1 вересня у Cевастопол╕ в╕дзначали День знань – свято особливе, в╕чно юне, свято на вс╕ пер╕оди людського життя. Адже вс╕ ми родом з дитинства... Згодом школярами та студентами стають наш╕ д╕ти, пот╕м онуки... й так допоки ╕сну╓ життя. Цього дня в╕дчинилися двер╕ 79-ти загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в Севастополя, впустивши до сво╖х «осель» веселу гам╕рну школярську юрбу... Першачки, мов горобенята, в╕дпустивши мамину долоню, тулилися до змужн╕лих, зовс╕м дорослих випускник╕в, як╕ повели ╖х з дитинства у самост╕йне життя школяра з ус╕ма його принадами та труднощами. Чиновники держадм╕н╕страц╕╖, депутати м╕сько╖ та районних рад того дня роз╕йшлися по школах. Голова м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Серг╕й Куницин у супровод╕ начальника управл╕ння осв╕ти Миколи Чербаджи прибув до загальноосв╕тньо╖ школи № 58. Може, саме через те урочистост╕ були влаштован╕ тут у надзвичайно патр╕отичному дус╕. Прив╕тання Президента Укра╖ни, г╕мн держави, символ╕ка, державна мова – все було п╕дготовлено на найвищому р╕вн╕. М╕ський голова щиро прив╕тав учн╕в та педагог╕чний колектив, очолюваний директором Р. Корольовою, зазначивши, що вже трет╕й р╕к посп╕ль ф╕нансування осв╕ти м╕ста зроста╓, й в╕дв╕дав по черз╕ чимало клас╕в, де проходила класна година на тему: “З Укра╖ною в серц╕”. При╓мно дивувало не лише оснащення державною символ╕кою, але й укра╖нська мова класних кер╕вник╕в. Й це все на тл╕ повного ╕нформац╕йного засилля м╕ста антидержавною пропагандою пророс╕йських ЗМ╤. Задовго до першовересневого свята шпальти севастопольських газет просто рясн╕ли коментарями щодо новац╕╖ цього навчального року: “Галузево╖ програми покращення вивчення державно╖ мови та л╕тератури у навчальних закладах з мовою викладання нац╕ональних меншин”. П╕дписана м╕н╕стром осв╕ти ╕ науки Укра╖ни 26 травня поточного року програма вже обговорювалася неодноразово. Особливо╖ гостроти набули коментар╕ цього тижня. Обурення, застереження, залякування батьк╕в насл╕дками “укра╖н╕зац╕╖” та суц╕льне запол╕тизовування навчального процесу укра╖нських шк╕л, все це градом сипалося на городян попри виступи та роз’яснення осв╕тянами переваг ц╕╓╖ програми для аб╕тур╕╓нт╕в, котр╕ зам╕сть екзамен╕в до ВНЗ проходять тепер тестування, складене державною мовою. Так, 28 серпня в часопис╕ “Севастопольская газета” з’явилася публ╕кац╕я Михайла Рябова “Я русский бы выучил... ”, в як╕й автор радить севастопольцям запозичити досв╕д Штабу захисту рос╕йських шк╕л Латв╕╖. Матер╕ал оснащений наглядними пос╕бниками – фотограф╕ями рос╕йськомовних учн╕в Латв╕╖, що вийшли на демонстрац╕╖, протестуючи проти «латышизации русской школы». Треба розум╕ти, автор публ╕кац╕╖ спод╕ва╓ться, що севастопольц╕ засвоять п╕дказку. В╕н нав╕ть дозволив соб╕ висловлюватися за кримських татар, як╕ н╕бито перелякалися тотально╖ укра╖н╕зац╕╖ нац╕ональних меншин у Криму: «По сути, речь идет не о заботе и совершенствовании изучения украинского языка, а о попытке тотальной украинизации национальных меньшинств Украины. ...Приказ так напугал крымскотатарскую общественность, что они «вспомнили», что русский - их второй родной язык”. Журнал╕ст вважа╓ галузеву програму, запроваджену М╕н╕стерством осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, «политической провокацией, направленной на дестабилизацию обстановки в Крыму». Автор просто у захват╕ в╕д позиц╕╖ Донецько╖ м╕ськради, яка сво╖м р╕шенням заборонила планове зб╕льшення клас╕в з укра╖нською мовою навчання. Серед протестного люду Севастополя засв╕тився й директор школи-г╕мназ╕╖ № 1 В╕ктор Оганесян. Напередодн╕ Дня знань анонс телесюжету журнал╕ст╕в рос╕йського телебачення (ОРТ) вражав зухвал╕стю: як Ющенко в╕д власного безсилля знуща╓ться над осв╕тянами Криму. У кадр╕ з’явився наш вельмиповажний директор г╕мназ╕╖, котрий заявив, що через п’ять рок╕в у Севастопол╕ не залишиться жодно╖ рос╕йськомовно╖ школи. Для дов╕дки: на сьогодн╕ ми ма╓мо один ╓диний навчальний заклад з повним укра╖номовним навчанням, школу-╕нтернат № 7 для д╕тей-сир╕т та нап╕всир╕т. Правда, треба в╕ддати належне управл╕нню осв╕ти: до семи вже ╕снуючих шк╕л, в яких запроваджено 46 укра╖номовних клас╕в, цього навчального року додалися ще чотири школи, в яких в╕дкрито по одному укра╖номовному класу. Сьогодн╕ управл╕ння осв╕ти Севастополя, попри шалений тиск з боку пророс╕йських громадських орган╕зац╕й, ч╕тко дотриму╓ться директив М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни. Галузева програма покращення вивчення державно╖ мови, безперечно, буде запроваджена, вважа╓ заступник начальника управл╕ння осв╕ти Жанна Слюсар: - Запровадження галузево╖ програми покращення вивчення укра╖нсько╖ мови передбача╓ ц╕лу низку заход╕в. Насамперед, додаткове зб╕льшення к╕лькост╕ годин на основн╕ предмети тестування. Й ц╕ додатков╕ заняття з проф╕льних предмет╕в мають бути проведен╕ виключно державною мовою. Укра╖нська мова та л╕тература – це предмети обов’язков╕, ╖х здають будь-як╕ проф╕льн╕ класи. ╤ якщо на сьогодн╕ севастопольськ╕ школяр╕ з укра╖нською мовою справляються досить добре, то на вивчення л╕тератури годин було вид╕лено недостатньо. Вищезгадана галузева програма через додатков╕ заняття зн╕ма╓ так╕ нев╕дпов╕дност╕. М╕н╕стерство рекоменду╓ та вимага╓ ввести у 10, 11-х класах та початков╕й школ╕ додатково ще дв╕ години на вивчення укра╖нсько╖ л╕тератури. Що ж до викладання ф╕зики, математики чи, скаж╕мо, х╕м╕╖ – предмет╕в, що ╓ проф╕льними для певно╖ частини випускник╕в, то тут ╕сну╓ певна проблема, але ╕ ╖╖ можна вир╕шити. - Чи не стане проведення додаткових занять формальн╕стю? - Будемо перев╕ряти. А пот╕м, в учн╕в ╓ зац╕кавлен╕сть в опануванн╕ терм╕нолог╕╖. Минулого року випускники, що проходили тестування, вже з╕ткнулися з проблемою терм╕нолог╕╖. Цьогор╕чн╕ випускники сам╕ прагнуть додаткових занять й в╕дпов╕дно певних знань. Наш╕й молод╕ притаманний прагматизм. - Чи розпочнеться, нарешт╕, побудова укра╖нсько╖ школи-колег╕уму, адже кам╕нь до фундаменту заклали ще в 2005 роц╕? - Проектно-кошторисна документац╕я вже готова. Цього року управл╕нню кап╕тального буд╕вництва м╕ста вид╕лений з бюджету м╕льйон гривень на початок буд╕вництва школи-колег╕уму. Чекатимемо, коли ц╕ в╕ртуальн╕ грош╕ стануть реальними й буд╕вництво таки розпочнеться. Хоча, звичайно ж, робота просува╓ться надзвичайно пов╕льно. На в╕дм╕ну в╕д толерантного оптим╕зму п. Слюсар щодо розбудови школи-колег╕уму з укра╖нською мовою навчання, на мою думку, ця робота не просува╓ться н╕як. На тл╕ шалено╖ розбудови м╕ста в останн╕ роки не побудувати одну укра╖нську школу?! Але така вже специф╕ка нашого рег╕ону. Спод╕ватимемося на розум╕ння та п╕дтримку севастопольських осв╕тян новопризначеним м╕н╕стром осв╕ти ╕ науки Укра╖ни. ╤сну╓ думка, що запроваджена ним галузева програма покращення вивчення державно╖ мови здатна ╕стотно вплинути на рег╕ональну осв╕тянську пол╕тику. Запорукою ╖╖ виконання стане прагматизм та здоровий глузд нашо╖ молод╕. Отже, хоч ╕ помалу, але рег╕он руха╓ться в державному напрямку. “З Укра╖ною в серц╕...” - так у Севастопол╕ ще не розпочинали навчальний р╕к жодного разу. Наснаги й терп╕ння вам, шановн╕ осв╕тяни! Л╕д╕я Степко. м. Севастополь.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
