Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 29.08.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 29.08.2008
«ПАЛ╤ТРА УКРА╥НИ»


Саме п╕д такою назвою 24 серпня у Гарн╕зонному Будинку оф╕цер╕в у С╕мферопол╕ в╕дбулася виставка майстринь-вишивальниць, присвячена 17-й р╕чниц╕ незалежност╕ Укра╖ни.
Який подарунок на свято можуть зробити ж╕нки, як╕ весь св╕й в╕льний час займаються ц╕кавою, творчою роботою? Звичайно ж, вишивку, адже «найкращий подарунок – той, який зроблено сво╖ми руками». Саме так, керуючись цим правилом, ╕ зробили три вишивальниц╕ з
м. С╕мферополя: ╢вдок╕я ╤ван╕вна Шеко, Св╕тлана Петр╕вна Лавренюк ╕ Тамара Олекс╕╖вна Б╓л╕ч (на фото зл╕ва направо). Власними силами вони орган╕зували виставку сво╖х роб╕т у фой╓ гарн╕зонного Будинку оф╕цер╕в. ╤ все це - подарунок для шанувальник╕в мистецтва вишивки до Дня Незалежност╕.
Зв╕сно, вишивальниц╕ виставили для широкого загалу лише деяк╕ роботи, але ус╕ вони пронизан╕ любов’ю й майстерн╕стю. Серед них: р╕зноман╕тн╕ й р╕знокольоров╕ рушники, серветки, закладки для книг ╕, нав╕ть, портрет Т. Г. Шевченка з його в╕ршем «Запов╕т». Сл╕д зазначити, що вс╕ три авторки – учениц╕ заслуженого майстра народно╖ творчост╕ Укра╖ни, Героя Укра╖ни В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к. ╤ школа майстра в╕дчува╓ться у техн╕ц╕ виконання вишивок. А техн╕ка р╕зноман╕тна: уявний хрестик, гладь «качалочка», лиштва, рушников╕ шви, мережка на полотн╕.
Орнаменти р╕зних куточк╕в Укра╖ни (Полтавщини, Ки╖вщини, Черн╕г╕вщини, Гуцульщини, Херсонщини) переплелися на полотн╕ ╕ подарували св╕тов╕ р╕знобарвну, неповторну красу.
Коли я подивилася на ц╕ чудов╕ вироби, у мене в╕дразу ж виникло багато запитань до майстринь ╕ вони з рад╕стю розпов╕ли мен╕ трохи про себе.
Отже, ╢вдок╕я ╤ван╕вна Шеко, народилася 1930 року у с. Маневич╕ на Волин╕. Вишиванням займалася з дитинства, оск╕льки вишивала ╖╖ мати ╕, певна р╕ч, вчила цьому маленьку Дусю. Зрозум╕ло, що п╕д час в╕йни на власне мистецтво не було ан╕ часу, ан╕ сил. А п╕сля в╕йни – робота, с╕м’я, пере╖зди ╕ на улюблене заняття знов нема часу. Але дитяче захоплення зробило свою справу: вчитель ╕стор╕╖ за фахом (зак╕нчила ╤вано-Франк╕вський педагог╕чний ╕нститут) всю трудову д╕яльн╕сть присвятила культур╕. Працювала ╕ головою обкому профсп╕лки прац╕вник╕в культури, ╕ заступником начальника обласного управл╕ння культури в ╤вано-Франк╕вську, ╕ заступником директора обласного Будинку народно╖ творчост╕ у С╕мферопол╕. А всерйоз зайнялась вишиванням лише на пенс╕╖, ╕ зараз доробок майстрин╕ склада╓ до 30-ти роб╕т. П╕сля знайомства з В. С. Ро╖к у 1969 роц╕, вона стала активно брати участь у ╖╖ виставках, що проходили в р╕зних рег╕онах Укра╖ни та Рос╕╖. На сьогодн╕шн╕й день це вже 17-та ╖╖ виставка. Треба зазначити, що у 2000 роц╕ серед багатьох роб╕т р╕зних вишивальниць було вибрано лише три рушники (В. С. Ро╖к, ╢. ╤. Шеко та С. П. Лавренюк), як╕ демонструвалися у Будинку художника Кримсько╖ орган╕зац╕╖ НСХУ поруч з полотнами визнаних майстр╕в образотворчого мистецтва в експозиц╕╖, приурочен╕й до 2000-р╕ччя Р╕здва Христового.
До реч╕, вишивкою займа╓ться ╕ молодша сестра ╢вдок╕╖ ╤ван╕вни – Уляна ╤ван╕вна, яка мешка╓ у смт. Маневич╕ Волинсько╖ област╕.
Наступна моя сп╕врозмовниця – Лавренюк Св╕тлана Петр╕вна народилася в Криму у м. Джанкой. Так само вишивала з дитинства, адже вдома завжди вис╕ли рушники, серветки, вишит╕ бабусею, яка була родом з Полтавсько╖ губерн╕╖. У восьмому клас╕ в школ╕ почали проводитися уроки вишивання, як╕ викладала В. С. Ро╖к. ╤ це так захопило д╕вчинку, що нав╕ть п╕сля школи Св╕тлана продовжувала осягати майстерн╕сть у гуртку художньо╖ вишивки у Будинку вчителя п╕д кер╕вництвом В. С. Ро╖к. «В╕ра Серг╕╖вна не т╕льки проводила уроки з техн╕ки виконання, але й багато розпов╕дала про р╕зних художник╕в, ╖хн╕й творчий шлях, формувала у нас смаки, ставлення до прекрасного. Це дуже допомогло у майбутньому», - згаду╓ Св╕тлана Петр╕вна.
П╕сля зак╕нчення Харк╕вського державного ╕нституту культури (диригентсько-хорове в╕дд╕лення) працювала пан╕ Св╕тлана в основному в установах культури. Починаючи з 1997 року, стала брати участь у виставках В. С. Ро╖к, нин╕ - це вже 35-та виставка. Неодноразово нагороджувалась Св╕тлана Петр╕вна дипломами, грамотами за участь ╕ проведення виставок. ╥╖ власна колекц╕я склада╓ майже 40 роб╕т.
Третя майстриня, Тамара Олекс╕╖вна Б╓л╕ч, родом з Полтави. Народилася 1937 року в с╕м’╖ вчител╕в. ╤ так само вдома ус╕ вишивали: ╕ мати, ╕ бабуся. Почала вишивати й маленька Тамара.
Навчалась у Полтавському ╕нженерно-буд╕вельному ╕нститут╕, пот╕м за розпод╕лом потрапила до Криму, де ╕ пропрацювала 40 рок╕в в «Укрс╕льпроект╕» у С╕мферопол╕. П╕сля виходу на пенс╕ю захопилася флористикою: складала р╕зноман╕тн╕ букети з сухих кв╕т╕в та листя. Але п╕сля знайомства з В. С. Ро╖к у 1995 роц╕ згадала дитяче хоб╕ ╕ почала вишивати. ╤, до реч╕, досить вдало, адже на одн╕й з виставок у 2002 роц╕ у Ки╓в╕ ╕з 140 рушник╕в, привезених з ус╕╓╖ Укра╖ни, два рушники Тамари Олекс╕╖вни одержали диплом ╤ ступеня.
Кр╕м традиц╕йних рушник╕в та серветок у колекц╕╖ майстрин╕, що м╕стить понад 30 вироб╕в, ╓ вишит╕ ╕кони та вишивки «п╕д склом» - картини. До реч╕, одну з ╕кон - Божо╖ Матер╕ - власноруч вишив онук ╤ван, який теж захопився цим чудовим мистецтвом.
Отже, як бачимо з цих стислих житт╓вих опис╕в, традиц╕я вишивання з давн╕х-давен передавалася в укра╖нських с╕м’ях в╕д матер╕ до доньки, залиша╓ться це ╕ зараз. ╤ головне, щоб ми – молод╕ - п╕дтримали цю естафету ╕ передали ╖╖ нашим д╕тям, адже мистецтво укра╖нсько╖ вишивки ма╓ жити в╕чно. ╤ потр╕бно подякувати цим самов╕дданим, закоханим у свою справу, ж╕нкам за те, що дарують людям разом ╕з власними вишивками ╕ частинку сво╓╖ душ╕.
╤рина МИТКАЛИК.
м. С╕мферополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 29.08.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6284

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков