Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 10.10.2008
АКАДЕМ╤ЧНИЙ, МУЗИЧНИЙ... КОЛИ Ж БУДЕ УКРА╥НСЬКИЙ?

 В╕дчуття Батьк╕вщини м╕стить дуже багато понять. З наймасштабн╕ших – це держава, сусп╕льство, народ, мова, земля, ╕стор╕я, люди, м╕фи, культура. ╤ все якось так склада╓ться, що над╕йним, справд╕ укра╖нським та незрадливим залишаються лише м╕фи...
 Тарас Прохасько.

 Завтра, 11 жовтня, в╕дбудеться в╕дкриття 54-го театрального сезону 2008-2009 року в Кримському академ╕чному укра╖нському музичному театр╕. З ц╕╓╖ нагоди директор театру Володимир Загурський, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни, та головний режисер Борис Мартинов, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни, зустр╕лися ╕ посп╕лкувалися з кримськими журнал╕стами. Вони розказали про те, чим жив театральний колектив попередн╕й сезон, у яких фестивалях брав участь, куди ╖здив на гастрол╕, що плану╓ робити, як╕ проблеми ма╓, якими постановками поповниться театральний портфель найближчим часом, як╕ нов╕ з╕рочки засв╕тилися на небосхил╕ ╖хньо╖ сцени.
 Напередодн╕ в╕дкриття передюв╕лейного сезону частина театрально╖ трупи повернулася з гастролей ╕з Керч╕. Там ╖╖ виступи пройшли з аншлагом. Перед цим колектив побував у Черкасах, Черн╕гов╕, Херсон╕. У кожному з цих м╕ст публ╕ка активно ╕ щиро в╕тала кримських актор╕в на сценах сво╖х театр╕в.
 Якщо говорити про найближч╕ творч╕ задуми, то цього року в театр╕ плану╓ться цикл з шести спектакл╕в – «Перлини класично╖ музики». Також ╓ ╕дея зробити постановку «Балетн╕ контрасти». У н╕й, за задумом режисера, мають по╓днатися два одноактн╕ балети. Один - на тему створення св╕ту, а ╕нший – китайських легенд. Що стосу╓ться останнього, то глядач╕ матимуть змогу доторкнутися до та╓мниць сх╕дно╖ культури – побачити справжн╕й балет П╕днебесно╖. Плануються у театр╕ також концертн╕ юв╕лейн╕ програми.
 «Музичн╕ спектакл╕, як╕ ми ставимо, - розпов╕в Володимир Загурський, директор театру, - дуже складн╕ ╕ затратн╕, але нам ц╕каво над ними працювати. Лише уяв╕ть, це ж треба разом звести балет ╕ хор, вокал ╕ гру актор╕в, оркестр. А ще ж костюми (переодягань як м╕н╕мум два), м╕крофони, техн╕ка. ╤ це ж не ш╕сть чи с╕м актор╕в, а значно б╕льше! Додайте до цього стан буд╕вл╕ театру. Починаючи з 2004 року, ми працю╓мо над тим, щоб розпочати реконструкц╕ю. Дума╓те, мен╕ не хот╕лося б регулярно в╕дв╕дувати наш╕ репетиц╕╖ чи зупинитися ╕ довший час подумати про мистецтво, про наш театр? Зам╕сть цього я ледь не кожного дня зустр╕чаюся з представниками влади р╕зних р╕вн╕в, намагаюся пришвидшити реконструкц╕ю та ╖╖ зак╕нчення. Розум╕ю, що кожного року кажу про це перед початком сезону, але, думаю, що цей р╕к стане «руб╕коном». Зараз уже розробля╓ться проектна ╕ ф╕нансова документац╕╖.
 Це да╓ впевнен╕сть у тому, що оновлення театру не за горами». Буд╕вля театру, яка в╕дпов╕да╓ сучасним стандартам, - це ще один важливий крок на шляху до розвитку театру, як живого орган╕зму. Це - б╕льше можливостей для сцен╕чного експерименту ╕ пошуку виражальних засоб╕в, ╕ задоволення не лише в╕д в╕дв╕дування храму мистецтва драми й комед╕╖ людьми, а й в╕д роботи театрального колективу у ньому.
 На питання, де ╕ як плану╓ться пережити реконструкц╕ю, якщо вона почнеться найближчим часом, ╕ чи не призведе це до призупинення творчо╖ д╕яльност╕, директор в╕дпов╕в, що цими проблемами ма╓ оп╕куватися не лише сам театр, а й кер╕вництво, ╕ не лише автоном╕╖. Також Володимир Загурський нагадав, що п╕д час реконструкц╕╖ Рос╕йського академ╕чного драматичного театру ╕м. М. Горького його колектив виступав на сцен╕ Кримського академ╕чного укра╖нського музичного театру, ╕ обидва колективи жили ╕ активно творили в одних ст╕нах храму Мельпомени.
 Борис Мартинов, головний режисер театру, под╕лився сво╖ми роздумами з приводу творчих проблем театру. На його думку, сьогодн╕ дуже мало гарних сучасних сценар╕╖в саме для музичного театру. «Розум╕╓те, - розказав Борис Леон╕дович, - бува╓, що драматична частина сценар╕ю дуже гарна, а от музична бажа╓ кращого, чи навпаки. А ще актори... Мен╕ зда╓ться, що сьогодн╕ у них нема╓ гарно╖ бази. Не завжди у вищому навчальному заклад╕ ╓ нав╕ть сцена для студент╕в. Тому доводиться чимало з ними працювати уже безпосередньо в театр╕».
 Незважаючи на ус╕ позитивн╕ ╕ негативн╕ моменти у сво╓му житт╕, в╕дкриття театрального сезону Кримський академ╕чний укра╖нський музичний театр почне, як завжди, з прем’╓ри. Цього року - це мюзикл «Зоряний час» (музика та л╕брето С. Колмановського, в╕рш╕ Л. Сороки). ╤стор╕я про те, що варто в╕рити у сво╖ сили, незважаючи н╕ на що, не втрачати можливост╕ ╕ слухати власне серце. Воно, як правило, зна╓, де правда. У мюзикл вкладено титан╕чний труд. У постановц╕ - високопрофес╕йний вокал, танц╕, балетна композиц╕я, яка ╓ окремою яскравою, але орган╕чною окрасою спектаклю; гарн╕ костюми, ц╕кава драматична складова, оркестр, який н╕би живе окремим, ╕ у той же час, одним життям з тим, що в╕дбува╓ться на сцен╕.
 ╢дине, що засмучу╓: у репертуар╕ КРИМСЬКОГО УКРА╥НСЬКОГО АКАДЕМ╤ЧНОГО МУЗИЧНОГО ТЕАТРУ на жовтень... нема╓ жодно╖ укра╖нсько╖ вистави, а попереду театральний сезон – ц╕лий р╕к... Та й в╕дкрива╓ його укра╖нський театр зовс╕м не укра╖нським спектаклем. Склалося враження, що головний акцент у сво╖й д╕яльност╕ театр робить на сут╕ слова «музичний» у назв╕, а не на сут╕ слова «укра╖нський». Воно, до реч╕, у назв╕ сто╖ть першим. ╤ справа не в тому, що укра╖нц╕, як╕ живуть у Криму, не розум╕ють рос╕йсько╖, а у тому, що театр укра╖нський у нас лише один, ╕ в ньому хочеться чути укра╖нську мову, бачити укра╖нськомовн╕ постановки. Мен╕ можуть заперечити: театр не хоче втрачати глядача. Але ж мистецтво не ма╓ мовних кордон╕в. (Оперу ╕тал╕йською дивляться ус╕, а балет?). Не можна не згадати Юр╕я Макарова, в╕домого телеведучого ╕ журнал╕ста, який вважа╓, що багато з нас мають у сво╓му пасив╕ к╕лька мов. Цього достатньо, аби зрозум╕ти спектакл╕ р╕зними мовами, у тому числ╕ й укра╖нською. Головне, щоб це було як╕сно ╕ ц╕каво. Якраз останнього Кримському академ╕чному укра╖нському музичному театров╕ не браку╓!
 На початку зустр╕ч╕ з журнал╕стами директор театру Володимир Загурський зауважив, що за попередн╕й р╕к у кримськ╕й прес╕ було чимало в╕дгук╕в про роботу театру, як позитивних, так ╕ конструктивно-критичних. До критики вони намагаються прислухатися ╕ вдосконалюватися.
 Будемо спод╕ватися, що прислухаються у театр╕ й до публ╕кац╕й у «Кримськ╕й св╕тлиц╕». ╤ у наступний юв╕лейний 55-й театральний сезон Кримський академ╕чн╕й укра╖нський музичний театр ув╕йде, власне, укра╖нським та ще й з оновленим прим╕щенням! А до сл╕в Тараса Прохаська про поняття та явища, як╕ ╓ сенсом слова «Батьк╕вщина», можна буде з повною в╕дпов╕дальн╕стю додати ╕ наш КРИМСЬКИЙ УКРА╥НСЬКИЙ ТЕАТР...
 Катерина КРИВОРУЧЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6419

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков