Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2008 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 26.09.2008
З ПОЛУДНЕМ В╤КУ

Колеги, студенти та сп╕вроб╕тники факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського щиро в╕тають доцента кафедри укра╖нського мовознавства, кандидата ф╕лолог╕чних наук Разумейко Мар╕ю Стан╕слав╕вну з 50-р╕ччям в╕д дня народження та 25-р╕ччям науково-педагог╕чно╖ д╕яльност╕ на нив╕ укра╖нсько╖ мови.
Разумейко (Муравська) Мар╕я Стан╕слав╕вна народилася 24 вересня 1958 року на Хмельниччин╕ у мальовничому м╕ст╕ Красилов╕, розташованому на берез╕ р╕чки Случ у родин╕ роб╕тник╕в Красил╕вського цукрового заводу.   
З дитинства виявляла неабияку схильн╕сть до знань, а саме до вивчення мови.
Навчившись у чотирир╕чному в╕ц╕ читати за «Кобзарем» Т. Г. Шевченка, який був наст╕льною книжкою у дом╕, маленька Мар╕йка вже з п’яти рок╕в нер╕дко зам╕няла виховательку в дитячому садку, читаючи д╕тям книжки та розпов╕даючи весел╕ придуман╕ фантастичн╕ ╕стор╕╖.
Любов до слова прищеплювала ╕ мати, Франя ╤ван╕вна, яка знала багато колискових та народних п╕сень; ╕ батько, Стан╕слав ╤ванович, колишн╕й фронтовик, який на в╕йн╕ складав п╕сн╕ ╕ грав ╖х п╕д мандол╕ну; ╕ т╕тка Олена, прац╕вник районно╖ дитячо╖ б╕бл╕отеки, де Мар╕йка перечитала вс╕ книжки ╕ просила швиденько записати ╖╖ у «дорослу» б╕бл╕отеку, бо у ц╕й ╖й вже н╕чого читати.
Вибором майбутньо╖ профес╕╖ Мар╕я Стан╕слав╕вна завдячу╓ ╕ шк╕льному вчителев╕ укра╖нсько╖ мови та л╕тератури - Солтису Микол╕ Тарасовичу, для якого укра╖нська мова й укра╖нська п╕сня були святими...
У 1983 р. Мар╕я Стан╕слав╕вна, п╕сля зак╕нчення з в╕дзнакою ф╕лолог╕чного факультету С╕мферопольського держун╕верситету, працювала вчителем укра╖нсько╖ мови та л╕тератури Первомайсько╖ середньо╖ школи С╕мферопольського району. З липня 1986 р. по жовтень 1988 р. працювала на посад╕ старшого лаборанта кафедри укра╖нсько╖ л╕тератури С╕мферопольського держун╕верситету, асистентом кафедри укра╖нсько╖ мови.
З листопада 1991 р. по листопад 1994 р. навчалася в асп╕рантур╕ при в╕дд╕л╕ стил╕стики та культури мови ╤нституту укра╖нсько╖ мови НАН Укра╖ни. Науковим кер╕вником дисертац╕йно╖ роботи була старший науковий сп╕вроб╕тник цього ╕нституту, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор Пустов╕т Любов Омелян╕вна. П╕сля асп╕рантури захистила кандидатську дисертац╕ю з╕ спец╕альност╕ «укра╖нська мова» на тему «Педагог╕чна лексика укра╖нсько╖ мови».
У грудн╕ 1994 р. повернулася працювати на кафедру укра╖нсько╖ мови С╕мферопольського держун╕верситету, спочатку - асистентом, а з вересня 1995 р. - доцентом. Зараз чита╓ курси стил╕стики та культури мови, вступу до слов’янсько╖ ф╕лолог╕╖, старослов’янсько╖ мови, л╕нгвокультуролог╕╖, етнол╕нгв╕стики, методики викладання укра╖нсько╖ мови.
З кв╕тня 1995 р. по вересень 2007 р. об╕ймала посаду заступника декана ф╕лолог╕чного факультету (тепер факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства).
Ма╓ понад 40 наукових ╕ методичних праць, присвячених досл╕дженню проблем лексиколог╕╖, терм╕нолог╕╖, стил╕стики та культури укра╖нсько╖ мови.
Родинним захопленням с╕м’╖ Разумейко ╓ домашня б╕бл╕отека, що нарахову╓ понад 7 тисяч книг, серед яких велику частину складають: словники, дов╕дники, енциклопед╕╖, науково-популярна л╕тература.
Та найб╕льше хоб╕ Мар╕╖ Стан╕слав╕вни - колекц╕онування артефакт╕в, пов’язаних з к╕шками. Колекц╕я Мар╕╖ Стан╕слав╕вни, яка збира╓ться майже 43 роки, нарахову╓ близько 5 тисяч експонат╕в ╕з зображенням к╕шок. Це ╕ марки, ╕ лист╕вки, ╕ фотограф╕╖, ╕ картини, ╕ книги, ╕ статуетки, ╕ вишивки, ╕ посуд, ╕ предмети хатнього обладнання (начиння). Охороня╓ колекц╕ю трикол╕рна к╕шка Марк╕за, яка сама прийшла жити в с╕м’ю ╕ стала ╖╖ повноправним членом.
Нам в╕домо, що Мар╕я Стан╕слав╕вна захоплю╓ться поетичною творч╕стю. Перш╕ сво╖ в╕рш╕ вона написала ще в шк╕льному в╕ц╕. В╕дтод╕ й пише та╓мно, «у скриньку». Охоче дару╓ людям лише численн╕ в╕тальн╕ акров╕рш╕ та дружн╕ шарж╕. Пропону╓мо один з останн╕х ╖╖ в╕рш╕в.

Н╤ЧНА ЕЛЕГ╤Я
Ос╕нн╕й дощ спроквола, крадькома
Застукот╕в по шибках молоточком,
╤ розступилася н╕чна п╕тьма,
Й зашаруд╕ли на г╕лках листочки.
╤ полет╕ли вдаль мр╕йлив╕ сни,
Натом╕сть захот╕лося творити...
Хай живить землю дощик весняний,
Щоб було людям легко в св╕т╕ жити.

Щастя, любов╕, добра Вам, дорога Мар╕╓ Стан╕слав╕вно! Будьте завжди щир╕ ╕ красив╕ душею! Нових Вам в╕рш╕в, нових творчих задум╕в! Нехай збува╓ться омр╕яне!
Ваш╕ р╕дн╕, друз╕, колеги, студенти, прац╕вники «Кримсько╖ св╕тлиц╕».

Фото Юл╕╖ КАЧУЛИ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2008 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6353

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков