"Кримська Свiтлиця" > #38 за 19.09.2008 > Тема "Урок української"
#38 за 19.09.2008
Реан╕мац╕я душ╕
Незабутн╕...
15 вересня у Донецьку стартував л╕тературно-музичний проект „Стусове коло”, присвячений пам’ят╕ поета, правозахисника, Героя Укра╖ни Василя Стуса, постать якого ╓ символом незламност╕ духу, см╕ливост╕ й сили, що дозволя╓ кидати виклик систем╕, яка звикла трощити усе живе, усе прекрасне... Поет, чи╓ життя зак╕нчилось у 1985 роц╕ в карцер╕ табору особливо суворого режиму ВС-389/36 у сел╕ Кучино Пермсько╖ област╕, казав: „Або св╕т прийме мене таким, як я ╓, як мене народила мати – або вб’╓, знищить мене. Але я – не поступлюся!” Саме цими словами в╕дкрив л╕тературно-музичний веч╕р син поета, Дмитро Стус, лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т. Шевченка, редактор газети „Ки╖вська Русь”. Зах╕д, а точн╕ше низку заход╕в, що у найближчому майбутньому побачать мешканц╕ сх╕дних рег╕он╕в – Донеччини та Луганщини, готували зг╕дно з указом Президента Укра╖ни про вшанування 70-р╕ччя в╕д дня народження Василя Стуса за п╕дтримки М╕н╕стерства культури та туризму Укра╖ни, громадських орган╕зац╕й та Донецько╖ обласно╖ держадм╕н╕страц╕╖. Мовою музики, поез╕╖, театру ╕ спогад╕в сина поета – Дмитра Стуса, було в╕дтворено незбагненну атмосферу, що не просто нагадувала про драматичн╕ под╕╖ б╕ограф╕╖ Василя Стуса, але й в╕дкривала ц╕лий св╕т почутт╕в, прагнень, нестерпного болю, який не лама╓, а, навпаки, ╓ джерелом сили й натхнення – св╕т пошани до одв╕чних ц╕нностей: р╕дно╖ земл╕, п╕сн╕, кохання, с╕м’╖, правдивого слова, людсько╖ г╕дност╕ – Стусове коло. Життя Василя Стуса – це одв╕чна боротьба з тим, хто апр╕ор╕ сильн╕ший, але примиритися не можна. Злочин - не реагувати на шов╕н╕зм та приниження культури й мови укра╖нського народу, подв╕йн╕ стандарти та груб╕ порушення прав людини. „Як же можна миритись з тим особливим ╕нтернац╕онал╕змом, який може призвести до згуби ц╕ло╖ духовно╖ одиниц╕ людства? Адже нас – за 40 м╕льйон╕в”, – писав В. Стус у лист╕ до Андр╕я Малишка. «Я боровся за демократизац╕ю — а це оц╕нили як спробу звести наклеп на радянський лад; мою любов до р╕дного народу, занепоко╓ння кризовим станом укра╖нсько╖ культури заквал╕ф╕кували як нац╕онал╕зм; мо╓ невизнання практики, на ╜рунт╕ яко╖ виросли стал╕н╕зм, бер╕╖вщина та ╕нш╕ под╕бн╕ явища, визнали як особливо злобний наклеп. Мо╖ в╕рш╕, л╕тературно-критичн╕ статт╕, оф╕ц╕йн╕ звернення до ЦК КП Укра╖ни, Сп╕лки письменник╕в ╕ до ╕нших оф╕ц╕йних орган╕в сприйняли як докази пропаганди та аг╕тац╕╖...» - коментував В. Стус р╕шення суду у 1972 роц╕, за яким в╕н був уперше ув’язнений. Образ поета в╕дтворював актор Театру рос╕йсько╖ драми ╕м. Лес╕ Укра╖нки Роман Семисал. Дмитро Стус зачитував уривки з лист╕в, д╕лився спогадами, розпов╕дав про нелюдськ╕ умови, в яких жив ╕ працював його батько у засланн╕... Прост╕р залу наповнювався етно-роковими мотивами й глибоким, наче колодязь з темною крижаною водою, голосом Галини Тельнюк, вокал╕стки музичного колективу „Сестри Тельнюк”. Це, мабуть, ╓диний з-пом╕ж в╕тчизняних колектив, п╕сн╕ якого – справжня поез╕я Павла Тичини, ╢вгена Маланюка, ╤вана Драча, Стан╕слава Тельнюка, Василя Стуса. Музиканти не дозволили глядачев╕ н╕ на мить в╕дпочити в╕д напруження, розколисуючи душ╕ й розпалюючи в них пожеж╕. Ритм, сила сп╕ву, хвилююч╕ емоц╕╖ укра╖нського поетичного слова, п’янка мелод╕йн╕сть – все це орган╕чно засво╖лося св╕тов╕дчуттям людей, що не втримувалися в╕д сл╕з, перебуваючи у стан╕ катарсису. Як наголошу╓ Мар╕я Ол╕йник, заступник голови Донецько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ „Просв╕та”, „Стусове коло” розпочина╓ свою роботу в Донецьку, адже Василь Стус у цьому м╕ст╕ прожив найтривал╕ший час. Проект згодом побачать ус╕ укра╖нц╕, ф╕нальний виступ в╕дбудеться у Ки╓в╕. Орган╕затори оц╕нюють зах╕д перш за все як просв╕тницький, ор╕╓нтований на молодь, що сьогодн╕ часто-густо вим╕рю╓ життя шкалою матер╕ального, роблячи висновки, спираючись на показники комерц╕йного усп╕ху. „Стусове коло” пряму╓ до протилежного полюса, де найц╕нн╕шими якостями людини ╓ безкомпром╕сна чесн╕сть перед собою ╕ непохитна принципов╕сть. „Ми намагалися зд╕йснити реан╕мац╕ю душ╕, – з╕зна╓ться Галина Тельнюк. - Постать Стуса – св╕тла, сильна ╕ непереможна, попри увесь траг╕зм його життя, в╕н був надзвичайно св╕тлою людиною. До поез╕╖ Стуса можна доторкнутися т╕льки тод╕, коли ти робиш це абсолютно щиро”. Зал Державного ун╕верситету ╕нформатики ╕ штучного ╕нтелекту, в якому й в╕дбулося музично-театрально-л╕тературне д╕йство, на жаль, не зм╕г вм╕стити ус╕х бажаючих в╕дв╕дати „Стусове коло”, адже розраховано прим╕щення лише на 300 ос╕б. Тож про комфорт не йшлося – багатьом небайдужим до творчост╕ ╕ непростого життя в╕домого укра╖нського поета-дисидента Василя Стуса, довелося дивитися виставу стоячи.
Ганна Шевченко. м. Донецьк. Фото автора.
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 19.09.2008 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6341
|