Версiя для друку Обговорити в форумi

 Відчуття Батьківщини містить дуже багато понять. З наймасштабніших – це держава, суспільство, народ, мова, земля, історія, люди, міфи, культура. І все якось так складається, що надійним, справді українським та незрадливим залишаються лише міфи...
 Тарас Прохасько.

 Завтра, 11 жовтня, відбудеться відкриття 54-го театрального сезону 2008-2009 року в Кримському академічному українському музичному театрі. З цієї нагоди директор театру Володимир Загурський, заслужений працівник культури України, та головний режисер Борис Мартинов, заслужений діяч мистецтв України, зустрілися і поспілкувалися з кримськими журналістами. Вони розказали про те, чим жив театральний колектив попередній сезон, у яких фестивалях брав участь, куди їздив на гастролі, що планує робити, які проблеми має, якими постановками поповниться театральний портфель найближчим часом, які нові зірочки засвітилися на небосхилі їхньої сцени.
 Напередодні відкриття передювілейного сезону частина театральної трупи повернулася з гастролей із Керчі. Там її виступи пройшли з аншлагом. Перед цим колектив побував у Черкасах, Чернігові, Херсоні. У кожному з цих міст публіка активно і щиро вітала кримських акторів на сценах своїх театрів.
 Якщо говорити про найближчі творчі задуми, то цього року в театрі планується цикл з шести спектаклів – «Перлини класичної музики». Також є ідея зробити постановку «Балетні контрасти». У ній, за задумом режисера, мають поєднатися два одноактні балети. Один - на тему створення світу, а інший – китайських легенд. Що стосується останнього, то глядачі матимуть змогу доторкнутися до таємниць східної культури – побачити справжній балет Піднебесної. Плануються у театрі також концертні ювілейні програми.
 «Музичні спектаклі, які ми ставимо, - розповів Володимир Загурський, директор театру, - дуже складні і затратні, але нам цікаво над ними працювати. Лише уявіть, це ж треба разом звести балет і хор, вокал і гру акторів, оркестр. А ще ж костюми (переодягань як мінімум два), мікрофони, техніка. І це ж не шість чи сім акторів, а значно більше! Додайте до цього стан будівлі театру. Починаючи з 2004 року, ми працюємо над тим, щоб розпочати реконструкцію. Думаєте, мені не хотілося б регулярно відвідувати наші репетиції чи зупинитися і довший час подумати про мистецтво, про наш театр? Замість цього я ледь не кожного дня зустрічаюся з представниками влади різних рівнів, намагаюся пришвидшити реконструкцію та її закінчення. Розумію, що кожного року кажу про це перед початком сезону, але, думаю, що цей рік стане «рубіконом». Зараз уже розробляється проектна і фінансова документації.
 Це дає впевненість у тому, що оновлення театру не за горами». Будівля театру, яка відповідає сучасним стандартам, - це ще один важливий крок на шляху до розвитку театру, як живого організму. Це - більше можливостей для сценічного експерименту і пошуку виражальних засобів, і задоволення не лише від відвідування храму мистецтва драми й комедії людьми, а й від роботи театрального колективу у ньому.
 На питання, де і як планується пережити реконструкцію, якщо вона почнеться найближчим часом, і чи не призведе це до призупинення творчої діяльності, директор відповів, що цими проблемами має опікуватися не лише сам театр, а й керівництво, і не лише автономії. Також Володимир Загурський нагадав, що під час реконструкції Російського академічного драматичного театру ім. М. Горького його колектив виступав на сцені Кримського академічного українського музичного театру, і обидва колективи жили і активно творили в одних стінах храму Мельпомени.
 Борис Мартинов, головний режисер театру, поділився своїми роздумами з приводу творчих проблем театру. На його думку, сьогодні дуже мало гарних сучасних сценаріїв саме для музичного театру. «Розумієте, - розказав Борис Леонідович, - буває, що драматична частина сценарію дуже гарна, а от музична бажає кращого, чи навпаки. А ще актори... Мені здається, що сьогодні у них немає гарної бази. Не завжди у вищому навчальному закладі є навіть сцена для студентів. Тому доводиться чимало з ними працювати уже безпосередньо в театрі».
 Незважаючи на усі позитивні і негативні моменти у своєму житті, відкриття театрального сезону Кримський академічний український музичний театр почне, як завжди, з прем’єри. Цього року - це мюзикл «Зоряний час» (музика та лібрето С. Колмановського, вірші Л. Сороки). Історія про те, що варто вірити у свої сили, незважаючи ні на що, не втрачати можливості і слухати власне серце. Воно, як правило, знає, де правда. У мюзикл вкладено титанічний труд. У постановці - високопрофесійний вокал, танці, балетна композиція, яка є окремою яскравою, але органічною окрасою спектаклю; гарні костюми, цікава драматична складова, оркестр, який ніби живе окремим, і у той же час, одним життям з тим, що відбувається на сцені.
 Єдине, що засмучує: у репертуарі КРИМСЬКОГО УКРАЇНСЬКОГО АКАДЕМІЧНОГО МУЗИЧНОГО ТЕАТРУ на жовтень... немає жодної української вистави, а попереду театральний сезон – цілий рік... Та й відкриває його український театр зовсім не українським спектаклем. Склалося враження, що головний акцент у своїй діяльності театр робить на суті слова «музичний» у назві, а не на суті слова «український». Воно, до речі, у назві стоїть першим. І справа не в тому, що українці, які живуть у Криму, не розуміють російської, а у тому, що театр український у нас лише один, і в ньому хочеться чути українську мову, бачити українськомовні постановки. Мені можуть заперечити: театр не хоче втрачати глядача. Але ж мистецтво не має мовних кордонів. (Оперу італійською дивляться усі, а балет?). Не можна не згадати Юрія Макарова, відомого телеведучого і журналіста, який вважає, що багато з нас мають у своєму пасиві кілька мов. Цього достатньо, аби зрозуміти спектаклі різними мовами, у тому числі й українською. Головне, щоб це було якісно і цікаво. Якраз останнього Кримському академічному українському музичному театрові не бракує!
 На початку зустрічі з журналістами директор театру Володимир Загурський зауважив, що за попередній рік у кримській пресі було чимало відгуків про роботу театру, як позитивних, так і конструктивно-критичних. До критики вони намагаються прислухатися і вдосконалюватися.
 Будемо сподіватися, що прислухаються у театрі й до публікацій у «Кримській світлиці». І у наступний ювілейний 55-й театральний сезон Кримський академічній український музичний театр увійде, власне, українським та ще й з оновленим приміщенням! А до слів Тараса Прохаська про поняття та явища, які є сенсом слова «Батьківщина», можна буде з повною відповідальністю додати і наш КРИМСЬКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР...
 Катерина КРИВОРУЧЕНКО.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2008 > Тема "Душі криниця"