"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2003 > Тема "Урок української"
#10 за 07.03.2003
РОЗМОВА ПРО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ
Роман КУТНИЙ
Так назвали активісти євпаторійської "Просвіти" (голова товариства - Борис Воїнський) літературний вечір, присвячений 132-й річниці від дня народження геніальної поетеси, драматурга, класика української літератури Лесі Українки. Вечір відбувся 24 лютого в приміщенні бібліотеки ім. Лесі Українки за участю вчителів та учнів шкіл, студентів м. Євпаторії. Портрет поетеси, прикрашений квітами, рушниками, елементами підсвітки, символізував присутнім пам'ятник, біля котрого всі бажаючі мали можливість висловити свої думки. Відсутність в м. Євпаторії пам'ятника геніальній українській поетесі (Леся Українка тричі побувала в Євпаторії) наводило присутніх на думку: такий пам'ятник дійсно потрібний. На вечорі виступив аспірант Таврійського національного університету Е. В. Леонов. Він розповів про внесок Лесі Українки в скарбницю української класичної літератури і про важливу роль Драгоманових-Косачів у формуванні активної громадянської позиції своїх дітей. Учні середньої школи № 15 Роман Мороз і Людмила Рогульчик запропонували літературну композицію "Наша Леся", члени драматичного гуртка школи № 14 (керівник - Світлана Антощук) продекламували уривок з поеми "Роберт Брюс - король шотландський", перший вірш "Надія", який Леся написала у 1879 році під впливом звістки про арешт і заслання в Сибір її любимої тітки Олени Косач (сестри батька), прочитала учениця 2-го класу школи № 2 Валерія Рибалка. У вечорі взяв участь переможець конкурсу сімей-ерудитів Богдан Гафич - син Гафичів. На вечір з Сімферополя прибув голова Української республіканської партії "Собор" Владислав Єрмаков. Він був приємно вражений підготовкою вечора. Владислав Енверович вивчав можливість розміщення виставки, присвяченої голодомору в Україні. Студентка педагогічного університету ім. Драгоманова Тетяна Годловська прочитала уривок з вірша Лесі Українки "На роковини Шевченка". Над давнім лихом України Жалкуєм, тужим в кожний час, З плачем ждемо тії години, Коли спадуть кайдани з нас.
Нащо даремнії скорботи? Назад нема нам вороття! Берімось краще до роботи, Змагаймось за нове життя! Окрасою вечора була виставка української вишивки Віри Ковальчук. Одягнена в національний костюм, Віра Миколаївна залюбки ділилась з присутніми секретами своєї майстерності. Присутні на вечорі вчителі відзначали, що атмосфера українського національного духу, що панувала тут, - це якраз те, чого їм не вистачає в повсякденній роботі.
м. Євпаторія.
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2003 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=628
|