Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО
З╕ смертю Дмитра не стало ╕ явища Брат╕в Капранових…


УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 12.09.2008 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 12.09.2008
Юл╕ан Мечиславович Конечний

Шановна редакц╕╓, ╕з сумом у серц╕ пов╕домляю вам ╕ прошу надрукувати некролог про смерть прекрасно╖ людини, народного ц╕лителя Юл╕ана Мечиславовича Конечного ╕з с. Дзвиняч Богородчанського району ╤вано-Франк╕всько╖ област╕. Це сталося цього л╕та у власному будинку Юл╕ана Мечиславовича. Похований в╕н на с╕льському цвинтар╕ в сел╕ Дзвиняч.
Народився Юл╕ан Мечиславович 18 жовтня 1930 року в сел╕ Ярославського пов╕ту (тепер Республ╕ка Польща) у стародавн╕й укра╖нськ╕й родин╕. Навчався в укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖. У 1947 роц╕ п╕д час операц╕╖ «В╕сла» родина Конечних була виселена в Укра╖ну (Терноп╕льська область, Збор╕вський район).
Юл╕ан Мечиславович вступив ╕ навчався у Льв╕вському зал╕зничному техн╕кум╕, п╕сля зак╕нчення якого був направлений на роботу до Сиб╕ру (╤ркутська область). Одружився, народились два сини - Олег ╕ Тарас. Олег передчасно помер у 2001 роц╕.
У 60-х роках Юл╕ан Мечиславович знайшов роботу в Укра╖н╕ на зал╕зничн╕й станц╕╖ у Житомирськ╕й област╕, а пот╕м переселився в Надв╕рнянський район ╤вано-Франк╕всько╖ област╕, де зав╕дував вузькокол╕йкою, якою звозили л╕с ╕з карпатських л╕сос╕к.
У 1964 роц╕ пере╖хав до села Дзвиняч Богородчанського району ╤вано-Франк╕всько╖ област╕, заочно зак╕нчив Льв╕вський буд╕вельний техн╕кум ╕ став працювати майстром-буд╕вельником на Солотвинському л╕сокомб╕нат╕, що розташований у сел╕ Дзвиняч. З цього часу ╕ до останн╕х сво╖х дн╕в Юл╕ан Мечиславович проживав у цьому сел╕.
У Дзвиняч╕ Юл╕ан Мечиславович, кр╕м основно╖ роботи на виробництв╕, у в╕льний в╕д роботи час почав удосконалювати сво╖ знання з народно╖ медицини. Це йому передалось в╕д його д╕да, який добре знався на травах ╕ вм╕в л╕кувати з╕ллям людей.
За свою довгу ╕ пл╕дну практику народного ц╕лителя (близько 45 рок╕в), Юл╕ан Мечиславович врятував життя не одн╕й людин╕. Ск╕льки таких врятованих - важко п╕драхувати. Це були хвор╕, в╕д яких в╕дмовились л╕кар╕, а Юл╕ан Мечиславович цих нем╕чних невил╕ковних хворих п╕дн╕мав на ноги, давав «друге» життя.
До таких врятованих належу ╕ я. У в╕ц╕ семи рок╕в л╕кар╕ встановили д╕агноз: глисти-власоглави, але л╕кувати в╕дмовились, на той час вигнати з дитячого орган╕зму власоглави, як╕ «живуть» у кровоносних судинах, у медицини не було змоги. Узявся за мо╓ л╕кування Юл╕ан Мечиславович ╕ вил╕кував г╕рким-прег╕рким з╕ллям.
Кр╕м л╕кування, Юл╕ан Мечиславович допомагав матер╕ально Феодос╕йськ╕й школ╕-г╕мназ╕╖ у Криму, газетам «Кримська св╕тлиця», «Дзв╕н Севастополя» та багатьом укра╖нським патр╕отичним орган╕зац╕ям.
Нехай пам’ять про Юл╕ана Мечиславовича Конечного живе в╕чно у наших серцях.
Богдан Мороз.
м. Севастополь.
* * *
«Кримська св╕тлиця», яку так щиро п╕дтримував Юл╕ан Мечиславович Конечний, г╕рко суму╓ з приводу тако╖ болючо╖ для вс╕х нас втрати... На початку л╕та, коли Юл╕ан Мечиславович, на той час сам важко хворий, продовжував допомагати людям, в «Укра╖н╕ молод╕й» було надруковано ╕нтерв’ю з ним. Пропону╓мо читачам цю розпов╕дь - як данину пам’ят╕ про прекрасну Людину, Ц╕лителя, Патр╕ота...

Ну що б, здавалося, трава
Ц╕лительський хист Юл╕ана Конечного високо ц╕нувала ще партноменклатура колишнього Союзу. Дорогу до його об╕йстя добре знають ╕ нин╕шн╕ владц╕

Перепусткою для ц╕╓╖ публ╕кац╕╖ на стор╕нки «Укра╖ни молодо╖» було ╓дине прохання Тараса Конечного — сина пана Юл╕ана: «Пиш╕ть про все, що бачите ╕ чу╓те, т╕льки, будь ласка, не називайте нашо╖ адреси. Татов╕ 78 рок╕в, ╕ в╕н тривалий час сам л╕кував себе в╕д важко╖ недуги. Нин╕ в╕дновлю╓ сили, тому не може прийняти вс╕х бажаючих, що стане великою прикр╕стю для тих, хто може при╖хати здалеку».
Отже, абстрагу╓мося в╕д м╕сцезнаходження прикарпатського ф╕тотерапевта. Скажемо так: передг╕р’я Карпат — ╕ це в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕. Усе решта — точно, конкретно ╕ зримо. Тим паче, що чимало порад нашого сп╕врозмовника можна випробувати без особистого з ним контакту.
Л╕кування травами — вид народно╖ медицини, який, на в╕дм╕ну в╕д ворожбитства ╕ знахарства, не заперечують нав╕ть св╕тила у б╕лих халатах. А якщо зважити на в╕дом╕сть пац╕╓нт╕в Юл╕ана Конечного, перед якими до зустр╕ч╕ з ним розчинялися двер╕ найпрестижн╕ших медичних центр╕в св╕ту, то мимовол╕ почина╓ш в╕рити у дива, з першого погляду, сумн╕вн╕. За здоров’ям до нього при╖жджало чимало знаних в Укра╖н╕ постатей, а посол одн╕╓╖ з великих кра╖н св╕ту в особистому амбасадорському посланн╕ в╕д 19 жовтня 2006 року написав (циту╓мо): «...хочу ще раз подякувати Вам за всю ту неоц╕ненну ╕ безкорисливу допомогу, яку ви надали мо╖й с╕м’╖» (не матер╕альну зрозум╕ло, а ц╕лительську. — Авт.).
Заради справедливост╕ треба сказати, що прикарпатськ╕ представники оф╕ц╕йно╖ медицини, з якими вдалося посп╕лкуватися на цю тему, визнаючи у багатьох випадках високу ефективн╕сть л╕кувально╖ практики Конечного, сумн╕ваються щодо точност╕ його методики д╕агностування та дозування ф╕топрепарат╕в з допомогою п╕дв╕шено╖ на ниточц╕ гайки. Власне, з цього, м’яко кажучи, нестандартного «мед╕нструмента» й почалася наша розмова.

Гайка — всьому голова?

— Юл╕ане Мечиславовичу, де ж той ваш загадковий пристр╕й, що виклика╓ ╕рон╕чн╕ коментар╕ деяких дипломованих медик╕в?
— Я зараз покажу вам його роботу. Стан хворого визначаю ╕ п╕дбираю л╕кувальн╕ дози з Божою пом╕ччю. Сиджу ось тут, а м╕й янгол–охоронець виходить на контакт з янголом–охоронцем пац╕╓нта, де б той не був — в Укра╖н╕, Канад╕ чи Австрал╕╖ — ╕ з допомогою гайки–маятника, що колива╓ться в р╕зн╕ боки, отримую на запитання «так» або «н╕» в╕дпов╕д╕ про хворобу ╕ можлив╕сть чи неможлив╕сть ╖╖ вил╕кувати. Про цей метод я д╕знався з╕ спец╕ально╖ л╕тератури, проте довго мучився, поки розгадав його особливост╕ й досягнув з гайкою, так би мовити, повного вза╓мопорозум╕ння. З ╖╖ допомогою п╕дбираю ╕ компоненти та дози трав, злак╕в чи настоянок.

— Зазвичай досв╕д л╕кування травами переда╓ться з покол╕ння в покол╕ння як с╕мейна традиц╕я. Ви теж це вм╕ння отримали у спадок в╕д когось з╕ свого роду?
— Н╕, в мене ╕нша ╕стор╕я. Народився я на землях прадавнього укра╖нського Надсяння, але поляки за сприяння Стал╕на у 1945 роц╕ вигнали нас, десятки тисяч укра╖нц╕в, ╕з р╕дних м╕сць. Так ми стали переселенцями. Невдовз╕ захвор╕в на рак ╕ помер м╕й тато. Я зак╕нчив кол╕йовий (зал╕зничний. — Авт.) техн╕кум ╕ почав трудову д╕яльн╕сть аж у Сиб╕ру, згодом працював б╕ля Жмеринки. Аж коли потрапив на Прикарпаття, то зрозум╕в, що мен╕ тут найб╕льше п╕дходять пов╕тря ╕ вода. ╤ тут таки став ц╕лителем, хоча до тридцяти трьох рок╕в в╕д народження про це й гадки не мав. Мо╓ життя зм╕нив випадок, який спершу мав дуже прикр╕ насл╕дки. Якось наприк╕нц╕ 1961 року я випив холодного пива ╕ захвор╕в на анг╕ну. П╕шов, як годиться, до нашого с╕льського л╕каря, котрий незадовго перед тим зак╕нчив мед╕нститут. Тод╕ я не надав значення тому, що молодий медик десь п╕вгодини м╕ркував, чим л╕кувати анг╕ну. Пот╕м виписав як╕сь п╕гулки. Невдовз╕ я зл╕г ╕з запаленням суглоб╕в — неспециф╕чним пол╕артритом, що не п╕ддавався л╕куванню. У 33-р╕чному в╕ц╕ мен╕ вже «св╕тила» перша група ╕нвал╕дност╕. Воно б, мабуть, так ╕ сталося, якби люди не порадили звернутися до знахаря ╤вана Гуменюка (по-вуличному — Павлишина), який мешкав у сус╕дньому селищ╕. Я в╕дв╕дав його у понед╕лок зранку, а в суботу вже був ц╕лком здоровий ╕ дуже здивований: як же воно так сталося, що оф╕ц╕йна медицина вже мене «списала», а якийсь неписьменний д╕до всупереч законам науки за тиждень поставив на ноги? Згодом в╕н ╕ мене навчив л╕кувати людей травами.

— Чому саме вас ╕ невже цьому можна так легко навчитися?
— ╤ван Гуменюк мав тод╕ 86 рок╕в, був безд╕тний ╕ жив самотньо. Я допомагав йому то с╕но скосити, то дров привезти. Заходив частенько, ╕ в╕н почав розпов╕дати, як╕ трави пом╕чн╕ при т╕й чи ╕нш╕й хвороб╕, тобто передавати родинн╕ секрети народно╖ медицини. Я спробував — ╕ з першого разу вдалося вил╕кувати людину. В╕дтод╕, з 1964 року, цим ╕ займаюся. Оформив п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть за напрямом «Реал╕зац╕я дикоростучих л╕карських трав» ╕ справно сплачую податок.

Кожна рослинка — безц╕нна

— Де збира╓те з╕лля ╕ чи л╕карськ╕ рослини, вирощен╕ на город╕, мають таку ж ц╕лющу силу, як ╖хн╕ дикоростуч╕ аналоги?
— Ран╕ше, коли була колективна власн╕сть на земельн╕ уг╕ддя, ми ╕з сином Тарасом збирали л╕карськ╕ трави, де забажа╓ться, — у пол╕, на луках, у л╕с╕. Тепер, п╕сля приватизац╕╖ земель, робити це стало складн╕ше. Нин╕ власник над╕лу каже: покажи, яке з╕лля тебе ц╕кавить, я нарву, а ти мен╕ заплатиш. Щодо городн╕х л╕карських рослин, то ми ними не користу╓мося. З╕лля треба брати там, де воно виросло на найкращому, з природно╖ точки зору, м╕сц╕. А ще треба його вчасно з╕брати, висушити у зат╕нку чи на горищ╕ ╕ збер╕гати т╕льки в паперових м╕шечках.

— Ск╕льки трав використову╓те ╕ як╕ з них вважа╓те найц╕нн╕шими?
— Ус╕ трави ц╕нн╕ (посм╕ха╓ться). Кожна рослинка ма╓ сво╖ ц╕лющ╕ властивост╕ в певних к╕лькостях ╕ пропорц╕ях, як╕ треба знати, аби не нашкодити людин╕, яка дов╕ря╓ тоб╕ найдорожче — здоров’я. Загалом ми використову╓мо понад три десятки трав у р╕зних комб╕нац╕ях.

— Ви л╕ку╓те лише ф╕зичн╕ недуги чи беретеся й за хвороби, пов’язан╕ з б╕льш тонкими матер╕ями?
— Ран╕ше я й не п╕дозрював, що злоба, заздр╕сть ╕ ц╕леспрямована негативна енерг╕я можуть завдавати тако╖ шкоди людському орган╕змов╕. ╢ р╕зн╕ люди. Для мене щастя, коли людина каже: «Дякую, ви допомогли мен╕ вил╕куватися». А хтось дуже рад╕╓, коли в сус╕да здохла корова, а коли згор╕ла хата, то вже — вершина щастя.

Часто до мене приходять хвор╕, вражен╕ негативною енерг╕╓ю. Я можу блокувати ц╕ прояви зла.

— Якщо не секрет, як ви це робите?
— Увечер╕ я стаю ╕з заплющеними очима перед образами ╕ прошу: «Господи, ╤сусе Христе, Свята Тр╕йце, Божа Мат╕р, апостоле Тадею, вс╕ апостоли, вс╕ свят╕, спас╕ть ╕ помилуйте раба Божого — називаю ╕м’я та пр╕звище — в╕д ворожби людсько╖». Пот╕м кажу, чим я блокую ц╕ чаклунськ╕ поробки, ╕ вони втрачають силу. В╕д них добре захищають також освячен╕ нат╕льн╕ хрестики, медальйони та щира молитва.

— Ким ви себе вважа╓те: знахарем, травником, ф╕тотерапевтом, народним л╕карем?
— Зц╕люю людей за допомогою народно╖ медицини, то я — ц╕литель.

— Як до вас ставиться оф╕ц╕йна медицина?
— Добре ставиться. До мене при╖жджають ╕ професори медицини, просять, аби допом╕г поставити або уточнити д╕агноз. Я ╖х теж л╕кую. Для мене вс╕ хвор╕, незалежно в╕д соц╕ального стану, — це люди, як╕ потребують допомоги.

Про ц╕лющу силу гор╕х╕в, пшона ╕ козиного молока

— Хвор╕ здалека при╖жджають?
— Зв╕дус╕ль. Окр╕м громадян Укра╖ни, були люди з Рос╕╖, Естон╕╖ ╕ нав╕ть з далекого заруб╕жжя. Одна наша зароб╕тчанка працювала домогосподаркою у француза, котрий мав внутр╕шньочерепну пухлину ╕ вже лежав у ком╕. Я передав настоянку, яку тамтешн╕ л╕кар╕ вводили йому через зонд. В╕н одужав ╕ при╖жджав до мене, аби подивитися, що то за д╕д врятував йому життя.

— Ви робите л╕ки ╕ндив╕дуально п╕сля кожного прийому чи ма╓те готов╕?
— У нас ╓ заготовки з певних груп хвороб, а дози п╕дбира╓мо ╕ндив╕дуально. Коли я це роблю, то сиджу лише в одн╕й поз╕ ╕ максимально концентрую увагу на особ╕ хворого, бо ╕накше гайка не надасть необх╕дно╖ ╕нформац╕╖. Я маю бути винятково зосередженим ╕ спок╕йним.

— Це, мабуть, забира╓ чимало енерг╕╖. Як ви ╖╖ поповню╓те? З чого склада╓ться ваш рац╕он харчування?
— В об╕дню пору я обов’язково мушу поспати годину-п╕втори. Коли в╕дчуваю втому в ╕нший час, з’╖даю зерна п’яти волоських гор╕х╕в. Це дода╓ сил. Я пощу, особливо строго — упродовж страсного тижня, спов╕даюся. ╤ сам себе л╕кую. Господь Бог послав мен╕ новий р╕зновид онкозахворювання, яке я спершу н╕як не м╕г визначити. Почав задихатися, бо мав лише 10 в╕дсотк╕в чисто╖ поверхн╕ легень. Та з Божою пом╕ччю ╕ завдяки сво╖й настоянц╕ подолав недугу. Нин╕ в мене леген╕ чист╕ на 99 в╕дсотк╕в.
Дуже велику ц╕лющу силу, ╕ це я досл╕див лише не так давно, ма╓ пшоно — цей золотистий сонячний продукт, що виганя╓ ╕з зашлакованого орган╕зму сол╕. Надзвичайно ц╕нне козине молоко. Св╕же, т╕льки-но здо╓не, воно дуже добре л╕ку╓ хвороби серця, а в╕дстояне добу в холодильнику — печ╕нку, п╕дшлункову залозу ╕ теж розчиня╓ сол╕. Чим б╕льше у рац╕он╕ харчування натурально╖ ╖ж╕, тим, зв╕сно, краще. Особливу увагу необх╕дно також прид╕ляти якост╕ питно╖ води.

— Чи вже в╕домо, хто стане вашим наступником?
— Син Тарас багато у чому мен╕ допомага╓ ╕ м╕г би вже самост╕йно л╕кувати людей, проте каже, що не братиметься за це, поки я матиму сили для зц╕лення. Онуки — Роксолана та Ростислав — штуд╕юють науку у Льв╕вському медун╕верситет╕. Можливо, й вони зац╕кавляться досв╕дом народно╖ медицини.

ДО РЕЧ╤
Як розпов╕в Юл╕ан Конечний, в╕н пров╕в уже чотири обнад╕йлив╕ експерименти л╕кування В╤Л-╕нф╕кованих ос╕б, котр╕ звернулися до нього по допомогу. Спершу зусилля спрямовувалися на знищення в╕русу високотемпературними компресами впродовж п’яти годин, а пот╕м настоянкою зм╕цнювалася ╕мунна система. У двох ╕нших випадках л╕кування в╕дбувалося за зворотною схемою. Стан здоров’я вс╕х чотирьох пац╕╓нт╕в, за словами ц╕лителя, значно пол╕пшився, хоча детальн╕ш╕ висновки щодо ефективност╕ нового напряму л╕кування ц╕╓╖ страшно╖ недуги можлив╕ лише п╕сля ретельних лабораторних досл╕джень.
╤ван КРАЙН╤Й.
(«Укра╖на молода»,
10 червня 2008 р.).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 12.09.2008 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6320

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков