖ ╕кони Божо╖ Матер╕ Пирогощ╕. В Укра╖н╕ найб╕льше церков, присвячених Покров╕, почало з’являтися у ХV стол╕тт╕, що пов’язувалося з боротьбою за незалежн╕сть. Наш╕ славн╕ козаки-запорожц╕ теж мали на С╕ч╕ церкву на честь Покрови Пресвято╖ Богородиц╕. З ц╕╓ю святинею пов’язано багато ╖хн╕х перемог, а тому сьогодн╕шн╓ свято стало також символом козацько╖ слави. Козаки наст╕льки в╕рили в силу Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ ╕ наст╕льки щиро й урочисто в╕дзначали свято Покрови, що впродовж стол╕ть в Укра╖нi воно набуло ще й козацького зм╕сту ╕ отримало другу назву - Козацька Покрова. Як в╕домо, з недавн╕х п╕р свято Покрови в Укра╖н╕ вiдзнача╓ться ще й як День Укра╖нського козацтва. В╕руюч╕ укра╖нц╕ цього дня урочисто ╕дуть до церкви й благогов╕йно промовляють: «Сьогодн╕ ми, православн╕ люди, рад╕сно святку╓мо, осяян╕ Тво╖м, Божа Мати, явленням, ╕, зд╕ймаючи оч╕ до Твого пречистого образа, укл╕нно просимо: покрий нас чесною Тво╓ю покровою й визволи нас в╕д усякого зла, благаючи Сина Твого, Христа Бога нашого, щоб спас душ╕ наш╕». У народному св╕тосприйнятт╕ Покрова покровительствувала д╕вчатам ╕ ж╕нкам, домашньому затишку, шлюбу. До Покрови завершувався пер╕од сватань ╕ приготування до вес╕ль, який починався п╕сля Першо╖ Пречисто╖. Д╕вчата, як╕ ще не зустр╕ли свого судженого, в свято Покрови потайки просять: “Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганч╕ркою, аби не зостатися д╕вкою”. В укра╖нських селах ╕ до сьогодн╕ в╕д Покрови ╕ до початку Пилип╕вки – справляють найб╕льше вес╕ль. Щоб Покрова оп╕кувалася домом, в цей день освячували осел╕ свяченою водою та празниковою св╕чкою, а також вселялися у нову хату й справляли новос╕лля. Для того, щоб усi члени с╕м’╖ були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою Богородиц╕, ╕ розвiшувала його над вхiдними дверима. На Покрову впродовж усього дня спостер╕гали за погодою: якщо з П╕вдня дув низовий в╕тер, зима буде теплою, якщо дув в╕тер ╕з П╕вноч╕ – холодною, ╕з Заходу – сн╕жною. Коли протягом дня в╕тер зм╕ню╓ напрямок, то й зима буде нест╕йкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, ╕ якщо сн╕г не випав, то його не буде ╕ в листопад╕. Покров╕ присвячено багато присл╕в’╖в. Ось к╕лька з них: Хто лежав до Покрови, той продасть ус╕ корови. Прийшов Покров — не нагр╕╓ш хату без дров. Прийшла Покрова — сиди, чумаче, вдома. Покрова накрива╓ траву листям, землю сн╕гом, воду — льодом, а д╕вчат — шлюбним в╕нцем. П╕дготувала Людмила ╤ВАНЕНКО.
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2008 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6436
|